Рішення № 125049824, 06.02.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/5042/24

Номер провадження 2/585/147/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К. В.,

Справа № 585/5042/24, провадження № 2/585/147/25

Позивач: ОСОБА_1 ,

Відповідач: Роменська міська рада Сумської області,

третя особа: ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права на частку у спільному сумісному майні.

Представник позивача - Менько Дмитро Дмитрович, який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії ВМ № 1058839 від 03 грудня 2024 року.

Представник відповідача - Сіромаха Алла Валеріївна, яка діє на підставі Довіреності від 01 січня 2024 року.

Стислий виклад позицій учасників справи:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права на частку у спільному сумісному майні.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, у серпні 2007 року позивач познайомилась із ОСОБА_4 , який приїхав в м. Ромни у гості до їх спільних друзів. На той час він був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а фактично проживав в м. Білопілля Сумської області. Після знайомства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стали підтримувати близькі стосунки, а у грудні 2007 року ОСОБА_4 запропонував позивачці жити разом. На той час він був розлучений, іншої сім`ї не мав, тому ОСОБА_1 , яка також була розлучена, прийняла його пропозицію.

У грудні 2007 року ОСОБА_4 переїхав до ОСОБА_1 . Із зазначеного часу вони стали проживали однією сім`єю в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала матері позивачки та була придбана нею для проживання позивачки.

Разом з ними проживав син ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому на той час виповнилось 8 років.

На початку проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу і до 2015 року ОСОБА_4 їздив на роботу вахтовим методом в райони Крайньої Півночі російської федерації, а після подій 2014 року, у зв`язку із російською агресію, припинив такі поїздки. З 29.09.2015 року ОСОБА_4 працевлаштувався на постійну роботу в ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина».

Під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, взаємні подружні права та обов`язки, які притаманні подружжю, вели спільне господарство, підтримували квартиру, у якій разом проживали, проводили поточні ремонти, разом сплачували комунальні послуги, ставились один до одного як члени однієї сім`ї, спільно виховували та утримували сина, між яким та ОСОБА_4 склались відносини як між батьком та сином. У 2012 році вони за спільні сумісні кошти та спільною працею зробили капітальний ремонт в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , у якій проживали разом з сином позивачки. Після проведення капітального ремонту квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за спільні сумісні кошти придбали в квартиру м`який куток, шафу-купе, кухонний гарнітур, електроприлади, пральну машинку, ліжко, письмовий стіл для сина позивачки та інші предмети домашнього побуту та вжитку. Також вони витрачали спільні кошти на придбання продуктів харчування, одягу, для спільного відпочинку.

У 2013 році ОСОБА_1 та ОСОБА_4 придбали для сім`ї за спільні сумісні кошти автомобіль Chery Tiggo, який продали у 2021 році, а на виручені кошти із додаванням спільних заощаджень придбали автомобіль Jeep Renegade, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , колір чорний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був зареєстрований 28.04.2022 року в Територіальному сервісному центрі 5944 (м. Ромни) на ім`я ОСОБА_4 .

Протягом усього часу спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно з родичами, сусідами проводили родинні та державні свята, на яких ставились один до одного як члени однієї сім`ї.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на придбаний ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за спільні сумісні кошти автомобіль Jeep Renegade, 2018 року випуску.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є його повнолітній син ОСОБА_2 , який спадщину смерті батька не приймав та на спадщину після його смерті не претендує.

25.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Шамукової С.Ф. щодо можливості оформлення спадкового майна, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований в АДРЕСА_1 , на що отримала письмові роз`яснення, що серед наданих для оформлення спадщини документів відсутній документ, що підтверджує факт спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У зв`язку з цим нотаріус пропонує спадкоємцю звернутися до суду з відповідною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем більше п`яти років. Викладені обставини змушують позивачку звернутись до суду з цим позовом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пояснив про обставини, викладені у ньому.

Позивач ОСОБА_1 також позов підтримала, пояснила, що з 2007 року проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю, виховували разом її (позивача) сина, якого ОСОБА_4 вважав своєю дитиною.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

11.12.2024 справу прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с.34).

09.01.2025 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.49).

Від Роменської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника (а.с.45).

Третя особа - ОСОБА_2 до суду не з`явився, до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання», проте, про наявність даної справи ОСОБА_2 обізнаний, так як отримував копію ухвали про відкриття провадження у справі, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с.44). Заперечень щодо позову не висловив.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 15 березня 2005 року, вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розірвано 15 жовтня 2002 року (а.с.9 зворот).

З свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 05 листопада 2005 року, вбачається, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розірвано 05 листопада 2005 року (а.с.10).

З свідоцтва про народження НОМЕР_5 , виданого 26 лютого 1999 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивачки ОСОБА_1 народився син - ОСОБА_5 (а.с.18 зворот).

Згідно довідки Павлівського старостинського округу Білопільської міської ради Сумського району Сумської області № 348 від 15.11.2024 померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично на території старостату не проживав з 2005 року. Заповіт від імені померлого ОСОБА_4 на території старостату не посвідчувався (а.с.10 зворот).

Факти реєстрації ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 підтверджується Витягом з реєстр тру територіальної громади (а.с.11).

З трудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що він з 29.09.2015 по 04.12.2015, з 06.06.2016 по 29.04.2024 (день смерті) працював в ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина» (а.с.14).

Із заяв ОСОБА_4 від 28.09.2015 та від 06.06.2016 про прийняття на роботу на ім`я голови правління ПАТ Роменський завод «Тракторозапчастина» вбачається, що адресою свого місця проживання він зазначав АДРЕСА_2 (а.с.12).

З особових карток працівника ПАТ Роменський завод «Тракторозапчастина» ОСОБА_4 від 28.09.2015 та від 06.06.2016 вбачається, що в п. 10 «Родинний стан» зазначено: цивільний шлюб, цивільна дружина - ОСОБА_1 , 1977 року народження, пасинок - ОСОБА_5 , 1999 року народження. У п. 11 вказаних карток місцем фактичного проживання ОСОБА_4 зазначено АДРЕСА_2 (а.с.13).

Також адресою місця проживання ОСОБА_4 зазначено АДРЕСА_2 в Декларації від 09.10.2018 № 0001-Е780-2Е00 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. У п. 1.12 вказаної Декларації довіреною особою пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом зазначено ОСОБА_1 , контактний номер телефону: НОМЕР_6 , який є номером телефону позивачки (а.с.15).

Ця ж адреса місця проживання ОСОБА_4 зазначена в медичних картках амбулаторного хворого ОСОБА_4 . Роменської ЦРЛ від 28.09.2015, в медичній карті стаціонарного хворого ОСОБА_4 Роменської ЦРЛ № 10140 від 09.10.2017 (а.с.16, 17).

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 28.04.2022 вбачається, що за ОСОБА_4 в Територіальному сервісному центрі 5944 (м. Ромни) зареєстрований автомобіль марки Jeep Renegade, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , колір чорний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.7 зворот).

З договору дарування квартири від 21.07.2023, посвідченого приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко А.М. вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , до укладення зазначеного договору належала ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Сумської області Л.І. Проскурні від 02 вересня 1997 року, а за договором дарування від 21.07.2023 перейшла у власність сина позивачки ОСОБА_5 (а.с.19-20).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ромни Сумської області у віці 60 років ОСОБА_4 помер (а.с.9).

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00044767041 від 29 квітня 2024 року вбачається, що зазначений витяг видано Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для отримання допомоги на поховання ОСОБА_4 позивачці ОСОБА_1 (а.с.18).

Згідно письмового роз`яснення приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Шамукової С.Ф. від 25.11.2024 № 01-16, наданого ОСОБА_1 , серед наданих документів для оформлення спадщини, відсутній документ, що підтверджує факт спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, запропоновано для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 звернутися до суду з відповідною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем більше п`яти років (а.с.8).

На підтвердження факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 позивачем до позову долучені фотознімки з різних місць та за різний період часу (21-27).

Інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.60, 61).

Згідно Звіту про оцінку майна №18-241209-002, об`єкт оцінки: автомобіль марки Jeep модель Renegade реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , виконаного 09.12.2024 ТОВ «РЕГІОНЗЕМ», сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 24.06.2000 року N 1761, ринкова вартість об`єкта оцінки становить 564 102,00 грн. Вартість 1/2 частини вказаного автомобіля становить 282 051,00 грн. (564 102:2=282051) (а.с.78).

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вони товаришують з сім`єю ОСОБА_10 з 2003 року. ОСОБА_11 і ОСОБА_1 жили разом з 2007 року як одна сім`я. ОСОБА_12 , син ОСОБА_13 , був ще маленьким, коли вони стали проживати разом, йому було десь років 7-8. Усі їх спільні з ОСОБА_10 знайомі думали, що ОСОБА_13 і ОСОБА_14 були офіційно одружені. Вона (свідок) бувала у ОСОБА_14 і ОСОБА_13 вдома, які спільно в квартирі по АДРЕСА_2 зробили капітальний ремонт за спільні кошти купували меблі. Перед війною ОСОБА_13 і ОСОБА_14 придбали автомобіль, чорного кольору, яким користувались і ОСОБА_13 , і ОСОБА_14 , і ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона сусідка позивачки і має з нею добрі стосунки. Живе у квартирі над квартирою ОСОБА_13 , на 4-му поверсі. ОСОБА_13 з ОСОБА_14 в квартирі по АДРЕСА_2 , проживали з 2007 року, разом зробили в ній капітальний ремонт. Вона (свідок) х сусідка і чула, як ведуться ремонтні роботи. Бачила, як завозили нові меблі і побутову техніку. Жили ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , як одна сім`я. Вона бачила, як вони разом їздили в магазин за покупками. Десь у 2013 році ОСОБА_13 і ОСОБА_14 купили автомобіль, а у січні 2022 року придбали «Джип», чорного кольору, який ставили спочатку біля під`їзду будинку, а потім купили гараж. Рідних ОСОБА_14 вона ніколи не бачила. ОСОБА_14 їздив на заробітки на Північ РФ, а потім працював на заводі «Тракторозапчастина».

З проаналізованих обставин, судом встановлено, що їм відповідають правовідносини щодо встановлення факту проживання однією сім`єю та щодо визнання права на частку у спільному сумісному майні.

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права:

Відповідно ст.4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У абзаці 1 частини другої статті 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статі 3 СК України).

Згідно ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі (частини третя та четверта статті 368 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)). Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/ або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 554/14633/15-ц (провадження № 61-9952св18) вказано, що «при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем, і визнання позивача спадкоємцем четвертої черги за законом є доведеність факту спільного проживання ОСОБА_4 і ОСОБА_8, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж з 03 січня 2009 року по день смерті спадкодавця».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) вказано, що «коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58)). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне».

У статті 74 СК України регулюються тільки майнові права та обов`язки жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. При цьому на рівні статті 74 СК України передбачено загальне правило: майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності цих осіб, поширюються положення глави 8 СК України.

У статті 74 СК України закріплено спеціальний прийом юридичної техніки для того, щоб уникнути повторення норм СК України. Це означає, що майно, набуте цими особами за час спільного проживання, належить жінці та чоловікові, які проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, на праві спільної сумісної власності. Тобто і для жінки та чоловіка, які проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, передбачено презумпцію спільності права власності. Ця презумпція може бути спростована й жінка та (або) чоловік можуть оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на жінку та (або) чоловіка, який її спростовує. Жінка та (або) чоловік, який заявляє про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують, на підставі належних та допустимих доказів (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року в справі № 215/1191/17 (провадження № 61- 9767св22)). Верховний Суд звертає увагу на те, що визнання об`єктів спільним сумісним майном з померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неналежність способу захисту права особи.

Відповідна правова позиція є сталою в практиці Верховного Суду [Постанова Верховного Суду від 01 серпня 2024 року в справі № 723/2176/16-ц (провадження № 61-12222св22).

Верховний Суд наголошує, що тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20 (провадження № 61-17025св21)[6], постанову Верховного Суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)).

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.) (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23), Постанова Верховного Суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23).

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Мотиви суду

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі досліджених документів та пояснень свідків, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає встановленою ту обставину, що ОСОБА_1 з ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з грудня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно (день смерті ОСОБА_4 ) за адресою: АДРЕСА_2 .

За таких обставин, автомобіль марки Jeep Renegade, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , колір чорний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 , є його та позивачки ОСОБА_1 спільною сумісною власністю. Оскільки визнання об`єктів спільним сумісним майном з померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, так як у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, то належним способом захисту прав позивачки у даному випадку є визнання за нею права власності на 1/2 частину автомобіля марки Jeep Renegade, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , колір чорний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , як на її частку у праві спільної сумісної власності на нього.

На іншу 1/2 частину автомобіля після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, на яку позивачка ОСОБА_1 має право в порядку спадкування після його смерті як спадкоємець за законом четвертої черги.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст. ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_3 , який здійснює представництво ОСОБА_1 , до Роменської міської ради Сумської області, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права на частку у спільному сумісному майн, задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з грудня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на 1/2 частину автомобіля марки Jeep Renegade, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , колір чорний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 , як на її частку у праві спільної сумісної власності на вказаний автомобіль.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Представник позивача: ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Роменська міська рада Сумської області, місцезнаходження: 42000, Україна, Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка 2, код ЄДРПОУ 35425618.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Повне судове рішення складене 11.02.2025.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова