Ухвала суду № 125041592, 10.02.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 лютого 2025 р.справа № 400/5809/24

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Яременко В.Ю.,

позивача: не з`явився,

представника відповідача: Долганюк Ю.Ю.,

у відкритому судовому засіданні, розглянув заяву відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та заяву відповідача про заборону приймати виконавчий документ до виконання, в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаУправління державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5А, м. Миколаїв, 54005,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (далі - відповідач або УДМСУ в Миколаївській області), в якому просила суд:

1) визнати протиправними дії УДМСУ в Миколаївській області щодо відмови в прийнятті/поверненні позивачці декларації про відмову від громадянства рф;

2) зобов`язати УДМСУ в Миколаївській області прийняти від позивачки декларацію про відмову від громадянства рф від 30 квітня 2024 р. та вчинити відповідні дії щодо видачі їй паспорта громадянина України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 р. позов ОСОБА_1 було частково задоволено, а саме:

1) визнано протиправними дії УДМСУ в Миколаївській області щодо відмови в прийнятті від ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства;

2) зобов`язано УДМСУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 квітня 2024 р. про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 р. апеляційну скаргу УДМСУ в Миколаївській області залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду без змін.

14 листопада 2024 р. позивачці були видані виконавчі листи.

20 грудня 2024 р. УДМСУ в Миколаївській області подало заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню і одночасно заяву про заборону приймати виконавчий лист до виконання.

В обґрунтування цих заяв відповідач зазначив, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 р. виконано ним добровільно, а саме шляхом прийняття 7 листопада 2024 р. рішення за результатами повторного розгляду заяви позивачки, яким відповідач відмовив у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства. Відповідач наполягає, що таке рішення прийняте ним з урахуванням висновків суду та на його підставі. Також відповідач просить суд заборонити приймати виконавчі листи до виконання, посилаючись на те, що 5 грудня 2024 р. до УДМСУ в Миколаївській області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Для розгляду даних заяв судом призначено судове засідання.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, будь-яких заяв чи клопотань від неї не надходило. Про час та місце проведення судового засідання позивачка була повідомлена телефонограмою, яку отримала 17 січня 2025 р.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що маються передбачені КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, так як УДМСУ в Миколаївській області добровільно і повністю виконало рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 р., зокрема розглянуло заяву позивачки та прийняло рішення, яким їй було відмовлено в прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства.

Вирішуючи заяви, суд виходить з наступного.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 р. на УДМСУ в Миколаївській області було покладено обов`язок повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 квітня 2024 р. про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, при цьому, під час повторного розгляду відповідач мав врахувати висновки суду, викладені в його рішенні.

Як слідує з поданих відповідачем письмових доказів, на виконання рішення суду 7 листопада 2024 р. УДМСУ в Миколаївській області прийняло рішення за результатами повторного розгляду звернення громадянки ОСОБА_1 від 30 квітня 2024 р. про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства.

Даним рішенням відповідач відмовив у задоволенні заяви позивачки та не прийняв від неї декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Мотивувальна частина рішення УДМСУ в Миколаївській області від 7 листопада 2024 р. містить таке обґрунтування:

- вказана позивачкою причина неотримання нею документа про припинення громадянства рф не підтверджена документально;

- позивачка не вказала, які власні активні дії, спрямовані на самостійне отримання нею документа про припинення громадянства рф, вона вчиняла;

- позивачка не пояснила, яким чином вона має намір повернути паспорт громадянина рф до уповноважених органів цієї держави, адже умови, які перешкоджають цьому (відсутність поштового зв`язку з рф) не усунуті до теперішнього часу;

- аналіз Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України від 20 серпня 2024 р. свідчить про те, що законодавець не робить виключень для громадян рф щодо можливості подання ними декларації про припинення іноземного громадянства, навіть за умови розірвання дипломатичних відносин між Україною та рф і відсутності поштового зв`язку, а лише продовжив строк для припинення громадянства іноземної держави;

- декларація позивачки про відмову від іноземного громадянства не може бути взята відповідачем до уваги в якості належного документа, який підтверджує виконання зобов`язання щодо припинення іноземного громадянства, адже вона є документом, який повинен подаватись до закордонних дипломатичних установ України.

Відповідно до ст. 374 ч. 2 КАС України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, предметом розгляду заяви відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в даній справі, є встановлення факту добровільного виконання рішення суду.

Аналіз тексту рішення УДМСУ в Миколаївській області від 7 листопада 2024 р., яким ОСОБА_1 було відмовлено в прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, свідчить про те, що по суті відповідач повторно послався на ті самі обставини, які вже були предметом судового розгляду і яким суд вже надав правову оцінку.

Покладаючи на відповідача обов`язок повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 квітня 2024 р. про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, суд керувався тим, що неможливість отримання позивачкою документа про припинення громадянства рф обумовлена війною, внаслідок якої дипломатичні стосунки між Україною та рф були припинені, а діяльність всіх дипломатичних та консульських установ рф на території України повністю зупинена, поштовий зв`язок між країнами також не здійснюється.

Закон України Про громадянство України не врегульовує такої ситуації, але суд керувався принципом верховенства права, складовим елементом якого є заборона відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (ст. 6 ч. 4 КАС України) і одночасно встановлює, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 6 ч. 1 КАС України).

В той же час відповідач повторно послався на те, що позивачка документально не підтвердила причину, через яку вона не може отримати документ про припинення громадянства рф та яким чином вона має намір повернути паспорт громадянина рф до уповноважених органів цієї держави.

Суд наголошує, що цим обставинам він вже надавав правову оцінку у зв`язку з чим у своєму рішенні зазначив, що неможливість отримання позивачкою документа про припинення громадянства рф обумовлена незалежними та непереборними для неї обставинами, які надають їй право подати до відповідача декларацію про відмову від іноземного громадянства, навіть за умови, що такі підстави прямо не передбачені Законом України Про громадянство України.

Також в мотивувальній частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 р. зазначено, що при розгляді справи судом врахована і та обставина, що позивачка набула громадянство України 21 лютого 2022 р. і у неї фактично не малось часу виконати свій обов`язок та вжити дії, спрямовані на отримання в дипломатичних чи консульських установах рф документа про припинення громадянства.

Що стосується посилання відповідача на норми Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України від 20 серпня 2024 р., то суд зазначає, що ці аргументи відповідач вже наводив в апеляційній скарзі на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду і ним була надана оцінка в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 р.

Суд наголошує, що переоцінка доводів апеляційної скарги не може бути предметом дослідження при розгляді заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Зауваження відповідача про невідповідність декларації позивачки про відмову від іноземного громадянства, судом до уваги не приймаються, адже при розгляді її заяви від 30 квітня 2024 р. відповідач не посилався на ці обставини, як на перешкоду в прийнятті декларації.

Таким чином, суд не може констатувати факт добровільного виконання відповідачем рішення суду, адже рішення УДМСУ в Миколаївській області від 7 листопада 2024 р. обґрунтовано тими самими доводами, які вже були предметом перевірки як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, тобто воно ухвалене відповідачем без урахування висновків суду.

Стаття 374 ч. 3 КАС України передбачає, що до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Оскільки заява відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не може бути задоволена, у зв`язку з тим, що рішення УДМСУ в Миколаївській області від 7 листопада 2024 р. не свідчить про добровільне виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 р., так як прийняте без урахування його висновків, то і заява про заборону приймати виконавчий документ до виконання також не підлягає задоволенню, оскільки така міра слугує по суті засобом забезпечення первинної заяви відповідача, до того ж, ще 4 грудня 2024 р. виконавчі листи були звернуті позивачкою до виконання, у зв`язку з чим відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження № 76702511, а заборона приймати виконавчий документ до виконання може мати місце лише до моменту відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 248, 250, 374 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає задоволенню, відмовити.

2. У задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про заборону приймати виконавчий документ до виконання, відмовити.

3. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного протягом п`ятнадцяти днів, в порядку визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз