Окрема ухвала № 125039133, 10.02.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

ОКРЕМА УХВАЛА

м. Вінниця

10 лютого 2025 р. Справа № 120/248/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов`язання винити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов`язання винити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Позивач 11.10.2024 подав заяву в порядку ст. 383 КАС України. У вказаній заяві позивач просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у неналежному виконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі №120/248/24 щодо складання довідки про розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023.

Разом з цим, позивач просить постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України.

Ухвалою від 21.10.2024 суд постановив розгляд заяви ОСОБА_1 здійснювати в порядку письмового провадження. Також цією ухвалою суд установив строк відповідачу для подання письмових пояснень з приводу поданої позивачем заяви.

У встановлений строк відповідач подав письмові пояснення, у яких вказав на виконанні рішення суду в повному обсязі.

Перевіряючи доводи сторін в межах виконання рішення суду у справі, суд зазначає таке.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до положень частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.

Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності із приписами мотивувальної та резолютивної частин рішення суду).

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Так, звертаючись із заявою в порядку ст. 383 КАС України, позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення №ХЛ60185 від 23.08.2024 станом на 01.01.2023.

Позивач вказує, що посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років у цій довідці розраховані виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 грн.

Однак, відповідачем при розрахунку грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у довідці від 23 серпня 2024 року №ХЛ60185 надбавку за особливості проходження служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, премію обраховано з посадового окладу та окладу за військове звання виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року (1762 гривні), а не станом на 01.01.2023, що не відповідає резолютивної частині рішення суду та п.5 Постанови №704, яким встановлено порядок визначення додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби).

Зазначене, за твердженням позивача, свідчить про неналежне виконання відповідачем рішення у цій справі, що призвело до порушення принципу обов`язковості виконання судових рішень, які набрали законної сили, які мають виконуватися всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Позивач додатково вказав, що Першим відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11.09.2024 прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76015227 щодо примусового виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі №120/248/24.

На звернення позивача відповідач вказав, що рішення суду не зобов`язує ІНФОРМАЦІЯ_2 застосувати множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт для обрахунку додаткових видів грошового забезпечення, тому, на думку відповідача, довідка складена у відповідності до рішення суду.

Заявник вважає дії відповідача, які полягають у неналежному виконанні рішення протиправними, тому просить постановити окрему ухвалу, яку направити до ІНФОРМАЦІЯ_4 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що спричинили порушенню закону.

У письмових поясненнях відповідач щодо визначення додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії вказує, що на виконання рішень судів відповідно до пункту 2 листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 №423/6682, під час складання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, розміри додаткових видів грошового забезпечення (премія та надбавка за особливості проходження служби, тощо) судом не установлені, тому необхідно обраховувати з посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені виходячи з розміру 1762 гривні.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви позивача про постановлення окремої ухвали з метою контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду у цій справі, суд виходить з таких мотивів.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, яка була також застосована Верховним Судом в ухвалі від 07 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а під час розгляду питання про виконання судового рішення в порядку судового контролю.

Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Такі висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 26 січня 2021 у справі №611/26/17 та від 12 липня 2022 року у справі №754/12702/14-а.

Крім того, за змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Case of Hornsby v. Greece» Суд зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (заява №18357/91).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Антонюк проти України» Суд зауважив, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (заява №17022/02).

У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ліпісвіцька проти України" (заява № 11944/05) Суд звернув увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні («Scordino v. Italy» (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункт 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом («Sika v. Slovaki», № 2132/02, пп. 24-27).

Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Суд акцентує на сталості підходу Верховного Суду до цього питання, у якій головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Аналіз положень статті 383 КАС України, дають підстави для висновку, що суд, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, має застосовувати інститут судового контролю шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Відповідно до пункту 8 постанови КМУ №704 (в редакції постанови від 30.08.2017) умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з розділом VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням.

Відповідно до розділу ІV Порядку військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Згідно з розділом ХVI Порядку №260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Таким чином, відповідно до указаних положень, розміри вищезазначених додаткових видів грошового забезпечення, визначаються з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом 01.01.2023.

Відтак, обрахунок таких додаткових складових, як надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії та надбавки за класну кваліфікацію, обрахованого з посадового окладу та окладу за військове звання виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн. є протиправним, оскільки не відповідає висновкам суду, зроблених у рішенні.

Покликання відповідача на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 №423/6682 при виконанні рішення суд вважає безпідставним з огляду на те, що такий не може бути підставою для невиконання рішення в обумовлений спосіб, установлений судом.

Водночас, суд вказує, що відповідно до положень процесуального закону, питання щодо роз`яснення судового рішення, в разі правових підстав для цього, або ж порядок та спосіб виконання судового рішення здійснює суд, а не інший суб`єкт.

Підсумовуючи, суд вважає, що обставини протиправності дій суб`єкта владних повноважень - відповідача, які полягають у неналежному виконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 в частині зазначення в довідці від 23.08.2024 № ХЛ60185 додаткових видів грошового забезпечення без урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом 01.01.2023 підтверджуються матеріалами справи.

Відтак права позивача є порушеними, тому заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали слід задовольнити.

Так, відповідно до ст. 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з ч. 5 ст. 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Тому на виконання положень ч. 5 ст. 249 КАС України слід встановити ІНФОРМАЦІЯ_5 десятиденний строк з дати набрання законної сили цією ухвалою для повідомлення суду про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану у порядку статті 383 КАС України, задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №120/248/24.

Довести до відома керівнику ІНФОРМАЦІЯ_1 про порушення, допущені під час складення довідки від 23.08.2024 № ХЛ60185 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, наведені у цій ухвалі.

Направити окрему ухвалу до ІНФОРМАЦІЯ_1 для вжиття заходів щодо усунення порушень статті 129-1 Конституції України, ст.ст. 14 та 370 КАС України, встановлених у цій ухвалі, шляхом складення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідки для перерахунку пенсії про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у розмірах встановлених у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №120/248/24, обрахованого з посадового окладу та окладу за військове звання виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, та з урахуванням того, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія обраховуються з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом 01.01.2023.

Встановити строк для надання відповіді щодо вжитих заходів протягом 10-ти днів з дня набрання законної сили цієї ухвали

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 10.02.2025.

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна