Справа № 603/7/25
Провадження №2/603/72/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" лютого 2025 р. м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Пасічника А.З.,
за участі секретаря судового засідання Лучкович Н.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко І.Я., звернулась до суду з позовом до Монастириської міської ради Тернопільської області, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: житловий будинок з господарським будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерхових житловий будинок під літерою «А», загальною площею 66,0 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., тамбур «а», вхідні сходи «а1», ворота, хв №1, огорожа №2, а також визнати за нею право на завершення приватизації та право на реєстрацію права власності (речового права) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельні ділянки, які були передані у власність ОСОБА_3 згідно рішення 22 скликання 5 сесії Гончарівської сільської ради від 08 лютого 1996 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність у користування громадянам Гончарівської сільської Ради народних депутатів».
В обґрунтуваннязаявлених вимогпозивачка ОСОБА_1 зазначає,що післясмерті її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилось спадкове майно, до якого входить житловий будинокз господарськимбудівлями,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,до якоговходить одноповерховихжитловий будинокпід літерою«А»,загальною площею66,0кв.м.,житловою площею36,6кв.м.,тамбур «а»,вхідні сходи«а1»,ворота,хв №1,огорожа №2та земельнаділянка площею0,62га,яка булапередана уприватну власність ОСОБА_3 (матеріпозивачки)згідно рішення22скликання 5сесії Горчарівськоїсільської радивід 08.02.1996«Про передачуземельних діляноку приватнувласність ікористування громадянамГончарівської сільськоїРади народнихдепутатів»,яке останнійприйняв упорядку спадкування,оскільки вступиву фактичнеуправління спадковиммайном післясмерті своєїматері,проте зажиття неоформив своїхспадкових прав. Подавшидо нотаріусазаяву проприйняття спадщиниза закономв порядкудругої чергипісля смертібрата,позивачці відмовленоз підставвідсутності правовстановлюючихдокументів набудинковолодіння тарозробленої технічноїдокументації наземельні ділянки,а такожвідсутності реєстраціїречового правана них.Окрім того,зазначає,що постійнопроживала начас відкриттяспадщини ізбратом безреєстрації,інших спадкоємцівза закономчи заповітом,які бприйняли спадщинунемає.З огляду на наведені обставини просить визнати за нею право власності на вищевказане спадкове майно та визнати за нею право на завершення приватизації та право на реєстрацію права власності (речового права) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Ухвалою Монастириського районного суду від 07.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Окрім того, вказаною ухвалою в Монастириської державної нотаріальної контори витребувано інформацію та копії документів.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Андрусенко І. Я. у підготовче засідання не з`явилися, проте представник позивачки разом із позовом подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.
Відповідач Монастириська міська рада не забезпечили явку представника у судове засідання, у відзиві на позовну заяву просять розглянути справу за відсутності їхнього представника, з обставинами, викладеними у позові, погоджуються.
Виходячи із наведеного, вважаю, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.
Судом встановлено такі обставини.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданого Монастириським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.05.2024, вбачається що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис №17.
Згідно довідки №339 від 16.09.2024, виданої старостою с. Гончарівка ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на день смерті разом з нею проживав та був зареєстрований син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Разом з тим, згідно виписки №342 від 16.09.2024, видної старостою с. Гончарівка, вбачається, що згідно погосподарської книги №3 за 1991-1995 роки по особовому рахунку № НОМЕР_2 домогосподарства ОСОБА_4 станом на 15.04.1991 на домогосподарстві, яке знаходиться в АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_3 голова домогосподарства; ОСОБА_2 син; ОСОБА_5 зять; ОСОБА_6 дочка; ОСОБА_7 онука; ОСОБА_8 онук.
Вказане підтверджується наданою фотокопією погосподарської книги №3 за 1991-1995 роки по особовому рахунку № НОМЕР_2 суспільної групи господарства робітничий двір.
Те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою, вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00047618592 від 23.10.2024.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , повторно виданого Монастириським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.05.2024, вбачається що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено відповідний актовий запис №17.
Також, згідно витягу з рішення Гончарівської сільської ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області п`ятої позачергової сесії другого скликання від 08.02.1996 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування громадянам Гончарівської сільської Ради народних депутатів», порядковий номер у списку 108 ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки, загальною площею 0,62 га, з них 0,54 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,08 га для будівництва та обслуговування і житлового будинку, номер особового рахунку 108.
Вказане свідчить про те, що станом на дату смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , належав житловий будинок по АДРЕСА_1 , так як станом на 15.04.1991 року, вона являлась головою господарства суспільної групи робітничий двір за вказаною адресою та земельна ділянка, загальною площею 0,62 га. Вказану спадщину прийняв син ОСОБА_10 - ОСОБА_2 .
Те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_2 перебувають у родинних відносинах підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого Гончарівською сільською радою Бучацького району Тернопільської області від 09.06.1966, згідно якого ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого зазначені: батько ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , про що з в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис №7.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Монастириським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 04.10.2022, про що складено відповідний актовий запис №293.
Згідно довідки №340 від 16.09.2024, виданої старостою Гончарівської сільської ради, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним ніхто не був зареєстрований.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Гончарівською сільською радою Бучацького району Тернопільської області від 30.01.1965, вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками якої зазначені: батько - ОСОБА_9 та мати - ОСОБА_3 , вказане також свідчить про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були рідними братом та сестрою.
Згідно довідки №458 від 11.11.2024, виданої виконкомом Монастириської міської ради Чортківського району Тернопільської області на підставі свідчень сусідів, ОСОБА_1 проживала без реєстрації на час смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_9 на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 розроблено технічний паспорт на ім`я ОСОБА_1 , загальною площею приміщень 66,0 кв.м.
Згідно довідки №226 від 21.10.2024 виданої КП «Монастириське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна вартість житлового будинку, з господарськими будівлями,я кий знаходиться в АДРЕСА_1 становить 95273 (дев`яносто п`ять тисяч сімдесят три) грн.
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №29-196-0.7-5475/2-24 від 18.12.2024, вбачається, що порядком проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, затвердженим Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №105, нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Тернопільській області на 01.01.2024 становить 30515, 79 грн.
18.12.2024 постановою завідувача Монастириської державної нотаріальної контори Войташек В.І. №597/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарським будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який залишився після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та на земельні ділянки площею 0,54 га для ведення особистого селянського господарства та 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, які були передані у приватну власність ОСОБА_3 , згідно із рішенням Гончарівської сільської ради від 08.02.1996, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2 .
Як вбачається з відповіді №4/01-16 від 08.01.2025 наданої на виконання ухвали від 07.01.2025 Монастириською нотаріальною конторою, згідно даних Спадкового реєстру спадкові справи після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводились.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі ЦК України) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, вбачається, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Пунктом 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31.10.1975 року, було визначено, що підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися, у тому числі, на підставі записів у погосподарських книгах.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності.
Окрім того, при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
До набрання чинності Законом України «Про власність», тобто до 15.04.1991 року, існували суспільні групи господарств робітничий та колгоспний двір, і відносини щодо них були врегульовані різними нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP (1963 року) передбачалось, що майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону Української PCP «Про сільську раду депутатів трудящих Української PCP» 1968 року на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг. Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.1985 року № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР № 69 від 25.05.1990 року, відповідно до п.20 яких, суспільна група господарства встановлюється в залежності від роду занять голови господарства/сім`ї. Якщо будинок з господарськими спорудами відносився до суспільної групи робітничий двір, то положення статей 120, 123 Цивільного кодексу Української PCP, застосуванню не підлягають. У таких випадках слід керуватись вимогами Кодексу про шлюб та сім`ю Української PCP (1969 року), за яким суб`єктами права спільної сумісної власності вважалось тільки подружжя.
Щодо успадкування земельних ділянок зазначаю наступне.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини п. г ч. 1 ст.81Земельного кодексуУкраїни № 2768-III від 25 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п.а ч. 3 ст. 152 ЗК України.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.
Відповідно до статті 125ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, вбачається, що «якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Окрім того, у вищезазначеній постанові зазначається - якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинності у 2006 році), до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
Згідно з пунктом 3.5 Інформаційного листаВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ«Про судовупрактику розглядуцивільних справпро спадкування»від 16травня 2013року №24-753/0/4-13 передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Пунктом 4.20 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Витягу з Державного земельного кадастру.
За змістом ч. ч. 9, 10 ст.79-1ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Об`єктами спадкування у цій справі, є житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що належав до суспільної групи робітничий двір, членами якого були мати позивачки ОСОБА_3 (голова двору), позивачка ОСОБА_11 дочка (голови двору), ОСОБА_2 син (голови двору); ОСОБА_5 зять; ОСОБА_7 онука; ОСОБА_8 онук, а також земельні ділянки, які були передані у власність ОСОБА_3 згідно рішення 22 скликання 5 сесії Гончарівської сільської ради від 08 лютого 1996 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність у користування громадянам Гончарівської сільської Ради народних депутатів».
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1262ЦК України,передбачено,що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
У силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Встановлено, що матері позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними будівлями, що за адресою: АДРЕСА_1 , який відносився до колишньої суспільної групи робітничий двір, головою якого була ОСОБА_3 , а також земельні ділянки, які рішенням Гончарівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 08.02.1996 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування громадянам Гончарівської сільської Ради народних депутатів», передано безоплатно у приватну власність, загальною площею 0,62 га, з них 0,54 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,08 га для будівництва та обслуговування і житлового будинку, номер особового рахунку 108.
Вказане спадкове майно за законом в порядку першої черги прийняв її син ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя не оформив права власності на вказане спадкове майно, фактично вступивши у володіння ним, а тому після смерті якого відкрилась спадщина на нього.
Позивачка є спадкоємцем ОСОБА_2 другої черги за законом, спадщину прийняла, вступивши у фактичне володіння майном. Дані про інших спадкоємців, які прийняли спадщину, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, доходжу висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити - визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок, а також визнати за нею право на завершення приватизації та право на реєстрацію права власності (речового права) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.1216-1218, 1258, 1261, 1262, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд,
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно та визнання за нею права на завершення приватизації та права на реєстрацію права власності (речового права) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на житловий будинок з господарським будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерхових житловий будинок під літерою «А», загальною площею 66,0 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., тамбур «а», вхідні сходи «а1», ворота, хв №1, огорожа №2.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 право на завершення приватизації та право на реєстрацію права власності (речового права) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельні ділянки, які були передані у власність ОСОБА_3 згідно рішення 22 скликання 5 сесії Гончарівської сільської ради від 08 лютого 1996 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність у користування громадянам Гончарівської сільської Ради народних депутатів».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Відповідач: Монастириська міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.
Головуючий суддя А.З.Пасічник
Судове рішення № 125036847, Монастириський районний суд Тернопільської області було прийнято 10.02.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 603/7/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: