Рішення № 12503671, 08.09.2010, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2010 року справа № 2-1050/10 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

при секретарі Лубаєвській Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Волиньвугілля” про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві , -

встановив:

26 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного підприємства «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що, працюючи на шахті № 5 державного підприємства «Волиньвугілля» він отримав професійне ушкодження здоров'я у вигляді кохлеарного невриту. Після освідчення на МСЕК, 10 березня 2006 року йому встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання кохлеарним невритом довічно. Отримане ним професійне захворювання періодично турбує його, у зв'язку з чим він вимушений і на даний час звертатись за медичною допомогою та проходити лікування, періодично приймати ліки. Вважає, що внаслідок цього йому завдана моральна шкода, яка полягає у наступному. Втрата здоров'я призвела до втрати нормальних життєвих зв'язків, незручностей в побуті і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, він обмежений у фізичних та духовних можливостях при влаштуванні свого побуту. Просить позов задоволити і стягнути з відповідача 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок професійного захворювання, а також витрати, понесені за надання правової допомоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав із наведених в позові підстав, просив їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов визнав частково. Вважає вимоги позивача безпідставними. Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" врегульовано питання відшкодування працівникові шкоди. Вважає, що вини відповідача у тому, що ОСОБА_1 отримав профзахворювання немає, оскільки зі сторони відповідача не було вчинено ніяких протиправних дій, а також не було штучно створено шкідливих і небезпечних умов праці, внаслідок яких могло бути спричинено профзахворювання. Крім того, зазначає, що позивач працював відповідно до умов трудового договору, був ознайомлений і згідний з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Правилами техніки безпеки, з наявністю на робочому місці небезпечних та шкідливих умов праці. В зв’язку з такими умовами праці, позивач отримував заробітну плату у підвищеному розмірі, додаткову відпустку та для підземних працівників встановлено пільговий вік для отримання пенсії. Також вважає, що при зверненні до суду, посилання позивача на норми Цивільного Кодексу України є безпідставними, так як відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому роботодавцем, є трудовим спором, тому ці посилання слід виключити. Просить задоволити позов частково на суму 1000 грн.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював на шахті № 5 Державного підприємства «Волиньвугілля», та отримав професійне захворювання у вигляді кохлеарного невриту, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с.5-9), копією акту розслідування хронічного професійного захворювання від 09 лютого 2006 року.

З оглянутої в судовому засіданні копії виписки з акту Нововолинської МСЕК серії ВЛН № 051668 від 10 березня 2006 року вбачається, що ОСОБА_1, даним висновком МСЕК, 10 березня 2006 року було вперше встановлено 25 відсотків втрати працездатності довічно по кохлеарному невриту.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 під час роботи на шахті № 5 Державного підприємства «Волиньвугілля», отримав професійне захворювання і у зв’язку з цим захворюванням йому встановлено довічно 25 відсотків втрати професійної працездатності.

ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав внаслідок професійного захворювання та переносить і по сьогоднішній день. Відчуває себе неповноцінною людиною. У зв'язку з професійним захворюванням відчуває себе обмеженим у реалізації своїх життєвих планів забезпечення своєї сім'ї, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації повноцінного життя.

Отримане позивачем професійне захворювання та його наслідки викликали емоційні страждання, зокрема: душевний біль, постійне почуття неповноцінності, пригнічення. Його життя зазнало суттєвих змін.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, які вона зазнає.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Той факт, що моральна шкода у зв'язку з одержаним професійним захворюванням на теперішній час не відшкодована підтверджено в судовому засіданні поясненнями представника відповідача та іншими матеріалами справи.

Отже, спір з приводу відшкодування позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди у зв'язку з захворюванням, пов’язаним з виробництвом раніше не був предметом судового розгляду.

Відповідно до роз'яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31 березня 1995 року №4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, та в користь позивача слід стягнути 4000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві. Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, то суд стягує 140 грн., пропорційно до задоволеної суми позову.

Також до стягнення з відповідача підлягає 8,50 грн. судового збору в дохід держави та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.153, ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.13, ст.14 Закону України “Про охорону праці”, — суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Волиньвугілля” в користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної професійним захворюванням на виробництві.

Стягнути з Державного підприємства “Волиньвугілля” в користь ОСОБА_1 140 (сто сорок) грн. витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з Державного підприємства “Волиньвугілля” в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з Державного підприємства “Волиньвугілля” 15 (п’ятнадцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Нововолинському міському суді Волинської області на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков