Вирок № 125031050, 10.02.2025, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/98/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2025 року селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду уселищі Ємільчинесправу пообвинуваченню ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с Гордове, Ємільчинського району Житомирської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення

ОСОБА_5 02.01.2025 близько 14 год 00 хв, перебуваючи на території подвір`я домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_7 , вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом, що належить ОСОБА_6 , а саме мотоциклом марки «ИЖ» моделі «ПЛАНЕТА-З», якого останній залишив ОСОБА_7 на зберігання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, того ж дня без розриву в часі ОСОБА_5 , переконавшись у відсутності господаря домоволодіння, який в той час перебував в будинку, та сторонніх осіб, які могли б перешкодити вчиненню злочину, підійшов до дерев`яного піднавісу та, застосовуючи фізичну силу, руками виштовхав вказаний транспортний засіб з території вищевказаного домоволодіння на дорогу та незаконно заволодів мотоциклом марки «ИЖ» моделі «ПЛАНЕТА-З», 1983 року випуску, без державного реєстраційного номеру, з об`ємом двигуна - 346 см.куб., який належить потерпілому ОСОБА_6 , розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на суму 4868 гривень.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 .

ОСОБА_5 інкримінується вчинення:

- кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, тобто, незаконне заволодіння транспортним засобом.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання

Разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 27.01.2025, укладена між Прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю його захисника ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому статтями 468, 469,470 та 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 289 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинений злочин.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, який належить до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, визнає вину та обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, обставини, що обтяжують покарання відсутні, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, на момент укладення угоди не працює, не навчається, за умовами вказаної угоди сторони погодились на призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів за ч. 1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, його відношення до скоєного, обставин, які пом`якшують покарання, сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених статтею 473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про визнання винуватості, що передбачені статтею 476 КПК України.

Позиції учасників судового провадження щодо угоди

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вказала, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 289 КК України, погодився на призначення йому узгодженого покарання та просив затвердити укладену з прокурором угоду.

Захисник в підготовчому судовому засіданні просив укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_5 та інші передбачені угодою заходи.

Потерпілий в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти укладення угоди про визнання винуватості.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Розглядаючи питання про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів без будь-яких умов.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості (ч.ч. 5,6 ст. 469 КПК України).

Відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Суд відповідно до вимог частини другої статті 473 КПК України роз`яснив обвинуваченому наслідки укладення та затвердження цієї угоди про визнання винуватості, якими є для прокурора та обвинуваченого обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинуваченого наслідком укладення та затвердження цієї угоди є також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Обвинуваченому роз`яснено обмеження щодо оскарження вироку суду першої інстанції, ухваленого на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості, визначені статтею 394 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд з`ясував у обвинуваченого, чи цілком розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватою;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України, а саме злочин передбачений ч. 1 ст. 289 КК України, відноситься до категорії нетяжких.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його відношення до скоєного, вину визнав, щире каяття.

Відповідно до статті 66 КК України суд визнає щире каяття, обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_5 .

Відповідно до статті 67 КК України обтяжуючих обставин покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Ознайомившись зі змістом угоди, перевіривши виконання вимог статті 472 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження угоди, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, у суду немає підстав припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених кримінальним законом.

За таких обставин, суд уважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив:

незаконне заволодіння транспортним засобом, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 289 КК України;

за якою належить призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання, а саме:

3 (три) роки обмеження волі.

На підставі частин 1, 3 статті 75КК України обвинуваченого ОСОБА_5 слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном 1 рік, якщо ОСОБА_5 протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76КК України слід покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Таким чином, суд уважає можливим прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження, призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Вказане покарання відповідає принципу індивідуалізації покарання та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Вирішення питання щодо запобіжного заходу

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався, підстав для його обрання не вбачається.

Рішення щодо речових доказів

Ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 06.01.2025 накладено арешт на мотоцикл марки «ИЖ» моделі «ПЛАНЕТА-3», 1983 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів суд уважає за необхідне вирішити відповідно до статті 100 КПК України, при цьому скасувавши арешт, накладений на них ухвалою слідчого судді відповідно до статті 174 КПК України.

Процесуальні витрати

По справі є процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/106-25/363-АВ від 09.01.2025 в сумі 2387 грн 70 коп, які підлягають стягненню із обвинуваченого в прибуток держави.

Керуючись статтями370,373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 січня 2025 року між Прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю його захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060540000005 від 03.01.2025.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.ч. 1, 3 ст.75КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном один рік, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст.76КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на засудженого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на засудженого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Процесуальні витрати в розмірі 2387 грн 70 коп, пов`язані з проведенням транспортно-товарознавчої експертизи, стягнути із ОСОБА_5 в прибуток держави на р/р UA448999980313010115000006797, одержувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м. Житомир/24060300, код одержувача: 37976485, банк: Казначейство України.

Скасувати арешт, накладений на мотоцикл марки «ИЖ» моделі «ПЛАНЕТА-3», 1983 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , та повернути власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав, визначених ч. 4ст. 394 КПК.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1