Рішення № 125030677, 31.01.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1519/23

2/154/34/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2025 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., за участю представника позивача Мельник В.В., представника відповідача адвоката Жука Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Володимирі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2023 позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Володимир-Волинського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 03 жовтня 2008. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, останній був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк». Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 30000 гривень. Банк свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Однак, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 10 березня 2023 року має заборгованість в розмірі 35495,76 гривень, з яких: 28893,26 гривень заборгованість за кредитом; 6602,5 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом.

З цих підстав АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з відповідач на його користь заборгованість за кредитним договором від 03 жовтня 2008 року б/н на загальну суму 35495,76 (тридцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) гривень 76 копійок та судові витрати у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Ухвалою судді від 04 квітня 2023 відкрито провадження в справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.11.2023 за клопотанням представника відповідача по справі призначено судово-економічну експертизу документів фінансово-кредитних операцій.

04.03.2024 провадження по цивільній справі поновлено продовжено розгляд справи на стадії підготовчого.

Представником позивача надано суду письмові заперечення щодо експертного висновку, в яких зазначено, що він містить фактично відомості про отримані та внесені кошти відповідачем без врахування відсотків, які банк має право отримати відповідно до ст.ст.1049, 1050 ЦК України, оскільки сторони безвідсотковий договір не укладали. Згідно анкети-заяви від 03.10.2008, підписаної сторонами міститься узгоджений розмір відсоткової ставки 2,5% річних на місяць. Отже, основну умову договору щодо нарахування відсотків за кредитом починаючи з 03.10.2008 сторони погодили. У зв`язку з відсутністю додаткових заперечень, відзиву на позовну заяву вважають, що позовні вимоги банку є підставними та такими, що підлягають задоволенню, а висновок експерта не повинен братись до уваги, оскільки не відповідає матеріалам справи.

Ухвалою суду від 08.05.2024 підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, вважаючи їх законними, доведеними та обґрунтованими. Зазначила, що ОСОБА_1 отримав кредитну карту з лімітом 500грн, що співпадає з анкетою-заявою, де також зазначено, що він є тимчасово непрацюючим, крім того наявний його підписи щодо відсотку за користування кредитом 2,5%. Факт отримання та користування коштами не заперечувався, відповідач здійснював погашення та в 2023 виник борг, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Відповідач активно користувався карткою, збільшення кредитного ліміту передбачено умовами заяви. Щодо експертного висновку зауважила, що експерту не ставилось питання про розрахунок розміру ставки зазначеної в заяві-анкеті та переплати. При призначені експертизи банк не вважав доцільним поставити експерту таке питання. На позицію представника відповідача вказала, що за час користування кредитними коштами ОСОБА_1 було оформлено договори про оформлення послуги «Оплата частинами». Наприклад, відповідно до виписки з розрахунку 4149437835256395 за 10.04.2016 529,79грн з призначенням: перший платіж за покупку на суму 3178,94грн в маг «Алло», Володимир-Волинський, Ковельська,29 за сервісом «Оплата частинами». За час користування коштами ОСОБА_1 , які банк сплачував на рахунок продавців за різні товари за період з 2016 по 2020 було оформлено 8 оплат частинами. Таким чином, за рахунок кредитних коштів та встановленого кредитного ліміту ОСОБА_1 здійснював користування кредитними коштами та оплачував купівлю різних товарів через термінал та/або інтернет. Також оплата частинами підтверджується випискою по рахунку відповідача, що є первинним документом бухгалтерського обліку.

Відповідав ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача адвокат Жук Ю.Б., який діє на підставі ордеру №1062490 від 08.06.2023, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що сторона відповідача не заперечує, що здійснювались покупки, метою оформлення картки було отримання заробітної плати для здійснення и платежів, а тому коштами банку не користувався. Стосовно позовних вимог, не вбачають обов`язком оплачувати заборгованість за прострочення тіла кредиту і відсотків, оскільки позивачем надано лише заяву, що не свідчить про будь які відносини, відповідачу не було доведено, що це кредитна картка, а тому відсутні підстави для нарахування відсотків. Виплати здійснені ОСОБА_1 значно перевищують надані банком кошти.

Суд, заслухавши позиції сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено наступні обставини.

03 жовтня 2008 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети - Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку укладено кредитний договір б/н, згідно з умовами якого позивачем видано відповідачу кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 500,00грн. на платіжну картку.

У заяві зазначено, що відповідач ознайомився та згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Останній згідний з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Зобов`язується виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись із їх змінами на сайті ПриватБанку.

03 жовтня 2008 ОСОБА_1 також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій останній власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за виконання коштів ознайомлений.

На підтвердження укладення договору про надання банківських послуг, факту отримання кредитних коштів позивачем долучено до позовної заяви Розрахунок заборгованості за договором, Виписка за договором №б/н за період 03.10.2008-16.03.2023, Довідку про видані кредитні картки, Довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Згідно довідки банку ОСОБА_1 було надано кредитні картки: 03.10.2008 № НОМЕР_1 ; 27.05.2011 № НОМЕР_2 ; 20.05.2014 № НОМЕР_3 ; 02.03.2018 № НОМЕР_4 . Остання картка з терміном дії по вересень 2021.

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 почав користуватись карткою (зняття готівки) 19.10.2008 і користувався до лютого 2022, зарахування переказу на карту.

З розрахунку банку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 10 березня 2023 становить всього 35495,76 гривень, з яких: 28893,26 гривень заборгованість за кредитом; 6602,50 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (жовтень 2008) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (травень 2023), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, наданий банком витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані АТ КБ «ПриватБанк» Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Разом з тим, пред`являючи позов, банк на підтвердження своїх вимог, крім витягу з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, також послався на анкету-заяву від 03.10.2008 та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», які підписані відповідачем.

У анкеті - заяві, яка підписана відповідачем 03.10.2008 зазначена базова відсоткова ставка за користування кредитом - 2,5% в місяць.

Отже, договірні правовідносини сторін зафіксовані в анкеті-заяві й довідці про умови кредитування з використанням кредитки та є складовою укладеного сторонами договору і врегульовують спірні правовідносини.

Оскільки анкетою заявою від 03.10.2008, яка підписана відповідачем сторонами погоджено розмір процентів за користування кредитом (2,5% на місяць), вони підлягають стягненню із відповідача на користь банку.

З поданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що розрахунок проведений за період з 03.08.2008 по 10.03.2023.

Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» відповідач отримував картки, термін дії останньої до вересня 2021 року, факт отримання карток відповідачем не оспорюється, разом з тим банком проведено розрахунок заборгованості поза межами строку дії договору, що суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, яка наголошує на тому, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Визначаючи розмір відсотків за користування кредитом, який необхідно стягнути з відповідача, суд, дослідивши виписки по рахунку відповідача, беручи до уваги умови, погоджені сторонами, а також враховуючи висновок експерта судово економічної експертизи, виходить з такого.

Базова відсоткова ставка за користування кредитом, яка визначена у довідці про умови кредитування від 03.10.2008, що підписана та погоджена відповідачем, становить 2,5 % в місяць, або 36% річних (нараховується на залишок заборгованості). З довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» слідує, що пільгова ставка діє при умові погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; термін внесення щомісячних платежів до 25 числа місця, наступного за звітним, даний витяг також містить підпис особи датований 03.10.2008. При цьому, банком не збільшувався розмір відсоткової ставки, що вбачається з розрахунку, поданого банком.

Розмір відсотків за користування кредитом заявлений позивачем станом на 10.03.2023 становить 6602,50 гривень.

Як вбачається з висновку експерта №СЕ-19/103-23/14478-ЕК від 21.02.2024 загальна сума грошових коштів за період з 03.10.2008 по 16.03.2023, що отримана ОСОБА_1 складає 100496,39грн, що включає в себе суму за карткою 98934,09грн, суму сплаченої комісії 1519,80грн та суму знижок 66,64грн. Загальна сума грошових коштів була сплачена (повернута, внесена на рахунок, списана банком з інших рахунків) ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» складає 137369,28грн.

Враховуючи суму коштів, які відповідач отримав та повернув, а також розмір заборгованості по тілу кредиту, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутня заборгованість за кредитним договором від 03.10.2008, виходячи з такого розрахунку: 137369,28грн - сума коштів, які відповідач вніс на картковий рахунок за період з 03.10.2008 по 16.03.2023 ) 100496,39грн - сума кредитних коштів, які зняв відповідач за аналогічний період. При цьому заборгованість за кредитом 28893,26грн, розмір відсотків за користування кредитом за даний період, який заявлений позивачем з розрахунку 2,5% річних) 6602,50грн. Тобто внесена на картковий рахунок відповідачем сума значно перевищую заявлені позивачем вимоги а тому підстави як для стягнення заборгованості за тілом кредиту так і за відсотками за користування кредитом відсутні.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову та доказів наданих стороною відповідача, які обґрунтовано спростовують вимоги банку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 35495,76грн задоволенню не підлягають.

З огляду на результат вирішення спору та враховуючи приписи ст.141 ЦПК України, підстави для стягнення з відповідача 2684грн судового збору також відсутні.

Відповідно до ст. 15, 16, 207, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 612, 626-629, 634, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, та, керуючись ст. 5, 12,13, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07.02.2025.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ