Рішення № 125029073, 22.01.2025, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа№ 611/1143/24

Провадження№ 2/611/56/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

13 січня 2025 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаряВедмідь І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доБарвінківської міської ради Ізюмського району Харківської областіпро встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області із позовною заявою до Барвінківської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2024 року провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. На задоволенні позову наполягає.

Представник Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області в судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

Згідно ч.1.4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Як передбачено ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (частина 1статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1статті 81 ЦПК Україниповинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 , видане 14 січня 2003 року Гаврилівською сільською радою Барвінківського району Харківської області.

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 07 серпня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 є племінником померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження пояснення позивача стосовно того, що він звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте 20 листопада 2024 року приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області повідомила позивачу, що ним пропущено строк, необхідний для оформлення спадщини після померлої ОСОБА_2 .

З копії спадкової справи №216/2024, відкритої після ОСОБА_2 , вбачається, що після смерті останнього з заявами про прийняття спадщини ніхто крім позивача не звертався.

З довідки №744, виданої старостою Гаврилівського старостинського округу, вбачаться, що ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована одна.

Відповідно до п.4 та 5Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, норми цьогокодексузастосовуються до правовідносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 1 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах по спадкування» роз`яснив, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокремаЦивільний кодекс Української РСР(далі -ЦК УРСР), якщо строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року.

Відповідно достатті 524 ЦК УРСРспадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений встатті 21 ЦК УРСР.

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Ст. 549 ЦК УРСРвстановлювала строк на прийняття спадщини, згідно з якою дії на прийняття спадщини повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі пропуску строку для прийняття спадщини, встановленийстаттею 549 ЦК УРСР, вказаний строк може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Також, спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна (ст. 550 ЦК УРСР).

Аналогічні положення щодо порядку та строків прийняття спадщини закріплено і у чинномуЦивільному кодексі України.

Так,статтею 1216Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України,спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, о визначено ст.1218 ЦК України.

У відповідності до вимог ч.1ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а згідно з ч.1ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, ч.3 ст.1272ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7"Просудову практикуу справахпро спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Приймаючи до уваги те, що позивач через незнання юридичної процедури та порядку прийняття спадщини, обмеження його законодавчо-визначеними строками, разом із подальшими карантинними обмеженнями, введеними Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби, а також з введенням воєнного стану на території України, обмежень, які запроваджували вказані режими, об`єктивно був обмежений у можливості для вжиття дій щодо прийняття спадщини, суд приходить до переконання, що зазначені причини пропуску строку звернення із заявою до нотаріальної контори є поважними, тому позивачу слід визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Представником відповідача позов визнано, заперечень він не має.

Інших осіб, які б звернулись з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , судом не встановлено. Доказів, які спростовують твердження позивача щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем шестимісячний строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 доБарвінківської міської ради Ізюмського району Харківської областіпро встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,- задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в межах трьох місяців з дня вступу в законну силу даного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 22 січня 2025 року.

Суддя Ю.А. Коптєв