Рішення № 125027265, 28.01.2025, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2025 року справа № 927/624/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, вул. С. Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код 00100227

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів, пр. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, код 41823846

про стягнення 203196809,05 грн

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів, пр. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, код 41823846

до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код 00100227

про тлумачення умов договору

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Остапенко С.Л., адвокат, довіреність № 20/11-20 від 20.11.2024;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Якимчук Ю.В., адвокат, довіреність № 07.9/11417 від 19.12.2024;

В С Т А Н О В И В:

08.07.2024 Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів 199640771,60 грн боргу, 2058206,94 грн. 3 % річних та 1497830,51 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0156-02024-ПП в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 12.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/624/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2024, 13:00, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Ухвала суду від 12.07.2024 учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів.

29.07.2024 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго про тлумачення п. 6.4 договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0156-02024-ПП.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач різним чином трактують п. 6.4 спірного договору, оскільки відповідач за зустрічним позовом вважає, що позивач за зустрічним позовом має здійснювати оплату за фактичний обсяг послуги на підставі актів надання послуг та рахунків, а позивач за зустрічним позовом - що здійснення оплати за надані послуги можливе лише на підставі рахунків.

Ухвалою суду від 31.07.2024 прийнято до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго про тлумачення п. 6.4 договору для спільного розгляду з первісним позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів про стягнення 203196809,05 грн; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №927/624/24; сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Ухвала суду від 31.07.2024 учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів.

29.07.2024 від відповідач за первісним позовом через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому відповідач за первісним позовом повідомив про невизнання позовних вимог, посилаючись на те, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат можливе лише за прострочення оплати фактично наданої послуги, а не за порушення строків внесення поетапної планової вартості послуги відповідно до п. 6.2 Договору. Відповідачем за первісним позовом вказано на те, що позивач нараховує 3 % річних та інфляційні втрати на прострочення оплати фактичної послуги без врахування коригування. Відповідач за первісним позовом зазначив про те, що позивачем за первісним позовом не надано доказів, а саме даних Адміністратора комерційного обліку за кожну відповідну декаду розрахункового періоду щодо обсягів відбору електричної енергії об`єктами / площадками комерційного обліку споживачів в розрізі кожного календарного дня, отже не доведено момент та факт виникнення, а також розмір грошових зобов`язань на кожну дату оплати згідно п. 6.2 Договору, відповідно, і правомірність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат (а.с. 131-140 т. 1).

02.08.2024 від позивача за первісним позовом через систему «Електронний суд» надійшла заява про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції, у якій позивач за первісним позовом просить забезпечити проведення підготовчого засідання 13.08.2024 та всіх подальних судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку EasyCon (а.с. 144-147 т. 1).

Ухвалою суду від 05.08.2024 заяву від 02.08.2024 Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено, призначено проведення підготовчого засідання 13.08.2024, 13:00 та усіх судових засідань у справі за участю представника позивача за первісним позовом адвоката Остапенка С.Л. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

05.08.2024 позивачем за первісним позовом через систему «Електронний суд» подане клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі, у якій позивач за первісним позовом просить суд визнати поважною причину неподання одночасно з позовною заявою доказів, а саме даних Адміністратора комерційного обліку за кожну відповідну декаду розрахункового періоду щодо обсягів відбору електричної енергії об`єктами/площадками комерційного обліку споживачів відповідача за первісним позовом та встановити позивачу за первісним позовом додатковий строк для надання доказів у 10 календарних днів.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що відповідач за первісним позовом зазначив про те, що позивачем за первісним позовом не надано даних Адміністратора комерційного обліку за кожну відповідну декаду розрахункового періоду щодо обсягів відбору електричної енергії об`єктами/площадками комерційного обліку споживачів в розрізі кожного календарного дня. Позивачем за первісним позовом до позову долучено копії первісних бухгалтерських документів - рахунків, відповідних актів та доказів їх направлення відповідачу, докази часткової сплати отриманих послуг тощо. З аналізу виставлених рахунків та актів наданих послуг за відповідні періоди (місяці) на час підготовки позовної заяви встановлено відповідність розрахованих декадних обсягів спожитої послуги даним актів приймання-передачі послуги за відповідні календарні місяці. Вказані акти підписані без зауважень. Відповідно до п. 6.5 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акту. Процедура оскарження акту не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акту приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. Враховуючи, що від користувача протягом спірного періоду не надходило будь-яких скарг щодо фактичного обсягу наданої послуги, він розрахований, в тому числі, і на підставі виставлених рахунків на поетапну оплату за кожну декаду, позивач вважав, що спір щодо обсягів наданої Послуги відсутній. Внаслідок заявлення відповідачем за первісним позовом своєї правової позиції щодо повного невизнання останнім позовних вимог позивачем за первісним позовом вживаються заходи для отримання додаткових доказів (а.с. 154-155 т. 1).

06.08.2024 від позивача за первісним позовом через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк надійшла відповідь на відзив, у якій позивач за первісним позовом повідомив про те, що у відзиві на позов відповідач за первісним позовом по суті не заперечує факту отримання послуг, отримання рахунків-фактур, отримання актів приймання-передачі наданих послуг, їх підписання зі свого боку та часткової оплати отриманої послуги. Фактично незгоди із сумою вартості отриманої послуги за спірні періоди, а, отже, і щодо суми основного боргу відповідачем за первісним позовом не висловлено. Позивач за первісним позовом звертає увагу на правовий висновок Верховного суду у справі № 927/713/21, у якому зазначено про те, що невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць є порушенням виконання грошового зобов`язання та настання відповідальності, зокрема, згідно із приписами ст. 611, 625 Цивільного кодексу України. Також позивач за первісним позовом повідомив про отримання інформації від Адміністратора комерційного обліку щодо обсягів відбору електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» за 2024 рік, а також сканкопії витягів з ММС щодо обсягів наданої послуги за період січень-травень 2024 року. Позивач за первісним позовом просить визнати поважною причину неподання одночасно з позовною заявою доказів та встановити додатковий строк для їх подання, долучити докази до матеріалів справи (а.с. 159-163 т. 1).

12.08.2024 від відповідача за первісним позовом через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач за первісним позовом повідомив про те, що висновки Верховного Суду у постанові від 24.11.2022 у справі № 927/713/21 щодо застосування відповідальності як у виді пені та штрафу, так і у виді 3 % річних та інфляційних втрат ґрунтуються на пунктах типового договору стосовно застосування відповідальності у виді пені та штрафу у редакції, яка діяла з 07.02.2020 по 10.11.2021. З 01.01.2024 діє інша редакція типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, яка встановлює інші норми в частині відповідальності користувача і не передбачає відповідальності за порушення користувачем будь-яких термінів розрахунку; навпаки, чинна редакція типового договору встановлює відповідальність, зокрема, у виді штрафу саме за прострочення користувачем оплати фактичної вартості послуг. Відповідач зазначив, що згідно із таблицею розрахунків позивачем нарахування 3 % річних та інфляційних втрат здійснюється на повну вартість актів приймання-передачі послуги. На думку відповідача за первісним позовом, вартість послуги, яка зазначена в актах приймання-передачі послуги, яка на момент подання позову є вже скоригованою, не є боргом у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України, на який позивач має право нараховувати 3 % річних та інфляційні втрати (а.с. 188-193 т. 1).

13.08.2024 у підготовче засідання прибув позивач за первісним позовом (участь якого у судовому засіданні забезпечена у режимі відеоконференції) та відповідач за первісним позовом.

Щодо поданого позивачем за первісним позовом клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів суд зазначає таке.

За приписами ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач зобов`язаний подавати до суду докази разом із позовною заявою, а у разі неможливості подання доказів у цей строк позивач має повідомити про це суд та клопотати про надання додаткового строку для подання доказів.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки позивачем за первісним позовом обґрунтовано неможливість подання доказів у встановлений законом строк, суд поновляє позивачу строк на подання доказів та долучає їх до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 13.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 03.09.2024, 12:30.

14.08.2024 від відповідача за зустрічним позовом через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, у якому відповідач за зустрічним позовом повідомив про невизнання позовних вимог і зазначив, що тлумачення умов договору можливе до початку виконання сторонами його умов. Відповідач за зустрічним позовом наголосив на тому факті, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» до початку виконання умов оспорюваного правочину не зверталося до суду з позовною заявою про тлумачення умов спірного договору, що свідчить про відсутність будь-якого спору на час укладення договору. Відповідач за зустрічним позовом зазначив про те, що повідомлення про оприлюднення проєкту, що має ознаки регуляторного акту, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі» (щодо запровадження публічних договорів приєднання між користувачами та НЕК «Укренерго» та зміни порядку розрахунків за послуги з передачі електричної енергії та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління разом з проєктами договорів (в тому числі і про надання послуг з передачі електричної енергії) опубліковано на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ще 02.08.2023 та за цим проєктом зауваження та пропозиції приймались до 17.08.2023. Відповідач за зустрічним позовом повідомив про те, що редакція п. 6.4 спірного Договору по суті позовних вимог за зустрічним позовом є аналогічною п. 5.5 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0156-02024 від 01.01.2019 у редакції додаткових угод від 28.12.2021 та 21.12.2022 (правові висновки по вказаному договору викладено у постанові Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 927/713/21), які виконувались сторонами без звернень до суду з позовами про тлумачення умов, а отже даний пункт не містив неоднозначного тлумачення термінів, строків чи інших понять (а.с. 1-9 т. 2).

20.08.2024 позивачем за зустрічним позовом через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк подано відповідь на відзив, у якому позивач за зустрічним позовом повідомив про те, що спірний договір сторонами укладено на умовах типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком № 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309. Для можливості виконання сторонами умов спірного договору існує необхідність тлумачення умов п. 6.4 Договору, так як неоднакове розуміння та застосування сторонами вказаного пункту впливає на правильність розрахунку заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат за первісним позовом, так і на майбутні розрахунки між сторонами (а.с. 105-109 т. 2).

У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі у м. Чернігові, підготовче засідання 03.09.2024 не відбулося, про що складено Акт № 103-24 щодо оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 03.09.2024 учасників справи повідомлено про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 08.10.2024, 13:30. Вказана ухвала направлена сторонам до їх електронних кабінетів.

Ухвалою суду від 04.10.2024 учасників справи повідомлено про призначення підготовчого засідання на 06.11.2024, 14:30, у зв`язку з перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці. Вказана ухвала учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів.

24.10.2024 позивач за первісним позовом через систему «Електронний суд» подав заяву про закриття провадження у справі у частині позовних вимог, у якій повідомив про погашення відповідачем за первісним позовом після відкриття провадження у справі суми основного боргу у розмірі 199640771,60 грн платіжними інструкціями №№ 7947, 7948 від 31.07.2024, №№ 8547, 8548 від 30.08.2024, № 8550 від 31.08.2024, №№ 9211, 9212, 9213, 922, 923 від 30.09.2024. Позивач за первісним позовом повідомив про повну сплату відповідачем за первісним позовом послуги, наданої у червні 2024 року, та часткову сплату послуги за липень 2024 року, які не були предметом заявлених первісних позовних вимог. Позивач просить суд закрити провадження у справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 199640771,60 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору. Також позивач за первісним позовом зазначив про те, що не заявляє клопотання про повернення частини сплаченого судового збору у зв`язку з закриттям провадження у справі, оскільки планує звернутися до суду з заявою про збільшення позовних вимог. У підтвердження оплати суми боргу позивачем за первісним позовом додано копії платіжних інструкцій (а.с. 122-125 т. 2).

25.10.2024 позивачем по первісному позову через систему «Електронний суд» подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій позивач за первісним позовом повідомив про те, що після відкриття провадження у справі відповідачем за первісним позовом сплачено суму основного боргу у розмірі 199640771,60 грн. На даний час позивачем за первісним позовом у відповідності до умов спірного договору надано послуги за період червень-вересень 2024 року на загальну суму 155053562,86 грн. У період з часу подання позовної заяви сторонами скориговано обсяги наданої послуги у квітні та травні 2024 року. Позивач за первісним позовом зазначив про те, що відповідач за первісним позовом повністю оплатив послугу, надану у червні 2024 року, а також частково оплатив послугу, надану у липні 2024 року, у сумі 271059,27 грн, ці періоди не були предметом заявлених первісних позовних вимог. Залишок боргу за липень 2024 року складає 36807494,19 грн. З урахуванням вартості послуги, наданої у липні-вересні 2024 року, сума заборгованості на час подання заяви про збільшення позовних вимог складає 116130844,46 грн. З урахуванням триваючої заборгованості та часткового погашення суми боргу позивачем за первісним позовом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат у сторону їх збільшення, який на 23.10.2024 складає 3838340,93 грн та 7568589,59 грн відповідно. Позивач за первісним позовом повідомив про те, що при подачі позовної заяви сума судового збору була сплачена у максимальному розмірі 847840,00 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8. Водночас при поданні заяви про закриття провадження у справі позивач не просив суд повернути частину сплаченого судового збору, відтак необхідність доплати судового збору при подачі заяви про збільшення позовних вимог відсутня. Позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 127537774,98 грн, з яких 116130844,46 грн основний борг, 3838340,93 грн 3 % річних та 7568589,59 грн інфляційні втрати (а.с. 139-146 т. 2).

Листом № 927/624/24/1369/24 від 28.10.2024 сторін повідомлено про те, що у зв`язку з перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці розгляд справи в призначений час не відбудеться.

01.11.2024 відповідач за первісним позовом через систему «Електронний суд» подав заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, у якій відповідач за первісним позовом повідомив про заперечення щодо заяви про збільшення позовних вимог, оскільки позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 116130844,46 грн, яка утворилась за період з липня по вересень 2024 року, а також що позивачем за первісним позовом надано нові докази, що не були подані під час звернення позивача за первісним позовом із заявленими позовними вимогами про стягнення заборгованості за спірним договором за період січень-травень 2024 року. Відповідач за первісним позовом зазначив про те, що подана позивачем за первісним позовом заява про збільшення позовних вимог по суті не є збільшенням позовних вимог, а є новою позовною вимогою, яка ґрунтується на інших підставах, доказах та включає інший період заборгованості, ніж той, що був заявлений у позовній заяві (а.с. 1-8 т. 3).

Ухвалою суду від 18.11.2024 підготовче засідання призначено на 02.12.2024, 13:50. Вказана ухвала учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів.

02.12.2024 відповідач за первісним позовом через систему «Електронний суд» подав клопотання, у якому відповідач за первісним позовом повідомив про те, що у зв`язку з отриманням від позивача клопотання про збільшення позовних вимог відповідачем здійснено оплату заборгованості за період надання послуг з липня по вересень 2024 року. У підтвердження проведених сплат надано платіжні інструкції на загальну суму 159809118,57 грн.

02.12.2024 від відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання аналогічного вищенаведеному змісту.

У підготовче засідання 02.12.2024 прибув позивач за первісним позовом (участь якого у судовому засіданні забезпечена у режимі відеоконференції) та відповідач за первісним позовом.

Судом прийнято до розгляду заяву позивача за первісним позовом про закриття провадження у справі у частині позовних вимог.

Щодо поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі №925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 09.07.2020 у справі №922/404/19, від 15.02.2022 у справі №175/3267/17, від 17.02.2023 у справі №902/560/20 (902/301/21)).

Таким чином, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Як вбачається із змісту позовних вимог позивача за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за період липень-вересень 2024 року, яка не була заявлена при поданні позову до суду. У підтвердження заявленої вимоги позивачем надано нові акти приймання-передачі, рахунки-фактури та акти коригування.

Отже, подана позивачем заява про збільшення позовних вимог фактично є зміною підстав позову, тому суд залишає її без розгляду.

Представник позивача за первісним позовом заявив усне клопотання про повернення судового збору за частиною позовних вимог у зв`язку із закриттям провадження у справі.

У підготовчому засіданні 02.12.2024 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.12.2024, 12:30.

05.12.2024 від позивача за первісним позовом через систему «Електронний суд» надійшла заява про повернення судового збору, у якій заявник просить суд повернути частину судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі у м. Чернігові судове засідання 10.12.2024 не відбулося, про що складено акт № 177-24 щодо оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 10.12.2024 судове засідання відкладене на 24.12.2024, 12:30. Вказана ухвала суду позивачу за первісним позовом направлена до його електронного кабінету.

Відповідач повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться 24.12.2024, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи.

У судове засідання 24.12.2024 прибув позивач за первісним позовом (участь якого у судовому засіданні забезпечена у режимі відеоконференції) та відповідач за первісним позовом.

У судовому засіданні 24.12.2024 суд протокольно оголосив перерву у судовому засіданні до 28.01.2025, 13:00.

28.01.2025 від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії довіреності на його представника № 20/11-20 від 20.11.2024.

У судове засідання 28.01.2025 прибув позивач за первісним позовом (участь якого у судовому засіданні забезпечена у режимі відеоконференції) та відповідач за первісним позовом.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».

Приватне акціонерне товариство «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом НКРЕКП), від 14.03.2018 №309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1763) Національною енергетичною компанією «Укренерго» наказом №549 від 03.10.2023 було затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії, умови якого набули чинності з 01.01.2024 року (а.с. 51 т. 1).

13.11.2023 директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» подано заяву-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

13.11.2023 Національна енергетична компанія «Укренерго» своїм повідомленням № 01/60971 про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії інформувала Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, ідентифікатор договору №0156-02024-ПП, дата акцептування 01.01.2024.

У повідомленні зазначено про те, що з моменту акцептування заяви-приєднання до Договору в порядку встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (із змінами), користувач набуває всіх прав та зобов`язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, Кодексу системи передачі та чинним законодавством України (а.с. 60 т. 1).

Відповідно до п. 1.1 Договору він є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов Договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком № 1 до Договору.

За умовами п. 2.1 Договору оператор системи передачі (далі ОСП) безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов Договору.

Згідно із п.4.1 Договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/ з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 4.2 Договору при розрахунку вартості наданої послуги застосовується для інших користувачів - тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств «зеленої» електрометалургії).

Ціна Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік (п. 4.3 Договору).

За умовами п. 5.1 Договору для розрахунків за цим Договором використовується плановий та фактичний обсяг послуги.

Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі (далі КСП) на підстав даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.

Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП.

Згідно п. 6.1 Договору розрахунковим періодом є 1 календарний місяць.

Відповідно до умов п. 6.2 Договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів та розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

Відповідно до п. 6.4 Договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу) з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання- передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання користувачем.

Згідно із п. 6.5 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається що цей акт прийнятий без розбіжностей.

У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання. Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в акті коригування.

Пунктом 6.6 Договору визначено, що у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по Договору, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів).

За наявності заборгованості за Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплати заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.

Відповідно до п. 9.3 Договору користувач зобовязується: підписувати зі свого боку акти приймання-передачі послуги, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги та повертати їх ОСП; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим Договором.

Згідно із п. 10.1 Договору ОСП щокварталу оформляє акт звірки розрахунків наданої послуги та в строк до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, відповідно до форми, наведеної у додатку № 3 до Договору, надсилає його користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони.

Користувач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує та повертає один примірник ОСП.

Відповідно до п. 10.3 Договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та /або реєстрацією вхідної кореспонденції; Електронний документ, який направляється стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією із сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Пунктом 10.4 Договору визначено, що будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання Договору (у тому числі акт приймання-передачі послуги або акт коригування до акту приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).

За умовами п. 10.7 Договору Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).

Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної у повідомленні ОСП і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання (п. 14.1 Договору).

Договір та додатки до нього вважаються укладеними з дати, зазначеної в листі-повідомленні про приєднання до Договору (п. 16.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем за первісним позовом у період з січня по травень 2024 року відповідачу за первісним позовом надано послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 247520988,26 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуги з січня по травень 2024 року та актами коригування:

- акт приймання передачі послуги № ПРА-0001723 від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 58699765,85 грн (а.с. 21 т. 1);

- акт приймання-передачі послуги № ПРА-0002237 від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 53335566,43 грн (а.с. 23 т. 1);

- акт приймання-передачі послуги № ПРА-0002794 від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 50725513,78 грн (а.с. 24 т. 1);

- акт приймання-передачі послуги № ПРА-0003314 від 30.04.2024 за квітень 2024 року на суму 45297110,23 грн (а.с. 25 т. 1);

- акт приймання-передачі послуги № ПРА-0003828 від 31.05.2024 за травень 2024 року на суму 43655443,70 грн (а.с. 26 т. 1);

- акт коригування № ПРА_К-0004046 від 30.05.2024 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0001723 від 31.01.2024 за мінусом 341484,55 грн (а.с. 91 т. 1);

- акт коригування № ПРА_К-0004703 від 13.06.2024 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0002237 від 29.02.2024 за мінусом 2718017,30 грн (а.с. 49 т. 1);

- акт коригування № ПРА_К-0005434 від 25.06.2024 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0002794 від 31.03.2024 за мінусом 1132909,88 грн (а.с. 22 т. 1).

Позивачем за первісним позовом за період з січня по травень 2024 року виставлялися відповідачу за первісним позовом рахунки-фактури за послугу з передачі електричної енергії з використанням електронного цифрового підпису із застосуванням сервісу (планові та фактичні) (а.с. 33-48, 87-90 т. 1).

Між сторонами підписано акт звірки розрахунків № 0156-02024-ПП/01/2024 за 1 квартал 2024 року на суму заборгованості станом на 31.03.2024 у розмірі 162760846,06 грн (а.с. 31 т.1).

Відповідач за первісним позовом частково оплатив послуги з передачі електричної енергії за січень 2024 року з порушенням встановленого Договором строку на загальну суму 47880216,66 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 6505 від 28.06.2024 на суму 29880216,66 грн, № 6508 від 28.06.2024 на суму 3000000,00 грн, 6509 від 28.06.2024 на суму 10000000,00 грн, № 6507 від 29.06.2024 на суму 5000000,00 грн (а.с. 14-15 т. 1).

Відповідач за первісним позовом свої зобов`язання за договором в частині своєчасної та повної оплати отриманих від позивача послуг з передачі електричної енергії не виконав.

Заборгованість відповідача за первісним позовом за надані послуги у період з січня по травень 2024 року на момент подання позову становила 199640771,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання в частині оплати послуг з передачі електричної енергії за договором, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2058206,94 грн за період прострочення оплати наданих послуг з передачі електричної енергії з 19.01.2024 по 04.07.2024, а також інфляційні втрати за період прострочення з березня по травень 2024 року у сумі 1497830,51 грн, що позивач обґрунтовує наявними у матеріалах справи розрахунками.

Відповідачем за первісним позовом після відкриття провадження у справі проведено оплати наданих послуг на загальну суму 237834549,27 грн згідно платіжних інструкцій № 7947 від 31.07.2024 на суму 10819549,19 грн, № 7948 від 31.07.2024 на суму 39180450,81 грн, № 8547 від 30.08.2024 на суму 14155115,62 грн, № 8548 від 30.08.2024 на суму 25844884,38 грн, № 8550 від 31.08.2024 на суму 9500000,00 грн, № 9211 від 30.09.2024 на суму 15380629,40 грн, № 9212 від 30.09.2024 на суму 45297110,23 грн, № 9213 від 30.09.2024 на суму 43313959,15 грн, № 9222 від 30.09.2024 на суму 30000000,00 грн, № 9223 від 30.09.2024 на суму 4342850,49 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» звернулося до суду із зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про тлумачення п. 6.4 договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0156-02024-ПП.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість первісних позовних вимог та необхідність часткового задоволення первісного позову, а також про необґрунтованість зустрічних позовних вимог та необхідність відмови у зустрічному позові з таких підстав.

Щодо позовних вимог за первісним позовом про стягнення боргу, 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання умов договору в частині своєчасної оплати наданих послуг з передачі електричної енергії суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ч. 1 та 3 ст. 641 та ч. 1, 2 ст. 642 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною в разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане в пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За статтею 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

За п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з передачі.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконане належним чином.

За частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що за період з січня по травень року позивачем за первісним позовом було надано відповідачу за первісним позовом послуги з передачі електричної енергії за Договором на загальну суму 247520988,26 грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуги за відповідний період, актами коригування та відповідними рахунками (планові та фактичні).

Відповідачем з порушенням строків, обумовлених Договором, здійснено часткову сплату послуг, наданих у січні 2024 року, на суму 47880216,66 грн.

Заборгованість відповідача за первісним позовом за надані послуги у період з січня по травень 2024 року на момент подання позову становила 199640771,60 грн.

Після відкриття провадження у даній справі у період з 31.07.2024 по 30.09.2024 відповідачем сплачено позивачу основний борг в сумі 199640771,60 грн.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що спір між сторонами в частині стягнення з відповідача 199640771,60 грн основного боргу за надані позивачем послуги з передачі електричної енергії у період з січня по травень 2024 року врегульовано, предмет спору відсутній.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 199640771,60 грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Позивач за первісним позовом також просить стягнути з відповідача за первісним за прострочення оплати наданих послуг з передачі електричної енергії 3% річних у сумі 2058206,94 грн за період прострочення оплати наданих послуг з 19.01.2024 по 04.07.2024, а також інфляційні втрати за період з березня по травень 2024 року у сумі 1497830,51 грн.

При цьому, як оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги по суті є одним і тим самим зобов`язанням із сплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов`язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов`язання.

Невиконане зобов`язання із сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданих послуг.

Оскільки пунктом 6.2 Договору визначено порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та п. 6.4 Договору визначено порядок оплати за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання із сплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання із сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вище наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов`язання щодо своєчасної оплати послуг, є порушенням договірного (грошового) зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок інфляційних втрат, суд визнає його обґрунтованим та арифметично правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судом здійснено перерахунок належних до стягнення сум 3% річних.

За розрахунком суду загальний розмір 3 % річних за період з 19.01.2024 по 04.07.2024 становить 2054692,17 грн.

Нарахування процентів 3 % річних здійснюється за кожен повний день прострочення зобов`язання.

Отже, в період часу, за який здійснюється стягнення 3 % річних не включається день фактичної сплати суми заборгованості.

Такий самий порядок нарахування застосовується і при поділі строку оплати грошового зобов`язання на періоди у зв`язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу, а відтак до першого періоду прострочення основної суми заборгованості не включається день здійснення часткової оплати, натомість такий день включається до наступного періоду прострочення вже зменшеної суми заборгованості.

Позивачем нарахування 3 % річних за період з 27.06.2024 по 28.06.2024 на суму заборгованості 247520988,26 грн здійснено без урахування часткової оплати проведеної 28.06.2024 у загальній сумі 42880216,66 грн.

Отже, стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом у справі підлягають стягненню 3% річних у розмірі 2054692,17 грн.

Решта вимог у частині стягнення 3% річних у розмірі 3514,77 грн задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, первісний позов підлягає частковому задоволенню у частині вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом 2054692,17 грн 3 % річних та 1497830,51 грн інфляційних втрат.

Решта первісних позовних вимог задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічного позову про тлумачення умов п. 6.4 спірного Договору суд зазначає таке.

Як встановлено судом, між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0156-02020-ПП.

Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1763) Національною енергетичною компанією «Укренерго» наказом №549 від 03.10.2023 було затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії, умови якого набули чинності з 01.01.2024 року.

13.11.2023 директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» подано заяву-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

13.11.2023 Національна енергетична компанія «Укренерго» своїм повідомленням № 01/60971 про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії інформувала Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, ідентифікатор договору №0156-02024-ПП, дата акцептування 01.01.2024.

У повідомленні зазначено про те, що з моменту акцептування заяви-приєднання до Договору в порядку встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (із змінами), користувач набуває всіх прав та зобов`язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, Кодексу системи передачі та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1.1 Договору цей Договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов Договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком № 1 до Договору.

Згідно з приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу, у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

За приписами ст. 213 Цивільного кодексу України тлумачення правочину, може здійснюватися як сторонами, так і на вимогу однієї із сторін судом. Пунктами 3, 4 вказаної статті передбачені правила тлумачення правочину, які визначаються за таким принципом: при неможливості витлумачити положення договору шляхом використання вузького кола засобів, залучаються нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору. Так, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими ч. 3 ст. 213 Цивільного кодексу України, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами. Частиною 1 ст. 213 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). Отже, результатом такого тлумачення має бути досягнення згоди в цьому питанні.

За відсутності згоди на вимогу однієї або обох сторін правочину тлумачення його здійснюється судом (ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України).

Наведене свідчить, що позов про тлумачення правочину повинен ґрунтуватись на загальному праві звернення до господарського суду - захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 1 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього правочину або його частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст правочину або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частини у способи, передбачені ст. 213 Цивільного кодексу України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Тлумачення не може створювати нових умов, тільки роз`яснювати вже існуючі умови договору.

Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №317/39/17, від 14.02.2018 у справі №925/106/17, від 05.02.2020 у справі №910/15161/18, від 05.02.2020 у справі №910/15161/18, від 18.03.2021 у справі №910/9525/19.

Відповідно до п. 6.4 Договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу) з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання- передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання користувачем.

Зі змісту позовних вимог та встановлених судами обставин, вбачається, що запропонований позивачем спосіб тлумачення договору по суті спрямований на внесення змін до вказаного пункту договору.

Також суд звертає увагу, що при укладені спірного Договору, сторонами не вчинялись дії, передбачені Цивільним та Господарським кодексами України, спрямовані на врегулювання розбіжностей щодо умов Договору чи його тлумачення.

Більш того, вказаний Договір вже виконується сторонами, що свідчить про відсутність у сторін неоднозначного тлумачення його умов.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для тлумачення умов п. 6.4 Договору, у зв`язку з чим зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи те, що судом закрито провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 199640771,60 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині, судовий збір сплачений за подання позову в цій частині у розмірі 833002,41 грн (199640771,60 грн х 847840,00 грн/203196809,05 грн) підлягає поверненню позивачу.

Оскільки первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним позовним вимогам та становить 14822,92 грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Таким чином, оскільки зустрічний позов задоволенню не підлягає, судові витрати по сплаті судового покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 129, 226, 231, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (пр. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, код 41823846) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код 00100227) 2054692,17 грн 3 % річних, 1497830,51 грн інфляційних втрат, а також 14822,92 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення 199640771,60 грн основного боргу за відсутністю предмету спору.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код 00100227) з Державного бюджету України (р/р UA098999980313121206083025739, отримувач УК у Черніг.обл/тг м.Чернiгiв/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37972475) 833002,41 грн судового збору, перерахованого за платіжною інструкцією від 09.07.2024 № АУ-4418, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи №927/624/24.

6. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Це рішення, засвідчене печаткою Господарського суду Чернігівської області, є підставою для повернення судового збору відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

У судовому засіданні 28.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2025.

Суддя М.О. Демидова