Вирок № 125026957, 06.02.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 192/1201/2019

Провадження № 1-кп/201/54/2025

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська об`єднане кримінальне провадження №№ 12019040570000353, 12019040570000407, 12019040570000557, 12019040570000699 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шульгівка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

-19.10.2015 Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання за іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

-28.04.2016 Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі. Звільнений 12.03.2018 умовно-достроково на 11 місяців 10 днів;

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 10.06.2019 приблизно о 5 год. 55 хв, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , помітив відсутність господаря домоволодіння за вище вказаною адресою, внаслідок чого у останнього, виник умисел спрямований на незаконне проникнення до житла.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що не вправі проникати до житла особи, діючи умисно, без згоди власника будинку упевнившись, що його дії залишаються непомітним для сторонніх осіб 10.06.2019 приблизно о 06 год. 00 хв., підійшов до вхідних воріт та через хвіртку зайшов на територію подвір?я. Продовжуючи реалізувати свій умисел, підійшов до вхідних дверей будинку АДРЕСА_2 та молотком пошкодив навісний замок, після чого, шляхом ривку відчинив вхідні двері та проник у вказаний будинок, тим самим порушивши вимоги ст. 30 Конституції України, незаконно проник до житла, яким користується ОСОБА_4 .

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, а саме, незаконне проникнення до житла, відповідальність, за який передбачена ч.1 ст.162 КК України.

Продовжуючи свою діяльність, ОСОБА_3 , 29.06.2019 приблизно о 7 год. 55 хв, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , помітив відсутність господаря домоволодіння за вище вказаною адресою, внаслідок чого у останнього, виник умисел спрямований на незаконне проникнення до житла.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що не вправі проникати до житла особи, діючи умисно, без згоди власника будинку упевнившись, що його дії залишаються непомітним для сторонніх осіб 29.06.2019 приблизно о 08 год. 00 хв., підійшов до вхідних воріт та через хвіртку зайшов на територію подвір?я.

Продовжуючи реалізувати свій умисел, ОСОБА_3 підійшов до вікна будинку АДРЕСА_2 та шляхом зняття скла з вікна, проник через нього у вказаний будинок, тим самим порушивши вимоги ст. 30 Конституції України, незаконно проник до житла, яким користується ОСОБА_4 .

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, а саме, незаконне проникнення до житла, відповідальність, за який передбачена ч.1 ст.162 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, що ОСОБА_3 05.08.2019 приблизно о 13 год 55 хв перебував біля території подвір?я будинку АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення майна із господарської будівлі вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, ОСОБА_3 05.08.2019 приблизно о 14 год. 00 хв., підійшов до вхідних воріт та через хвіртку зайшов на територію подвір?я. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, підійшов до вхідних дверей господарської будівлі, по АДРЕСА_2 та шляхом підбору ключа до навісного замка відчинив його, після чого проник у вказану господарську будівлю, що є іншим приміщенням, звідки діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав майно, що належить ОСОБА_4 , а саме: машину пральну автоматичну «Атлант 70C87-000», 2013 р.в., вартістю 4379 грн. та металевий лист розміром 1х2м., товщиною 3 мм,, вартість якого визначити не надалось можливим через відсутність даних щодо товарного стану, виду металу листа, цільового призначення, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 4379 грн.

Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину, утримуючи при собі вказане майно втік.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, відповідальність за що передбачена ч.3 ст.185 КК України.

Продовжуючи свою діяльність, ОСОБА_3 , 08.11.2019 приблизно о 22:30 годин, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , помітив відсутність господаря домоволодіння за вище вказаною адресою, внаслідок чого у останнього виник умисел спрямований на незаконне проникнення до житла.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що не вправі проникати до житла особи, діючи умисно, без згоди власника будинку упевнившись, що його дії залишаються непомітним для сторонніх осіб 08.11.2019 приблизно о 22 год. 35 хв., підійшов до вхідних дверей будинку по АДРЕСА_2 та скориставшись відчиненим замком на вхідних дверях, шляхом вільного доступу проник до вказаного будинку, тим самим порушивши вимоги ст. 30 Конституції України, незаконно проник до житла, яким користується ОСОБА_4 .

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, а саме, незаконне проникнення до житла, відповідальність, за який передбачена ч.1 ст.162 КК України.

В судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_3 свою вину визнавав частково. Після зміни обвинувачення, свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях, а саме кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувачений визнав у повному обсязі та надав пояснення, які повністю відповідають обставинам викладеним в обвинувальному акті.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю знайшла своє підтвердження у досліджених в судовому засіданні доказах.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що на момент крадіжок у будинку не проживала. Її донька 11 лютого 2019 року поїхала до Польщі, а сама вона вирушила до онуків. До будинку повернулася навесні, у квітні 2019 року, і виявила, що зник міксер. З цього приводу вона звернулася до ОСОБА_5 , проте він заперечив свою причетність. Тоді потерпіла викликала поліцію, після чого на місце події прибули поліцейські ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Під час розмови обвинувачений вказав, де знаходиться міксер, і вони разом поїхали його забирати. Того ж вечора потерпіла вирушила до доньки. При цьому вона помітила, що замок на дверях було зламано, а на самих дверях була вибита дірка. Через 2-3 тижні, коли вона повернулася, виявила, що з будинку зникли міксер, праска, Т2-приймач і духовка. Вона знову запитала у обвинуваченого про ці речі, проте він усе заперечував. Потерпіла подала заяву до поліції відразу після виявлення крадіжки, однак з невідомих їй причин поліцейський зареєстрував її лише 11 червня 2019 року. Наприкінці червня 2019 року вона повернулася разом з онуком і виявила, що зникла колонка, яка належала онукові - її йому подарував батько на Новий рік. За її словами, це була остання річ, яку забрав обвинувачений, оскільки більше не залишалося чого брати. Подія сталася в серпні 2019 року. Окрім цього, вікна будинку були розбиті, на землі лежали уламки скла. Пропажу пральної машини потерпіла помітила в серпня 2019 року, коли повернулася додому, зайшла на кухню і звернула увагу на перестановку в літній кухні. Окрім цього, зникли металевий лист (розміром не менше 1,5 ? 2 м), метал, цвяхи, саморізи, сокири, кувалда. Вона зазначила, що замки в літній кухні та сараї були зламані.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що бачив, як обвинувачений ніс придбану ним духову піч разом із потерпілою з якою він проживав однією сім`єю. На той момент обвинувачений працював, не вживав алкоголю, заробляв гроші. Однак згодом усе змінилося, і він пішов по наклонній. Влітку 2019 року обвинувачений пропонував свідкові купити цю духову піч, яку свідок придбав, а пізніше її вилучили правоохоронці.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що на момент подій перебував у відпустці. Одного дня, коли він сидів у себе у дворі, до нього підійшов обвинувачений, який перебував у стані сильного похмілля, і запропонував купити у нього блендер на що ОСОБА_10 погодився, однак того ж дня після обіду прибула поліція та вилучила блендер. Також свідок зазначив, що в цілому обвинувачений непогана людина, раніше не зловживав алкоголем і понад рік проживав із потерпілою.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що влітку 2019 року в обвинуваченого купив музичну колонку, сірого кольору, круглої форму.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що є сусідом обвинуваченого. Щодо його спільного життя з потерпілою зазначив, що раніше їхні стосунки були добрими, допоки обвинувачений працював і заробляв кошти. Проте після втрати роботи потерпіла усвідомила, що не може на нього покладатися, і почала його виганяти. Це призвело до того, що обвинувачений почав зловживати алкоголем і виносити речі з дому. Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення свідок пояснив, що в 2019 році, проїжджаючи повз будинок потерпілої ОСОБА_4 , помітив зірвані двері. Занепокоївшись, він зателефонував потерпілій, яка згодом викликала поліцію.

Надані суду та перелічені вище докази належні, оскільки підтверджують обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, допустимі, оскільки отримані порядку встановленому КПК України, а отже підлягають оцінці в своїй сукупності та взаємозв`язку.

Оцінюючи ці докази, суд приходить до висновку що винуватість ОСОБА_3 доведена як показаннями самого обвинуваченого, так і показаннями потерпілої і свідків. Цих доказів достатньо для того щоб прийти поза розумним сумнівом до висновку у про доведеність вони обвинуваченого у вчиненні ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень і дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у інше приміщення та за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, один з яких відноситься до злочинів, а інші до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, негативно характеризується.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі та за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, однак не у максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, встановленим під час розгляду кримінального провадження.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України слід призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначивши до відбуття покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, зокрема його вік і характеристики, також, покази надані потерпілою та свідками з приводу перебігу обставин у вищевказаних кримінальних правопорушеннях, те що в даний час обвинувачений і потерпіла проживають однією сім`єю, з часу вчинення кримінальних правопорушень обвинувачений не допускав кримінально караної поведінки, а тому суд приходить до висновку, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити останнього від відбування основного покарання з випробовуванням.

Питання про речові докази та судові витрати слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100, 124 КПК України.

Вирішуючи питання про запобіжний захід суд вважає, що оскільки судом прийнято рішення звільнити обвинуваченого від відбуття покарання з іспитовим строком, то ступінь ризиків значно знизився і запобіжний захід слід скасувати, звільнивши обвинуваченого з-під варти в залі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 162 КК України у виді одного року обмеження волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначивши до відбуття покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк три роки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази - міксер «Scarlett SC-048», електричну духовку «Asel AF 33-23», звукову портативну колону «T&G-113», цифровий ефірний приймач Т-2 марки GT2HD-030 повернути потерпілій ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових товарознавчих експертиз, а саме:

- експертизи № 3007-19 від 27.06.2019 в розмірі 314 гривень;

- експертизи № 4007-19 від 30.08.2019 в розмірі 314 гривень;

- експертизи № 4409-19 від 26.09.2019 в розмірі 314 гривень;

- експертизи № 5270-19 від 18.11.2019 в розмірі 628 гривень.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований до ОСОБА_3 на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16.01.2025 скасувати.

ОСОБА_3 звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1