Рішення № 125026444, 07.02.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4240/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10) до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2) про стягнення 47039,94 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 по червень 2023 у сумі 28181,01 грн., 3% річних у сумі 5542,16 грн. за період з 25.01.2023 по 31.08.2024 та інфляційні втрати у сумі 13316,77грн. за період з березня 2023 по липень 2024 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 65-319 від 01.01.2021 в частині здійснення відповідачем (споживачем) повної та своєчасної оплати за електричну енергію у встановлені договором строки.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

24.12.2024 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №32261) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи. Також, відповідачем у відзиві на позовну заяву викладено клопотання, в якому відповідач просить суд надати відстрочку виконання рішення суду по даній справі на строк один рік з моменту винесення рішення по даній справі або на інший строк, який суд визнає достатнім для вирішення питань, що не дають Відповідачу можливості розрахуватися з Позивачем за зобов`язаннями, що стали предметом позову по даній справі.

25.12.2024 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №32409), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 09.12.2024 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідач про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 09.12.2024 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи наведене, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2021 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно зі ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідно до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 65-319 від 01.01.2021, Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого Акціонерного Товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Споживач) є споживачем електричної енергії, яку постачає Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (Товариство).

Так, позивачем зазначено про те, що за період з лютого 2022 по червень 2024 станом на 01.07.2024 у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, а саме: заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 28181,01 грн. за період з січня 2023 по серпень 2024 3% річних у сумі 5542,16 грн. за період березня 2023 по липень 2024 інфляційні втрати у сумі 13316,77 грн., яка залишилася несплаченою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом даної справи є наявність або відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 по червень 2023 у сумі 28181,01 грн., 3 % річних за період з січня 2023 по серпень 2024 у сумі 5542,16 грн. та інфляційних втрат за період з березня 2023 по липень 2024 у сумі 13316,77 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Відповідно до п.п. 3.2.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Статтею 181 ГК України внормовано, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому - передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Також, відповідно до п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем позивачем було проведено на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7. Правил).

Відповідно до умов пункту 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового Договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Згідно з п. 3.2.5 Правил укладення споживачем Договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до Договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву- приєднання.

Так, ураховуючи наведені приписи, та те, що Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого Акціонерного Товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Споживач) надав до Товариства підписану заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції № 1Ф-П, також фактично споживалась електрична енергія - договір про постачання електричної енергії споживачу № 65 319 від 01.01.2021 (далі - Договір) вважається укладеним.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 65-319 від 01.01.2021 за Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

З матеріалів справи убачається, що відповідно до переданих даних від АТ "Харківобленерго" Відповідачу було проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію, а саме:

- за лютий 2022 на суму 7181,22 грн. Відповідачем за лютий 2022 спожито 1687 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за лютий 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку. Строк оплати 19.10.2023.

- за березень 2022 на суму 7395,23 грн. Відповідачем за березень 2022 спожито 1666 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за березень 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку. Строк оплати 19.10.2023.

- за квітень 2022 на суму 2661,17 грн. Відповідачем за квітень 2022 спожито 590 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за квітень 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку. Строк оплати 19.10.2023.

- за грудень 2022 на суму 149710,80 грн. Відповідачем за грудень 2022 спожито 26198 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за грудень 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку. Строк оплати 24.01.2023.

- за січень 2023 на суму 116202,70 грн. Відповідачем за січень 2023 спожито 18758 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за гpyдень 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку. Строк оплати 22.02.2023.

- за лютий 2023 на суму 86909,14 грн. Відповідачем за лютий 2023 спожито 14853 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за лютий 2023 акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку. Строк оплати 22.03.2023.

- за березень 2023 на суму 66086,05 грн. Відповідачем за березень 2023 спожито 11220 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за березень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку. Строк оплати 24.04.2023.

- за квітень 2023 на суму 58069,74 грн. Відповідачем за квітень 2023 спожито 10518 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за квітень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку. Строк оплати 22.05.2023.

- за травень 2023 на суму 27392,02 грн. Відповідачем за травень 2023 спожито 6069 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за травень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку. Строк оплати 22.06.2023.

- за червень 2023 на суму 10943,399 грн. Відповідачем за червень 2023 спожито 1879 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за червень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку. Строк оплати 25.07.2023. У період з червня 2023 по вересень 2023 було сплачено за період з грудня 2022 по травень 2023 у сумі 509848,85 грн.

Дані обставини не спростовуються відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Отже, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати електричної енергії за Договором не виконав.

У відповідності до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також, відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.5 Договору № 65-319 від 01.01.2021 встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору №65-319).

Відповідно до п. 5.10 Договору передбачено, що споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу ( передачі) електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції яка є додатком до цього Договору.

Згідно з п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції № 1Ф-П, рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 по червень 2023 у сумі 28181,01 грн., як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 5542,16 грн. за період з 25.01.2023 по 31.08.2024 та інфляційні втрати у сумі 13316,77грн. за період з березня 2023 по липень 2024 р.

Згідно з п. 5.8 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції № 1Ф-П передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п. 5.9 Договору у разі виникнення у Споживача заборгованості за електричну енергію за цим Договором Споживач повинен звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) Споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим договором.

У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів Постачальник має право здійснимим заходи з припинення постачання електричної енергії Споживача у порядку, визначеному цим Договором та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором.

ПрАТ "Харківенергозбут" як Постачальник, виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконано, внаслідок чого у Відповідача нарахована 3% річних у розмірі 5542,16 грн. та інфляційних втрати у розмірі 13316,77 грн.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5542,16 грн. та інфляційних втрати у розмірі 13316,77 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому останнім викладено клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду на строк один рік з моменту винесення рішення по даній справі або на іншій строк, який суд визнає достатнім для вирішення питань, що не дають відповідачу можливості розрахуватися з позивачем за зобов`язаннями що стали предметом позову у даній справі. Звертаючись із проханням про відстрочення виконання рішення за Даною справою, Відповідач визнає наявність обов`язку виконання рішення суду в даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, проте зазначає про існування на даний час не залежних від нього обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення найближчим часом, також просить суд при розгляді питання про надання відстрочки виконання рішення взяти до уваги: причини неналежного виконання зобов`язання, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідач у відзиві вказує, що військовою агресією Російської Федерації проти України та, як наслідок. введенням воєнного стану, обумовлено те, що підприємство на даний час має значні фінансові труднощі та опинилося у скрутній фінансово-економічній кризі. Відповідач у відзиві зазначає, що значні збитки Відповідача та його скрутне фінансове становище підтверджуються наданими фінансовими звітами (баланси, звіти про фінансові результати діяльності, звіти з праці, звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання, які, на переконання відповідача, вказують на наявність значних збитків підприємства з причин:

- зростання дебіторської заборгованості замовників у особі держави та місцевого самоврядування - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області та Державного підприємства «Дороги Харківщини»; що підтверджує рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1042/24 від 30.05.2024 про стягнення збитків у розмірі 17011127,00 з Російської федерації та згідно проведеної інвентаризації втрачених основних засобів та виробничих запасів, а також рухомого та нерухомого майна ДП «Харківський облавтодор» було встановлено, що розмір збитків, завданих Російською федерацією ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», складає орієнтовно в сумі 125197,438 млн. грн. ;

- зменшення обсягів робіт у зв`язку з бойовими діями у Харківській області;

- виникнення боргів перед кредиторами та арешт рахунків.

Так, Відповідачем у відзиві зазначено про те, що у відповідності до звітів із праці розмір заробітної плати зменшується, кількість робітників у періодах виконання робіт постійно зменшується. Як наслідок, на даний час відсутня можливість виконання «Відповідачем» зобов`язань перед Позивачем, що обумовлено саме значним погіршенням фінансового становища підприємства. Під час дії в Україні воєнного стану, Відповідач є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області в особливий період, тому як основною метою діяльності Відповідача є надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у Харківській області, що підтверджує розпорядження Харківської обласної воєнної адміністрації № 315В від 3.07.2023. З урахуванням наведеного, з причин воєнного стану у державі знаходиться у дуже складній ситуації, так, з одного боку у зв`язку з бойовими діями зменшилися обсяги робіт, є значні руйнування основних та оборотних активів, виїзд робітників підприємства, що стало на цей час підставою погіршення якості виробництва на підприємстві та його збитковості, а з другого боку не можливість Держави та місцевого самоврядування у особі створених підприємств своєчасно розраховуватися за виконані роботи за надані послуги. Відповідачем у відзиві також зазначено про те, що грошових коштів у підприємства об`єктивно недостатньо для проведення розрахунків не тільки по зобов`язанням з Позивачем, по виплаті заробітної плати заборгованість склала на кінець першого кварталу 2024 року суму у розмірі 30101000,00 грн., тому негайне виконання рішення може привести до збільшення суми боргу та ускладненням для Відповідача виплачувати заробітну плату, неможливості виконувати узяті на себе обов`язки з надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у Харківській області, що у подальшому може привести до потреби у залученні додаткових значних грошових сум для відновлення наслідків від несвоєчасного надання таких послуг, а надання відстрочки виконання рішення Відповідачу не заблокує роботу підприємства, дозволить підприємству отримати оплату заборгованості від замовників по договорах, що укладені між Відповідачем та іншими контрагентами, з Державного або місцевого бюджету, а також спрямувати його на погашення заборгованості перед Позивачем, що, в свою чергу, сприятиме настанню реальної можливості виконання рішення суду.

Розглядаючи клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Судом враховано те, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Правовий аналіз статей 239 та 331 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість відстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

З огляду на наведене, відповідачем не доведено та судом не встановлено наявності обставин для відстрочення виконання судового рішення у даній справі.

Судом враховано, що як відповідач, так і позивач здійснюють свою господарську діяльність у рівних економічних умовах та в умовах воєнного стану в країні, тому незадовільний фінансовий стан відповідача, повномасштабна війна є недостатньою причиною для розстрочення.

Крім того, викладені у відзиві на обґрунтування клопотання про відстрочення виконання рішення доводи відповідача не є безумовною підставою для надання відстрочки судового рішення.

За таких обставин, суд залишає клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення без задоволення.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 28181,01 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 по червень 2023; 5542,16 грн. 3 % річних; 13316,77 грн. інфляційних втрат та 2422,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "07" лютого 2025 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв