Ухвала суду № 125024233, 22.01.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/11865/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи головний державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубас Артур Михайлович, ОСОБА_2 , про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.12.2016, постановленою за поданням головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубаса А.М.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказав, що обставини, зазначені головним державним виконавцем у поданні, не відповідають дійсності та не підтверджені належними та достовірними доказами, оскільки ним не вчинялося свідомих діянь, як боржником, щодо невиконання обов`язку у виконавчому провадженні та від його виконання він не ухиляється. Крім того, у нього існує об`єктивна необхідність у закордонних поїздках з метою ввезення на територію України гуманітарної допомоги. Із урахуванням наведеного заявник просив скасувати тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, оскільки такі обмеження порушують його конституційні права за відсутності обґрунтованих підстав.

Ухвалою суду від 22.10.2024 заяву прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

22.01.2025 представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Ганін С.А. подав письмові заперечення на заяву, в яких вказав, що оскільки боржник тривалий час не виконує грошові зобов`язання перед стягувачем та з його боку відсутні будь-які дієві, реальні та добросовісні намагання з погашення таких зобов`язань, підстави для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України заявника відсутні.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає заяву необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубаса А.М. перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа №2607/11865/12, виданого Подільським районним судом міста Києва 24.04.2013.

Виконавцем вживалися заходи щодо примусового виконання вказаного виконавчого документа, які були безрезультатними, що стало підставою його звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, яке ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.12.2016 було задоволено та яким ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України, до виконання ним зобов`язань за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 441 ЦК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні, відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.18 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно з ч.ч.5-7 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Згідно з ч.8 ст. 441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Отже, за змістом ч.ч.5,8 ст. 441 ЦПК України підставою для скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

За приписами п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема, виконання судового рішення.

У справі «Soeringvs UK» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Як встановлено судом, зміст заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України доводить не зміну обставин, що зумовили суд застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон, а зводиться до незгоди заявника з ухвалою суду від 02.12.2016, якою його тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України, до моменту виконання ним своїх зобов`язань, а також до необґрунтованості тверджень головного державного виконавця.

В заяві про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не навів нових обставин, що виникли після встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України і обґрунтовують необхідність скасування цього тимчасового обмеження його прав.

Вказуючи, що відсутні підстави для висновку про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судом, заявник фактично намагається спростувати висновки суду про наявність підстав для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, викладені в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 02.12.2016, яка ним в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заявником не надано доказів щодо виконання ним судового рішення шляхом сплати заборгованості або вжиття заходів, направлених на виконання судового рішення.

Суд наділений правом скасувати обмеження у праві виїзду за кордон лише за умови, коли відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування такого обмеження.

Предметом розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення виконання судового рішення у вигляді обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як такої, а виключно наявність чи відсутність підстав для його скасування.

Процесуальні дії суду щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України і скасування такого обмеження врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України рішення суду у справі про стягнення з ОСОБА_1 не виконано і обставини, що зумовили застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон, не змінилися, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-261, 353, 441 ЦПК України, суд,-

П О СТ А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи головний державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубас Артур Михайлович, ОСОБА_2 , про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі Українивідмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 28.01.2025.

СуддяО. О. Ковбасюк