Ухвала суду № 125023464, 03.01.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/44344/24-а

2а-192/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

03 січня 2025 року

Суддя Печерського районного суду міста Києва Єрмічова В. В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Вишняка Юрія Миколайовича, третя особа без самостійних вимог: державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчук Микола Володимирович, про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до лейтенанта поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Вишняка Юрія Миколайовича, третя особа без самостійних вимог: державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчук Микола Володимирович, про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, серії ЕГА № 1267345, від 18.12.2023.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї копії документів, вважаю за необхідне залишити заяву без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків допущених при зверненні до суду з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача або номер і серія паспорта. Указані дані необхідні для формування запиту до Єдиного державного демографічного з метою визначення підсудності справи.

Крім того, встановлено, що позивачем ОСОБА_1 визначено відповідачем за цим позовом лейтенанта поліції Печерського управління поліції ГУНП в м. Києві Вишняка Ю. М.

Однак, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 викладено позицію про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені такого органу. Таким чином, працівник органів і підрозділів Національної поліції, який має спеціальне звання, не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 слід усунути вказаний недолік, зазначити належного відповідача у даній справі та додати для нього копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Установлено, що при зверненні до суду позивачем не дотримано вимог пунктів 7-9, 10 ч. 5 ст. 160 КАС України, зокрема не повідомлено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не додано постанову у справі про накладення адміністративного стягнення, серії ЕГА № 1267345, від 18.12.2023, винесену лейтенантом поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Вишняком Ю. М., разом із позовною заявою, яка має бути подана разом із позовною заявою, не зазначено причини неможливості її додати, вжиті заходи щодо її отримання; не наведено обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача; не додано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як убачається, позивач ОСОБА_1 судовий збір не сплатила, подала разом із позовною заявою клопотання про відстрочення оплати судового збору, обгрунтовуючи тим, що співробітниками поліції за 17-19 грудня 2023 року щодо неї та її чоловіка, який є інвалідом третьої групи (прізвище, ім`я, по батькові - не вказано; пенсійне посвідчені докази перебування на її повному утриманні - не надано) винесено 10 постанов про адміністративні правопорушення, вважає ці постанови неправомірними, через вказані обставини вона вимушена була звільнитися з роботи, бо працювати на оплату неправомірних постанов працівників поліції є неприйнятним, поновиться на роботі після розгляду справи в суді, тому просить відстрочити оплату судового збору до ухвалення судом рішення.

Згідно з ст. 133 КАС України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею п`ятою Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору та визначено коло осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Наведені в Законі України «Про судовий збір» випадки звільнення від сплати судового збору є вичерпними, як убачається, ця норма на позивача не поширюється.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Обґрунтування, пов`язані з обставинами, які свідчать про неможливість чи утруднення в здійсненні оплати судового збору, покладається на позивача (заявника).

Установлено, що до позовної заяви не додано жодних доказів того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, зокрема не надано відомості про те, чи належить позивач до кола осіб, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»; не додано доказів про заходи, які вживалися позивачем для працевлаштування; не додано довідок про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку чи рахунках коштів; не додано довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків станом на день пред`явлення позову; не додано довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї тощо.

Як убачається, до клопотання не додано жодних доказів, які б спростовували твердження позивача ОСОБА_1 щодо її неплатоспроможності та, у сукупності з наведеним вище, вказує на необгрунтованість та недоведеність клопотання про звільнення від оплати судового збору, тому в його задоволенні слід відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Відповідно до підп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 складає 3028 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд бере до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, де зазначено, що з урахуванням системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

За таких підстав, ураховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, позивачу ОСОБА_1 за подання до суду позовної заяви про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп. та додати до позову оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Реквізити для оплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Код класифікації доходів бюджету: 220 30 101;

Призначення платежу: *;101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Вимоги встановлені до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджено наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України N 1000/5 від 18.06.2015 (далі - Правила), Інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 8 розділу 10 Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення "Згідно з оригіналом" чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18.

Таким чином, додані до позовної заяви копії подані без дотримання вимог, зазначених вище. Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно даних, які містяться в позовній заяві оскаржувана постанова винесена 18.12.2023.

14.08.2024 позивачу ОСОБА_1 стало відомо про винесену щодо неї постанову, яку вона цього дня отримала від державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби в м. Києві Нагайчука М. В., тобто, останнім днем звернення до суду було 26.08.2024

Натомість, позивач ОСОБА_1 подала до суду позов 26.09.2024, додала до нього заяву про поновлення пропущеного строку оскарження постанови, яка містить відомості зазначені вище, без зазначення поважності причини пред`явлення позову поза строком, встановленого законом, тому вказаний недолік слід усунути.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 14.05.1981.

При постановлені ухвали судом ураховано практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Ураховуючи викладене вище, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, про що повідомити позивача ОСОБА_1 та надати їй п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частинами 2-5, підп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", керуючись п. 2 ч. 5 ст. 160, ч. 3 ст. 161, ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 171, ч. 5 ст. 242, частинами 1, 2 ст. 286 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Вишняка Юрія Миколайовича, третя особа без самостійних вимог: державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчук Микола Володимирович, про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання позивачем вимог вказаних в ухвалі у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Єрмічова