Ухвала суду № 125023315, 04.02.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4965/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

04.02.2025 Слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо, у зв`язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судовим розглядом встановлено у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102090000016 від 18.01.2023 року, щодо злочинної організації, які під виглядом надання неіснуючих послуг, а саме пропозицій з пасивного заробітку шляхом інвестицій, організували протиправний механізм з привласнення грошових активів громадян України, вчинення кримінального правопорушення, злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції статті станом на 07.05.2022), ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч.1 ст.309 КК України.

14.08.2024 року в порядку ст. 208 КПК України затримано та в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 4 ст. 190 (в редакції станом на 07.05.2022), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Долинськ Кіровоградської області, громадянину України, українцю, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1

15.08.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 12.10.2024.

03.10.2024 заступником керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023 продовжено до 14.11.2024.

10.10.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави продовжено до 14.11.2024.

11.11.2024 до слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 14.02.2025

12.11.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави продовжено до 10.01.2025 включно.

03.01.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_10 запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб продовжено до 14.02.2025 включно.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, а саме:

- протоколом огляду від 13.02.2023 інтернет мережі щодо шахрайства на Telegram каналі ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2 а.с. 4-10);

- протоколами допитів та заявами 24 потерпілих з додатками у вигляді переписок в чаті Telegram та банківських виписок/квитанцій (т. 2 а.с.10-65, т.2 а.с.125-250, т.3 а.с.1-81);

- протоколом огляду від 11.07.2023 АТ «ПУМБ» щодо руху коштів ОСОБА_11 (т.2 а.с.65-73);

- протоколом огляду від 04.07.2023 АТ «Універсал Банк» щодо руху коштів ОСОБА_11 (т.2 а.с.65-73);

- протоколом огляду від 17.07.2023 АТ КБ «ПриватБанк» щодо руху коштів ОСОБА_11 (т.2 а.с.76-78);

- протоколом огляду від 27.07.2023 ПрАТ «Київстар» щодо мобільних телефонів ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (т.2 а.с.79-88);

- протоколом огляду від 02.04.2023 АТ «ПУМБ» щодо руху коштів ОСОБА_11 (т.2 а.с.89-91);

- протоколом огляду від 11.07.2023 АТ КБ «ПриватБанк» щодо руху коштів ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (т.2 а.с.92-124);

- протоколом огляду від 30.04.2024 НСРД відносно ОСОБА_5 (т. 3 а.с. 81-89);

- протоколом огляду від 01.05.2024 НСРД відносно ОСОБА_20 (т. 3 а.с. 89-93);

- протоколом огляду від 03.05.2024 НСРД відносно ОСОБА_21 (т. 3 а.с. 93-96);

- протоколом огляду від 24.05.2024 листування користувача криптовалютної біржі ОСОБА_22 (т. 3 а.с. 97-235);

- протоколом НСРД відносно ОСОБА_5 від 01.08.2023(т.1 а.с. 104-107);

- протоколом НСРД відносно ОСОБА_12 від 01.08.2023(т.1 а.с. 107-108);

- протоколом НСРД відносно ОСОБА_20 від 01.08.2023(т.1 а.с. 108-109);

- протоколом НСРД відносно ОСОБА_20 від 01.08.2023(т.1 а.с. 110-115);

- протоколом огляду від 29.03.2024 АТ КБ «ПриватБанк» щодо руху коштів ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_15 , ОСОБА_25 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , (т.1 а.с. 116-130);

- протоколом огляду від 27.07.2023 ПрАТ «Київстар» щодо мобільних телефонів ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (т.1 а.с. 130-161);

- протоколом огляду від 01.09.2023 АТ КБ «ПриватБанк» щодо ОСОБА_25 (т.1 а.с. 162-163);

- протоколом огляду від 06.09.2023 криптовалютної біржі BINANCE за акаунтом ОСОБА_5 (т.1 а.с. 163-181);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_27 (т.1 а.с. 182-187);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_28 (т.1 а.с. 188-193);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_29 (т.1 а.с. 194-198);

- іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 4 ст. 190 (в редакції станом на 07.05.2022), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Ухвалою слідчого судді від 03.02.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено № 42023102090000016 від 18.01.2023 до 14.06.2025.

Строк тримання під вартою підозрюваного 42023102090000016 від 18.01.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 14.02.2025, проте внаслідок виняткової складності даного кримінального провадження та великим обсягом процесуальних та слідчих (розшукових) дій, які необхідно ще провести, проведенням ряду судових експертиз, завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо. Потребує додаткового часу проведення та завершення таких процесуальних та слідчих дій:

- провести тимчасовий доступ до інформації (електронні поштові скриньки, номери мобільних телефонів, ІР-адреси, дані про рух, конвертацію та вивід у «фіат» активів, тощо) від компанії «BINANCE» відносно ОСОБА_30 та оглянути отриману інформацію;

- оглянути результати судових комп`ютерно-технічних експертиз;

- отримати матеріали НСРД після скасування грифів секретності;

- на підставі інформації, отриманої під час огляду результатів експертиз, допитати як свідків осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення;

- на підставі зібраних доказів вручити повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вказаному кримінальному провадженні;

- провести інші процесуальні та слідчі дії, потреба в яких може виникнути під час досудового розслідування.

- на підставі зібраних доказів вирішити питання про вручення повідомлення про підозру іншим особам у вказаному кримінальному провадженні;

- провести інші процесуальні та слідчі дії потреба в яких може виникнути під час досудового розслідування;

- виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України.

Стороною обвинувачення доведено, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України:

Так, в судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідуваний та суду.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна. У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Слід зазначити, що ОСОБА_5 , обіймав посаду слідчого поліції, а тому володіє формами та методами слідчої та оперативно-розшукової діяльності, що вказує на наявність навичок та можливості переховування останнього від досудового розслідування та суду.

Крім того, враховуючи, що наразі у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на всій території України діє воєнний стан, продовжений Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3891-IX від 23.07.2024, є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може покинути територію Дніпропетровської області або України та виїхати через зону проведення бойових дій на тимчасово окуповану територію, що ускладнить можливість виклику та розшук підозрюваного.

Матеріали клопотання доведено наявність ризику, що передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, органом досудового розслідування із врахуванням того факту, що ОСОБА_5 , у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного та можливістю ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, вказане кримінальне правопорушення вчинене у складі злочинної організації, співучасники злочину раніше знайомі. Крім цього, коло свідків та підозрюваних в даному кримінальному провадженні встановлюється, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою уникнення відповідальності за вчинені особливо тяжкі злочини шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди тощо. Враховуючи, що під час вчинення злочину, що інкримінується ОСОБА_5 , останній скоював вказанні злочини у складі організатора злочинної організації, тому має можливість впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

Окрім іншого, в судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, враховуючи, що санкція кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання, пов`язане з конфіскацією майна, на даний час органом досудового розслідування встановлюється наявність у підозрюваного рухомого, нерухомого майна, активів тощо з метою подальшого накладення арешту на таке майно. Тож, існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, спрямованих на відчуження його майна на користь інших осіб.

В судовому засіданні встановлено, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення. Так, ОСОБА_5 , підозрюється у створенні злочинної організації, з метою вчинення особливо тяжких злочинів, які полягали у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а також подальшої легалізації майна, отриманого від протиправної діяльності. Тож, у разі, якщо підозрюваний ОСОБА_5 буде перебувати на свободі, вказане кримінальне правопорушення може продовжуватись як безпосередньо ОСОБА_5 так і іншими особами, а також існує ризик вчинення нового кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_5

Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер і тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної Рекомендації важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин.

У п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти Росії» від 21.07.2003 суд відзначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, у якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.

Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку.

Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в державній установі «Київському слідчому ізоляторі», не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України віл 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767 свідчать про неможливість тримання підозрюваної під вартою.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, соціальні зв`язки, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суспільну небезпечність злочинів, вік та стан його здоров`я, соціальні зв`язки, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 04.04.2025 включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч гривень) грн., поклавши у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися з міста у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 20 вересня 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_31