Постанова № 125023278, 28.01.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/19647/23-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

за участю секретаря Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу 761/19647/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністратиного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 позивач звернувся до суду з позовом до Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністратиного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 25.05.2023 року з додатку мобільного телефону «Дія» позивач отримав інформацію про наявність у нього несплаченого штрафу за постановою №ЕАР05 520647 від 23.06.2022 року з формулюванням: керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим, автомобіль AUDI А6, державний номер НОМЕР_1 , на вулиці Довнар-Запольського в Шевченківському районі міста Києва.

Позивач стверджує, що за вказаною адресою протокол на позивача не складався та постанова не виносилась та не вручалась, оскільки, незареєстрованим транспортним засобом позивач не керував.

Відтак, позивач вважає, що постанова №ЕАР05520647 від 23.06.2022 року є помилковою та підлягає скасуванню, оскільки протокол та постанову мають складати за вищезазначеною статтею працівники Національної поліції України.

З врахуванням зазначеного, позивач звернувся до суд та просить:

- поновити строк на оскарження постанови №ЕАР05520647 від 23.06.2022 року.

- скасувати постанову №ЕАР05520647 від 23.06.2022 року.

08.06.2023 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва було направлено даний адміністративний позов до Печерського районного суду м. Києва для розгляду за підсутністю.

07.12.2023 ухвалою Печерського районного суду м. Києва позовну заяву було залишено без руху.

11.01.2024 ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

29.03.2024 представником Національної поліції було подано відзив на позовну заяву.

21.10.2024 ухввалою суду було замінено первісного відповідача Національну поліцію України на належного відповідача Департамент патрульної поліції.

23.12.2024 представником Департамент патрульної поліції був поданий відзив на позвону заяву, в якому зазначено, що вимоги позивача є безпідставними, необгрунтованими та такими, шо не підлягають задоволенню судом.

Так, представник зазначив, що відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відреагував на адміністративне правопорушення, встановив причини та умови що сприяли вчиненню даного порушення у відповідності до ст. 245 КУпАП, виконав умови підготовки адміністративної справи до розгляду, що передбачені ст. 278 КУпАП, повідомив відповідача про його права, які передбачені ст. 268 КУпАП.

Разом з тим, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений Інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Та відповідно до норм чинного законодавства вмотивовано виніс постанову серії ЕАР № 05520647 від 23.06.2022 за ч. б ст. 121 КУпАП.

Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, зафіксованих в автоматичному режимі, зокрема, передбаченого статтею 121 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення.

Окрім цього, представник відповідача зазначив, що у Департаменті патрульної поліції відсутні фото - та відеоматеріали, на підставі яких була винесена постанова серії ЕАР № 05520647 від 23.06.2022, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статтею 121 КУпАП, у зв`язку за закінченням термінів зберігання.

З врахуванням зазначеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судове засідання позивач направив заяву про розгляд справи без його участі, вимоги підтримав.

Окрім цього, судове засідання призначалось до розгляду в режимі відеоконференції, оскільки було наявне клопотання позивача, однак з технічних причин не вдалось встановити зв`язок.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

З врахуванням зазначених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно статті 14 вказаного Закону, учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

П. 2.9 «в» зазначає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:не належить цьому засобу;не відповідає вимогам стандартів;закріплений не в установленому для цього місці;закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У той же час, суд звертає увагу, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу (ч.4 ст. 258 КУпАП).

Згідно ч.6 ст.258 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ч.5 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов ло висновку, що стороною відповідача не було належним чином спростовано доводів позивача, тобто не надано жодних доказів вручення постанови позивачу, не надано матеріали фото або відеофіксації при яких було зафіксовано правопорушення.

За таких обставин вбачається, що позивач не був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому не були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КупАП, не роз`яснено строки сплати штрафу, порядок оскарження постанови та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу. Відповідно він не мав можливості на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу.

Відтак, на думку суду було порушено права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, оскільки не спростовано, що не було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що також є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню, а тому підлягає поновленню строк на оскарження постанови, оскільки не був спростований стороною відповідача та постанова підлягає скасуванню з підстав зазначених вище.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 241-247, 286, 293, 295-297 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі позовної заяви на постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністратиного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову №ЕАР05520647 від 23.06.2022 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 .

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста 3..

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 28.01.2025 року.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА