Ухвала суду № 125022887, 10.02.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26746/24

Провадження №: 2-а/752/147/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10.02.2025 суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І. А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ № 0000724396 від 29 листопада 2024 року,

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ № 0000724396 від 29 листопада 2024 року.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позов передано на розгляд судді Кирильчук І. А.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31 грудня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ № 0000724396 від 29 листопада 2024 року, залишено без руху з тих підстав, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Позивачу встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду адміністративного позову у новій редакції, з урахуванням вимог статті 160 КАС України, зокрема: зазначити РНОКПП або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України (для визначення підсудності даного позову); визначити суб`єкта владних повноважень, який має відповідати за скерованим позовом; подати заяву про поновлення строку на оскарження постанови серії 2КІ № 0000724396 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та докази поважності причини його пропуску; уточнити прохальну частину позовної заяви; виконати вимоги пунктів 2, 11 частини п`ятої статті 160 КАС України; надати належні чином завірені копії доданих до позову додатків, зокрема, оскаржувану постанову; сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, а саме в сумі 605,60 грн, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 грудня 2024 року про залишення позову без руху направлено на поштову адресу ОСОБА_1 вказану у заяві для листування, а саме: АДРЕСА_1 . Клопотань чи заяв позивача про надсилання поштової кореспонденції на іншу адресу до заяви не додано.

При цьому, відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд» у позивача ОСОБА_1 не встановлено та у заяві не вказано. У зв`язку із вказаним суд позбавлений можливості здійснити надсилання процесуального документу до електронного кабінету позивача за його наявності.

Крім цього, на виконання вимог статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвалу про залишення позову без руху від 31 грудня 2024 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.

Конверт з ухвалою про залишення позову без руху, що направлявся за адресою листування ОСОБА_1 , повернувся із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, суд вважає, що позивач був повідомлений належним чином про залишення його позову без руху.

Станом на 10 лютого 2025 року недоліки позивач не усунув, ухвалу суду не виконав, документів не надав. Дані недоліки з наведених вище підстав є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За наслідками розгляду позовної заяви, суд дійшов висновку про невідповідність поданої заяви вимогам, які пред`являються до позовної заяви, та, як наслідок, про неусунення недоліків.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки.

Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною четвертою статті 169 КАС України.

При цьому враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 січня

2021 року № 9901/258/ (11-331заі20) про те, що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 294 КАС України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ № 0000724396 від 29 листопада 2024 року, - вважати такою, що не подана, та повернути суб`єкту звернення.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. А. Кирильчук