Вирок № 125021412, 10.02.2025, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7821/21

Провадження № 1-кп/524/71/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілої - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021175500000289 від 06.08.2021 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук Полтавської області, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, не одруженої, не працюючої, на утриманні має троє неповнолітніх дітей, раніше не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачена у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що вона 05.03.2021 року приблизно в 18 год. 40 хв. перебувала на восьмому поверсі в будинку АДРЕСА_2 . У зазначеному місці між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на грунті особистих неприязних відносин виник конфлікт під час якого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 .

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи с успільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , нанесла один удар ногою в область правої гомілки потерпілої.

Також в обвинувальному акті зазначено, що внаслідок вказаних дій у ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи №235 від 10.03.2021 року, виявлені тілесні ушкодження у виді синця правої гомілки, який утворився від дії тупого твердого предмета, можливо у вказаний строк і при вказаних обставинах в постанові і підекспертною і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Будучи допитана по суті пред`явленого їй обвинувачення ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується не визнала, не погодилася на закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки така підстава для закриття кримінального провадження не є реабілітуючою. Також ОСОБА_6 пояснила, що вся суть пред`явленого їй обвинувачення є наклепом, потерпіла ОСОБА_5 її оговорила з метою забрати у обвинуваченої та її неповнолітніх дітей квартиру де вони проживають. Потерпіла ОСОБА_5 є дружиною брата колишнього чоловіка обвинуваченої - ОСОБА_8 . З ОСОБА_9 обвинувачена мають трьох спільних малолітніх дітей. З приводу зняття з реєстрації місця проживання дітей часто між родичами колишнього чоловіка та обвинуваченою виникали сварки. 05.03.2021 року старший син обвинуваченої ОСОБА_10 , батьком якого є ОСОБА_11 - рідний брат чоловіка потерпілої ОСОБА_5 , ходив в районі оптової бази по АДРЕСА_2 і бачив там свого батька, який скуплявся. Так як ОСОБА_10 тривалий час не бачив батька, скучав і сумував за ним, то він прийшов додому і повідомив мамі (обвинуваченій ОСОБА_6 ) про те, що бачив на оптовій базі батька, який скуплявся разом з тіткою ОСОБА_12 (потерпілою ОСОБА_5 ). Почувши це, обвинувачена вирішила, що через деякий час її колишній чоловік ОСОБА_11 та його сестра (потерпіла ОСОБА_5 ) будуть підніматися сходами, так як колишній чоловік живе в одному під?їзді з обвинуваченою. З метою поговорити з колишнім чоловіком ОСОБА_6 вийшла на сходову клітинку разом з донькою, яка була в дитячій колисці. Коли почала розмовляти з колишнім чоловіком, потерпіла ОСОБА_5 почала кидатись на ОСОБА_6 , внаслідок чого обвинувачена змушена була відштовхувати її від дитячої колиски.

Потерпіла ОСОБА_5 суду дала пояснення про те, що вона є дружиною брата колишнього чоловіка ОСОБА_6 , отже чоловік обвинуваченої та чоловік потерпілої є рідними братами. 05.03.2021 року потерпіла і ОСОБА_11 , який є колишнім чоловіком обвинуваченої, поверталися з оптової бази, так як ОСОБА_13 отримав пенсію. На оптовій базі побачили старшого сина ОСОБА_10 , який є спільним сином обвинуваченої та ОСОБА_8 . ОСОБА_11 проживає на одній сходовій клітці з обвинуваченою. Коли потерпіла з ОСОБА_14 зайшли в під`їзд, то останній поїхав на дев?ятий поверх ліфтом, оскільки не бажав зустрітися з обвинуваченою. Потерпіла поїхала ліфтом на восьмий поверх, де розташовані квартири обвинуваченої та ОСОБА_8 і виявила, що обвинувачена перегородила дитячою колискою вхід до квартири ОСОБА_15 . Потерпіла хотіла відставити колиску від дверей і зайти до квартири, на що обвинувачена почала заперечувати та кричати. В цей момент ОСОБА_11 почав спускатися з дев?ятого поверху, а обвинувачена почала кричати і влаштовувати скандал. ОСОБА_13 держав обвинувачену, а остання відмахувалася і таким чином з усього маху ногою вдарила потерпілу по нозі. Після цього потерпіла викликала поліцію, потім прийшла сестра потерпілої і обвинувачена накинулась на сестру. ОСОБА_16 держав обвинувачену, а вона відмахувалася. На обґрунтування цивільного позову потерпіла повідомила, що кожен раз коли вона бачить обвинувачену у неї починається сильне хвилювання. Щодо покарання потерпіла поклалася на розсуд суду. На запитання захисника потерпіла відповіла, що обвинувачена її вдарила тоді, коли її утримував ОСОБА_16 .

Свідок ОСОБА_17 повідомив суду, що він є колишнім чоловіком обвинуваченої ОСОБА_18 . Потерпіла ОСОБА_5 є дружиною його брата. По суті справи свідок повідомив, що 05.03.2021 року він з ОСОБА_19 пішли скупитися на оптову базу і там зустріли сина ОСОБА_18 . Після того як скупилися, ОСОБА_20 вийшла на восьмому поверсі, а свідок ОСОБА_17 вийшов на девятому поверсі щоб в подальшому спуститися на восьмий. Коли свідок спустився до восьмого поверху ОСОБА_21 почала його тримати і не пускати пройти. Після чого ОСОБА_22 махнула рукою і дала ляпаса ОСОБА_23 , побачивши це свідок почав держати свою колишню дружину щоб вона не билась. Коли свідок держав ОСОБА_22 , то вона махнула ногою і влучила по нозі ОСОБА_23 . Потім підійшла сестра ОСОБА_24 і ОСОБА_22 почала лізти битися до ОСОБА_24 і її сестри ОСОБА_25 . На запитання прокурора свідок відповів, що між цими жінками постійно відбуваються конфлікити на тій підставі, що ОСОБА_22 відмовляється зняти з реєстрації у квартирі де проживає їхніх спільних ( ОСОБА_18 та ОСОБА_8 ) малолітніх дітей, а той факти, що в квартирі зареєстровані проживаючими малолітні діти перешкоджає продажу цієї квартири. Свідок держав свою колишню дружину щоб вона не билась, а та махнула ногою і влучила по нозі потерпілої.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні суду повідомила, що 05.03.2021 року ввечері їй зателефонувала її сестра ОСОБА_20 і сказала, що її вдарила ОСОБА_6 . Після цього свідок прийшла і побачила ситуацію вже після конфлікта, а обвинувачена схопила її за волосся, відтягла і тягала за волосся. Також свідкові відомо, що після цього випадку її сестра потерпіла ОСОБА_5 пережила стрес. Зі слів потерпілої свідку відомо, що обвинувачена її вдарила по обличчю і по нозі.

Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.03.2021 року, в цей день потерпіла ОСОБА_5 звернулася до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області та повідомила, що 05.03.2021 року в підїзді будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_6 нанесла їй тілесні ушкодження, а саме нанесла рукою удар в обличчя (а.п. 145).

Згідно протоколу огляду місця події від 05.03.2021 року з фототаблицею, в цей день з 19 год. 30 хв. по 19 год. 35 хв. дізнавач оглянув сходову площадкау на восьмому поверсі в першому підїзді буд. АДРЕСА_2 та зафіксував загальну обстановку на місці де відбувалася сварка між потерпілою та обвинуваченою.( а.п. 146-147).

Відповідно до електронного рапорту від 05.03.2021 року 05.03.2021 року о 19 год. 59 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 05.03.2021 о 19 год. 58 хв. за адресою: АДРЕСА_2 отримангий виклик ШМД, невідома жінка нанеслі тілесні ушкодження ОСОБА_5 , отримані рани обличчя. (а.п. 148).

Згідно висновку експерта № 235, 10.03.2021 року о 09.20 год судово-медичним експертом ОСОБА_27 була оглянута потерпіла ОСОБА_5 та на її тілі експертом були виявлено по передній поверхні правої гомілки в середній третині синець синюшного кольору, розміром 8,0 х 7,9 см. Інших будь-яких тілесних ушкоджень не виказує.

У висновках експерта вказано, що при судово-медичній експертизі у гр. ОСОБА_5 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця правої гомілки, який утворився від дії тупого предмета, можливо у вказаний строк і при вказаних обставинах в постанові і підекспертною. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. (а.п. 150).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 13.05.2021 року з фототаблицями, потерпіла ОСОБА_5 вказала, що 05.03.2021 року вона поверталася з оптової бази з ОСОБА_17 та зустріли на сходовій клітці ОСОБА_6 , виникла словесна сварка в ході якої ОСОБА_6 нанесла тілесні ушкодження потерпілій. Далі потерпіла на манекені показала, як ОСОБА_6 нанесла йї один удар рукою стиснутою в кулак в область правого ока та один удар ногою в область правої гомілки (а.п. 151-154).

Згідно висновку екперта № 486 від 18.05.2021 року, показання потерпілої ОСОБА_5 по механізму, локалізації, кількості нанесених їй тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на її ім?я (а.п. 155).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 13.05.2021 року з фототаблицями, свідок ОСОБА_17 розповів, що коли він та потерпіла ОСОБА_5 05.03.2021 року повертались з оптової бази і застріли на сходовій клітці його колишню дружину ОСОБА_6 то між останньою і ОСОБА_5 виникла сварка в ході якої обвинувачена ОСОБА_6 нанесла тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5 . Далі свідок ОСОБА_17 на манекені показав, як ОСОБА_6 нанесла потерпілій один удар рукою стиснутою в кулак в область правого ока та один удар ногою в область правої гомілки (а.п. 156-159).

Згідно висновку екперта № 487 від 18.05.2021 року, показання свідка ОСОБА_17 , дані ним під час проведення слідчого експеримента, по механізму, локалізації, кількості тілесних ушкоджень, нанесених потерпілїй ОСОБА_5 , можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на ім?я ОСОБА_5 (а.п. 160).

Згідно відповіді головного лікаря Станції екстреної медичної допомоги № 2 м. Кременчук Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф Полтавської обласної ради», 05.03.2021 року о 20 год. 06 хв. зареєстровано виклик бригади екстреної медичної допомоги № 041638/81 на адресу: АДРЕСА_3 до громадянки ОСОБА_5 та надано копію карти виїзду бригади. ( а.п. 161).

З інформації, яка зафіксована бригадою ШМД у карті виїзду швидкої медичної допомоги № 041638 від 05.03.2021 року судом встановлено таке: прийом виклику відбувася - 20 год. 06 хв., виїзд - 20 год. 07 хв., прибуття на місце- 20 год. 19 хв., закінчення виклику - 20 год. 58 хв. Діагноз медпрацівників, що прибули на виклик - гостра реакція на стрес, скарг обстежувана особа ніяких не пред?являла, на момент огляду видимих тілесних ушкоджень не виявляє, від госпіталізації та медичної допомоги категорично відмовилася. Загальний її стан задовільний. (а.п. 162).

Оцінюючи зазначені вище докази сторони обвинувачення суд констатує наступне.

З показань обвинуваченої ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_17 слідує, що всі ці особи добре знайомі одне з одним і давно перебувають у неприязних відносинах з приводу майнових претензій на квартиру в якій проживає обвинувачена ОСОБА_6 зі своїми трьома малолітніми дітьми, які зареєстровані проживаючими в цій квартирі, що унеможливлює відчуження будь-яким способом даного нерухомого майна на даний час.

Згідно електронного рапорту від 05.03.2021 року, в цей день - 05.03.2021 року о 19 год. 59 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 05.03.2021 о 19 год. 58 хв. за адресою: АДРЕСА_2 отриманий виклик ШМД, невідома жінка нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_5 , отримані рани обличчя. (а.п. 148).

З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.03.2021 року, слідує, що в цей день потерпіла ОСОБА_5 звернулася до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області та повідомила, що 05.03.2021 року в підїзді будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_6 нанесла їй тілесні ушкодження, а саме нанесла рукою удар в обличчя. Про удар ногою в область правої гомілки не повідомляє (а.п. 145).

Згідно карти виїзду швидкої медчної допомоги, бригадою швидкої з 20 год.19 хв. по 20 год. 58 хв. 05.03.2021 року ( в день події, що розглядається) не виявлено у потерпілої ОСОБА_5 жодних видимих тілесних ушкоджень, скарг на стан здоров?я вона не пред?явила, від госпіталізації відмовилась.

Згідно висновку експерта № 235, 10.03.2021 року о 09.20 год судово-медичним експертом ОСОБА_27 була оглянута потерпіла ОСОБА_5 та на її тілі експертом були виявлено по передній поверхні правої гомілки в середній третині синець синюшного кольору, розміром 8,0 х 7,9 см. На обличчі будь-яких тілесних ушкоджень судово-медичним експертом не виявлено.

Згідно повідомлення про підозру від 12.08.2021 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у тому, що вона умисно нанесла потерпілій один удар ногою в область правої гомілки, від чого на нозі потерпілої утворився один синець. Таке формулювання підозри повністю відповідає і об?єму обвинувачення, сформульованому в обвинувальному акті.

За таких обставин, суд керуючись ч. 1 ст. 337 КПК України, провів судовий розгляд в межах пред?явленого ОСОБА_6 обвинувачення і не досліджує питання про достовірність чи недостовірність тверджень потерпілої щодо нанесення їй удару в одличчя обвинуваченою ОСОБА_6 .

Щодо обставин сварки, яка відбувалась 05.03.2021 року близько 18 год. 40 хв. на сходовій клітці восьмого поверху в буд. 27 по вул. Ватутіна в м. Кременчуці, суд зазначає, що під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомив, що після початку словесної сварки він обхопив руками ззаду свою колишню дружину ОСОБА_6 і тримав щоб вона не билася. У свою чергу обвинувачена ОСОБА_6 , згідно показань свідка, намагалася вирватися, при цьому махала руками і ногами. Можливо махаючи ногами обвинувачена влучила по нозі потерпілої.

Про ці ж самі обставини під час її допиту в суді повідомила і сама потерпіла ОСОБА_5 , яка також пояснила, що під час сварки ОСОБА_11 держав обвинувачену, а остання відмахувалася і таким чином з усього маху ногою вдарила потерпілу по нозі.

Разом з цим суд зазначає, що в частині механізму нанесення обвинуваченою удару ногою по нозі потерпілої ОСОБА_5 показання надані в суді як самою потерпілою ОСОБА_5 так і свідком ОСОБА_17 не відпвідають показанням цих осіб, які вони давали під час слідчих експериментів.

Так, під час допиту в судовому засіданні і потерпіла ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_17 говорили, що під час сварки ОСОБА_17 тримав обвинувачену, а вона вириваючись вдарила ногою по нозі потерпілу.

Проте, під час слідчих експериментів як свідок, так і потерпіла показують зовсім інший механізм нанесення ударів (а.п. 153-154, 158-159). Під час проведення слідчих експериментів потерпіла ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_17 показують як обвинувачена ОСОБА_6 вільно без будь-якого стримування наносить удар потерпілій в обличчя, а потім також вільно наносить удар потерпілій по нозі.

Крім того, за результатами зазначених вище слідчих експериментів було складено висновки додаткових судово-медичних експертиз від 18.05.2021 року за № 486, № 487 згідно з якими показання свідка ОСОБА_17 , та потерпілої ОСОБА_5 дані ними під час проведення слідчих експериментів, по механізму, локалізації, кількості тілесних ушкоджень, нанесених потерпілїй ОСОБА_5 , можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на ім?я ОСОБА_5 (а.п. 155, 160).

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Частиною 10 статті 101 КПК України, висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Отже, маючи на увазі, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_5 дані нею під час слідчого експерименту 13.05.2021 року, показання свідка ОСОБА_17 надані ним під час слідчого експерименту 13.05.2021 року, висновки додаткових судово-медичних експертиз від 18.05.2021 року за № 486, № 487 за результатами цих слідчих експериментів про те, що показання потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_17 можуть відповідати отриманим судово-медичним даним, суд вважає, що такі висновки судово-медичного експерта є помилковими та не узгоджуються з висновком судово-медичного експерта № 235 від 10.03.2021 року, оскільки жодних тілесних ушкоджень окрім синця на правій гомілці у ОСОБА_5 експертом не виявлено, а на слідчому експерименті потерпіла ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_17 стверджували про те, що обвинувачена спочатку нанесла потерпіліій удар кулаком в обличчя, а потім нанесла удар ногою по правій гомілці.

За таких обставин та зважаючи на те, що ні бригада екстреної медичної допомоги, що виїздили за викликом потерпілої одразу після події (05.03.2021 року), ні судово-медичний експерт, який оглядав потерпілу 10.03.2021 року не виявили жодних тілесних ушкоджень на одличчі потерпілої, суд вважає достовірними ті показання, які потерпіла ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_17 , які потерпіла і свідок ОСОБА_17 давали під час їх допиту в судовому засіданні.

Згідно показань в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_17 під час сварки ОСОБА_11 держав обвинувачену, а остання відмахувалася і таким чином з усього маху ногою вдарила потерпілу по нозі.

За таких обставин суд вважає не доведеним поза розумним сумнівом ті обставини, що ОСОБА_6 саме умисно нанесла удар своєю ногою в область правої гомілки потерпілої.

Також суд не вважає доведеним поза розумним сумнівом те, що синець по передній поверхні правої гомілки в середній третині гомілки, розміром 8,0 х 7,9 см, який був виявлений судово-медичним експертом під час обстеження потерпілої ОСОБА_5 , утворився на тілі потерпілої саме від удару ногою обвинуваченої ОСОБА_6 , а не при інших обставинах. Так, про цей синець потерпіла не говорила ані медпрацівникам екстреної медичної допомоги, ані працівникам поліції під час подання нею заяви про кримінальне правопорушення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, щоінкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. (правова позиція висловлена у Постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.01.2020 року (справа № 754/17019/17, провадження № 51-2568 км19).

Суд також зазначає, що протягом судового розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення не забезпечено явку до суду для безпосереднього допиту свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 .

В судовому засіданні 06.02.2025 року прокурор відмовився від допиту цих свідків, посилаючись на те, що жоден з цих свідків не був очевидцем правопорушення, що ставиться в вину ОСОБА_6 і можуть свідчити про те,що їм відомо з чужих слів. Інші учасники судового розгляду також не наполягали на безпосередньому допиті в суді зазначених вище свідків.

Таким чином, розглянувши справу на засадах змагальності і диспозитивності, безпосередньо перевіривши і дослідивши лише ті докази сторони обвинувачення і сторони захисту, які в ході судового розгляду кримінального провадження та у визначені строки, надані суду першої інстанції, проаналізувавши їх в сукупності та системному взаємозв`язку між ними, відповідно до положень ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не надані достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується і вичерпані можливості їх отримати.

Вивченням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_6 судом встановлено, що вона на диспансерному обліку у лікараів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується як особа, що не порушує громадський порядок, до кримінальної відповідальності не притягувалась, має на утриманні троє неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вказана вище норма Конституції, судом тлумачиться як така, що зобов`язує сторону обвинувачення детально і достовірно встановити обставини вчиненого злочину та спростувати належними і допустимими доказами всі сумніви по справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, у зв`язку з не доведенням того факту, що ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, її необхідно виправдати у вчиненні даного кримінального правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Потерпілою ОСОБА_5 предявлено уивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 10 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

За таких обставин суд залишає без розгляду цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 у пред`явленому та підтриманому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України визнати невинуватою та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_33