Рішення № 12501622, 30.07.2010, Старобешівський районний суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я № 2-176/2010

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2010 року Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого Моцного В.В.

при секретарі Даніловій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешево справу за позовом ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» м. Київ до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 14.03.2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» м. Київ правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», що підтверджується Статутом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» погодженого Національним банком України 12.08.2009 року та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2233/6/09, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 29050 доларів США. Кредит надавався на строк з 14.03.2008 року по 12.03.2038 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,6 % річних. Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 29050 доларів США підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1.840 за 14.03.2008 року, а також розрахунком заборгованості позичальника. Згідно п. 3.3.1. кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязується здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його користування та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки. Згідно п. 3.3.3. кредитного договору позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/360 від суми отриманого кредиту, що становить 80 доларів США 69 центів. Згідно п. 3.3.4 кредитного договору позичальник зобовязався один раз на місяць не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитом та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1. кредитного договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання договору, з врахуванням п. 4.1. договору, сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, зазначеної в п.1.1. цього договору, тобто на рівні 12,6 % річних. У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом позичальник зобовязаний сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.10 кредитного договору, тобто на рівні 13,6 % річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до п.5.3. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобовязання за кожний день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Сплата неустойки за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку в повному обсязі. 14.03.2008 року, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 2233/6/09, між банком, позичальником та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 519/1, згідно умов якого ОСОБА_4 взяв на себе обовязок перед банком відповідати за зобовязаннями позичальника, які виникають із умов кредитного договору в повному обсязі цих зобовязань. Також 14.03.2008 року, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 2233/6/09, між банком, позичальником та ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 519/2, згідно умов якого ОСОБА_5 взяла на себе обовязок перед банком відповідати за зобовязаннями позичальника, які виникають із умов кредитного договору в повному обсязі цих зобовязань. П. 1.2. договорів поруки зазначено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання зобовязань по договору. Згідно п. 1.3. договору поруки Поручитель відповідає за повернення заборгованості за договором в тому ж обсязі, що і позичальник за сплату кредитних коштів, процентів за користування кредитними коштами, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобовязань в повному обсязі. Крім договорів поруки 14.03.2008 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 2233/6/09, між банком та позичальником ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 519, посвідчений приватним нотаріусом Старобешівського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6, реєстровий № 419. Згідно з договором іпотеки іпотекодавцем передано в іпотеку банку нерухоме майно житловий будинок з дворовими будівлями загальною площею 178, 80 кв.м., житловою площею 73,2 кв.м., який знаходиться за адресою: Донецька область, Старобешівський район, м. Комсомольське, вул. Циса, буд. 2. Позичальник свої зобовязання за кредитним договором щодо сплати процентів та суми кредиту виконував з порушенням встановлених строків. З листопада 2008 року сплата процентів та кредиту зовсім припиналася. Таким чином заборгованість станом на 25.09.2008 рік склала: за кредитом 28733,70 дол. США, з них прострочений кредит 87,15 дол. США; за простроченими процентами 308, 90 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 176, 31 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2233/6/09 від 14.03.2008 року склала: 29291,16 дол. США та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 176,31 грн. Згідно приписів п.п. 3.2.6, 3.2.8 кредитного договору, у разі невиконання позичальником зобовязань, передбачених кредитним договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 519 від 14.03.2008 року у порядку, встановленому чинним законодавством. П. 3.1.6 передбачено, що банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок іпотекодавцев сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту іпотекодержателю, використання кредиту не за цільовим призначення або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення іпотекодавцем (третьою особою) умов зберігання або експлуатації чи страхування предмета іпотеки, порушення умов договору іпотеки щодо розпорядження предметом іпотеки незалежно від настання строку виконання по кредитному договору, порушення провадження у справі про відшкодування платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання кредитного договору, якщо іпотекодержатль і наступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Для погашення заборгованості позичальника 03.10.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 було здійснено виконавчий напис реєстровий № 4507 про звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно, а саме, житловий будинок з дворовими будівлями загальною площею 178, 80 кв.м., житловою площею 73, 2 кв.м., який знаходиться за адресою: Донецька область, Старобешівський район, м. Комсомольське, вул. Циса, буд. 2. 23.10.2008 року начальником відділу державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції на підставі вищезазначеного напису нотаріуса винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В рамках виконавчого провадження державним виконавцем були проведені виконавчі дії, після чого 16.07.2009 року предмет іпотеки був реалізований. 20.08.2009 року відділом Державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції були перераховані кошти від реалізації предмета застави у розмірі 56629, 67 гривень, що за офіційним курсом НБУ склало 7215,81 дол. США. 02.09.2009 року заступником начальника відділу ДВС Старобешівського РУЮ винесено постанову про повернення документів стягувачеві на підставі п. 6 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у звязку із реалізацією предмета іпотеки. У звязку з тим, що позичальник так і не виконувалися зобовязання за кредитним договором, то заборгованість станом на 22.09.2008 року склала: за кредитом 25142,03 дол. США; за простроченими процентами 293,09 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів -4265,28 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2233/6/09 від 14.03.2008 року станом на 22.09.2008 року складає: 25435,12 дол. США та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 4265,28 грн. Згідно з ч. 4 ст. 591 ЦК України, якщо сума, отримана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника. До позичальника ОСОБА_1 була направлена лист-вимога про повернення банку кредитних коштів, яку було проігноровано. До поручителя ОСОБА_2 була направлена лист-вимога про повернення банку кредитних коштів, яку було проігноровано. До поручителя ОСОБА_5 була направлена лист-вимога про повернення банку кредитних коштів, яку було проігноровано. АБ «Укргазбанк» має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-111 від 07.12.2000 року та Декрету КМУ «По систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 9.02.1993 року. Кредитним договором передбачено, що позичальник зобовязаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором, а саме в доларах США, що підтверджується виписками з рахунків позичальника та кредитним договором. Слід зазначити, що під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості в гривні, при тому, що право вимоги у АБ «Укргазбанк» враховується в іноземній валюті, виникне курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на дату винесення рішення суду буде відрізнятися від курсу долара США до гривні на день виконання рішення суду (платежу), таким чином банку не буде повернута така ж сума грошових коштів, яку позичальник отримав у власність. Національним банком України, що є головним органом валютного регулювання та контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, визначається правомірність виконання позичальниками банків своїх зобовязань за кредитними договорами в іноземній валюті. Згідно службового розпорядження Національного банку України, станом на 22.09.2009 рік офіційний курс гривні до долара США становить: 100 доларів США складає 800,68 гривень. 16.07.2010 року позивач звернувся з уточненням позовних вимог, де просить збільшити позовні вимоги враховуючи час з моменту подання позовної заяви та нарахування за час пені, виникнення нової прострочки виконання зобовязань відповідачем за кредитним договором. Так станом на 16.07.2010 рік заборгованість відповідачів перед ним за кредитним договором складає: заборгованість за кредитом строкова 25147,03 доларів США; прострочена 0 доларів США; заборгованість за простроченими процентами 431,95 доларів США; пеня 4899,33 гривні. Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 2233/6/09 від 14.03.2008 року ОСОБА_1 станом на 16.07.2010 рік складає: 25573,98 доларів США та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 4899,33 гривень. Просить стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором № 2233/6/09 від 14.03.2008 року в розмірі: строкова 25147,03 доларів США; прострочена 0 доларів США; заборгованість за простроченими процентами 431,95 доларів США; пеня 4899,33 гривень, а всього: 25573,98 доларів США та пеня 4899,33 гривень, а також понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з позовом не згодні, і 19.07 2010 року звернувся до суду з запереченням до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором з наступних обставин. 14.03.2008 року вони уклали договори поруки з відкритим акціонерним товариством акціонерного банку «Укргазбанк», відповідно до яких вони несуть солідарну відповідальність за невиконання ОСОБА_1 зобовязань по кредитному договору № 2233/6/09 від 14.03.2008 року. Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк надав позичальнику кредит, в сумі 29050 доларів США. Кредит надавався на строк з 14.03.2008 року по 12.03.2038 рік або по день визначений в п. 3.3.11 кредитного договору, який містить підстави змін кінцевого строку повернення кредиту, а саме у випадку порушення позичальником зобовязань, банк має право відмовитись від виконання своїх зобовязань та/або розірвати цей договір шляхом письмового попередження про внесення змін до кредитного договору (включаючи розірвання цього договору) в односторонньому порядку. Так банк письмовим повідомленням вимогою від 31.07.2008 року № 1917/11 до позичальника, у звязку з його систематичним не виконанням вимог кредитного договору, попередив якщо у 30-денний строк з дня направлення до нього вищевказаної вимоги позичальник на сплатить прострочені платежі по кредиту та достроково не поверне кредитні кошти, банк керуючись п 4.1 кредитного договору має право відмовитись від виконання своїх зобовязань та/або розірвати кредитний договір. Тобто кінцевий строк повернення кредиту відповідно до цієї вимоги був перенесений на строк до 06.09.2008 року у звязку з відправкою вимоги 07.08.2008 року. Згідно п.2.1 договору поруки у випадку невиконання позичальником зобовязань по кредитному договору банк звертається з письмовою вимогою при виконання зобовязань до позичальника та поручитель, а саме до нього. Як вбачається з додатків до позовної заяви, наданих позивачем, вимога до нього, щодо виконання зобовязань за кредитним договором датована 15.09.2009 року, тобто більше року після внесення змін до кредитного договору щодо кінцевого строку повернення заборгованості. Таким чином, відповідно до п.2.6 договору поруки, банк зобовязаний був повідомити його не пізніше наступного робочого дня в письмовій формі про внесення до кредитного договору змін щодо перенесення строку повернення кредиту. Згідно до п.4 ст. 559 ЦК України та відповідно до п.5.2 кредитного договору якщо строк виконання зобовязання встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. В даному випадку строк зобовязання по кредитному договору встановлений як окремою датою так і передбачається повернення дострокового зобовязання на підставі вимоги. Банк скористався своїм правом і своєю вимогою переніс дату повернення кредиту. Таким чином відповідно до позовної заяви, яка датована 29.09.2009 року, банк прострочив термін спрямування позову до нього як до поручителя, так як договір поруки укладений 14.03.2008 року, а позов від 29.09.2009 року, тобто більше року від дати укладення всупереч вимогам п.4 ст. 559 ЦК України. Вдруге, 14.03.2008 року позичальник ОСОБА_1, уклав кредитний договір з банком, згідно якого отримав кредит у сумі 29050 доларів США на придбання нерухомості, а саме житлового будинку у м. Комсомольське. В забезпечення виконання зобовязань, крім поруки, позичальник передав банку в іпотеку вищевказаний житловий будинок. Відповідно до п.2.3 договору іпотеки № 519, головним спеціалістом регіональної служби ризик менеджменту по Донецькій філії ВАТ АБ «Укргазбанк» була зроблена ринкова оцінка предмету іпотеки і яка була визначена у розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної субєктом оціночної діяльності, а кредит склав у гривневому еквіваленті приблизно 145250 гривень. 16.07.2009 року були проведені прилюдні торги по реалізації вищевказаного предмета іпотеки з початковою ціною 60895,70 гривень. Відповідно до протоколу № 05115-1, будинок був реалізований по початковій ціні і кошти у сумі 56629,60 гривень по офіційному курсу НБУ 7215,81 дол. США були спрямовані на погашення кредиту. Під час укладення кредитного договору, він, як поручитель, був згоден з умовами і тому погодився виступити поручителем, оскільки був певний, що коштів від реалізації предмету іпотеки вистачить для повного задоволення зобовязань ОСОБА_1 перед банком, а якщо б не вистачило, то залишок був би не значним. Але в звязку зі збільшенням курсу долара до гривні та після реалізації предмета іпотеки по знижений оцінці, залишок заборгованості залишився значним і тому вважає, що згідно ст. 652 ЦКУ договір повинен бути розірваний, за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане ні він, ні позичальник не могли передбачити збільшення курсу долара по відношенню до гривні, та він, як поручитель, не зміг передбачити таку реалізацію по заниженій оцінці; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися предмет іпотеки був оцінений та реалізований без присутності власника; виконання договору порушило співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору в звязку з такою реалізацією були порушені його майнові інтереси і позбавило його того, на що він розраховував у разі реалізації предмета іпотеки; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Крім цього, відповідно до п.1 ст. 559 ЦКУ, порука припиняється у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується до збільшення його відповідальності. На підставі ст.ст. 559, 652 ЦКУ, вважає що, його порука повинна припинитися на підставі збільшення обсягу їх відповідальності та прострочення строку звернення банком до суду та договір поруки повинен бути розірваний.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засідання пояснив, що він для купівлі однокімнатної квартири взяв 29050 дол. США. на 30 років та повинен був сплачувати 400 дол. США. щомісячно. Він працював водієм в Комсомольському рудоуправлінні, заробітна плата складала 3000 гривень. За отримані гроші купив будинок за 20000 дол. США, 9000 витратив на ремонт. Сплачував кредит до жовтня 2008 року, а потім почалась криза у звязку з чим він просив відстрочку, але йому відмовили. В умовах кредитного договору було вказано, що сплачувати треба у дол. США. З заборгованістю він згодний, але не згодний з оцінкою будинку. Будинок продали без його відома. Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позову посилаючись на доводи, викладені у запереченні.

Відповідачка ОСОБА_3 з позовом не згодна, у судовому засіданні пояснила, що банк повинен був повідомити її про продаж будинку та зняти поручительство.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Ч. 1 ст. 543 ЦК України зазначено, що у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним забовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. П. 3.1.6 передбачено, що банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок іпотекодавцев сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту іпотекодержателю, використання кредиту не за цільовим призначення або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення іпотекодавцем (третьою особою) умов зберігання або експлуатації чи страхування предмета іпотеки, порушення умов договору іпотеки щодо розпорядження предметом іпотеки незалежно від настання строку виконання по кредитному договору, порушення провадження у справі про відшкодування платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання кредитного договору, якщо іпотекодержатль і наступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Ст. 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в України у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Пункт 1.3. положення про валютний контроль, затверджено постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року, визначає, що використання іноземної валюти як засобу платежу це розрахунок за продукцію, роботи послуги, обєкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Враховуючи викладене, виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати процентів у іноземній валюті не є використанням іноземної валюти як засобу платежу, відповідно, дії ст.ст. 192 та 533 ЦК України на дані правовідносини банку та позичальника не розповсюджується. При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство України не забороняє надання кредиту в іншій валюті, ніж валюта України.

Ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати таки банківські операції: приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк, крім перелічених операцій, має право здійснювати операції з валютними цінностями. АБ «Укргазбанк» має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-111 від 07.12.2000 року та Декрету КМУ «По систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 9.02.1993 року. Відповідно до ст. 599 ЦКУ зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобовязання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в кредитному договорі.

Судом встановлено, що 14.03.2008 року укладено кредитний договір № 2233/6/09, між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», що підтверджується Статутом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» погодженого Національним банком України 12.08.2009 року та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та фізичною особою ОСОБА_1, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 29050 доларів США. Кредит надавався на строк з 14.03.2008 року по 12.03.2038 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,6 % річних. Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 29050 доларів США підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1.840 за 14.03.2008 року, а також розрахунком заборгованості позичальника. Згідно п. 3.3.3. кредитного договору позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/360 від суми отриманого кредиту, що становить 80 доларів США 69 центів. У разі не виникнення прострочено заборгованості за кредитом позичальник зобовязаний сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.10 кредитного договору, тобто на рівні 13,6 % річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до п.5.3. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобовязання за кожний день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. 14.03.2008 року, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 2233/6/09, між банком, позичальником та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 519/1, згідно умов якого ОСОБА_4 взяв на себе обовязок перед банком відповідати за зобовязаннями позичальника, які виникають із умов кредитного договору в повному обсязі цих зобовязань. Також 14.03.2008 року, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 2233/6/09, між банком, позичальником та ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 519/2, згідно умов якого ОСОБА_5 взяла на себе обовязок перед банком відповідати за зобовязаннями позичальника, які виникають із умов кредитного договору в повному обсязі цих зобовязань. Крім договорів поруки 14.03.2008 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 2233/6/09, між банком та позичальником ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 519, посвідчений приватним нотаріусом Старобешівського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6, реєстровий № 419. Згідно з договором іпотеки іпотекодавцем передано в іпотеку банку нерухоме майно житловий будинок з дворовими будівлями загальною площею 178, 80 кв.м., житловою площею 73,2 кв.м., який знаходиться за адресою: Донецька область, Старобешівський район, м. Комсомольське, вул. Циса, буд. 2. Позичальник свої зобовязання за кредитним договором щодо сплати процентів та суми кредиту виконував з порушенням встановлених строків. Для погашення заборгованості позичальника 03.10.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 було здійснено виконавчий напис реєстровий № 4507 про звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно, а саме, житловий будинок з дворовими будівлями загальною площею 178, 80 кв.м., житловою площею 73, 2 кв.м., який знаходиться за адресою: Донецька область, Старобешівський район, м. Комсомольське, вул. Циса, буд. 2. 23.10.2008 року начальником відділу державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції на підставі вищезазначеного напису нотаріуса винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В рамках виконавчого провадження державним виконавцем були проведені виконавчі дії, після чого 16.07.2009 року предмет іпотеки був реалізований. 20.08.2009 року відділом Державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції були перераховані кошти від реалізації предмета застави у розмірі 56629, 67 гривень, що за офіційним курсом НБУ склало 7215, 81 дол. США. 02.09.2009 року заступником начальника відділу ДВС Старобешівського РУЮ винесено постанову про повернення документів стягувачеві на підставі п. 6 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у звязку із реалізацією предмета іпотеки. У звязку з тим, що позичальник так і не виконувалися зобовязання за кредитним договором, то заборгованість станом на 22.09.2008 року склала: за кредитом 25142, 03 дол. США; за простроченими процентами 293,09 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів -4265,28 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2233/6/09 від 14.03.2008 року станом на 22.09.2008 року складає: 25435,12 дол. США та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 4265, 28 грн. До позичальника та поручителів було направлено лист-вимога про повернення банку кредитних коштів, яку було проігноровано. Кредитним договором передбачено, що позичальник зобовязаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором, а саме в доларах США, що підтверджується виписками з рахунків позичальника та кредитним договором. Згідно службового розпорядження Національного банку України, станом на 22.09.2009 рік офіційний курс гривні до долара США становить: 100 доларів США складає 800,68 гривень. 16.07.2010 року позивач звернувся з уточненням позовних вимог, де просить збільшити позовні вимоги враховуючи час з моменту подання позовної заяви та нарахування за час пені, виникнення нової прострочки виконання зобовязань відповідачем за кредитним договором. Так станом на 16.07.2010 рік заборгованість відповідачів перед ним за кредитним договором складає: заборгованість за кредитом строкова 25147,03 доларів США; прострочена 0 доларів США; заборгованість за простроченими процентами 431,95 доларів США; пеня 4899,33 гривні. Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 2233/6/09 від 14.03.2008 року ОСОБА_1 станом на 16.07.2010 рік складає: 25573,98 доларів США та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 4899,33 гривень.

З урахуванням викладеного суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» м. Київ, в особі Донецької філії ПАТ акціонерного банку «Укргазбанк», 25435,12 доларів США, та 4265 гривень 28 коп. і судові витрати у розмірі 606 гривень 60 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 3, 27, 31, 36, 57-60, 118, 119, 215-218 ЦПК України, ст. 3, 7, 12, 33, 35 ЗУ «Про іпотеку», ст. 6, 16, 192, 526, 530, ч.3 ст. 533, 543, 549, 554, 589, 590, ч.4 ст. 591, 599, 610, 612, 627, 629, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, п.1.3.Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 49 від 08.02.2000 року; ст.6 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», п.6 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» м. Київ, в особі Донецької філії Пат акціонерного банку «Укргазбанк», МФО 335894, ЄДРПОУ 26258322 25435, 12 доларів США, та 4265 гривень 28 коп. і судові витрати у розмірі 606 гривень 60 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд шляхом подачі заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення і апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: