Рішення № 125012909, 04.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року м. Київ № 320/20234/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Романов О.О.

від відповідача - Дубровська І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з врахуванням уточнень, в якому просить суд:

-скасувати рішення державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - щодо державної реєстрації обтяження у вигляді арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , реєстровий номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження: 12514378; дата, час державної реєстрації: 18.05.2012 16:50:33; Реєстратор: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; Підстава для державної реєстрації обтяження: Постанова про накладення арешту на майно, б/н, 04.05.2012, ГСУ МВС України, ст. слідчий в ОВС ГСУ МВС України Гуманенко I.O.; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; тип обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: підполковник міліції Гуманенко I.О. ; Заявник: ГСУ МВС України, ст. слідчий в ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Гуманенко I.О., АДРЕСА_1 ; Особа-власник, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; зміст, характеристика майна; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно;

-скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладене відповідно Рішення державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, обтяження у вигляді арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , реєстровий номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження: 12514378; дата, час державної реєстрації: 18.05.2012 16:50:33; Реєстратор: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; Підстава для державної реєстрації обтяження: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; тип обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: Обтяжувач: Головне слідче управління МВС України. Код: 00032684, м. Київ, вул. Богомольця, буд.10, каб. 629, ст. слідчий в ОВС ГСУ МВС України ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Гуманенко I.О., АДРЕСА_1 ; Особа-власник, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; зміст, характеристика обтяження: арешт нерухомого майна; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно;

-припинити обтяження речових прав у вигляді арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладене відповідно до Рішення державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, обтяження у вигляді арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , реєстровий номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження: 12514378; дата, час державної реєстрації: 18.05.2012 16:50:33; Реєстратор: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; Підстава для державної реєстрації обтяження: Постанова про накладення арешту на майно, б/н, 04.05.2012, ГСУ МВС України, ст. слідчий в ОВС ГСУ МВС України Гуманенко I.О.; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; тип обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: Обтяжувач: Головне слідче управління МВС України. Код: 00032684, м. Київ, вул. Богомольця, буд.10, каб. 629, ст. слідчий в ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Гуманенко I.O.; Заявник: ГСУ МВС України, ст.слідчий в ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Гуманенко I.О., АДРЕСА_1 ; Особа - власник, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; характеристика обтяження: арешт нерухомого майна; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що під час досудового розслідування, обставини підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, 4.2 ст.364-1 КК України, не знайшли свого підтвердження, у зв?язку із чим кримінальне провадження було закрито з реабілітуючих підстав згідно п.3 ч.1 ст. 284 КПК України. Одночасно із винесенням вказаної постанови, прокурор скасував усі заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арештів квартир, нежитлових приміщень, майнових прав на квартири, майнових прав на нежитлові приміщення, будинки і земельні ділянки. Однак, обтяження усього нерухомого майна позивача, яке фактично припинено, юридично продовжує бути зареєстрованим у Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, що змусило позивача звернутись до суду з позовом.

Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі було встановлено недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску і докази сплати судового збору.

У визначений ухвалою строк, позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/20234/23, вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Стверджував, що позовні вимоги є взаємовиключними та не підлягають задоволенню, адже позовними вимогами одночасно є і скасування рішення державного реєстратора, і скасування державної реєстрації обтяження у вигляді арешту і припинення обтяження речових прав на невизначене майно. Зауважує, що жодна відмова у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень держреєстраторів Департаменту не оскаржувалась позивачем, адже є, на думку відповідача, законною та вмотивованою. Просить у задоволенні позову відмовити.

21.11.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд даної справи по суті заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 04.02.2025 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені у позові, відповіді на відзив та додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним слідчим управлінням МВС України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013000000000558 від 21.11.2012 відносно ОСОБА_1 за 4.5 ст. 191, ч.2 ст.364-1 КК України.

Постановою старшого слідчого ГСУ НП Гуманенка I.О. від 04.05.2012 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно (заборона відчуження) ОСОБА_1 .

Під час досудового розслідування, обставини підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, 4.2 ст.364-1 КК України, не знайшли свого підтвердження, у зв?язку із чим постановою від 17.02.2016 прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення, радником юстиції Белік А. , кримінальне провадження №12013000000000558 від 21.11.2012 було закрито з реабілітуючих підстав згідно п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв?язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанні можливості їх отримати.

Також, вказаною постановою було скасовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту (заборони відчуження) квартири АДРЕСА_2 .

Однак, обтяження усього нерухомого майна ОСОБА_1 , яке фактично припинено, юридично продовжує бути зареєстрованим у Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна.

26.09.2022 позивач звернувся до ДП «Національні інформаційні системи» із заявою про державну реєстрацію припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, однак листом від 07.10.2022 ДП «НАІС» надано відповідь, з якої вбачається, що останнє є лише технічним адміністратором, який не наділений повноваженнями щодо проведення будь-яких реєстраційних дій в Реєстрі.

ОСОБА_1 подав заяву до Міністерства юстиції України з проханням визначити орган чи посадову особу відповідальну за проведення реєстраційних дій з припинення обтяження (арешту) нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна за реєстрованим №12514378.

У відповіді від 06.12.2022, Міністерство юстиції України зазначило, що для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна необхідно звертатися за вибором до суб?єктів державної реєстрації, які здійснюють державну реєстрацію в умовах воєнного стану, Перелік яких затверджений та оприлюднений Міністерством юстиції України на офіційному сайті останнього або до нотаріусу із Переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.05.2022 №1760/5.

17.01.2023 позивач звернувся до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації з заявою, в якій просив здійснити реєстрацію припинення обтяження (арешту) нерухомого майна ОСОБА_1 .

Однак, листом від 30.01.2023 Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовив ОСОБА_1 у реєстрації припинення обтяження і знову направив останнього до іншого органу - Центру надання адміністративних послуг.

28.03.2023 за рекомендацією Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивач вчергове до відділу реєстрації Управління адміністративних Білоцерківської міської ради, який 12.04.2023 надіслав відповідь, в якій знову відмовив позивачу скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію обтяжень, скасувати державну реєстрацію обтяжень та припинити обтяження.

Вважаючи, що належним відповідачем у спорі є Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), який протиправно відмовив позивачу зареєструвати припинення обтяження, звернувся з позовом до суду.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 (далі Закон №1952-IV).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Згідно частини 1 статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно статті 6 Закону №1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Частина 1 ст. 10 Закону №1952-IV передбачає, що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

За приписами пунктів 1, 2, 3 частини третьої цієї статті державний реєстратор, зокрема:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи

Частиною 1 статті 18 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що прийняттю рішення державного реєстратора про обтяження нерухомого майна передує перевірка відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Судом встановлено, що постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення, радником юстиції Беліком А. , 17.02.2016 було скасовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту (заборони відчуження) квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до абзаців першого-третього частини 3 ст. 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній із 16.01.2020), відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналіз наведених змін у спеціальний Закон стосовно внесення відомостей до Державного реєстру прав, впливає на формування позовних вимог для забезпечення ефективного способу захисту у спірному випадку.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першої та другою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу, що за юридичною позицією Конституційного Суду України право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац 15 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002).

Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Отже, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19.

У судовій практиці сформульована стала правова позиція, яка полягає у тому, що ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 15 липня 2019 року у справі № 420/5625/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18).

У справі, що розглядається, позивач просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію обтяження майна позивача, скасувати державну реєстрацію обтяження на все майно, а також припинити обтяження речових прав у вигляді арешту.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права є сумісним з вимогами статті 2 та частини першої статті 5 КАС України, відповідає способам захисту порушеного права.

Зі змісту частини третьої статті 26 Закону № 1952-ІV вбачається, що не підлягають скасуванню та/або вилученню відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав. При цьому, можуть бути, зокрема, скасовані рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державна реєстрація речових прав з одночасним визнанням, зміною чи припиненням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

На цьому наголошено у постанові Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19.

У справі, що розглядається, позивач не просить вилучити або скасувати відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, натомість позовні вимоги полягають у визнанні протиправним та скасуванні конкретного рішення державного реєстратора, в якому застосовано формулювання «арешт нерухомого майна», та скасування державної реєстрації обтяження всього майна, проведеної відповідно до цього рішення.

Тобто такі вимоги не суперечать положенням частини третьої статті 26 Закону №1952-ІV та узгоджуються з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 28 жовтня 2019 року у справі № 910/10963/19.

Крім того, з метою забезпечення ефективного поновлення у правах позивача, з урахуванням положень абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-ІV, яка визначає, зокрема, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, суд вважає за необхідне також припинити обтяження речових прав.

Аналогічну правову позицію стосовно способу захисту порушених прав у даній категорії справ займає Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 року у справі №160/6762/21.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню судом повністю.

Відповідно до правил частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3220,80 грн, що підтверджується відомостями квитанції наявної в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку, що сума судового збору в розмірі 3220,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - щодо державної реєстрації обтяження у вигляді арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , реєстровий номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження: 12514378; дата, час державної реєстрації: 18.05.2012 16:50:33; Реєстратор: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; Підстава для державної реєстрації обтяження: Постанова про накладення арешту на майно, б/н, 04.05.2012, ГСУ МВС України, ст. слідчий в ОВС ГСУ МВС України Гуманенко I.O.; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; тип обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: підполковник міліції Гуманенко I.О. ; Заявник: ГСУ МВС України, ст. слідчий в ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Гуманенко I.О., АДРЕСА_1 ; Особа-власник, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; зміст, характеристика майна; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.

3. Скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладене відповідно Рішення державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, обтяження у вигляді арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , реєстровий номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження: 12514378; дата, час державної реєстрації: 18.05.2012 16:50:33; Реєстратор: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; Підстава для державної реєстрації обтяження: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; тип обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: Обтяжувач: Головне слідче управління МВС України. Код: 00032684, м. Київ, вул. Богомольця, буд.10, каб. 629, ст. слідчий в ОВС ГСУ МВС України ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Гуманенко I.О. , АДРЕСА_1 ; Особа-власник, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; зміст, характеристика обтяження: арешт нерухомого майна; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.

4. Припинити обтяження речових прав у вигляді арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладене відповідно до Рішення державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, обтяження у вигляді арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , реєстровий номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження: 12514378; дата, час державної реєстрації: 18.05.2012 16:50:33; Реєстратор: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; Підстава для державної реєстрації обтяження: Постанова про накладення арешту на майно, б/н, 04.05.2012, ГСУ МВС України, ст. слідчий в ОВС ГСУ МВС України Гуманенко I.О.; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; тип обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: Обтяжувач: Головне слідче управління МВС України. Код: 00032684, м. Київ, вул. Богомольця, буд.10, каб. 629, ст. слідчий в ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Гуманенко I.O.; Заявник: ГСУ МВС України, ст.слідчий в ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Гуманенко I.О., АДРЕСА_1 ; Особа - власник, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; характеристика обтяження: арешт нерухомого майна; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40452947, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 07 лютого 2025 р.