Ухвала суду № 125012591, 30.01.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"30" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 5023/5836/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши справу

за заявою ФОП Підберезського Андріана Миколайовича, м. Харків

до ФОП Підберезського Андріана Миколайовича, м. Харків

про неплатоспроможність

учасники у справі про неплатоспроможність не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 24.12.2012 ФОП Підберезського А.М. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Ухвалою суду від 08.12.2016 ліквідатором ФОП Підберезського А.М. призначено арбітражного керуючого Ткаченка О.А.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 02.12.2021 задоволено заяву арбітражного керуючого Ткаченка О.А. про відсторонення його від виконання повноважень (вх. № 25921 від 04.11.2021); відсторонено арбітражного керуючого Ткаченка О.А. від виконання повноважень керуючого реалізацією ФОП Підберезського А.М.; призначено керуючим реалізацією ФОП Підберезського А.М. арбітражного керуючого Боднарчука С.Я.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Ухвалою суду від 26.11.2024 учасників у справі про неплатоспроможність повідомлено про відкладення розгляду звіту керуючого реалізацією на 12.12.2024.

12.12.2024 до суду від керуючого реалізацією надійшли клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 31205, вх. № 31206), поточний звіт (вх.№31208) та клопотання (вх. № 31213) про проведення судового засідання 12.12.2024 без участі арбітражного керуючого.

Також до суду від арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. надійшла заява про відсторонення від виконання повноважень (вх. № 31212 від 12.12.2024), в якій заявник просить суд відсторонити його від виконання повноважень керуючого реалізацією майна ФОП Підрезського А.М.

Судове засідання, призначене на 12.12.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Усатого В.О. з 06.12.2024 по 16.12.2024 включно на лікарняному.

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків судді, а саме після виходу судді з лікарняного, ухвалою суду від 18.12.2024 призначено звіт керуючого реалізацією до розгляду на 30.01.2025.

Також ухвалою суду від 18.12.2024 призначено заяву арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. про відсторонення від виконання повноважень (вх. № 31212) до розгляду на 30.01.2025. Ухвалено кредиторам надати суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реалізацією фізичної особи-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича.

Керуючий реалізацією, присутній у судовому засіданні 30.01.2025 в режимі відеоконференції, надав пояснення у справі.

Банкрут та представники кредиторів у судове засідання 30.01.2025 вкотре не з`явилися; про причини неявки не повідомили; про дату, час та місце розгляду звіту керуючого реалізацією були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні 30.01.2025 оголошено перерву на 30.01.2025 о 15:00.

Після перерви учасники у справі про неплатоспроможність у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Господарського суду Харківської області від 24.12.2012 ФОП Підберезського А.М. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Ухвалою суду від 08.12.2016 ліквідатором ФОП Підберезського А.М. призначено арбітражного керуючого Ткаченка О.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2019 (суддя Савченко А.А.) провадження у справі № 5023/5836/12 про банкрутство ФОП Підберезського А.М. припинено.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Судові засідання з розгляду звіту неодноразово відкладалися з підстав необхідності витребування додаткових доказів у справі та завершення процедури погашення боргів боржника.

04.11.2021 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Ткаченка О.А. про відсторонення його від виконання повноважень (вх. № 25921), в якій заявник просив суд відсторонити його від виконання повноваження керуючого реалізацією ФОП Підберезського А.М. у зв`язку з великою завантаженістю.

Ухвалою суду від 04.11.2021 призначено заяву арбітражного керуючого Ткаченка О.А. про відсторонення його від виконання повноважень (вх. № 25921 від 04.11.2021) до розгляду на 02.12.2021. Запропоновано кредиторам надати пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією ФОП Підберезського А.М. Вирішено звернутися до автоматизованої системи для визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією ФОП Підберезського А.М. Запропоновано арбітражному керуючому, визначеному автоматизованою системою, протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали подати заяву про участь у цій справі в якості керуючого реалізацією ФОП Підберезського А.М.

Судом здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, у відповідь на який 09.11.2021 отримано довідку, згідно з якою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Палія Олександра Петровича (свідоцтво № 1761 від 25.03.2016).

02.12.2021 на електронну адресу суду від арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. надійшла заява (вх. № 7476) про участь у справі в якості керуючого реалізацією майна ФОП Підберезського А.М.

Керуючий реалізацією та інші учасники у справі про банкрутство в судове засідання 02.12.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви арбітражного керуючого Ткаченка О.А. про відсторонення його від виконання повноважень (вх. № 25921 від 04.11.2021) були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства; пропозиції щодо кандидатуриарбітражного керуючого на призначення керуючим реалізацією ФОП Підберезського А.М. кредиторами не надано.

Арбітражний керуючий Палій О.П., визначений автоматизованою системою, в судове засідання 02.12.2021 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 031106; заяву на участь у даній справі не надав.

Ухвалою суду від 02.12.2021 задоволено заяву арбітражного керуючого Ткаченка О.А. про відсторонення його від виконання повноважень (вх. № 25921 від 04.11.2021); відсторонено арбітражного керуючого Ткаченка О.А. від виконання повноважень керуючого реалізацією ФОП Підберезського А.М.; призначено керуючим реалізацією ФОП Підберезського А.М. арбітражного керуючого Боднарчука С.Я.

12.12.2024 до суду від арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. надійшла заява про відсторонення від виконання повноважень (вх. № 31212), в якій заявник просить суд відсторонити його від виконання повноважень керуючого реалізацією майна ФОП Підрезського А.М.

Ухвалою суду від 18.12.2024 призначено заяву арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. про відсторонення від виконання повноважень (вх. № 31212) до розгляду на 30.01.2025. Ухвалено арбітражному керуючому Боднарчуку С.Я. скликати й провести збори кредиторів, на яких визначити кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією ФОП Підберезського А.М. Ухвалено кредиторам надати суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реалізацією фізичної особи-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича.

16.11.2024 арбітражним керуючим Боднарчуком С.Я. на адреси кредиторів і боржника направлено повідомлення про проведення зборів кредиторів в режимі відеоконференції.

Збори кредиторів, призначені на 26.11.2024, не відбулися через неявку кредиторів.

Доказів, які б свідчили про повідомлення кредиторами керуючого реалізацією про причини неявки, матеріали справи не містять.

Суд зауважує на тому, що справа про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича триває понад 12 років, при цьому, протягом останніх трьох років ані банкрут, ані кожен із кредиторів не з`явилися в судові засідання, не повідомили суд про причини неявки, не надали до суду жодних клопотань / заяв, зокрема, заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання та засобів зв`язку, як це передбачено статтею 120 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положеньГосподарського процесуального кодексу Українита інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всі можливі заходів для належного повідомлення сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Підберезського А.М., а тому, виходячи з принципу "презумпції обізнаності", суд приходить до висновку, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також про необхідність вчинення ними відповідних дій.

Участь своїх представників у судових засіданнях протягом трьох років ані банкрут, ані кредитори не забезпечили, клопотань про розгляд справи у їх відсутність не подавали, заяв про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції не заявляли, рівно як не подавали своїх пропозицій щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією у справі про неплатоспроможність ФОП Підберезського А.М.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, явка уповноважених представників сторін у судові засідання обов`язковою не визнавалась, учасники справи мали достатньо часу для направлення до суду письмових пояснень, документів з викладеною правовою позицією по суті поставлених питань.

Як зазначено вище, провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Підберезського А.М. триває понад 12 років з 2012 року та здійснювалося в порядку положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Суд зазначає, що 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

Водночас, судові процедури, які застосовуються щодо боржника, як за приписами Закону про банкрутство так і Кодексу України з процедур банкрутства, мають строковий характер.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

З огляду на зазначене, відповідно до приписів статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури / процедури погашення боргів боржника не може перевищувати 12 місяців.

Ліквідаційна процедура (до 21.10.2019) та процедура погашення боргів боржника (після 21.10.2019) у даній справі загалом тривають понад 12 років.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору / керуючому реалізацією. Обов`язком ліквідатора / керуючого реалізацією є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

Процедура банкрутства є процесом, який характеризуються як специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 5/119б, від 10.12.2024 у справі № 5/104б, від 11.12.2024 у справі №22/20б/2011.

У вищезазначених постановах Верховний Суд також зазначив про те, що участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, у тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про те, що під час здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора (керуючого реалізацією). Як особа, зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.

Разом із тим, кредитори фізичної особи-підприємця Підберезського А.М. не приймають участі у справі про неплатоспроможність, зокрема, протягом трьох років не приймають участі у судових засіданнях, не ініціюють питання щодо скликання зборів кредиторів у відповідному складі для вирішення тих чи інших питань у даній справі (в тому числі щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реалізацією) тощо.

При цьому, будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника кредиторами задля припинення своєї участі у справі як учасниками провадження (сторонами у справі) до суду не подавалося.

Вищезазначене свідчить про відсутність зацікавленості кредиторів і боржника у досягненні основної мети справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку Європейський суд з прав людини дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі "Парінов проти України", в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі "розумного строку", а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Водночас, на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення Європейський суд з прав людини від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Оскільки неприйняття внаслідок бездіяльності зборами кредиторів рішення про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого та відсутність звернення кредиторів до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, та як наслідок - відсутність арбітражного керуючого-керуючого реалізацією у справі про неплатоспроможність (із урахуванням заяви арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. про відсторонення від виконання повноважень), унеможливлює подальше провадження у цій справі, а Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 зазначила, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.

Тобто, процедура банкрутства (неплатоспроможності) щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Враховуючи, що провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Підберезського А.М. триває понад 12 років, з огляду на пасивну поведінку кредиторів у справі щодо погодження кандидатури керуючого реалізацією, а також те, що чинний у справі мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані ліквідатором і не можуть бути задоволені понад 12 років через дію мораторію у справі про банкрутство (неплатоспроможність), для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича відповідно до загальних процесуальних норм, а саме пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури погашення боргів боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Підберезського А.М. унеможливлює подальший розгляд всіх заяв і клопотань, які залишилися не розглянутими у даній справі.

Керуючись ст. ст. 2, 58-67, 130-133 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232-235 ГПК, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 5023/5836/12 про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 19.12.2012.

Ухвалу направити керуючому реалізацією, банкруту, кредиторам, Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції, державному реєстратору, Головному управлінню статистики у Харківській області, Головному управлінню ДПС у Харківській області, Київському ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 07 лютого 2025 року (у зв`язку з тривалими повітряними тривогами у місті Харкові).

Суддя Усатий В.О.