Ухвала суду № 125007952, 06.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 лютого 2025 року м. Київ № 320/4391/25

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Жук Р.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Члена територіальної громади міста Києва Рачка Андрія Володимировича

до 1) Київської міської ради;

2) Київської міської державної адміністрації;

3) Департаменту територіального контролю міста Києва;

4) КП "Київблагоустрою";

5) КП "Київтранспарксервіс";

6) КП "Спецжитлофонд";

7) Департаменту транспортної інфраструктури

про визнання протиправною діяльність, скасування державної реєстрації, зобов`язання

вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Член територіальної громади міста Києва ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Департаменту територіального контролю міста Києва, КП "Київблагоустрою", КП "Київтранспарксервіс", КП "Спецжитлофонд", Департамент транспортної інфраструктури, в якому просить суд:

- відповідно до ч. 2, ст. 144 Конституції України вимагаю, щоб рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законів України зупиняються у встановленому порядку з одночасним зверненням до суду, а саме дії: юридичних осіб за назвами - «КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА» (Код ЄДРПОУ - 22883141), утворювати «КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ» (Код ЄДРПОУ - 00022527), «ДЕПАРТАМЕНТ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МІСТА КИЄВА» (Код ЄДРПОУ - 34926981), КП "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" (Код ЄДРПОУ - 26199708), КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" (Код ЄДРПОУ - 35210739), КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД" (Код ЄДРПОУ - 31454734), «ДЕПАРТАМЕНТ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ» (Код ЄДРПОУ - 37405284), як незаконні дії, які порушують права, обмежують в безпосередніх повноваженнях та зловживають інтересами територіальної громади міста Києва, українських громадян і завдає нам матеріальної, фізичної, екологічної та моральної шкоди;

- визнати протиправною діяльність юридичних осіб, як «КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА» (Код ЄДРПОУ - 22883141), утворювати «КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ» (Код ЄДРПОУ - 00022527), «ДЕПАРТАМЕНТ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МІСТА КИЄВА» (Код ЄДРПОУ - 34926981), КП "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" (Код ЄДРПОУ - 26199708), КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" (Код ЄДРПОУ - 35210739), КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД" (Код ЄДРПОУ - 31454734), «ДЕПАРТАМЕНТ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ» (Код ЄДРПОУ - 37405284), як незаконні дії, які порушують права, обмежують в безпосередніх повноваженнях та зловживають інтересами територіальної громади міста Києва, українських громадян і завдає нам матеріальної, фізичної, екологічної та моральної шкоди;

- скасувати державну реєстрацію юридичних осіб з назвою «КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА» (Код ЄДРПОУ - 22883141), «КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ» (Код ЄДРПОУ - 00022527), «ДЕПАРТАМЕНТ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МІСТА КИЄВА» (Код ЄДРПОУ - 34926981), КП "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" (Код ЄДРПОУ - 26199708), КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" (Код ЄДРПОУ - 35210739), КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД" (Код ЄДРПОУ - 31454734), «ДЕПАРТАМЕНТ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ» (Код ЄДРПОУ - 37405284) та інших департаментів і комунальних підприємств;

- зобов`язати всі юридичні особи за назвою «КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА» (Код ЄДРПОУ - 22883141), «КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ» (Код ЄДРПОУ - 00022527), «ДЕПАРТАМЕНТ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МІСТА КИЄВА» (Код ЄДРПОУ - 34926981), КП "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" (Код ЄДРПОУ - 26199708), КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" (Код ЄДРПОУ-35210739), КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД" (Код ЄДРПОУ - 31454734), «ДЕПАРТАМЕНТ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ» (Код ЄДРПОУ - 37405284) і інших департаментів і комунальних підприємств та всіх їхніх представників та їхніх родичів знайомих теперішніх і минулих які приймали участь в викраденні, незаконному відчужені та привласненні, негайно повернути всі будинки, приміщення, споруди, рухоме та нерухоме майно комунальної власності, землі, бюджет, фінанси в безпосереднє управління та контроль всім первинним власникам - Членам (місцевим жителям які проживали на 01.12.1991 року в місті Києві) адміністративно-територіальним районним одиницям територіальної громади міста Києва, створивши при цьому відповідний інститут (орган місцевого самоврядування уповноваженим представником Членів (місцевих жителів) адміністративно-територіальних районних одиниць територіальної громади міста Києва) який буде проводити аудит, ревізію, реєстрацію та взяття на облік поверненого майна, бюджету, фінансів, або відшкодування завданих збитків первинному власнику як первинному суб`єкту місцевого самоврядування - Членам (місцевим жителям які проживали на 01. 12. 1991 року в місті Києві) адміністративно-територіальним районним одиницям територіальної громади міста Києва відповідно до ст. 5, 13, 14, 56, 95, 140, 142, 143, 144 Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- скасувати всі існуючі і можливі приписи, акти, накази та рішення на знесення існуючої автопарковки, або її захоплення за адресою: місто Київ. вул. Здолбунівська 2.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивачем у позовній заяві визначено 7 відповідачів: Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація, Департамент територіального контролю міста Києва, КП "Київблагоустрою", КП "Київтранспарксервіс", КП "Спецжитлофонд", Департамент транспортної інфраструктури.

Водночас у позовних вимогах позивач просить суд, зокрема, зобов`язати вчинити певні дії означених вище відповідачів та інших департаментів і комунальних підприємств та всіх їхніх представників та їхніх родичів знайомих теперішніх і минулих.

Отже, позивачем не додержано вимоги пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в частині визначення всіх відповідачів у позовній заяві, які позивач просить суд зобов`язати вчинити певні дії, тобто позивачем не зазначено найменувань інших департаментів і комунальних підприємств та всіх їхніх представників, з обов`язковим зазначенням їх відомостей відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб`єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.

У контексті наведеного, суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

В той же час, суд звертає увагу, що зі змісту позовної заяви вбачається, що в прохальній частині позову позивачем не сформовано вимогу які саме дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень порушило його права та законні інтереси.

В свою чергу, зобов`язанню вчинити певні дії суб`єкту владних повноважень повинно передувати визнання конкретних дій або бездіяльності протиправними.

Тому, прохальна частина позовної заяви не містить конкретизації які саме дії або бездіяльність відповідачів позивач вважає протиправними з метою захисту порушеного права позивача.

А тому, позивачу для усунення недоліків необхідно надати позовну заяву у новій редакції, з урахуванням вищенаведених положень законодавства, в якій необхідно чітко сформулювати прохальну частину позовної заяви.

Разом з тим, суд зазначає, що позовні вимоги щодо "відповідно до ч. 2, ст. 144 Конституції України вимагаю, щоб рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законів України зупиняються у встановленому порядку з одночасним зверненням до суду" та "скасувати державну реєстрацію юридичних осіб" не відповідають вимогам частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо позовної вимоги "скасувати всі існуючі і можливі приписи, акти, накази та рішення на знесення існуючої автопарковки, або її захоплення за адресою: місто Київ. вул. Здолбунівська 2", суд зазначає, що позовні вимоги щодо скасування приписів, рішень, наказів та актів повинні містити реквізити таких рішень.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривень.

Позивач просить суд відстрочити сплату судового збору

У позові позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру, отже у даному випадку судовий збір дорівнює 3028,00 грн.

Позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

Водночас, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.

Так, частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (частина 2).

З огляду на викладене, відстрочення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд висновує, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Водночас саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Проте, позивач не обґрунтовує своє клопотання про відстрочення сплати судового збору та не зазначає жодних підстав для його задоволення.

У розумінні статтей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Отже, на даний час у суду відсутні підстави для задоволення клопотання та звільнення позивача від сплати судового збору з цих підстав.

З огляду на вищезазначене, заява позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки, позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати, а судом не встановлено обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України можуть бути підставою для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Разом з тим, суд позбавлений можливості розрахувати суму судового збору до приведення позивачем позовних вимог у відповідність до вимог статтей 5 та 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки від конкретизації позовних вимог позивачем буде залежить кількість позовних вимог та відповідно і сума судового збору.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду: позовну заяву у новій редакції із зазначенням всіх відповідачів, до яких скеровані позовні вимоги, приведенням позовних вимог у відповідність до частини 1 статті 5 та пункту 1 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням висновків суду у даній ухвалі, та зазначенням реквізитів приписів, рішень, наказів та актів щодо яких позивач просить суд їх скасувати; позовну заяву у новій редакції надати у кількості відповідно до сторін; докази сплати судового збору в розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір" на рахунок Київського окружного адміністративного суду, який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Члена територіальної громади міста Києва ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жук Р.В.