Рішення № 125000470, 30.01.2025, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"30" січня 2025 р. Справа № 924/817/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового асідання Гусько О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Хілзі" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля - Телеком" м. Хмельницький

товариства з обмеженою відповідальністю "Геральд" м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хілзі" с. Лісові Гринівці, масив "Дехтярка-1", Хмельницького району, Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів:

- приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пруняка Володимира Івановича м. Хмельницький

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №786 від 31.07.2020 нежитлового приміщення, адміністративної будівлі загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: місто Хмельницький, Хмельницької області, вулиця Соборна, будинок 67/1 укладеного між ТОВ Поділля - Телеком, ТОВ Геральд та ТОВ Хілзі шляхом:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, адміністративної будівлі №786 від 31.07.2020 загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 67/1, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Поділля - Телеком, товариством з обмеженою відповідальністю Геральд та товариством з обмеженою відповідальністю Хілзі, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського округу Пруняком В.І. про передачу товариством з обмеженою відповідальністю Поділля - Телеком у власність товариству з обмеженою відповідальністю Хілзі частини нежитлового приміщення, адміністративної будівлі №786 від 31.07.2020 загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 67/1;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, адміністративної будівлі №786 від 31.07.2020 загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 67/1, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Поділля - Телеком, товариством з обмеженою відповідальністю Геральд та товариством з обмеженою відповідальністю Хілзі, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського округу Пруняком В.І. про передачу товариством з обмеженою відповідальністю Геральд у власність товариству з обмеженою відповідальністю Хілзі частини нежитлового приміщення, адміністративної будівлі №786 від 31.07.2020 загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 67/1;

про скасування державної реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Хілзі" на нежитлове приміщення, адміністративну будівлю загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 67/1, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53409574 від 31.07.2020.

Представники сторін:

від позивача 1: Лук`янова М.Л. адвокат згідно ордеру

від позивача 2: Лук`янова М.Л. адвокат згідно ордеру

від відповідача: Орел Л.В. згідно ордеру ВА №1091752 від 24.09.2024р.

від третьої особи: не з`явився

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.01.2025р. в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля - Телеком" м. Хмельницький, товариства з обмеженою відповідальністю "Геральд" м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Хілзі" с. Лісові Гринівці, масив "Дехтярка-1", Хмельницького району, Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пруняка Володимира Івановича м. Хмельницький про визнання недійсним договору купівлі-продажу №786 від 31.07.2020 нежитлового приміщення, адміністративної будівлі загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: місто Хмельницький, Хмельницької області, вулиця Соборна, будинок 67/1 укладеного між ТОВ Поділля Телеком, ТОВ Геральд та ТОВ Хілзі шляхом: визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, адміністративної будівлі №786 від 31.07.2020 загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 67/1, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Поділля Телеком, товариством з обмеженою відповідальністю Геральд та товариством з обмеженою відповідальністю Хілзі, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського округу Пруняком В.І. про передачу товариством з обмеженою відповідальністю Поділля Телеком у власність товариству з обмеженою відповідальністю Хілзі частини нежитлового приміщення, адміністративної будівлі №786 від 31.07.2020 загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 67/1; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, адміністративної будівлі №786 від 31.07.2020 загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 67/1, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Поділля Телеком, товариством з обмеженою відповідальністю Геральд та товариством з обмеженою відповідальністю Хілзі, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського округу Пруняком В.І. про передачу товариством з обмеженою відповідальністю Геральд у власність товариству з обмеженою відповідальністю Хілзі частини нежитлового приміщення, адміністративної будівлі №786 від 31.07.2020 загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 67/1; про скасування державної реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Хілзі" на нежитлове приміщення, адміністративну будівлю загальною площею 809,4 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 67/1, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53409574 від 31.07.2020 відмовлено.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, якій очікує понести в зв`язку з розглядом справи становить 20000,00 грн.

20.01.2025р. відповідачем через електронний суд на адресу суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з позивачів на користь відповідача 38180,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги, та 15000 грн. «гонорару успіху»..

Ухвалою суду від 21.01.2025р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Хілзі» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/817/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2025 р.

Представник позивачів через електронний суд на адресу суду надіслав клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу, в якій просить зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 20000,00 грн., які буди попередньо заявлені та які є, на переконання позивачів співмірними, реальними, пропорційними, з урахуванням обставин справи та судового розгляду справи.

В обґрунтування посилається на те, що надаючи відзив на позовну заяву, представник відповідача заявила орієнтовний розмір судових витрат в сумі 20 000 грн. В клопотанні про стягнення судових витрат, представник відповідача заявляє їх в сумі 53180 грн., у тому числі 15000 грн. «гонорар успіху». Зазначена сума перевищує заявлену орієнтовну суму судових витрат у більш ніж у три рази.

Вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, заявлений відповідачем, є неспівмірним із обсягом наданих адвокатом послуг, тому підлягає зменшенню.

Зазначає, що сторони договору про правову допомогу погодили, що вартість години роботи адвоката становить тисячу гривень, однак, така вартість нічим не обумовлена та є на думку представника позивача завищеною з огляду на те, що при розрахунку місячної заробітної плати з 8-ми годинним робочим днем, місячна заробітна плата становила би 16400 грн. (1000 (грн..) х 8 (годин) х 20,5 (середня кількість робочих днів у місяці) = 164000 грн.), що є неспівмірним з заробітної платою інших аналогічних висококваліфікованих працівників у нашій державі.

Вважає, що і вартість участі в одному судовому засіданні спершу визначена в сумі 2000 грн., а згодом і в сумі 2560 грн., є неспівмірною.

Зазначає, що участь в судових засіданнях, які тривали близько 115 хвилин і на яких вирішувалися процесуальні питання пов`язані з відкладенням засідання (для забезпечення відповідачу строку на надання відзиву на позов, витребування доказу, залучення третьої особи і т.ін) не потребували ні надмірного часу, ні кваліфікаційно-високих затрат.

Вказує також на те, що в обгрунтування складності, у тому числі справи, в клопотанні міститься посилання на поведінку сторін, які мали попередні домовленості, а потім, діючи всупереч їм, заявили позов, такі обгрунтування, є власним емоційним трактуванням стороною обставин справи, які не свідчать про складність чи унікальність обставин цієї справи або про необхідність додаткового вивчення значного обсягу матеріалів чи законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягали застосуванню.

Вважає, що заявлена сума судових витрат на правничу допомогу є неспівмірна із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та не відповідає принципам реальності та пропорційності витрат на професійну правову допомогу адвоката, розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи (за оспорюваним право чином.

Вважає також, що співмірним є заявлений орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу у сумі 20000 грн.

Вказує на те, що відповідач обґрунтовує підстави стягнення «гонорару успіху» у розмірі 15000,00 грн. та посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 вересня 2022 року по справі № 910/3547/21 де ВС сформулював правовий висновок, який полягає у наступному: «… Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху», у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.»

На підтвердження обгрунтованості заявленого відповідачем до відшкодування з позивача розміру «гонорару успіху», представник відповідача наводить такі аргументи: « просимо суд взяти до уваги те, що Адвокатом було забезпечено участь в усіх призначених судом засіданнях суду, протягом розгляду справи були відсутні дії зі сторони Адвоката спрямовані на затягування строку розгляду справи. На розгляд суду надавалися у визначені ГПК України строки та у визначеному порядку процесуальні документи, необхідні для здійснення належного представництва і захисту прав і інтересів Відповідача та здійснення судом розгляду справи у розумні строки.»

Вважає, що усі дії є прямим обов`язком адвоката за договором про надання правничої допомоги і за їх виконання вже порахована чимала сума, яка є неспівмірною і майже у два рази перевищує розмір заявлених орієнтовних витрат на правову допомогу (заявлено 20000 грн., а просить суд стягнути 38180 грн.).

Позивач просить врахувати, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями у присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72).

Зазначає, що з урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.» - такий правовий висновок зроблено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 вересня 2022 року по справі № 910/3547/21.

У зв`язку з викладеним позивач просить врахувати зміст заперечень та зменшити суму витрат на правничу допомогу до 20000 грн., які були попередньо заявлені та які є, на переконання позивачів співмірними, реальними, пропорційними, з урахуванням обставин справи та судового розгляду справи.

Розглянувши заяву ТОВ «Хілзі» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у даній справі, судом встановлено наступне.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.ст. 16, 126 ГПК України).

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порядку ст. 126, 129, 244 ГПК України судом встановлено, що відповідачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: додаткову угоду №2 від 23.09.2024р. до договору про надання правничої (правової) допомоги №11/06 від 11.06.2024р., додаткову угоду №3 від 13.01.2025р. до договору про надання правничої (правової) допомоги №11/06 від 11.06.2024р., акт погодження вартості послуг адвоката від 11.06.2024р., акти приймання передачі виконаних робіт та наданих послуг від 24.09.2024р. на суму 5000,00 грн., від 07.10.2024р. на суму 7000,00 грн., від 17.10.2024р. на суму 3000,00 грн., від 30.10.2024р. на суму 3500,00 грн., від 14.11.2024р. на суму 2000,00 грн., від 02.12.2024р. на суму 2000,00 грн., від 12.12.2024р. на суму 2000,00 грн., від 06.01.2025р. на суму 2000,00 грн., від 15.01.2025р. на суму 11680,00 грн., платіжні інструкції №206 від 27.09.2024р. на суму 5000,00 грн., №210 від 07.10.2024р. на суму 7000,00 грн., №213 від 17.10.2024р. на суму 3000,00 грн., №220 від 31.10.2024р. на суму 3500,00 грн., №237 від 03.12.2024р. на суму 2000,00 грн., №242 від 19.12.2024р. на суму 2000,00 грн., №244 від 24.12.2024р. на суму 2000,00 грн., від 15.01.2025р. на суму 2000,00 грн., всього на суму 26500,00 грн., ордер про надання правничої допомоги серія ВА №1091752 від 24.09.2024р. на підставі договору про надання правничої допомоги №23/09 від 23.09.2024р.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

За приписами частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Пунктом 5 зазначеного вище Положення встановлено, що в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

У відповідності до п. 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера (15.1.); прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога (15.2.); посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа (15.3.); назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (15.4.); прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане (15.5.); ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження) (15.6.); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, яке видає ордер (15.7.); дату видачі ордера (15.8.); підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат") (15.9.); Підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат") (15.10.); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням (15.11.).

Отже, у відповідності до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів ордер повинен містити посилання на договір про надання правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Як вбачається з матеріалів справи представником відповідача до матеріалів справи додано ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Хілзі» серія ВА №1091752 від 24.09.2024р., з посиланням на договір про надання правничої допомоги №23/09 від 23.09.2024р. адвокату Орел Л.В. у Господарському суді Хмельницької області.

Натомість представником відповідача на підтвердження понесених витрат не надано до матеріалів справи ні договір про надання правової допомоги №23/09 від 23.09.2024р. та докази, що підтверджують сплату такої правової допомоги, а також не подано і договір про надання правничої (правової) допомоги №11/06 від 11.06.2024р., які укладені між Орел Л.В. (Адвокат) та ТОВ «Хілзі» (Клієнт).

Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона, згідно із статтею 74 Господарського кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутній договір відповідно до якого адвокатом Орел Л.В. надавалась правнича допомога згідно договору №23/09 від 23.09.2024р., який зазначений в ордері, відсутній також договір про надання правничої (правової) допомоги №11/06 від 11.06.2024р. на підставі якого укладені додаткова угода №2 від 23.09.2024р. до договору про надання правничої (правової) допомоги №11/06 від 11.06.2024р., додаткова угода №3 від 13.01.2025р. до договору про надання правничої (правової) допомоги №11/06 від 11.06.2024р., акт погодження вартості послуг адвоката від 11.06.2024р., акти приймання передачі виконаних робіт та наданих послуг, а також відсутні докази понесених витрат за надання правничої допомоги на підставі ордеру серія ВА №1091752 від 24.09.2024р. за договором №23/09 від 23.09.2024р., суд вважає за необхідне в заяві про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/817/24 відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Хілзі» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/817/24 відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 07.02.2025р.

СуддяС.В. Гладій

Відрук. 6 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 1 (електронний суд)

3 - позивачу 2 (електронний суд)

4 - відповідачу (електронний суд)

5 третій особі (приватному нотаріусу Хмельницького міського нотаріального округу Пруняку В.І. (29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля,46, офіс №2)(реком. з повід.).