Рішення № 125000405, 07.02.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4123/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області, м.Лозова Харківської області до ОСОБА_1 , м.Лозова Харківської області про стягнення 54 413,77 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення 54413,77грн., з яких 41500,00грн. основного боргу, 7555,28грн. пені, 3837,49грн. інфляційних витрат, 1521,00грн. 3% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендних платежів за тимчасовим договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 08 від 10.01.2020 за період з січня 2020 року по березень 2021 року.

Ухвалою від 09.12.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки відповідач станом на 09.12.2024 не мав зареєстрованого електронного кабінету, ухвала про відкриття провадження у даній справі була направлена судом за адресою реєстрації його місця проживання, яка зазначена у Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: АДРЕСА_1 . Однак дана ухвала була повернута до суду з довідкою поштової установи від 15.12.2024 про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 15.12.2024, а тому він мав право подати відзив не пізніше 30.12.2024. Однак відповідач своє право на подання відзиву не реалізував.

У зв`язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

10 січня 2020 року між Комунальним підприємством "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області, як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Мельник Аліною Бахитжанівною, як орендарем, укладено тимчасовий договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №08 (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади загальною площею 85,10кв.м, розташоване за адресою: м.Лозова, мікрорайон 1, будинок 21, I поверх, кімн.112-115, кімн.127, що знаходиться на балансі Комунального Підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради.

Згідно з п.1.2 Договору приміщення передано в оренду з метою розміщення торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів (55,90кв.м.) та складу (29,20кв.м).

Відповідно до п. 8.1 Договору цей договір укладено строком на 3 місяці, набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 березня 2020р. включно. У відповідності до ч.3 ст.631 ЦК України сторони домовилися, що умови Договору розповсюджуються правовідносин, які виникли між ними з 01.01.2020 року.

Додатковою Угодою №1 від 24.06.2020 дію Договору продовжено до 30.06.2020. Відповідно до ст.631 ЦК України сторони домовились, що ця Угода застосовується до відносин між сторонами, які виникли між ними з 01.04.2020.

Додатковою Угодою №2 від 03.08.2020 дію Договору продовжено до 31.12.2021. Відповідно до ст.631 ЦК України сторони домовились, що ця Угода застосовується до відносин між сторонами, які виникли між ними з 01.07.2020.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно та пропорції розподілу, затвердженої рішенням сесії Лозівської міської ради від 20.09.2013 №1002 (далі Методика) або за результатами конкурсу на право оренди і становить з ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2020 року 3774,97грн.

Ставка орендної плати складає 18%:15%.

Нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Харківська обл. м.Лозова, мікрорайон 1, будинок 21, I поверх, кімн.112-115, кімн.127, загальною площею 85,10кв.м. за Актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01 січня 2019 року.

Сторони в п. 3.4 Договору погодили, що орендна плата за орендоване приміщення (будівлю) сплачується Орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів після надання рахунку та акту виконаних робіт.

Протягом дії Договору сторонами було складено та підписано акти надання послуг за Договором №507 від 31.01.2020 на суму 3774,97грн., №1051 від 29.02.2020 на суму 3774,97грн., №1518 від 31.03.2020 на суму 3774,97грн., №3159 від 30.07.2020 на суму 11324,91грн., №4121 від 31.08.2020 на суму 7549,94грн., №4642 від 30.09.2020 на суму 3774,97грн., №5186 від 31.10.2020 на суму 3774,97грн., №5789 від 30.11.2020 на суму 3774,97грн., №6426 від 31.12.2020 на суму 3774,97грн., №1056 від 28.02.2021 на суму 7549,94грн., №1642 від 31.03.2021 на суму 3774,97грн.

Отже загальна сума орендної плати, яку мав сплатити відповідач за вказаними актами надання послуг склала 56624,55грн.

Проте відповідач своє зобов`язання щодо внесення орендної плати виконував неналежним чином. Зокрема, з наданого позивачем проекту акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2024 за Договором вбачається, що відповідачем здійснювалося часткове та несвоєчасне погашення заборгованості наступним чином: 02.11.2020 в сумі 2500,00грн., 02.11.2020 в сумі 2500,00грн., 12.11.2020 в сумі 2549,94грн., 31.01.2021 в сумі 7574,61грн.

Всього відповідачем сплачено лише 15124,55грн. орендної плати.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за Договором в розмірі 41500 грн. (56624,55грн. - 15124,55грн.)

23 квітня 2021 року сторонами підписано Акт приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення (будівлі) до договору №08 від 10.01.2020, за яким відповідач повернув позивачу орендовані приміщення. При цьому, в пункті 3 даного Акту також зазначено, що станом на момент підписання цього акту орендар має заборгованість перед орендодавцем на суму 41500,00грн.

Зазначений в даному акті розмір заборгованості відповідає різниці між загальним розміром нарахувань орендної плати за період січень 2020 року - березень 2021 року (56624,55грн.) та сумою здійснених відповідачем часткових платежів (15124,55грн.)

Як стверджує позивач у позові, відповідач вказану заборгованість до даного часу не погасив.

Докази погашення цієї заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 41500,00грн. основного боргу, 7555,28грн. пені, 3837,49грн. інфляційних витрат, 1521,00грн. 3% річних.

Суд зауважує, що 01.03.2021 стосовно відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Отже, на даний час відповідач не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Разом із тим, відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зі змісту зазначених норм убачається, що основне зобов`язання за договором, укладеним з відповідачем, не припинилося, тому немає підстав для припинення (закриття) провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі № 915/1056/16.

Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18, господарські суди на даний час мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

За таких обставин, втрата відповідачем статусу суб`єкта підприємницької діяльності не є перешкодою для вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач за умовами Договору був зобов`язаний сплачувати орендну плату протягом 15 календарних днів після надання рахунку та акту виконаних робіт, однак за період оренди з січня 2020 року по березень 2021 року свій обов`язок виконав лише частково. З підписаного обома сторонами Акту від 23.04.2021 приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення (будівлі) до договору №08 від 10.01.2020 вбачається, що станом на дату підписання даного акту відповідач мав заборгованість перед позивачем в розмірі 41500,00грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості з орендної плати.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 41500,00грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця та міського бюджету відповідно до законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач за період з 10.01.2020 по 31.03.2021 здійснив нарахування відповідачу 7555,28грн. пені, 3837,49грн. інфляційних витрат, 1521,00грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд зазначає, що позивач здійснює вищевказані нарахування, виходячи з суми заборгованості відповідача в розмірі 41500,00грн. Проте докази того, що починаючи з 10.01.2020 розмір заборгованості відповідача становив 41500,00грн. в матеріалах справи відсутні.

Фактично вказаний розмір заборгованості виник лише станом на 16.04.2021 - внаслідок сукупного невиконання відповідачем зобов`язань щодо внесення орендної плати за весь період користування майном (січень 2020 - березень 2021).

Отже здійснені позивачем розрахунки сум пені, інфляційних витрат та 3% річних є арифметично неправильними.

У зв`язку з цим судом здійснено власний розрахунок вказаних нарахувань, який ґрунтується на наступних обставинах справи.

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата за орендоване приміщення (будівлю) сплачується Орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів після надання рахунку та акту виконаних робіт.

Отже відповідач повинен був сплатити оренду плату в наступні строки:

- за актом про надання послуг №507 від 31.01.2020 на суму 3774,97грн. - не пізніше 15.02.2020;

- за актом про надання послуг №1051 від 29.02.2020 на суму 3774,97грн. - не пізніше 15.03.2020;

- за актом про надання послуг №1518 від 31.03.2020 на суму 3774,97грн. - не пізніше 15.04.2020;

- за актом про надання послуг №3159 від 30.07.2020 на суму 11324,91грн. - не пізніше 15.08.2020;

- за актом про надання послуг №4121 від 31.08.2020 на суму 7549,94грн. - не пізніше 15.09.2020;

- за актом про надання послуг №4642 від 30.09.2020 на суму 3774,97грн. - не пізніше 15.10.2020;

- за актом про надання послуг №5186 від 31.10.2020 на суму 3774,97грн. - не пізніше 15.11.2020;

- за актом про надання послуг №5789 від 30.11.2020 на суму 3774,97грн. - не пізніше 15.12.2020;

- за актом про надання послуг №6426 від 31.12.2020 на суму 3774,97грн. - не пізніше 15.01.2021;

- за актом про надання послуг №1056 від 28.02.2021 на суму 7549,94грн. - не пізніше 15.03.2021;

- за актом про надання послуг №1642 від 31.03.2021 на суму 3774,97грн. - не пізніше 15.04.2021.

З наданого позивачем проекту акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2024 за Договором вбачається, що відповідачем здійснювалося часткове погашення заборгованості наступним чином:

- 02.11.2020 на суму 2500,00грн.;

- 02.11.2020 на суму 2500,00грн.;

- 12.11.2020 на суму 2549,94грн.;

- 31.01.2021 на суму 7574,61грн.

Таким чином, прострочення відповідача щодо внесення орендної плати за Договором фактично розпочалося з 16.02.2020 та станом на вказану дату його заборгованість становила лише 3774,97грн. за січень 2020 року. В подальшому розмір його заборгованості поступово збільшувався за рахунок нарахувань орендної плати за наступні місяці оренди (з лютого 2020 по березень 2021), які своєчасно не оплачувалися орендарем.

Враховуючи викладене, а також з огляду на визначені позивачем межі періоду нарахування (10.01.2020 - 31.03.2021), за які суд не може виходити згідно з вимогами ч.2 ст.237 ГПК України, слід визнати обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3067,35грн. пені, 931,48грн. інфляційних витрат, а також 720,20грн. 3% річних, які нараховані за період з 16.02.2020 по 31.03.2021 виходячи з реального розміру поточної заборгованості з орендної плати у кожному відповідному місяці спірного періоду користування нерухомим майном.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення цих сум підлягають частковому задоволенню - саме у вищевказаних розмірах.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Мельник Аліни Бахитжанівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області (64604, Харківська обл., м.Лозова, мікрорайон 1, буд.17, код 37556917) 41500,00грн. основного боргу, 3067,35грн. пені, 931,48грн. інфляційних витрат, 720,20грн. 3% річних, 2571,98грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "07" лютого 2025 р.

СуддяМ.В. Калантай