Рішення № 12499935, 26.10.2010, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

Справа № 2-134/2010 р.

26 жовтня 2010 року

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Пелещук А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краснодон цивільну справу за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що відповідно до умов договору № LGRWGA02790082 від 20.08.2007 р., позивачем наданий кредит ОСОБА_1 (далі 1-й відповідач або позичальник) в сумі 20900 грн із сплатою за користування кредитом 14.4 % річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 21.08.2017 р. своїх зобов»язань по договору відповідач не виконує, станом на 12.03.2009 р. склалась заборгованість у сумі 18919.93 грн. В забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 ( 2-й відповідач) був укладений іпотечний договір від 20.08.2007р., відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира, що розташована за адресою: Луганська область, м.Молодогварійськ. вул..Земнухова. 3\43, яка належить 2-му відповідачу на підставі договору дарування. Оскільки відповідач не виконує свої зобов»язання за основним договором,тож відповідно до вимог Іпотечного договору та Закону України “Про іпотеку” передбачають звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості, одночасно з зверненням стягнення н майно позивач просить вирішити питання щодо виселення мешканців квартирі, що є предметом іпотеки, оскільки це буде утруднювати реалізацію цієї нерухомості, стягнути з відповідачів державне мито у сумі 197.70 грн та витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу за розгляд справи у сумі 250 грн..

Представник позивача у судовому засіданні не з»явився, надав письмову заяву, в якій на позові наполягає, просить задовольнити в повному обсязі, оскільки його вимоги передбачаються умовами договору, правовідносини між ним та відповідачами регулюються нормами цивільного кодексу та положеннями ЗУ «Про іпотеку», якими передбачено в разі невиконання умов договору звертати стягнення на предмет іпотеки та цим законом також передбачається одночасне виселення мешканців, просив розглянути справу за його відсутністю, проти постановлення заочного рішення не заперечує

Представник СГІРФО Краснодонського МВ УМВСУ в Луганській області в судове засідання не з»явилась, надала письмову заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутністю, проти задоволення вимог не заперечує.

Відповідачі не з»явились у судове засідання, хоча про час а місце розгляду справи повідомлялись належним чином судовими повістками з повідомленнями, що підтверджується матеріалами справи, через ЗМІ шляхом розміщення об»яви у газеті, про причини неявки суду не повідомив. Заяв про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило.

Відповідно до ч.4 ст. 169, 224 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі матеріалів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.

26.10.2010 року відповідно до ст. 225 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно, між позивачем та 1-им відповідачем 20.08.2007р. був укладений договір № LGRWGA02790082 від 20.08.2007 р., позивачем наданий кредит ОСОБА_1 (далі 1-й відповідач або позичальник) в сумі 20 900 грн із сплатою за користування кредитом 14.4 % річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 21.08.2017 р., копія договору додана до матеріалів справи (а.с. 6-8).

П. 7.1 Кредитного договору передбачається, що погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період з 20 по 24 число в сумі 335.70 грн , яка складається з заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди та комісії. Забезпеченням виконання позивальником зобов»язань виступає іпотека квартири, вразі порушення зобов»язань по погашенню кредиту сплачується відсотки за користування кредитом в розмірі 2.93 % на місяць. ОСОБА_1 частково заборгованість погашала, однак, станом на 12.03.2009 р. створилась заборгованість у сумі 18919.93 грн, що складається з заборгованості по кредиту - 17690.83 грн, заборгованості по процентах - 1058.70 грн, заборгованості по комісії - 114 грн. пені- 56.40 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

У відповідності ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Окрім того, в забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір від 20.08.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Краснодонського міського нотаріального округу ОСОБА_3, який внесено до державного реєстру іпотек, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на підставі договору дарування ОСОБА_2., вартість її складає 23750 грн., копія договору додана до матеріалів справи (а.с 8-11) та на яку накладена заборона відчуження.

Під «іпотекою» розуміється забезпечення виконання зобов»язання нерухомим майном,що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко державець має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов»язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленого законом ( ст..1 ЗУ «Про іпотеку»).

Відповідно до ст. 12 ЗУ “Про іпотеку”, в разі порушення іпотекодавцем обов”язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов”язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

П. 16.7.2 передбачено, що «іпотекодержавець» має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов»язань за кредтним договором в разі… порушення боржником зобов»язань, передбачених умовами кредитного договору та у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно п. 16.7 цього Договору іпотекодержавець ( тобто позивач) має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, тощо.

Згідно зі ст.33 ЗУ «Про іпотеку» та п.3.1.3. іпотечного договору, Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі несплати або часткової несплати основного боргу, відсотків або комісійних винагород.

Умовами договору передбачено, що звернення стягнення провадиться або шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки або продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом на підставі договору купівлі-продажу…

Порядок звернення стягнення та реалізації предмета іпотеки регламентується п.п. 22-26 Іпотечного договору.

На підставі ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано з рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо виселення 2-го відповідача підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.. 40 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення всіх мешканців, які займають житлове приміщення, що є предметом іпотеки з наступним зняттям його з реєстрації.

Відповідно до ст.. 109 ЖК УРСР передбачає, що громадянам, яких виселять з жилих приміщень в разі звернення стягнення на жиле приміщення не надається інше постійне житлове приміщення, що були придбані за рахунок кредиту банку чи іншої особи, повернення кого забезпечено іпотекою відповідного жилого приміщення.

Щодо вимог позивача про встановлення способу реалізації іпотечного майна з застосуванням процедури продажу встановленого відповідно до умов ЗУ “Про іпотеку” шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем з отриманням позивачем витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу суд зазначає наступне: всі питання повязані з реалізацією майна, на яке звернене стягнення вирішуються на підставі ЗУ “Про виконавче провадження”, а саме: ст. 61 цього Закону передбачається, що реалізація майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній ( конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах. Порядок та строки реалізації майна визначаються також положеннями цього закону. В зв”язку з вищевикладеним суд не бере на себе зобов”язання щодо визначення способу реалізації іпотечного майна, тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що у судовому засіданні встановлена провина боржника, відповідачі були ознайомлені з умовами договорів, підписали їх, доповнень чи зауважень від них не надходило, отже з пред»явленими до них вимогами згодні,тож суд вважає за необхідне постановити заочне рішення, яким в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору звернути стягнення на квартиру, що є предметом іпотеки шляхом продажу, виселити мешканців квартири та зобов»язати СГІРФО Краснодонського МВ УМВСУ в Луганській області зняти останніх з реєстрації, а також стягнути солідарно з відповідачів судові витрати, понесені позивачем при звернені до суду, оскільки позивач у такий спосіб захищає свої права та інтереси, відповідачу давалась змога в добровільному порядку погасити заборгованість,однак, з 2007 р. ним це не зроблено, на вирішення в досудовому порядку спору відповідач також не погодився, в судові засідання не з»являвся, таким чином суд дійти компромісу не може, щоб задовольнити вимоги позивача.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України судові витрати покласти на відповідачів, оскільки стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.5-11, 88, 209, 212-215,223-228, 292 ЦПК України, на підставі ст.525-526, 614 , 625,651, 1050,1054 ЦК України, ст..ст. 1,12, 33,40 ЗУ “Про іпотеку ”, 109 ЖК УРСР, ст.. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задовольнити частково .

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LGRWGA02790082 від 20.08.2007 року на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» ( 49094 м.Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 20.08.2007 р. - житлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_2, який зареєстрован у квартирі,що розташована за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Зобов»язати СГІРФО Краснодонського МВ УМВСУ в Луганській області зняти з реєстрації ОСОБА_2 у квартирі,що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати за сплату державного мита у сумі 197 грн. ( сто дев»яносто сім гривень 70 копійок), та витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у сумі 250 грн. ( двісті п»ятдесят гривень).

Копію заочного рішення надіслати відповідачам не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Головуючий: М.Б. Баличева