Ухвала суду № 124997714, 07.02.2025, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

07 лютого 2025 року Справа № 903/127/25 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОССОВЕР»

про забезпечення позову до подання позовної заяви

Встановив: 05.02.2025 через відділ документального забезпечення та контролю суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОССОВЕР» надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову 938 761,76 грн. та судового збору 1514,00 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС» (43005, вул. Шопена, 22, м. Луцьк, Код ЄДРПОУ 44512695).

В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОССОВЕР» зазначає, що 28.03.2022 між ТОВ "ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС та ТОВ «КРОССОВЕР» укладено договір №280322-1 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого Перевізник взяв на себе зобов`язання, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник зобов`язався сплачувати вартість таких послуг.

Заявник зазначає, що в супереч умов укладеного правочину та вимог ст.ст.193, 525, 530, 629 ЦК України, боржником не сплачено вартість наданих заявником послуг та допущено заборгованість по договору, яка з урахуванням штрафних санкцій та усіх витрат пов`язаних з поданням позовної заяви, становить: 938 761, 76 грн. з яких:

- основний борг 555 361, 45 грн.;

- 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 20 905, 94 грн.;

- пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення в сумі 194 340, 92 грн.;

- інфляційні втрати в сумі 74 017, 93 грн.;

- витрати на правничу допомогу в сумі 84 000,00 грн.;

- судовий збір в сумі 101 35, 52 грн.

ТОВ «КРОССОВЕР» доводить, що зверталось до свого контрагента по договору №280322-1 від 28.03.2022 із претензією про сплату боргу. Однак, вимоги постачальника залишені замовником без будь-якого реагування та задоволення.

Поведінка ТОВ "ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС" (несплата за надані послуги та ігнорування вимог ТОВ «КРОССОВЕР» про повернення коштів) на думку заявника свідчить про його недобросовісність, як учасника господарського обороту, у зв`язку із чим вважає, що наявна об`єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ "ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС" та знаходяться на його банківських рахунках, в межах суми майбутніх заявлених позовних вимог 938 761,76 грн., а у разі невжиття заходів забезпечення позову, існує ризик перерахування ТОВ "ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС" чи зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення виконання грошових зобов`язань що, як наслідок, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОССОВЕР» про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Слід врахувати, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вже зазначив суд, заявник доводить, що поведінка ТОВ "ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС" (несплата за надані послуги та ігнорування вимог ТОВ «КРОССОВЕР» про повернення коштів) свідчить про його недобросовісність, як учасника господарського обороту, а відтак вважає, що наявна об`єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ "ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС" та знаходяться на його банківських рахунках, в межах суми майбутніх заявлених позовних вимог 938 761, 76 грн. А у разі невжиття заходів забезпечення позову, існує ризик перерахування ТОВ "ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС" чи зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення виконання грошових зобов`язань що, як наслідок, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Водночас, подаючи заяву представник ТОВ «КРОССОВЕР» не надав обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Саме лише посилання в заяві на право передбачене ст. 136 ГПК України, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявником не подані належні докази того, що невжиття визначених у заяві заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду або унеможливить ефективний захист прав позивача за позовом, який заявник має намір подати.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).

Заявник просить суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову 938 761,76 грн. та судового збору 1514,00 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС».

Між тим, останнім не надано та не визначено реквізитів рахунків ТОВ "ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС", на які просить суд накласти арешт.

Накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми заявлених позовних вимог без зазначення конкретних відомостей про рахунки останнього, на думку суду не є достатньо обґрунтованим.

Слід зазначити, що накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачено, але Господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Разом з тим, заявником не надано суду доказів на підтвердження відомостей щодо наявності у Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛОГІСТИКА - СЕРВІС» банківських рахунків, на яких обліковуються грошові кошти та на які заявник просить накласти арешт.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язковості зазначення в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арештів на грошові рахунки викладена в постанові Північного-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі 903/277/20.

Крім того, слід врахувати, що сама по собі лише потенційна можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення боржником на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що забезпечення позову в обраний заявником спосіб є не доцільним на даний час, що не позбавляє його права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову після зміни обставин справи, які утруднять поновлення його прав, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, імовірності утруднення поновлення порушених прав в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «КРОССОВЕР» у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви за вх.№01-52/131/25 від 05.02.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду підписана 07.02.2025

Суддя В. М. Дем`як