Рішення № 124995725, 22.01.2025, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 619/2205/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Краснокутську Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника Муха А.І. звернувся до суду з позовом Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якому, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА 01666708 від 15.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник позивача позовні вимоги мотивує тим, що 15.03.2024 відносно позивача складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА01666708 від 15.03.2024, відповідно до якої позивач керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», ДНЗ НОМЕР_1 , який належить позивачу, по вул. Сумський Шлях ( Леніна вулиця), м. Харків у якого був неосвітлений задній номерний знак в темну пору доби, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 1190 грн.

Зазначає, що під час руху з вул. Сіриківська, 36 в м. Харкові позивачем було оглянуто автомобіль та встановлено його нормальну роботу, в тому числі освітлення заднього номерного знаку. У подальшому був факт зупинки транспортного засобу співробітникам поліції, які перебували у стані зупинки на узбіччі вул. Сумський шлях. Позивач зупинився на вимогу співробітників поліції, здійснив паркування автомобіля тобто зупинку транспортного засобу та не здійснював у подальшому керування останнім. Після такої безпідставної зупинки, співробітниками поліції здійснено перевірку документів та саме у цей час виникла несправність із неосвітленого заднього номерного знаку автомобіля, про що і було складено протокол. Таким чином у момент виникнення несправності позивач не здійснював керування автомобілем, а несправність виникла через незалежні від дій позивача підстав. Зазначає, що позивач рухався транспортним засобом з освітленим заднім номерним знаком, зокрема рухався в освітленому фонарними стовпами населеному пункті, такождодатково освітленим фарами автомобіля, що рухався позаду. Однакінспектором зазначено, що позивач рухався на несправному автомобілі, де не працює підсвітка заднього номерного знаку, що не стосується п.2.9 ПДР.

Зазначає, що під час розгляду справи на місці про адміністративне правопорушення відповідачем не надано доказів правопорушення, де видно, що задній номерний знак автомобіля не освітлений під час руху в темну пору доби. Відповідачем також не надано відеозапис, яким зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення та факт правопорушення. На думку представника позивача, вказані обставини не дають можливість встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки відеозаписом не зафіксовано факт керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком. Таким чином момент руху транспортного засобу позивача з номерним знаком, що неоствілювався, відповідачем не зафіксовано, що виключає можливість встановити наявність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у виді порушення п. «В» п. 2.9 ПДР.

31.05.2024 до суду надійшов відзив представника відповідача управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в якому зазначено наступне.

Територіальним органом поліції у Харківській області є Головне управління Національної поліції в Харківській області. Департамент патрульної поліції (далі ДПП) є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції.

Згідно з відомостями інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» 15.03.2024 відносно Позивача працівником відділу поліції № 3 (м. Дергачі) Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області Шевченком Ігорем Олександровичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1666708.

Відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Головного управління Національної поліції в Харківській області за посиланням https://hk.npu.gov.ua/, відділ поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області (Дергачівський ВП) є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Харківській області. У районних управліннях поліції діють відділи поліції, які підпорядковуються виключно Головному управлінню Національної поліції в Харківській області. Відповідно до обліків відділу кадрового забезпечення УПП в Харківській області ДПП працівника Шевченка Ігоря Олександровича серед особового складу управління немає, що підтверджується довідкою начальника відділу кадрового забезпечення УПП в Харківській області ДПП. Окрім цього, довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Харківській області ДПП підтверджується, що постанова серії ЕНА № 1666708 від 15.03.2024 працівниками ДПП не виносилася. Отже, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1666708 від 15.03.2024, винесена працівником відділу поліції № 3 (м. Дергачі) Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області Шевченком Ігорем Олександровичем, який не перебуває у трудових відносинах з ДПП та його територіальним (відокремленим) підрозділом УПП в Харківській області ДПП, а тому Відповідач не може нести відповідальність за дії останнього. ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, а тому УПП в Харківській області ДПП не є належним відповідачем конкретно у цій справі, не має у своєму розпорядженні жодних документів та відомостей, які були покладені в основу оскаржуваної постанови і не може нести відповідальність за дії працівника, який не перебуває з ним в трудових відносинах.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 04.11.2024 клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача задоволено, замінено первісного відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Харківській області.

02.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву представника позивача Головного управління Національної поліції в Харківській області Гвоздецької О.М., в якому зазначено наступне.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 15.03.2024 позивач керував транспортним засобом «Volkswagen passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , у якого був неосвітлений задній номерний знак в темну пору доби. При цьому, у позовній заяві позивач і сам не заперечує факту, що освітлення заднього номерного знаку не працювало. ГУНП в Харківській області вважає, що не можна погодитися з твердженням позивача, що освітлення вийшло з ладу саме в дорозі, у зв`язку з чим відсутній умисел чи необережність, оскільки саме на водія покладений обов`язок стежити за технічним станом транспортного засобу у дорозі. Те, що позивач після його зупинки працівниками поліції не знав про несправність автомобіля, через яку номерний знак був неосвітленим, не свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121- 3 КУпАП. У п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 2.3 підпунктом «а» передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу. Відповідно до підпункту «б» цього ж пункту Правил водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно п. 2.9. «в» водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Отже, сторона відповідача вважає, що винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадовим інструкціям поліцейського і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху. Зазначає, що поліцейський діяв правомірно в межах діючого законодавства, а тому підстав для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вбачається.

Представник відповідача у своєму відзиві просить суд у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області відмовити повністю. Розгляд справи проводити без участі представника Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Позивач у відкрите судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи судом повідомлявся.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відзиві на позовну заяву просить розгляд справи проводити без участі представника Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши повно, об`єктивно та всебічно матеріали адміністративної справи, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з позову, 15.03.2024 відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА01666708, відповідно до якої позивач керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», ДНЗ НОМЕР_1 , по вул. Сумський шлях (Леніна вулиця), м. Харків у якого був неосвітлений задній номерний знак в темну пору доби.

Згаданою вище постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190,00 гривень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" унормовано, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно доп.п.«В» п.2.9Правил дорожньогоруху,водієві забороняєтьсякерувати транспортнимзасобом,не зареєстрованимв уповноваженомуоргані МВС,або таким,що непройшов відомчуреєстрацію вразі,якщо закономвстановлена обов`язковістьїї проведення,а такожбез номерногознака абоз номернимзнаком,що: неналежить цьомузасобу; невідповідає вимогамстандартів; закріпленийне вустановленому дляцього місці; закритийіншими предметамичи забруднений,що недає змогичітко визначитисимволи номерногознака звідстані 20м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

За приписамич.1ст.121-3КУпАП керуванняабо експлуатаціятранспортного засобубез номерногознака,з номернимзнаком,що неналежить цьомузасобу абоне відповідаєвстановленим зразкамабо вимогам,з номернимзнаком,закріпленим уне встановленомудля цьогомісці,перевернутим чинеосвітленим,закритим іншимипредметами (втому числіпрозорими),з нанесеннямпокриття абозастосуванням матеріалів,що перешкоджаютьчи ускладнюютьйого ідентифікацію,забрудненим номернимзнаком,якщо таказабрудненість недає можливостічітко визначитисимволи абобуквено-числовукомбінацію номерногознака звідстані двадцятиметрів,а таксамо вчиненняінших дій,спрямованих наумисне приховуванняномерного знака- тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, Велика Палата Верховного суду в постанові від 25 червня 2020 року у справі №520/2261/19 (п. 47 постанови) зазначила, що визначений ч.2 ст. 77КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ст. 90 КУпАП суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У матеріалах справи наявна лише копія оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, та й та є лише неповною роздруківкою з додатку «Дія», відтак не є для суду інформативною, оскільки не містить у собі повної інформації.

18.12.2024 ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та вирішено витребувати з Головного управління Національної поліції в Харківській області наступне: посвідчену належним чином копію Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА 01666708 від 15.03.2024; та докази направлення оскаржуваної Постанови до органів виконавчої служби, а саме: фіскального чеку поштового оператора, опису вкладення до поштового відправлення, копію заяви про відкриття виконавчого провадження із доказами отримання виконавчою службою даної заяви.

Крім того, з Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витребувано посвідчену належним чином копію оскаржуваної Постанови, та інформацію про стан виконавчого або виконавчих проваджень, із виконання Постанови.

21.01.2025 на виконання згаданої вище ухвали, надійшов лист в.о. начальника Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому зазначено, що на примусовому виконанні не перебувала і не перебуває постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серія ЕНА 01666708 від 15.03.2024, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Згідно із журналом загальної вхідної кореспонденції до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заява/супровідний лист щодо відкриття виконавчого провадження з доданим оригіналом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серія ЕНА 01666708 від 15.03.2024 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , не надходив.

Крім того, 22.01.2025 на виконання ухвали суду про витребування доказів, до суду надійшла заява представника відповідача Гвоздецької О.М., в якій зазначено, що на виконання ухвали суду від 18.12.2024 було направлено запит до ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, на що отримано лист від 06.01.2025 за № 274/01/13-2025, з якого вбачається, що надати належним чином завірену копію Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА 01666708 від 15.03.2024 не надається можливим, бо вказаний документ направлений до Харківського ВДВС у Харківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Для отримання копії вказаного документу, 27.12.2024 до Харківського ВДВС у Харківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено запит (відправлення № 6230200035892 було отримано 30.12.2024), однак відповідь на запит не надходила. Одночасно ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області було повідомлено, що надати копію фіскального чеку про направлення Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА 01666708 від 15.03.2024 до органів виконавчої служби не вбачається можливим, оскільки, у зв`язку з постійними обстрілами території, яку обслуговує ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, за вказівкою керівництва ГУНП в Харківській області від 29.04.2024 було здійснено евакуацію документів, що містять службову інформацію.

Відтак, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, дослідити примірник оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА 01666708 від 15.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, суду не вдалося можливим.

Будь-яких інших доказів на підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху та на спростування доводів позивача щодо відсутності в його діях таких порушень, відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Суд зазначає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про скасування постанови у зв`язку із недоведеністю вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 01666708 від 15.03.2024.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 354/512/16-а, від 22 липня 2019 року у справі №757/2757/16-а.

Щодо судових витрат

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Як встановлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, розмір судового збору, який необхідно позивачу було сплатити за подання вказаного адміністративного позову станом на день подання позову складав 484 гривень 48 копійок.

Позивачем сплачений судовий збір, що підтверджується квитанцією №6394-4388-8583-8213 від 06.04.2024.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума понесених позивачем судових витрат.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 8,9,183,222,283,284 КУпАП, ст.ст.2,5-10,14,72-79,90,94, 139,229, 241-246,250,251,255,293,295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА 01666708від 15.03.2024про притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальностіза адміністративнеправопорушення,передбаченеч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладенняадміністративного стягненняу видіштрафу урозмірі1190,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати по справі, які складаються із судового збору у розмірі 484,48 гривень, стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження: вул. Жон Мироносиць, 13, м. Харків, ЄДРПОУ 40108599.

Суддя Бугаєнко І. В.