Ухвала суду № 124995189, 07.02.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2146/25

Провадження № 1-кс/344/1138/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження № 12024090000000710 від 13.12.2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , в обґрунтування якого покликався на те, що відділом розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000710 від 13.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12 грудня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом працювали, на пилорамі в с. Шепіт Косівського району Івано-Франківської області, та під час обідньої пори, а також ввечері цього ж дня разом вживали спиртні напої.

У подальшому, 12 грудня 2024 року в нічний час доби ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на автомобілі марки «Audi Q 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у користуванні останнього, їздили по справах у вказаному селі та продовжили розпивати спиртні напої.

При цьому, в ніч з 12 грудня 2024 року на 13 грудня 2024 року, ОСОБА_5 , будучи пасажиром автомобіля марки «Audi Q 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 , який керував указаним автомобілем, приїхав до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначено, що вийшовши з автомобіля на вулицю біля будинку, ОСОБА_5 почав оглядати авто на предмет наявності ушкоджень, після чого пред`явив претензію ОСОБА_7 за неналежне водіння транспортним засобом, що на його думку призвело до виявлених механічних пошкоджень на ньому. При цьому, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла суперечка, в ході якої вони виражались нецензурною лайкою та почали штовхатись. У зв`язку з указаним, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, через образу на ОСОБА_7 за недбале керування транспортним засобом, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння смерті своєму знайомому.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на позбавлення життя іншої людини, ОСОБА_5 взяв до рук ніж, яким наніс не менше 5-ти ударів в життєво важливі ділянки тіла ОСОБА_7 , а саме в область грудної клітки та тулуба потерпілого, у результаті чого спричинив останньому колото-різані поранення грудної клітки та ушкодження серця.

Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_7 помер на місці події.

Матеріалами клопотання зазначається, що 13 грудня 2024 року, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

14 грудня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, а саме вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

15 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком 60 днів - до 10.02.2025 включно.

Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням зазначає, що строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024090000000710 від 13.12.2024 закінчується 14.02.2025, однак завершити слідство у зазначений строк не можливо, оскільки: не завершено проведення судово-медичної експертизи трупа потерпілого ОСОБА_7 , молекулярно-генетичних експертиз, амбулаторної судово-психіатричної експертизи підозрюваного, окрім цього, необхідно провести виїмку та огляд інформації про телефонні з`єднання на номери мобільних телефонів підозрюваного, потерпілого та свідків події; виконати вимоги ст. 290 КПК України, щодо відкриття матеріалів іншій стороні та вимоги ст. 291 КПК України щодо складання, вручення та направлення до суду обвинувального акту.

У звязку з указаним слідчий за погодженням із заступником керівника обласної прокуратури звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 14.04.2025.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та, посилаючись на наявність передбачених у ст. 177 КПК України ризиків та необхідність встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні вказав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим для підозрюваного, оскільки ризики, зазначені у клопотанні, є безпідставними. Підозрюваний визнав вину, розкаюється у скоєному. Просив врахувати міцність його соціальних зв`язків. ОСОБА_5 перебуває у зареєстрованому шлюбі, 29.12.2024 року у нього народився син, має позитивні характеристики з місця проживання та за місцем роботи. Просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів клопотання, вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шепіт Косівського району Івано-Франківської області, українець, громадянин України, не працюючий, одружений, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 , підтверджується протоколом огляду місця події від 13.12.2024, протоколом огляду трупа ОСОБА_7 , показаннями потерпілої ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколом затримання ОСОБА_5 , лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 , показами підозрюваного ОСОБА_5 , іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зі змісту ст.197 КПК України випливає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що йому загрожує покарання виключно у вигляді позбавлення волі та може вчинити такі дії з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків та потерпілу, оскільки підозрюваний проживав в одному населеному пункті з указаними учасниками кримінального провадження, знає їхні анкетні данні, номери телефонів, частина свідків є його знайомими або родичами. Зокрема свідок ОСОБА_10 батько, свідок ОСОБА_9 дружина підозрюваного, решта свідків у кримінальному провадженні також знайомі з підозрюваним;

- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зокрема зважаючи на те, що його місце проживання є віддаленим від розташування органу досудового розслідування, а також беручи до уваги факти зловживання алкоголем останнім, підозрюваний може нехтувати викликами слідчого, прокурора або суду та під приводом різних обставин затягувати досудове розслідування та судовий розгляд кримінального провадження.

Як встановлено, запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, неможливо. Заявлені ризики на даний час продовжують існувати та не зменшились.

Вирішуючи дане клопотання, враховую вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_9 вказаного вище кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані.

У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливе, оскільки інші види запобіжного заходу не виключатимуть вищенаведеним ризикам та не будуть співмірним тяжкості інкримінованому злочину.

Разом із тим, відповідно до п. 2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому клопотання підлягає задоволенню без визначення розміру застави.

Відтак приходжу до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, тому продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 219, 309, 395, 492, 496 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, в межах строку досудового розслідування - до 07 квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати у державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 07.02.2025 року.