Рішення № 124992759, 06.02.2025, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1236/24

Провадження № 2/697/97/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б.К.,

за участю секретаря судового засідання Васянович Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі також ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач) ОСОБА_2 звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 102718473, згідно з умовами якого відповідач отримав 7 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1 до кредитного договору № 102718473 від 14.02.2023) платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 01.03.2023.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

Відповідно до п. 3.2.6 кредитного договору № 102718473 від 14.02.2023, позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

П. 7.1. кредитного договору № 102718473 від 14.02.2023 визначає, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного договору підтверджує Анкета-заява на кредит № 102718473 позичальника від 14.02.2023, що заповнена відповідачем.

30.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором № 102718473 від 14.02.2023, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Суму та розрахунок заборгованості за кредитним договором було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30.05.2023.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 26 145,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7 000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків 18 795,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією 350,00 грн.

Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 22738801/38 від 07.03.2024.

Зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 102718473 від 14.02.2023 в сумі 26 145,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.06.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.35).

26.09.2024 від представника відповідача - адвоката Бовшика М.Ю. надійшла заява в якій він просив застосувати до даних правовідносин як загальний строк позовної давності, так і спеціальний в один рік та відмовити в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Пояснив, що після ознайомлення з матеріалами справи вважає, що до даних правовідносин слід застосувати строк позовної давності, визначений відповідно до ст. 257 ЦК України, який встановлює загальний строк позовної давності три роки. Крім того, має застосовуватися скорочена позовна давність в один рік, встановлена пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦК України. Також під час проведення підрахунків сума відсотків перевищує тіло кредиту в 100 і більше відсотків. Тому вважає, що розрахунок невірно здійснено та не підлягає до задоволення. Крім того, належними допустимими доказами не підтверджено, що саме на рахунок ОСОБА_1 перераховувалися грошові кошти, як кредитні кошти у відповідному розмірі, так як до позовної заяви не надано доказів власника карткового рахунку (а.с.50-51).

07.10.2024 від представника позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надійшло клопотання про витребування доказів в якому просили витребувати у ТОВ «ФК «Контрактовий дім» інформацію щодо перерахування на рахунок ОСОБА_1 14.02.2023 коштів за кредитним договором № 102718473, посилаючись на те, що отримати дану інформацію вони не мають можливості, оскільки вона відноситься до банківської таємниці, а вони не є первісним кредитором (а.с.54-55).

07.10.2024 від представника позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надійшли заперечення на клопотання (заяву) в якому пояснили, що посилання відповідача на п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України є необгрунтованим, оскільки не наведено конкретних доказів, які б підтверджували, що у даному випадку застосовуються спеціальні строки позовної давності. Загалом ст. 258 ЦК України передбачає застосування річного строку лише для спеціальних правовідносин, пов`язаних із постачанням неякісної продукції, виконанням робіт або наданням послуг, що не було доведено відповідачем.

14.02.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 102718473 на суму 7 000,00 грн. зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком 105 календарних днів, тобто до 30.05.2023, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача.

Сума заборгованості складає 26 145,00 грн. відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором. З них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7 000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків 18 795,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією 350,00 грн.

У кредитному договорі № 102718473 від 14.02.2023 зазначено, що позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород кредитодавця не можуть бути збільшені кредитодавцем без згоди позичальника.

Дані умови чітко прописані у кредитному договорі № 102718473 від 14.02.2023, що є підтвердженням того, що позичальник надає свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною договору.

При цьому сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 102718473 від 14.02.2023 було передано позивачу від первинного кредитора ТзОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30.05.2023.

Тобто після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося.

Зазначають, що на час дії на території України воєнного стану законодавством України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є правомірним і позичальник має сплачувати тіло кредиту на нараховані відсотки.

Товариство не банк, а небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність» в т.ч. Інструкції затвердженої Постановою НБУ від 27.12.2007 за № 481.

Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб, шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.

Товариством на підтвердження здійснення господарської операції щодо Кредитного договору укладеного позивачем надано платіжне доручення від 14.02.2023 про переказ коштів згідно укладеного Кредитного договору, на підставі вказаного платіжного доручення товариством здійснюється облік за кредитним договором № 102718473 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан».

У відповідності до п. 12.1 розділу 12 Правил, з метою ведення обліку кредитних договорів товариство застосовує обліково-реєструючу систему, яка забезпечує облік та реєстрацію договорів в електронному вигляді з обов`язковою можливістю роздрукування інформації на будь-який момент, а також забезпечує можливість відновлення втраченої інформації в разі виникнення будь-яких обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 4.2. Правил, подаючи першу заявку, заявник має зареєструвати в особистому кабінеті банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заяві. Товариство здійснює верифікацію доданої позичальником банківської карти. Для цього заявнику пропонується зробити блокування на банківському рахунку суми 1 гривня. Таким чином товариство перевіряє, що банківська карта активна та заявник має доступ до управління картковим рахунком. Якщо перевірочну операцію по карті здійснено з блокуванням суми 1 гривня на картковому рахунку, після верифікації картки, таке блокування скасовується. Дізнатися код верифікації картки заявник може наступними способами: 1) у електронному (SMS) повідомленні про операцію, якщо банк, що емітував картку, надсилає повідомлення про операції по карті; 2) через інтернет-банк, переглянувши операції по карті; 3) зателефонувавши до служби підтримки банку, що емітував картку.

Згідно п. 4.33 Правил, що розміщені на сайті https://miloan.ua, товариство не отримує реквізитів банківської карти (повний номер, закінчення дії та CVV код). Для платіжних операцій по картах товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжні системи Visa та MasterCard сервіси, як Liqpay Приватбанку. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Після натискання кнопки «Додати карту» на сайті товариства, заявник переходить на сторінку такого сервісу, а після здійснення блокування коштів повертається на сайт товариства для введення коду. До бази даних товариства від платіжного сервісу потрапляє лише частка номеру карти та такен, згенерований платіжним сервісом. Цих даних недостатньо для вчинення шахрайства з картою, навіть якщо вони будуть викрадені з бази товариства.

На виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляють, що одночасно з позовною заявою не може бути подана виписка за 14.02.2023 з особових рахунків до ОСОБА_1 , відкритих в ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що підтверджує факт перерахування товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (первинний кредитор) кредитних коштів за Кредитним договором № 102718473.

Оскільки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» не має правових підстав на розкриття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як вторинному кредиту банківської таємниці стосовно рахунку до ОСОБА_1 , тому позивач позбавлений можливості самостійно звернутися до ТОВ «ФК «Контрактовий дім» для отримання документа про перерахування коштів за кредитним договором № 102718473 від 14.02.2023 на рахунок до ОСОБА_1 (а.с.58-61).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.11.2024 клопотання представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про витребування доказів задоволено та витребувано від ТОВ «ФК «Контрактовий дім» інформацію щодо перерахування на рахунок ОСОБА_1 14.02.2023 коштів за Кредитним договором № 102718473 (а.с.89-91).

10.12.2024 від ТОВ «ФК «Контрактовий дім» надійшли витребовувані докази (а.с.98-102).

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з`явився, направив до суду клопотання з проханням розглянути справу без участі їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.113-114).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, свої інтереси уповноважив представляти адвоката Бовшика М.Ю.

Представник відповідача - адвоката Бовшика М.Ю. в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу без участі відповідача та його представника, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вважає, що дана компанія повторно стягує кошти, так як Канівським міськрайонним судом вже розглядалася цивільна справа за позовом даної організації і вже стягнуто грошові кошти рішенням суду у справі № 697/686/24. Тому подаючи позов сторона позивача мала б зазначити, що розглядалася вказана справа. Так як не доведено належними доказами, що саме ОСОБА_1 підписував ще й інший договір так як маючи заборгованість по одному договору, компанія ще дає кредит на більшу суму, що є нелогічним та суперечливим. Крім того, належними допустимими доказами не підтверджено, що саме на рахунок ОСОБА_1 перераховувалися грошові кошти, як кредитні кошти у відповідному розмірі, так як до позовної заяви не надано доказів власника карткового рахунку (а.с.117-118).

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14.02.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102718473, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 7 000,00 грн. строком на 105 днів (15 днів пільговий період та 90 днів поточний період) зі сплатою 0,10% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом протягом пільгового періоду та 3% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.п. 1.5.2, 1.5.3). Даний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 6 кредитного договору) (а.с.8-14).

Згідно п.1.5. договору, загальні витрати позичальника за пільговий період складають 455,00 грн. в грошовому виразі та 363,00 відсотків річних, загальні витрати за кредитом (за весь строк кредитування) складають 19 355,00 грн. в грошовому виразі та 961,00 відсотків річних.

Згідно з п.1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 350,00 грн., яка нараховується за ставкою 5.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 105,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2. Кредитного договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 18 900,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3. Кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Пунктом 2.3. договору про споживчий кредит № 102718473 від 14.02.2023 передбачено порядок пролонгації (продовження) строку кредитування та нарахування процентів протягом періоду, на який продовжено строк кредитування. Позичальник має вчинити дії передбачені п. 2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження-поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування: 3, 7, 15 днів.

Пунктом 2.4.1. договору передбачене зобов`язання позичальника повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.4. Договору.

Згідно з пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.5. та п.2.4. цього договору.

Відповідно до п. 4.2 розділу 4 кредитного договору, сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості), з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п. 1.5.3. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.5.3 Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Відповідно до пункту 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п.6.2. договору).

За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил; він не перебуває під впливом хвороби, алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив кредитодавця (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил; він не є військовослужбовцем, якому відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом не нараховуються.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Згідно з пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту (а.с.13-зворот).

Анкета-заява на кредит № 102718473 від 14.02.2023 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан» (а.с.17).

14.02.2023 відповідач ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту № 102718473, який містить наступну інформацію: щодо отримання кредиту у розмірі 7 000,00 грн. на строк 105 днів, пільговий період 15 днів, поточний період 90 днів, зі сплатою процентної ставки у розмірі 0,10% за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду та стандартної ставки в розмірі 3% за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду вказаного в п.1.3.2. договору (а.с.14).

З довідки про ідентифікацію вбачається, що кредитний договір № 102718473 від 14.02.2023 підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора S45446, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_2 14.02.2023 о 22:50:12 (а.с.15).

Відповідно до копії платіжного доручення № 59372314 від 14.02.2023, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти згідно договору № 102718473 в сумі 7 000,00 грн., банк отримувача MASTERCARD № НОМЕР_1 (а.с.16).

З листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 10.12.2024 вбачається, що 14.02.2023 о 22:50 успішно здійснено переказ коштів від платника ТОВ «Мілоан» за платіжою операцією № НОМЕР_3 на картковий рахунок НОМЕР_1 з призначенням платежу «Кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» на суму 7 000,00 грн. (а.с.98-99).

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 19402-1333-28999132 від 14.02.2023, 14.02.2023 22:50:18 здійснено переказ на суму 7 000,00 грн., платник ТОВ «Мілоан», призначення платежу: кредитні кошти ТОВ «Мілоан» поповнення картки Visa/MasterCard/НПС Простір НОМЕР_1 ; ІД операції: 1195780855 (а.с.102).

30.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступило позивачу належне йому право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (а.с.20-24).

З копії Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30.05.2023 встановлено, що ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги до боржників у кількості 2 226, загальна сума заборгованості 29 304 941,65 грн. (а.с.24-зворот).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30.05.2023, ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 102718473 від 14.02.2023, загальна сума заборгованості становить 26 145,00 грн., яка складається з наступного: 7 000,00 грн. сума виданого кредиту; 7 000,00 залишок по тілу кредиту; 18 795,00 грн. залишок по відсотках; 350,00 грн. залишок по комісії (а.с.26).

Вказана сума заявлена позивачем до стягнення.

07.03.2024 позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 претензію по Договору про споживчий кредит № 102718473 від 14.02.2023 про сплату заборгованості на нові реквізити та повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.27).

Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 102718473 від 14.02.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором станом на 13.03.2024 складає 26 145,00 грн. (а.с.19).

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З договору про споживчий кредит № 102718473 від 14.02.2023 вбачається що його укладено в електронній формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом враховано також висновок Верховного Суду, зроблений в постанові від 06.02.2019 у справі № 175/4753/15-ц, провадження № 61-8449св18, за яким згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За нормою ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Так, судом встановлено, що кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі на підставі оформлення та подання відповідачем до ТОВ «Мілоан» відповідної анкети-заяви на кредит № 102718473 від 14.02.2023, підписання позичальником одноразовим ідентифікатором та відправлення товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір.

Оскільки без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, за яким з рахунку ТОВ «Мілоан» перераховано кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки ОСОБА_1 , зареєстрованої останнім у особистому кабінеті на сайті miloan.ua.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що відповідач до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій не звертався, як і не оскаржував правомірність укладеного договору.

Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, і він має можливість надати суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредиторів на виконання укладеного договору. Натомість відповідачем така виписка надана не була, тому заперечення представника відповідача щодо неотримання кредитних коштів відповідачем суд оцінює критично.

Крім того, з відповіді ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 10.12.2024 та наданої ними квитанції до платіжної інструкції № 19402-1333-28999132 від 14.02.2023 встановлено, що 14.02.2023 о 22:50:18 успішно здійснено переказ коштів від ТОВ «Мілоан» за платіжною операцією 1195780855 на картковий рахунок НОМЕР_1 з призначенням платежу: кредитні кошти від ТОВ «Мілоан».

Тому суд критично оцінює посилання представника відповідача на не підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 7 000,00 грн.

Крім того, у договорі зазначені персональні дані відповідача, які повністю збігаються із зазначеними даними у заявах, наданих суду представником відповідача, а саме ПІБ, РНОКПП, місце проживання, номеру телефону. Даних на спростування належності відповідачу карти № НОМЕР_1 матеріали справи не містять. Також в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, які були б не враховані первісним кредитором.

Як вже було встановлено судом, договір про споживчий кредит № 102718473 від 14.02.2023 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов та в подальшому договір виконував.

Кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту (пункт 1.2, 1.3) і розміру процентної ставки (пункт 1.5,), порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору.

Враховуючи зміст кредитного договору можливо дійти висновку, що ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Таким чином, вказані нарахування процентів за користування кредитом відповідають умовам укладеного між сторонами договору та зазначеним нормам права.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Однак у справі не встановлено, що ТОВ «Мілоан» приховало від позичальника об`єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Заперечуючи проти правильності розрахунку та розміру заборгованості по відсоткам, відповідачем не надано доказів щодо неправильності розрахунку наданого позивачем, своїх розрахунків не наведено та не надано належних, достатніх та допустимих доказів факту виконання умов договору.

Щодо застосування позовної давності, суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 258 ЦК України визначає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до положення ст. 259 ЦК України вбачається, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

При цьому відповідно до частин першої, п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про споживчий кредит № 102718473 укладено 14.02.2023, а позивач звернувся до суду 11.06.2024, тобто загальна позовна давність щодо даних правовідносин не може бути застосована.

Що стосується спеціальної позовної давності тривалістю в 1 рік, то позивачем не ставиться питання про стягнення з відповідача неустойки, пені та штрафів, а тому відсутні підстави для застосування судом ст. 258 ЦК України.

Щодо стягнення комісії, суд зазначає наступне.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;

3) загальний розмір наданого кредиту;

4) порядок та умови надання кредиту;

5) строк, на який надається кредит;

6) необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);

7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9) денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені;

10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит;

12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

13) порядок дострокового повернення кредиту;

14) відповідальність сторін за порушення умов договору;

15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

Отже, ч. 2 ст. 8 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» не передбачають сплату комісії за надання кредиту, а передбачають сплату комісії пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Як вбачається зі змісту договору від 14.02.2023 відповідач погодив комісію «за надання кредиту» в розмірі 350,00 грн., засвідчивши це своїм електронним підписом, тоді як у договорі позивач не зазначив та не надав доказів, переліку послуг «за надання кредиту», їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору.

Враховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату - комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, у вимозі товариства в частині стягнення комісії за надання кредиту слід відмовити.

Що стосується відступлення права вимоги до позивача, суд зазначає наступне:

П. 3.2.6. вищезазначеного кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з договору відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30 травня 2023 року, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимог № 98-МЛ/Т від 30 травня 2023 року, ТОВ ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 102718473 від 14 лютого 2023 року.

Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за договором про споживчий кредит № 102718473 від 14.02.2023 на підставі договору відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30.05.2023.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач належним чином не виконав обов`язку за договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме стягненню підлягає на користь позивача сума заборгованості за тілом кредиту, в межах заявленої у позовній заяві суми 7 000,00 грн. та 18 795,00 грн. процентів за користування коштами.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення комісії необхідно відмовити.

Що стосується посилання представника відповідача адвоката Бовшика М.Ю. на повторне звернення до суду ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення коштів з ОСОБА_1 та стягнення боргу за рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 697/686/24 суд зазначає наступне.

Як вбачається з рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області № 697/686/24 від 14.10.2024, яке набрало законної сили 21.11.2024, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8634787 від 15.02.2023 у розмірі 20 489,50 грн.

Тобто предметом спору по справі № 697/686/24 був кредитний договір № 8634787 від 15.02.2023, натомість звертаючись до суду по даній справі № 697/1236/24 позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 102718473 від 14.02.2023.

Отже, в даному випадку твердження представника відповідача про повторне стягнення ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з відповідача ОСОБА_1 коштів не заслуговують на увагу, а вказані доводи суд розцінює як намагання відповідача уникнути відповідальності щодо виконання своїх зобов`язань за кредитним договором.

У відповідності до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1145 від 08.04.2024 (а.с.1).

Позовні вимоги позивача задоволені на 98,66% (25 795,00 грн. х 100 : 26 145,00 грн.).

Тому, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-капітал» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі пропорційно задоволених вимог, а оскільки позов задоволено на 98,66%, судовий збір слід стягнути в розмірі 2 389,94 грн. (2 422,40 грн. х 98,66% : 100).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 514, 526, 625, 629, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 102718473 від 14.02.2023 у розмірі 25 795,00 грн. (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 389,94 грн. (дві тисячі триста вісімдесят дев`ять гривень, 94 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів; код ЄДРПОУ: 35234236; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий Б . К . Скирда