Ухвала суду № 124987335, 05.02.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/296/25

Номер провадження 1-кп/585/262/25

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

05 лютого 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючої судді: ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12024200470001048 від 13.12.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 185, ч. 1 ст.222, ст. 395 КК України,-

в с т а н о в и в:

З Роменської окружної прокуратури 22 січня 2025 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 за № 12024200470001048 від 13.12.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 185, ч. 1 ст.222, ст. 395 КК України, який ухвалою судді від 23 січня 2025 року призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Прокурор просив призначити справу до судового розгляду, в судове засідання викликати обвинуваченого , захисника, потерпілого.

Крім того, прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання мотивувала тим, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та з огляду на характеризуючі дані про особу обвинуваченого інший запобіжний захід не забезпечить належної поведінки ОСОБА_4 .

Існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.4 ст. 185, ч. 1 ст.222, ст. 395 КК України, усвідомлює невідворотність призначення йому покарання за вчинені злочини, а саме: виключно у вигляді позбавлення волі. При цьому, із врахуванням характеру вчинення ним кримінальних правопорушень, уникнення відповідальності, має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинені злочини підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятися від суду. Тому без застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде переховуватися від суду та непередбачуваністю своїх дій з метою не бути викритим та ізольованим становитиме небезпеку для суспільства.

Так, в обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого/свідків у вказаному кримінальному провадженні) слід зазначати, що обвинувачений ОСОБА_4 достовірно знає місце проживання потерпілого, останньому в силу його процесуального статусу відомо анкетні дані особи, оскільки саме потерпілий та свідок (продавець) у вказаному кримінальному правопорушенні в подальшому під час судового розгляду істотно впливатимуть на формування переконання в суду про винуватість обвинуваченого. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу обвинувачений може вчиняти спроби впливати на потерпілого та свідків у вказаному провадженні з метою залякування, схиляння надання свідчень на його користь тощо.

Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України (можливість вчинити інше кримінальне правопорушення) обумовлена тим, що ОСОБА_4 вчинив інкримінований йому злочин з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах свого майнового стану, відсутності офіційного працевлаштування та легального доходу, що істотно підвищує ризик повторного скоєння аналогічних кримінальних правопорушень. Обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово вчиняв майнові злочини, за які був притягнутий до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, вчинив злочини, за які йому оголошено підозру в рамках даного кримінального провадження. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 може продовжити свою кримінально карану діяльність. При цьому необхідно акцентувати увагу на неможливості обрання обвинуваченому ОСОБА_4 іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили обрати більш м`який запобіжний захід домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що його раніше звільняли умовно достроково від відбування покарання, всі обмеження він виконував. Захисник ОСОБА_5 вважав, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 трьох кримінальних правопорушеннях є необгрунтованою, ризики, зазначені прокурором, є надуманими.

Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче засідання не зявився, надав заяву про проведення підготовчого засідання в його відсутності.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, ознайомившись з обвинувальним актом, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступних підстав.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Роменському міськрайонному суду Сумської області.

Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стаття 177КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 3 ст.199КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Ухвала діє до 10 березня 2025 року.

Будь-яких даних, що свідчили б про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та можливості скасування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які суд вважає доведеними. Із зазначених підстав суд приходить до висновку про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, якістали підставоюдля обраннязапобіжного заходута виправдовуютьтримання особипід вартою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, ЄСПЛ в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що суспільний інтерес в цій справі, який полягає в запобіганні переховування ОСОБА_4 від правосуддя та вчиненню іншого кримінального правопорушення, а також в незаконному впливі на потерпілих та свідків, переважає над його правом на особисту свободу та недоторканість, а тому подальше тримання його під вартою, на цій стадії, коли розгляд справи лише починається, буде пропорційним суспільній меті.

Суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, приходить до висновку щодо необхідності, у зв`язку із зміною статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Зважаючи на вищевикладене, клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задоволення.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно покласти на ОСОБА_4 обов`язки - прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд зазначає наступне.

Один із злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та, беручи до уваги, те що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, власного житла не має, проживав не за місцем реєстрації; наявність у нього міцних соціальних звязків нічим не підтверджується; суд переконаний, що застосування цілодобового домашнього арешту не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків. Крім того, суд бере до уваги те, що із дня обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою, до підготовчого засідання пройшло небагато часу, а також те, що на даній стадії ще не допитані потерпілий та свідки, а ризик впливуна потерпілогота свідківіснує нелише напочатковому етапікримінального провадженняпри зібраннідоказів,а ів подальшомуна стадіїсудового розглядудо моментубезпосереднього отриманнясудом показаньвід потерпілого,свідків тадослідження їхсудом,тобто вказанийризик неприпинив своєіснування. Також, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, суд враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

Тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про заміну ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 3 ст. 314; частинами 2-3 ст. 315 статтею 316, 176-178, 183, 314-317, КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Призначити кримінальне провадження № 12024200470001048 від 13.12.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 185, ч. 1 ст.222, ст. 395 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області на 14 лютого 2025 року на 13 годину 00 хвилин.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про заміну ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 60 діб до 05квітня 2025року, або до дня внесення застави.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч пятсот шісдестя) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це прокурора та /або суд.

На підставі ч. 5 ст.194КПКУкраїни покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора та/або суду на першу вимогу;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає (м. Ромни Сумської області), без дозволу прокурора та/або суду;

- повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання.

Визначити термін дії зазначених обов`язків протягом двох місяців з дня застосування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали для відому та виконання надіслати ДУ Сумський слідчий ізолятор.

Ухвала в частині призначення справи до судового розгляду оскарженню не підлягає, а в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 7 днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду проголошено 06 лютого 2025 року о 09 год. 50 хв.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1