Рішення № 124986617, 05.02.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4916/24

РІШЕННЯ

іменем України

"05" лютого 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою та зняття заборони відчуження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ

у вересні2024року позивачка ОСОБА_1 звернуласядо судуз позовомдо Товаристваз обмеженоювідповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою та зняття заборони відчуження нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 листопада 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №28.3/120-КМК-02-07, відповідно до якого банк надав позивачці кредит у розмірі 75000 доларів США, а остання зобов`язалася щомісячно частинами повертати отриманий кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 15 листопада 2012 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 13 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

Також 19 листопада 2007 року ВАТ «Кредитпромбанк» уклав з позивачкою іпотечний договір, за яким позивачка з метою забезпечення виконання умов кредитного договору передала банку в іпотеку майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1000 га, надану для обслуговування вказаного будинку, узгодженою вартістю 45000,00 доларів США (227250,00 грн). Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Омельчук І.М. та зареєстровано в реєстрі за №3209. Також у вказаному договорі нотаріусом накладено заборону на відчуження іпотечного майна(житлового будинку) до припинення договору іпотеки.

ОСОБА_1 виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №28.3/120-КМК-02-07 від 19 листопада 2007 року в повному обсязі, що вказує на припинення дії кредитного та іпотечного договорів.

Тому ОСОБА_1 просила визнати іпотеку за іпотечним договором від 19 листопада 2007 року, реєстровий № 3209 такою, що припинена, та зняти заборону на відчуження належного їй будинку, накладену 19 листопада 2007 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Омельчук І.М., реєстровий №3210.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

26 вересня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 надіслав відзив на позов, у якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, зокрема з огляду на те, що позивачкою не надано належних доказів щодо виконання нею в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором №28.3/120-КМК-02-07 від 19 листопада 2007 року. При цьому, посилання останньої на погашення заборгованості за кредитним договором 18 квітня 2016 року, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 26 червня 2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступник ВАТ «Кредитпромбанк») відступив на користь АТ «Дельта Банк» своє право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором. В подальшому обумовлене право вимоги перейшло до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», згідно договору про відступлення прав вимоги № 2245/К від 13 травня 2020 року, проте повідомлень від попереднього стягувача щодо виконання позивачкою зобов`язань за кредитним договором не надходило. Отже, жодних підстав, передбачених положеннями чинного законодавства, для припинення іпотеки не наступило.

Ухвалою суду від 19 грудня 2024 року закрито підготовче провадження по справі, призначено її до судового розгляду.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідачаТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» Ковалевський Є.В. у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 19 листопада 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №28.3/120-КМК-02-07, відповідно до якого банк надав позивачці кредит у розмірі 75000 доларів США, а остання зобов`язалася щомісячно частинами повертати отриманий кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 15 листопада 2012 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 13 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

Також 19 листопада 2007 року ВАТ «Кредитпромбанк» уклав з позивачкою іпотечний договір, за яким позивачка з метою забезпечення виконання умов кредитного договору передала банку в іпотеку майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1000 га, надану для обслуговування вказаного будинку, узгодженою вартістю 45000,00 доларів США (227250,00 грн). Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Омельчук І.М. та зареєстровано в реєстрі за №3209. Також у вказаному договорі нотаріусом накладено заборону на відчуження іпотечного майна, а саме житлового будинку до припинення договору іпотеки.

14 листопада 2011 року ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступник ВАТ «Кредитпромбанк»), відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором №28.3/120-КМК-02-07 від 19 листопада 2007 року (справа № 2-4614/11).

Отже, такими діями ПАТ «Кредитпромбанк», як кредитор у зобов`язанні, на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Згідно рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2012 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» в солідарному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором №28.3/120-КМК-02-07 від 19 листопада 2007 року в розмірі 500382,17 грн, а також по 1411,50 грн судового збору з кожного.

На підставі вказаного рішення судом 11 вересня 2012 року були видані виконавчі листи, зокрема щодо боржниці ОСОБА_4 , які перебували на виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (ВП №38598883).

Згідно постанови головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Буділовської О.О. про закінчення виконавчого провадження від 18 квітня 2016 року, останнє закінчено в зв`язку з повним виконанням судового рішення. Заборгованість в сумі 503205,17 грн перераховано стягувачу згідно платіжного доручення №2375 від 18 квітня 2016 року на рахунок стягувача.

Зазначена інформація також підтверджується повідомленням Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №126404/20.11-34/9 від 12 листопада 2024 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Кредитпромбанк» відступив на користь АТ «Дельта Банк» своє право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №28.3/120-КМК-02-07 від 19 листопада 2007 року.

Заміна сторони виконавчого провадження відбулася на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2016 року.

В подальшому, 13 травня 2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» був укладений договір про відступлення прав вимоги № 2245/К, за яким право вимоги до позивачки згідно вищевказаного кредитного договору перейшло до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».

Згідно повідомлення Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 1299/20.3-34 від 03 лютого 2025 року відсутні відкриті виконавчі провадження щодо стягнення коштів з позивачки на користь ПАТ «Кредитпромбанк» чи його правонаступників (за даними АСВП).

Згідност. 546 ЦК України(в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1ст. 548 ЦК України).

Згідност. 572 ЦК України(в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1ст. 574 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом (ч.ч. 1, 3ст. 575 ЦК України(в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки)).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1ст. 576 ЦК України).

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

Моментом реєстрації застави рухомого майна є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ч.ч. 1, 2, 4ст. 577 ЦК України(в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки)).

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4ст. 3 Закону України «Про іпотеку»(в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно (ч. 1ст. 4 Закону України «Про іпотеку»(в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки)).

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 593 ЦК Україниправо застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 17 Закону України «Про іпотеку»іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цьогоЗакону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1ст. 598 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст.526, ч. 1 ст.530 ЦК Українивиконання зобов`язання належним чиномце виконання відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то належне виконання зобов`язанняце виконання у цей строк (термін).

У своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; див. також пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц).

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору).

Відповідно до ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Матеріально-правові вимоги позивача у цивільній справі мають бути спрямовані на захист його прав, свобод чи інтересів, порушених або оспорюваних відповідачем, а не третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

З огляду на це, враховуючи процесуальний статус учасників справи, а також наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки (пункт 44 цієї постанови), суди мали ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження земельної ділянки та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

У постанові від 18 вересня 2019 року у справі №695/3790/15-ц Верховний Суд зазначив, що право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки чи шляхом припинення зобов`язання за договором. Ефективним способом захисту порушених прав позивача має бути пред`явлення позову провизнання іпотеки такою, що припинена, а не визнання припиненим договору іпотеки, а також про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

Вказані висновки Верховний Суд неодноразово підтверджував у інших своїх постановах, зокрема від 20 серпня 2021 року у справі № 149/2736/20, від 23 листопада 2022 року у справі № 133/468/19, від 08 лютого 2023 року у справі № 341/767/21 та багатьох інших.

За таких обставин, враховуючи що позивачкою в повному обсязі сплачено борг, визначений рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2012 року, інших вимог первісним кредитором/його правонаступниками до позивачки заявлено не було, суд прийшов до висновку, що зобов`язання за кредитним договором припинені в зв`язку з фактичним виконанням боржницею зобов`язань.

Доводи представника відповідача про відсутність повного виконання кредитного зобов`язання з огляду на те, що право вимоги до позивачки за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», суд вважає безпідставними, оскільки представник відповідача не надав доказів існування дійсного основного зобов`язання та обґрунтованої заборгованості за кредитним договором на сьогоднішній день.

При цьому, виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні (ч.2 ст. 518 ЦК України). Доказів належного повідомлення позивачки матеріали справи не містять. В цьому випадку новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач добровільно не здійснив дій, спрямованих на припинення обтяження права позивачки, остання не має можливості самостійно звернутись до суб`єктів державної реєстрації прав для проведення державної реєстрації припинення обтяження, тому суд вважає право позивачки порушеним та таким, що підлягає судовому захисту, а відповідні позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою та зняття заборони відчуження нерухомого майна задовольнити.

Визнати іпотеку за іпотечним договором, укладеним 19 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 , посвідченим 19 листопада 2007 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Омельчук Іриною Миколаївною, зареєстрованим в реєстрі за №3209, такою, що припинена.

Зняти заборону на відчуження нерухомого майнаналежного ОСОБА_1 на праві власності житлового будинку АДРЕСА_2 , що була накладена 19 листопада 2007 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Омельчук Іриною Миколаївною, реєстр. № 3210 (номер запису про обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 6056165 від 19 листопада 2007 року).

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В.Лузан