Постанова № 124985394, 06.02.2025, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/99/25 Провадження № 3/724/96/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ахмедова Р.А.

за участі:

секретаря судового засідання Сенік М.І.

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Боднарюка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, є особою з інвалідністю ІІ групи, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності потягом року не притягувалася,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19 грудня 2024 року біля 14:00 год. по вул. Б.Хмельницького,4, в м. Хотин, Дністровського району, Чернівецької області, в приміщені інсультно-паліативного відділення, в громадському місці, вчинила сварку із ОСОБА_2 , в ході якої ображала її та висловлювала нецензурною лайкою на її адресу, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 було роз`яснено її права та обов`язки передбачені ст.ст.10, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Крім того, незважаючи на відсутність у діючому КУпАП вимоги щодо фіксації судового засідання технічними засобами, однак враховуючи засади судочинства, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ОСОБА_1 та її захиснику роз`яснені право на фіксацію судового засідання технічними засобами, на що останні відмовились від такого права.

З метою реалізації процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, 20.01.2025 року, через канцелярію суду, від захисника адвоката Боднарюка В.І. на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В оґрунтовання клопотання зазначив, що ОСОБА_1 своєї вини у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні не визнає, так як не вчиняла порушення громадського порядку та не виражалася нецензурною лайкою.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вказаний протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, адже відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, а саме не зазначено якими саме діями ОСОБА_1 було порушено громадський порядок і спокій громадян, що є наслідком дрібного хуліганства, наслідком якого є відповідальність за ст.173 КУпАП.

У ході спілкування із підзахисною ОСОБА_1 , остання повідомила, що являється головою вуличного комітету, де в свою чергу проживає ОСОБА_2 , а саме в АДРЕСА_1 , й між ними виник спір на ґрунті особистих неприязних відносин, оскільки ОСОБА_2 порушувала правила добросусідства, а також залишала побутові відходи у не відведеному для цього місці на вулиці біля місця свого проживання, на що неодноразово ОСОБА_1 робила їй та її цивільному чоловіку зауваження, однак вони на дані зауваження голови вуличного комітету не реагували. Одного разу, ОСОБА_1 висловлювала зауваження та просила прибрати відходи за місцем роботи ОСОБА_2 , й умислу на вчинення дрібного хуліганства, зокрема нецензурної лайки в громадському місці, порушення громадського порядку та спокою громадян у неї не було.

Окремо звертає увагу суду, що у протоколі серії ВАД № 189402 від 19.12.2024 року, у графі свідки відсутній запис про наявність свідків, тому просить критично віднестися до наявних у матеріалах справи письмових пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які й так є колегами ОСОБА_2 та їх пояснення є явно упередженими.

Отже, долучені до протоколу матеріали справи не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненного ОСОБА_1 саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.

Зазначає, що згідно довідки-характеристики Хотинської міської ради від 09.01.2025 року, ОСОБА_1 характеризується із позитивної сторони, являється головою вуличного комітету, інвалідом ІІ групи (копії довідки МСЕК та пенсійного посвідчення є в матеріалах справи), скарг, заяв та звернень на негативну поведінку до міської ради не надходило. Вищевказані характеризуючі дані в черговий раз підтверджують, що ОСОБА_1 не являється особою, схильною до хуліганства, так жодного разу скарг на її поведінку від будь-яких осіб не надходило, в той час як дане звернення до поліції виникло в результаті образи ОСОБА_2 на зауваження зі сторони голови вуличного комітету.

Захисник Боднарюк В.І. в судовому засіданні просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що належних і допустимих доказів для підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП матеріали справи не містять. Спір між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих неприязних відносин.

Разом з цим, під час судового розгляду, захисник Боднарюк В.І. змінив процесуальну позицію, просить суд застосувати положення ст. 22 КУпАП, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмеживши усним зауваженням.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала, пояснила, що 19 грудня 2024 року біля 14:00 год. по вул. Б.Хмельницького,4, в м. Хотин, Дністровського району, Чернівецької області, в приміщені лікарні вона посварилася із ОСОБА_5 та висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою. В них з ОСОБА_2 конфлікт був раніше. З іншими працівниками лікарні вона не сварилася. Допитаний у судовому засіданні свідок з боку захисту, ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1 є його тещею, з ОСОБА_2 особисто не знайомий. Пояснив, що 17.12.2024 був свідком, як жінка викинула сміття на проїжджу частину, на що ОСОБА_1 зробила зауваження їй, а вона у відповідь почала щось говорити у підвищеному тоні. З приводу конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в приміщені інсультно-паліативного відділення лікарні 19.12.2024 суду нічого не пояснив.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника, допитавши потерпілу, свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст.245 КУпАП, повинен всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом.

Водночас, згідно з вимогами ст.ст.278, 280 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів, має містити дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Судом встановлено, що 19.12.2024 року о 14:15 год. до Відділення поліції №2 Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області звернулася ОСОБА_2 , 1964 року народження, яка повідомила, що 19.12.2024 року близько 14:00 год в м. Хотин по вул. Богдана Хмельницького в приміщені інсультно-паліативного відділення ОСОБА_1 вчинила з нею сварку, під час якої ображала її та висловлювалася нецензурною лайкою. Дана заява оформлена протоколом.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 20.01.2025 року пояснила, що 19.12.2024 року вона перебувала на робочому місці та в приміщенні інсультно-паліативного відділення вона зі своєю колегою везли хворого пацієнта на КТ. У відділення зайшла ОСОБА_1 та без будь-яких приводів почала ображати її нецензурною лайкою в громадському приміщенні у присутності свідків. Після вона звернулася з заявою до ВП №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області щодо даного інциденту.

Наявні в матеріалах адміністративної справи письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 19.12.2024 є аналогічні тим, що надані під час розгляду справи.

Свідок ОСОБА_3 в суді 21.01.2025 року пояснила, що вона 19.12.2024 року разом з ОСОБА_2 везли хворого пацієнта на КТ, як зненацька появилася громадянка ОСОБА_1 та без причино почала ображати ОСОБА_2 нецензурною лайко в присутності сторонніх людей, а також хворого.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №189402 від 19.12.2024 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 19 грудня 2024 року біля 14:00 год. по вул. Б.Хмельницького,4, в м. Хотин, Дністровського району, Чернівецької області, в приміщені інсультно-паліативного відділення в громадському місці, вчинила сварку із ОСОБА_2 , в ході якої ображала її та висловлювала нецензурною лайкою на її адресу, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №189402 від 19.12.2024 року, підписаний поліцейським, який його склав - старшим лейтенантом поліції Боднарюк А.С. та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення від ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо змісту протоколу не надходило, від надання письмових пояснень остання відмовилася на підставі ст.63 Конституції України.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Під час розгляду справи судом не встановлено даних, які би давали підстави вважати, що поліцейський Боднарюк А.С. був упереджений при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП, що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 дії поліцейського у встановленому законом порядку не оскаржувала.

Тому, суд приходить до висновку, що поліцейський при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст.256 КУпАП, зокрема в ньому зазначено: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Посилання захисника Боднарюка В.І. у своїх запереченнях на те, що ОСОБА_1 не вчиняла порушення громадського порядку та не виражалася нецензурною лайкою, спір між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих неприязних відносин спростовується, оскільки ОСОБА_1 у судовому засіданні суду не спростовувала факт, що вона дійсно у відділенні лікарні (громадське місце) ображала та виражалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 .

Вини ОСОБА_1 , у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, крім пояснень потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 повністю підтверджується дослідженими письмовими доказами: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №189402 від 19.12.2024 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.12.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 19.12.2024 року.

При цьому суд критично відноситься до пояснення свідка ОСОБА_6 , оскільки його показання не може бути належним доказом, тобто взагалі не стосується обставин вчиненням адміністративного правопорушення ОСОБА_1 під час її перебування у відділенні лікарні (громадському місці). З зазначеного свідком лише одиничного факту нібито конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд не може прийти до висновку, що між зазначеними особами дійсно існували особисті неприязні відносини. Більш того, свідок навіть не знайомий з потерпілою.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим; У рішенні ЄСПЛ від 21.07. 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 та її захисника є безпідставними та такими, що спростовуються зібраними у справі доказами, отже підстави для закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 19.12.2025 року біля 14:00 год, перебуваючи у громадському місці, за адресою: вул.Б.Хмельницького,4, в м.Хотин, Дністровського району, Чернівецької області, в приміщені інсультно-паліативного відділення лікарні, вчинила сварку із ОСОБА_2 , під час якої ображала та виражалася нецензурною лайкою, тим самим вчинила дрібне хуліганство, а тому підлягає адміністративній відповідальності за ст.173 КУпАП.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, яка за місцем проживання характеризується позитивно, ступеня її вини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави.

Щодо клопотання захисника Боднарюка В.І. про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, у зв`язку з малозначністю діяння, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Тобто, зазначена норма не зобов`язує, а надає право орган (посадову особу), приймати рішення щодо звільнення особи від адміністративної відповідальності за таких підстав.

Положеннями КупАП не визначено поняття малозначності діяння, відтак необхідним є застосування аналогії закону, а саме частини другої статті 11 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КК не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

При цьому як зазначив Верховний суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 688/1553/19 поняття істотної шкоди у контексті ч. 2 ст. 11 КК має оціночний характер, його зміст визначається оцінкою правозастосовними органами всіх конкретних обставин справи. Про оціночний характер шкоди можна говорити лише в тому випадку, коли законодавець у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини НОМЕР_2 використовує загальні оціночні поняття: тяжкі наслідки, інші тяжкі наслідки (відносно визначені правові норми). Отже, суд вважає неможливим застосуванням статті 22 КУпАП, оскільки диспозиція статті 173 КУпАП не містить у собі оціночного характеру шкоди. Дії ОСОБА_1 , які виразились у нецензурній лайці у громадському місці, призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян, інших наслідків, які можливо було б піддати певній оцінці, зазначене правопорушення не містить.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (безтерміново), що вбачається із довідки до акту МСЕК серії 12 ААА №406172, суд вважає, що існують правові підстави для звільнення ОСОБА_7 від сплати судового збору у розмірі 605,60 гривень.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільняються від сплати судового збору.

Оскільки судом встановлено, що правопорушниця ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, суд приходить до висновку, про доцільність звільнення її від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.173, 280, 283, 284, 294, 303 ч.1, 40-1 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі: п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Платiжнi реквізити для оплати штрафу: Отримувач коштів: Чернів. ГУК/Хотинська ТГ р/р (IBAN): UA338999980313080106000024365, Назва банку: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів: 21081100, ЄДРПОУ отримувача: 37836095, ЄДРПОУ банку: 37836095, МФО банку: 899998.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф нею має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Хотинського районного суду Чернівецької області.

З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.9, ч.1, ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.

Суддя: Р. А. АХМЕДОВ