Рішення № 124977809, 31.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року справа № 640/2777/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: у лютому 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання та примусової доставки ОСОБА_1 в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , - незаконними;

- визнати дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо формування особової картки ОСОБА_1 - незаконними;

- зобов`язати військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати реєстрацію призовника ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2 та направити особову картку ОСОБА_1 до місця військового обліку у місті Чернігів Чернігівський військкомат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 вичинили відносно позивача протиправне затримання та силоміць із застосуванням фізичної сили доставили його до військового комісаріату, де змусили проходити військово-лікарську комісію, при цьому здійснюючи примусове утримування в приміщенні військового комісаріату. Позивач вважає вказані дії протиправними, такими, що вчинені із перевищенням службових повноважень, оскільки працівники військових комісаріатів не наділені повноваженнями затримувати людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 (суддя Чудак О.М.) у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2020 (суддя Чудак О.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

07.05.2020 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами по справі.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

08.01.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 19.01.2023 №03-19/4241/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/2777/20.

08.01.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 прийнято справу до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що через порушення позивачем правил військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_3 було оголошено позивача у розшук з підстав вибуття, без зняття з військового обліку, до нового/тимчасового проживання у м. Києві, та передано матеріали щодо призовника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) для подальшого реагування до органів Національної поліції України. На підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» працівники Національної поліції здійснили затримання позивача та його доставку до ІНФОРМАЦІЯ_1 , як найближчого за територіальною підсудністю, адже позивача було затримано саме в АДРЕСА_1 . Вказане також підтверджується матеріалами службового розслідування, яке було проведено на підставі заяви позивача про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 426-1 КК України. Також повідомлено про те, що згідно з вимогами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, рішення щодо формування особової справи призовника ОСОБА_1 не приймалось, оскільки останній не пройшов процедуру медичного огляду в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

01.10.2019 згідно з Указом Президента України від 30.01.2019 № 22/2019 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2019 році» розпочався призов на строкову військову службу.

Позивач посилається на те, що 27.11.2019 його було протиправно затримано особами у військовій формі та силоміць доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження примусового медичного огляду.

На підставі ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» повістками зобов`язано громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 прибути 02.12.2019 та 04.12.2019 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.12.2019 позивач повідомив про неможливість прибуття у вказані дати у зв`язку із проходженням медичних обстежень.

03.12.2019 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 було надіслано адвокатський запит в інтересах позивача з вимогою надати копію висновку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.12.2019 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про поглиблене дослідження стану здоров`я останнього.

10.12.2019 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу.

13.12.2019 позивач звернувся до Головного військового прокурора України із заявою про вчинення кримінального правопорушення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.01.2020 листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №52/1 у відповідь на адвокатський запит було повідомлено, що рішення про придатність чи непридатність до проходження строкової військової служби щодо ОСОБА_1 не було прийнято, оскільки ОСОБА_1 не пройшов ВЛК.

17.01.2020 листом №1/1/85 відповідачем було повідомлено ОСОБА_1 про результати реагування за наслідками заяви про вчинення кримінального правопорушення від 13.12.2019 та зазначено, що адміністративне затримання та доставлення останнього до територіального ТЦК було вчинено працівниками Національної поліції України через перебування останнього у розшуку, окрім того, не було встановлено перевищення повноважень працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У період з 03.04.2020 по 16.04.2020 ІНФОРМАЦІЯ_5 було проведено службове розслідування за фактом звернення ОСОБА_2 із заявою про вчинення кримінального правопорушення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами службового розслідування перевищення повноважень працівниками територіального ТЦК не встановлено.

Враховуючи те, що позивач зареєстрований в м. Чернігові, останній вважає протиправними дії відповідача щодо формування особової справи не за місцем основного військового обліку. Окрім того, вважає протиправними дії відповідача щодо адміністративного затримання позивача, оскільки такі дії вчинені із перевищенням повноважень, у зв`язку з чим, звернувся за захистом власних прав до суду.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232 передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2232 на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

За приписами п.1 ч.1 ст.18 Закону №2232-ХІІ, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону № 2232-ХІІ для проведення призову громадян України на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії у такому складі: голова комісії - заступник голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради); члени комісії: районний (міський) військовий комісар; заступник керівника районного (міського) органу управління освітою; заступник начальника районного (міського) органу Національної поліції; лікар, який організовує роботу медичного персоналу щодо медичного огляду призовників; психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території району (міста); представники Збройних Сил України та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ і організацій за попереднім узгодженням з головою комісії; секретар комісії.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону № 2232-ХІІ на районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема :

- організація медичного огляду призовників та призов громадян України на строкову військову службу з призначенням їх для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

- надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 17 цього Закону;

- звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку;

- направлення до лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання (перебування) громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби;

- внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам України відстрочок від призову на строкову військову службу у випадках, не передбачених цим Законом.

Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом (ч.5 ст.16 Закону № 2232-ХІІ).

Для керівництва і контролю за діяльністю районних (міських) призовних комісій в Автономній Республіці Крим, областях та місті Києві утворюються відповідно призовна комісія Автономної Республіки Крим, обласні та Київська міська призовні комісії (ч.6 ст.16 Закону № 2232-ХІІ).

На призовну комісію Автономної Республіки Крим, обласні та Київську міську призовні комісії покладається, зокрема, організація медичного огляду громадян України, які визнані районними (міськими) комісіями з питань приписки або районними (міськими) призовними комісіями непридатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я, та громадян України, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду чи рішеннями районних (міських) комісій з питань приписки або районних (міських) призовних комісій, а також громадян, які призвані на строкову військову службу безпосередньо перед їх відправленням у військові частини; перевірка підстав щодо надання відстрочки або звільнення громадян України від призову на строкову військову службу; розгляд скарг громадян на рішення та дії районних (міських) призовних комісій.

Призовна комісія Автономної Республіки Крим, обласні, Київська міська призовні комісії мають право переглядати та змінювати рішення відповідних районних (міських) призовних комісій та рішень районних (міських) комісій з питань приписки стосовно громадян України, визнаних непридатними до військової служби за станом здоров`я (ч.8 ст.16 Закону № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 12 ст. 12 Закону № 2232 громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Відповідно до п.1.1 розділу І Положення №402 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п.1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п.п. 2.6.1 п.2.6 розділу І Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК військових комісаріатів.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей (пп.2.6.2 п.2.6 Положення № 402).

Підпунктом 2.10.1 пункту 2.10 визначено, що ВЛК військового комісаріату створюється у районному (міському) військовому комісаріаті.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до п.1.4 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею. Так, відповідно до таблиці медичний огляд громадян під час приписки до призовних дільниць та призову на строкову військову службу здійснюється лікарями, які залучаються з лікувально-профілактичних закладів. Графа Розкладу хвороб, ТДВ, за якими проводиться медичний огляд - I, ТДВ "А".

Згідно з п.2.1 розділу ІІ Положення №402 організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань приписки і районні (міські) призовні комісії, в областях - на обласні призовні комісії та призовні комісії Автономної Республіки Крим і міста Києва.

Пунктом 2.2 розділу ІІ Положення №402 визначено, що медичний огляд призовників проводиться на призовних дільницях районних (міських) військових комісаріатів лікарями, які залучаються з місцевих лікувальних закладів рішенням керівника місцевої державної адміністрації, на збірних пунктах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського військових комісаріатів - лікарями медичного відділення тимчасового штату збірного пункту, які залучаються з лікувальних закладів відповідних управлінь охорони здоров`я.

Відповідно до п.2.6 розділу ІІ Положення №402 оцінка стану здоров`я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з графою I Розкладу хвороб та графами 1 - 11 ТДВ "А".

Згідно з п.2.7 розділу ІІ Положення №402 під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров`я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров`я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

Пунктом 2.8 розділу ІІ Положення №402 визначено, що після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника (на збірному пункті - у Картку медичного огляду призовника на збірному пункті (додаток 8)) висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров`я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.

Результати медичного огляду заносяться в книгу протоколів засідань призовної комісії (комісії з питань приписки). Карта медичного огляду та висновки лікарів підшиваються в особову справу призовника як додаток до облікової карти (п.2.10 розділу ІІ Положення № 402).

Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров`я (додаток 10), який підписується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу. Акт подається у військовий комісаріат на розгляд призовної комісії (комісії з питань приписки).

Отже, відповідно до вищенаведених норм Закону № 2232-ХІІ та Положення № 402, призовники підлягають медичному огляду, після якого кожний лікар комісії записує в облікову картку призовника висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду, підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою.

Як вбачається з наявної у справі відповіді на адвокатський запит від 13.01.2020 №52/1, військово-лікарською комісією рішення про придатність ОСОБА_1 чи непридатність до військової служби не приймалось, а відтак суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо формування особової картки ОСОБА_1 протиправними.

Також позивач стверджував, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно з даними його прописки в паспорті, а саме АДРЕСА_2 , доказів того, що останній перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 не за місцем прописки суду надано не було, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог щодо зобов`язання військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати реєстрацію призовника ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2 та направити особову картку ОСОБА_1 до місця військового обліку у місті Чернігів Чернігівський військкомат.

Щодо позовної вимоги про визнання дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання та примусової доставки ОСОБА_1 в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконними, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Національна поліція України або її територіальні підрозділи в межах компетенції за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подають у десятиденний строк відомості стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості.

Аналогічного змісту приписи містяться у п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, зокрема, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з наявних у справі результатів службового розслідування, ініційованого за результатами заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 426-1 КК України, саме працівники Національної поліції України здійснили затримання ОСОБА_3 та його доставку в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, за наслідками даного службового розслідування, проведеного працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 , не було встановлено перевищення службових повноважень працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , доказів зворотного позивачем надано не було.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги до військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не доведено, якими саме діями чи бездіяннями військовий комісар, як посадова особа порушив права позивача або здійснив протиправну бездіяльність щодо нього.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, посадова чи службова особа органу державної влади при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16-а.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність ознак протиправних дій відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 72 КАС України).

З огляду на результат судового розгляду, суд не вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. З цих самих підстав, суд не вирішує питання щодо встановлення судового контролю у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.