Рішення № 124976786, 06.02.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2025 року Справа№200/380/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

20 січня 2025 року адвокат Сакун Віталій Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з вимогами:

- визнати протиправним протиправним бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 у розмірі не нижче, передбаченої статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити пенсію позивачу ОСОБА_1 з 15 лютого 2024 року у розмірі та порядку, визначеному статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано визначені судом докази по справі. Вирішено ряд процесуальних питань.

05 лютого 2025 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі.

Інших клопотань від сторін до суду не надходило.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Так, представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №200/1890/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянуто заяву про призначення пенсії та призначено позивачу пенсію відповідно до рішення (протоколу) №052530004349 від 25 грудня 2024 року. Однак, при призначенні пенсії до розрахунку розміру пенсії не було застосовано норми статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та пункт 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як розмір пенсії за віком розраховано (ст.27) (23790,53 * 0,46083) = 10963,39 грн., замість 23790,53 * 0,8 = 19032,43 грн.

Представник позивача вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, та такою, що порушує конституційні права позивача на пенсійне забезпечення. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №200/1890/24 зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15 лютого 2024 року, з урахуванням висновків суду. Враховуючи резолютивну частину та надану судом правову оцінку, відповідачем в межах повноважень вказане рішення суду опрацьовано та зараховано до страхового та пільгового стажу позивача спірні періоди. За результатом повторного розгляду заяви від 15 лютого 2024 року прийнято рішення про призначення пільгової пенсії за віком з 15 лютого 2024 року. Інші зобов`язання в рішенні суду відсутні. Відповідач наголошує, що судові рішення виконуються в межах покладених зобов`язань.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивачу присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

15 лютого 2024 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

23 лютого 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення №052530004349 про відмову в призначенні пенсії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №200/1890/24, яке набрало законної сили 28 листопада 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3, ЄДРПОУ 40329345) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №052530004349 від 23.02.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.02.2024, зарахувавши до про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати період з 01.06.2013 по 02.11.2015, з 01.10.2023 по 14.02.2024 до страхового стажу, та пільгового стажу періоди з 17.04.2000 по 30.03.2004, з 10.01.2006 по 31.03.2007, з 01.04.2007 по 13.08.2009, з 16.08.2009 по 28.01.2011, з 15.02.2011 по 02.11.2015, з 15.01.2016 по 14.02.2024 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

13 грудня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом вих.№2400-2602-9/50739 «Про перегляд рішення про призначення ОСОБА_1 » повідомило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, що ним проведено повторний розгляд матеріалів електронної пенсійної справи гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №200/1890/24, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року. За результатами розгляду, прийнято рішення про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Електронна пенсійна справа гр. ОСОБА_1 опрацьована та знаходиться в статусі передано на візування ГСП. Просили проконтролювати подальше опрацювання пенсійної справи.

Відповідно до протокольного рішення №052530004349 від 23 грудня 2024 року про призначення пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення» з 15 лютого 2024 року по довічно. Страховий стаж позивача склав 46 років 01 місяць 10 днів, додаткові роки за Списком №1 21 рік 0 місяців 0 днів, в тому числі: «Роботи підземні, професії за пост.№202 (25)» 25 років 10 місяців 20 днів.

При цьому, докази застосування відповідачем статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку розміру пенсії позивача в матеріалах справи відсутні, що відповідачем не заперечується.

Не погоджуючись із таким розрахунком пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.

24 січня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом вих.№2400-2602-8/3163 на заяву позивача від 06 січня 2025 року щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №200/1890/24 повідомило, зокрема, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №200/1890/24, що набрало законної сили 28 листопада 2024 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивача від 15 лютого 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати період з 01.06.2013 по 02.11.2015, з 01.10.2023 по 14.02.2024 до страхового стажу, та пільгового стажу періоди з 17.04.2000 по 30.03.2004, з 10.01.2006 по 31.03.2007, з 01.04.2007 по 13.08.2009, з 16.08.2009 по 28.01.2011, з 15.02.2011 по 02.11.2015, з 15.01.2016 по 14.02.2024 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Інші зобов`язання в рішенні суду відсутні. Враховуючи резолютивну частину та надану судом правову оцінку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в межах повноважень вказане рішення суду опрацьовано та зараховано до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди з 01.06.2013 по 02.11.2015, з 01.10.2023 по 14.02.2024 до страхового стажу, та пільгового стажу періоди з 17.04.2000 по 30.03.2004, з 10.01.2006 по 31.03.2007, з 01.04.2007 по 13.08.2009, з 16.08.2009 по 28.01.2011, з 15.02.2011 по 02.11.2015, з 15.01.2016 по 14.02.2024. За результатом повторного розгляду заяви від 15 лютого 2024 року прийнято рішення про призначення позивачу пільгової пенсії за віком з 15 лютого 2024 року. Розмір призначеної пенсії склав 11223,10 грн.

Судом встановлено, що відповідно до протокольного рішення №052530004349 від 23 грудня 2024 року пільговий стаж позивача «Роботи підземні, професії за пост.№202 (25)» склав 25 років 10 місяців 20 днів.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо призначення пенсії ОСОБА_1 у розмірі нижче, передбаченого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 40 Закону №1058-IV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Так, відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія вказаного Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Як встановлено судом вище, відповідач, виконавши рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №200/1890/24, зарахував до пільгового стажу позивача додаткові роки за Списком №1 21 рік 0 місяців 0 днів, також, стаж: «Роботи підземні, професії за пост.№202 (25)» склав 25 років 10 місяців 20 днів, та призначив позивачу пенсію за віком з 15 лютого 2024 року, що підтверджено протокольним рішенням №052530004349 від 23 грудня 2024 року.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова №202).

Матеріалами справи підтверджено, що стаж 25 років 10 місяців 20 днів зараховано органом пенсійного фонду до робіт підземних професій за Постановою №202 (не менше 25 років). Встановлене визнається пенсійним органом.

Матеріали справи не містять заперечень відповідача, що на ОСОБА_1 поширюються правила Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Водночас, пенсійний орган зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №200/1890/24 не покладено на нього інші зобов`язання, зокрема, щодо розрахунку пенсії позивача з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (обчислювати розмір пенсії із розрахунку 80% заробітної плати).

Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що станом на дату призначення пенсії 15 лютого 2024 року, з урахуванням рішення суду в межах справи №200/1890/24, страховий стаж роботи із шкідливими умовами, який дає право позивачу на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, склав 25 років 10 місяців 20 днів, додаткові роки за Списком №1 21 рік 0 місяців 0 днів, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Адже позивач має право на застосування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» саме з 15 лютого 2024 року.

Підсумовуючи, на позивача поширюється дія статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідно до якої, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Судом встановлено, що відповідач зарахував до пільгового стажу позивача 25 років 10 місяців 20 днів, визначені роки за Списком №1 21 рік 0 місяців 0 днів, його трудового стажу, виконавши рішення суду від 23 травня 2024 року у справі №200/1890/24, а тому у суду наявні всі підстави вважати, що саме з 15 лютого 2024 року позивач фактично набув право на застосування до нього приписів статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відтак, є підстави для висновку, що на момент призначення пенсії за віком на пільгових умовах об`єктивно існував у позивача пільговий стаж, тому саме відповідач, як суб`єкт призначення пенсії, мав застосувати положення Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в спірних правовідносинах.

Отже, враховуючи факт призначення позивачу пенсії за віком, у суду є підстави зобов`язати відповідача здійснити саме перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 15 лютого 2024 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 245 КАС Українив разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними тазобов`язання вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з пункту 7 частини другої статті 245 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на викладене, враховуючи факт призначення позивачу пенсії за віком, суд вважає за доцільне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не застосування при призначенні пенсії ОСОБА_1 з 15 лютого 2024 року положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 15 лютого 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною другоюстатті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС Українипередбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції №1566-2704-1701-1117 від 19 січня 2025 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (місцезнаходження: вул. Кобилянської Ольги, буд. 1/площа Центральна, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002; код ЄДРПОУ 40329345) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не застосування при призначенні пенсії ОСОБА_1 з 15 лютого 2024 року положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 15 лютого 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06 лютого 2025 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьоїстатті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна