Рішення № 124975552, 06.02.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1476/25

Провадження № 2-а/750/42/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Логвіної Т.В.,

секретаря Дзюби Я.А.,

за участю представника позивача - Федоренка О.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Євсютіна О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про продовження строку затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України,

в с т а н о в и в:

31 січня 2025 року Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просить продовжити строк затримання громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шість місяців до 07 серпня 2025 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.08.2024 працівниками Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України був доставлений до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який незаконно перебуває на території України.

09.08.2024 рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова у справі N? 750/11207/24 адміністративний позов УДМС України в Чернігівській області до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні було задоволено та затримано громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 з поміщенням до ПТІ строком на шість місяців до 07.02.2025.

Конституція України встановлює,що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (стаття 26). Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 33).

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі Закон № 3773-VI) іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону № 3773-VI строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 3773-VI визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до підпункту «f» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в?їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Отже, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене на підставі та в порядку, які чітко визначені в законі.

Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону №3773-VІ іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 N? 353/271/150, якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування. З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство. У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС. Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.

Зважаючи на те, що особа відповідача є не ідентифікованою, він не має документа, який надавав би йому право на виїзд з України (строк дії його паспорта серії НОМЕР_1 закінчився 30.05.2016), 03.09.2024 УДМС у Чернігівській області звернулося із запитом N? 7401.20-4909/74.2-24 до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України щодо звернення до компетентного органу Республіки Білорусь з метою ідентифікації відповідача та оформлення йому паспорта громадянина Республіки Білорусь для виїзду за кордон чи проїзного документа для можливості подальшого повернення до країни походження.

07.10.2024 Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України супровідним листом N? 71/6132-500-93412-ВН надіслав до Посольства України в Республіці Білорусь запит УДМС у Чернігівській області щодо ідентифікації та документування відповідача для подальшої передачі білоруській стороні.

Станом на день подання даного адміністративного позову інформація від компетентних органів країни громадянської належності відповідача чи документи, які необхідні для його ідентифікації та надають право на виїзд з України, до УДМС України в Чернігівській області не надходили.

З метою забезпечення ідентифікації та документування відповідача працівники Чернігівського ПТПІ на підставі листів УДМС у Чернігівській області неодноразово пропонували відповідачу заповнити заяву на отримання свідоцтва на повернення в Республіку Білорусь, однак відповідач відмовився від її заповнення, що свідчить про відсутність співпраці з боку іноземця.

Положеннями частини одинадцятої статті 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.

Відповідно до частини дванадцятої статті 289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п?ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно з частиною тринадцятою статті 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Встановлено, що строк затримання відповідача у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства згідно рішення суду спливає 07.02.2025, однак відповідач станом на даний час не ідентифікований у встановленому законодавством порядку, оскільки відсутня інформація з країни громадянської приналежності іноземця, що дає змогу його ідентифікувати, а також відсутні документи, що дають право перетину державного кордону України.

Беручи до уваги той факт, що станом на даний час неможливо забезпечити примусове видворення громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області не отримано жодної відповіді на запит до Посольства України в Республіці Білорусь з приводу адміністративного затримання та сприяння у ідентифікації відповідача та повернення його на батьківщину, суд приходить до висновку, що позов про продовження строку затримання відповідача у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою вжиття заходів щодо його ідентифікації та примусового видворення, підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 9, 90, 241-246, 271, 272, 289, 371 КАС України,

в и р і ш и в:

позов Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 51-А, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 37804450) до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України- задовольнити частково.

Продовжити строк затримання громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на два місяці до 07 квітня 2025 року.

В нішій частині вимог - відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення про затримання іноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.

Суддя