Рішення № 124974936, 05.02.2025, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/750/24

Провадження №2-о/603/7/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко І. Я., звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.04.1980 року, виданої на ім`я « ОСОБА_2 », трудової книжки серії НОМЕР_2 від 18.04.1982 року, виданої на ім`я « ОСОБА_1 », а також свідоцтва НОМЕР_3 від 30.06.1981 року, виданого « ОСОБА_3 ».

В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що 14.02.2024 року вона звернулася до відділу обслуговування громадян № 3 (сервісного центру) в м. Монастириська Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУ ПФУ в Тернопільській області) із заявою про призначення пенсії. Відповідно до принципу екстериторіальності ця заява розглядалася ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого від 22.02.2024 року їй було відмовлено в призначені пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (менше 28 років). Окрім того, її повідомлено про те, що для розрахунку страхового стажу не взято до уваги диплом (свідоцтво) НОМЕР_3 від 30.06.1981 року, а також трудові книжки серії НОМЕР_1 від 11.04.1980 року та серії НОМЕР_2 від 18.04.1982 року, в яких по батькові заявниці зазначено як « ОСОБА_4 »/« ОСОБА_5 », що не відповідає її паспортним даним (« ОСОБА_6 » / « ОСОБА_7 »). З огляду на вказані розбіжності, які перешкоджатимуть їй в отриманні пенсії після досягнення 63 років, а також в отриманні соціальної допомоги як особі, яка не має права на пенсію, просить встановити факт належності їй вищевказаних трудових книжок та свідоцтва.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 16.12.2024року задоволено клопотання представника заявника та витребувано в архівного відділу Тернопільської міської ради копію особової справи студента ОСОБА_3 , яка навчалась у Тернопільській бухгалтерській школі УПК ЦСУ УССР з 01.09.1980 року до 30.06.1981 року, а також інформацію про правонаступника вказаного навчального закладу.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Андрусенко І. Я. в судове засідання не з`явилися, проте адвокат Андрусенко І. Я. подав суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу за їхньої відсутності.

Представник заінтересована особи Николишин І. І. в судове засідання не з`явилася, надіслала на адресу суду заперечення проти заяви ОСОБА_1 , в яких зазначає, що заявниця надала недостатньо доказів на підтвердження належності їй вищевказаних трудових книжок та свідоцтва, а встановлення вищевказаного факту пов`язане з вирішенням спору про право на пенсію. З огляду на наведені обставини, вважає, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду. Розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника ГУ ПФУ в Тернопільській області.

Судом встановлено такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 28.11.1961 року ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Доброводи Монастириського району Тернопільської області. Її батьком зазначено ОСОБА_8 .

Як вбачається зі змісту трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.04.1980 року, заповненої російською мовою та заведеної на ім`я « ОСОБА_2 », 22.07.1980 року остання була тимчасово переведена на посаду солододробильника 3розряду (наказ № 198 від 22.07.1980 року), 29.08.1980 року звільнена з цієї роботи (наказ № 256 від 29.08.1980 року), 01.09.1980 року зарахована на навчання в Тернопільську обласну бухгалтерську школу (наказ № 55 від 01.09.1980 року), котре закінчила 30.06.1981року (наказ № 30 від 30.06.1981 року).

Відповідно до архівної довідки № 07/26-63 від 06.01.2025 року, виданої архівним відділом Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 була зарахована в групу №24 підготовки бухгалтерів сільськогосподарських підприємств з 01.09.1980 року (наказ №55 від 01.09.1980 року) та закінчила навчання 30.06.1981 року (протокол засідання екзаменаційної комісії № 14 від 30.06.1981 року, наказ № 30 від 30.06.1981 року), у зв`язку з чим їй присвоєно кваліфікацію бухгалтера сільськогосподарського підприємства.

30.06.1981 року ОСОБА_3 , 1961 р. н., видано свідоцтво НОМЕР_3 про те, що вона у червні 1981 року закінчила навчання в Тернопільській обласній бухгалтерській школі УПК ЦСУ УССР за навчальним планом 02-СХП (підготовка бухгалтерів сільськогосподарських підприємств) і рішенням кваліфікаційної комісії № 14 від 30.06.1981року ОСОБА_3 присвоєно кваліфікацію бухгалтера сільськогосподарського підприємства.

Поряд з цим, по батькові ОСОБА_3 у вищевказаному свідоцтві зазначене російською мовою як « ОСОБА_5 ».

Згідно з відповіддю департаменту освіти і науки Тернопільської обласної військової адміністрації № 2.1-25/2653-99 від 30.08.2024 року департамент не володіє інформацією стосовно правонаступництва Тернопільської обласної бухгалтерської школи УПК ЦСУ УРСР Центрального статистичного управління при Раді міністрів СРСР. У зв`язку з цим департаментом також роз`яснено право на звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

13.02.1982 року ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 13.02.1982 року. Після укладення шлюбу заявниця змінила прізвище « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ».

В паспорті громадянина України серії НОМЕР_6 , виданому Монастириським РВ УМВС України в Тернопільській області 20.01.1998 року, заявниця зазначена як ОСОБА_1 (російською мовою ОСОБА_1 ).

ОСОБА_1 зареєстровано в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та присвоєно їй реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , що підтверджується карткою платника податків заявниці.

Як вбачається зі змісту трудової книжки серії НОМЕР_2 від 18.04.1982 року, заповненої російською мовою та заведеної на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », 17.04.1982 року остання була тимчасово прийнята на роботу в Ковалівську сільську Раду бухгалтером (розпорядження № 14 від 16.04.1982 року), з якої звільнена 18.10.1982 року (розпорядження № 38 від 17.10.1982 року).

Відповідно до записів № № 3, 4 ОСОБА_1 19.10.1982 року була прийнята на посаду лаборанта фізичного і хімічного кабінетів (наказ № 197 від 19.10.1982 року), з якої звільнена 11.09.1985 року (наказ від 07.09.1985 року).

На підтвердження належності заявниці трудової книжки серії НОМЕР_2 від 18.04.1982 року до матеріалів справи, серед іншого, долучено довідку № 14 від 13.02.2023року, видану Ковалівським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Монастириської міської ради, згідно з якою ОСОБА_1 дійсно працювала в Ковалівській середній школі Монастириського району Тернопільської області на посаді лаборанта фізичного та хімічного кабінетів з 19.10.1982 року (наказ № 197 від 19.10.1982року) до 11.09.1985 року (наказ № 115 від 07.09.1985 року).

Відповідно до записів № № 5, 6 в трудовій книжці серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 06.06.1989 року тимчасово (на 2 місяці) прийнято на роботу на Ковалівський спиртзавод транспортувальником 3 розряду (наказ № 150 від 06.06.1989року), з якої вона була звільнена 01.10.1993 року (наказ № 251 від 01.10.1993року).

Водночас в наказі № 150 від 06.06.1989 року про прийняття ОСОБА_1 транспортувальником 3 розряду в бригаду № 4 Ковалівського спиртзаводу її по батькові зазначене російською мовою як « ОСОБА_7 ».

Окрім того, у вищевказаній трудовій книжці міститься запис №7, відповідно до якого 09.02.1994 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в с/с«Ковалівське» на посаду заправника (рішення від 09.02.1994 року), з якої звільнена 31.03.2000 року (наказ № 5А від 31.03.2000 року).

Зі змісту довідки № 88 від 23.02.2023 року, виданої виконкомом Монастириської міської ради, вбачається, що у зв`язку з реорганізацією 22.01.2000 року селянську спілку «Ковалівська» перейменовано на ТзОВ «Ковалівське».

23.08.2024 року представник заявниці адвокат Андрусенко І. Я. звернувся до ТзОВ«Ковалівське» з адвокатським запитом стосовно можливості внесення змін (виправлень) в трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 шляхом зазначення імені заявниці українською мовою.

Проте, як слідує з матеріалів заяви ОСОБА_1 , відповіді на вказаний адвокатський запит ТзОВ «Ковалівське» не надало.

Підсумовуючи вищевикладене, судом встановлено невідповідність імені заявниці, зазначеного в трудовій книжці серії НОМЕР_8 від 11.04.1980 року («Александра»), її імені, зазначеному у свідоцтві про народження серії НОМЕР_9 від 28.11.1961 року («Леся») і в паспорті громадянина України серії НОМЕР_6 від 20.01.1998 року («Леся»). Крім того, встановлено невідповідність по батькові заявниці (« ОСОБА_5 »), зазначеного в трудових книжках серії НОМЕР_8 від 11.04.1980 року та серії НОМЕР_2 від 18.04.1982року, а також свідоцтві НОМЕР_3 від 30.06.1981 року, її побатькові, вказаному у свідоцтві про народження серії НОМЕР_9 від 28.11.1961 року (« ОСОБА_6 ») і в паспорті громадянина України серії НОМЕР_6 від 20.01.1998 року (« ОСОБА_6 » / « ОСОБА_7 »).

З огляду на вказані розбіжності, в заявниці виникла необхідність у встановлені факту належності їй зазначених трудових книжок та свідоцтва, що потрібно їй для реалізації права на пенсійне забезпечення.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовомупорядку можутьбути встановленітакож іншіфакти,від якихзалежить виникнення,зміна абоприпинення особистихчи майновихправ фізичнихосіб,якщо закономне визначеноіншого порядкуїх встановлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1 постанови № 5 від 31.03.1995року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як вбачається з п. 12 вказаної постанови, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, зокрема, трудової книжки або іншого документа про трудовий стаж.

Згідно з п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

На підставі наведеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до переконання, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою, дають підставу зробити висновок про те, що ім`я заявниці, зазначене в трудовій книжці серії НОМЕР_8 від 11.04.1980 року та свідоцтві НОМЕР_3 від 30.06.1981року, а також ім`я заявниці, зазначене в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 18.04.1982 року, не відповідає її імені, зазначеному в свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 28.11.1961 року та паспорті серії НОМЕР_6 від 20.01.1998 року відповідно. Вказані юридичні факти породжують правові наслідки і від них залежить забезпечення реалізації законних прав заявника, зокрема, права на пенсійне забезпечення, а тому заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.

Щодо доводів представника заінтересованої особи, викладених у письмових запереченнях, суд зазначає, що у цій справі встановлюється лише факт належності заявниці трудових книжок, а також свідоцтва, в яких неправильно вказано її ім`я. ОСОБА_1 у своїх вимогах не ставить питання про визначення розміру пенсії, а лише просить визнати належність їй вказаних документів, в яких є певні неточності. З огляду на наведене суд вважає необґрунтованими і відхиляє доводи представниказаінтересованої особи про те, що встановлення вказаних фактів пов`язане з вирішенням спору про право, оскільки, на переконання суду, такий спір в цьому випадку відсутній.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 259, 265, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.04.1980 року, виданої на ім`я « ОСОБА_2 ».

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки серії НОМЕР_2 від 18.04.1982 року, виданої на ім`я « ОСОБА_1 ».

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва НОМЕР_3 від 30.06.1981 року, виданого « ОСОБА_3 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , зарежстроване місце проживання: с.Ковалівка Чортківського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769.

Головуючий суддя І. М. Галіян