Постанова № 124972345, 24.01.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12615/24

3/758/259/25

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ

24 січня 2025 року

Суддя Подільського районного суду м. Києва Блащук А. М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресю:

АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2024 о 00 год 30 хв у м. Києві по вул. Івана Виговського, 44, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Toyota Corolla Verso», д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимоги про зупинку за допомогою червоного кольору та звукового сигналу про зупинку. Зазначеним порушив п. 2.4. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2011 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Водій ОСОБА_1 керував зазначеним автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння рук. Зі згоди останнього працівники патрульної поліції у встановленому законом порядку провели його огляд на стан сп`яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 7510 № 0330; результат позитивний - 1,90 проміле. ОСОБА_1 не погодився з таким результатом огляду, відмовився від проходження огляду у лікаря нарколога. Ззначеним вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення щодо обставин події його зупинки. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 2.9.(а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п. 2.4. Правил дорожнього руху водій на вимогу поліцейського повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння визначено в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 № 1413/27858 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка змін забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Згідно з п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У п. 7 Інструкції визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до пункту б) ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993

№ 3353-XII, водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1

ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративного провадження дослідженими судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 22.09.2024 серії ААД № 522149, протоколом про адміністративне правопорушення від 22.09.2024 серії ААД № 522150, відеозаписом з обставинами вчинення указаних адміністративних правопорушень на двох CD-дисках, доданих до згаданих протоколів, квитанцією спеціального технічного засобу драгер від 22.09.2024, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.09.2024, розпискою ОСОБА_1 від 22.09.2024 згідно з якою він зобов`язався не керувати указаним транспортним засобом протягом доби, рапортом поліцейського роти 4 батальйону 2 полку ГУНП у м. Києві ДММ Скорохода Б.

ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом згаданих протоколів про адміністративні правопорушення, квитанції спеціального технічного засобу драгер, не висловив ніяких письмових зауважень та заперечень щодо їх змісту, що підтверджується його особистим підписом.

Таким чином, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.

За ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Відповідно до ч. 6 цієї статті Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Таким чином строк накладення адміністративного стягнення закінчився стосовно адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин вчинення правопорушення вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно з положеннями ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням військової частини НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 від 16.07.2024, відтак він звільняється від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 17, 23, 33, 38, 40-1, 122-2, 130, 291, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, який підлягає сплаті за такими реквізитами: (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,

300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя А. М. Блащук