Ухвала суду № 124970814, 06.02.2025, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1005/24

номер провадження 2/546/72/25

У Х В А Л А

06 лютого 2025 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/1005/24 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

04.10.2024 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, про відшкодування моральної шкоди. Позивач просить суд, стягнути з Держави Україна через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області (Код ЄДРПОУ 37955989, адреса: площа Лесі Українки, буд. 1, м. Київ, 01196) за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 7000 грн 00 коп (сім тисяч гривень 00 копійок) у рахунок відшкодування моральної шкоди.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 04.10.2024 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою суду від 19.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

14.10.2024 та 18.10.2024 позивачем було виконано вимоги ухвали суду від 19.10.2024 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 21.10.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

04.11.2024 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції НПУ надійшов відзив на позовну заяву. Позов вважає безпідставним та необґрунтованим, тому заперечує проти його задоволення (а.с.38-50).

05.11.2024 через електронний кабінет Електронного суду до суду від представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області надійшов відзив на позовну заяву. Позовні вимоги вважає такими, що не мають свого підтвердження, тому заперечує проти їх задоволення (а.с.51-60).

11.11.2024 через електронний кабінет Електронного суду до суду від позивача надійшла відповідь на відзив Департаменту патрульної поліції (а.с.63-66).

11.11.2024 через електронний кабінет Електронного суду до суду від позивача надійшла відповідь на відзив Департаменту патрульної поліції (а.с.67-70).

29.11.2024 від представникавідповідача Департаментупатрульної поліціїНПУ надійшлозаперечення навідповідь навідзив (а.с.86-90).

Ухвалою суду від 08.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті

У судове засідання 06.02.2025 сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення повістки до електронного кабінету Електронного суду. Повістку на 06.02.2025 відповідно до довідки про доставку електронного документу отримав 08.01.2025 о 20:35:06 (а.с.98). Заяв чи клопотань не надходило.

У запереченнях на відповідь на відзив від 29.11.2024 представник відповідача Департаменту патрульної поліції просить проводити розгляд справи без участі представника відповідача (а.с. 88).

У відзиві на позовну заяву від 05.11.2024 представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області просить проводити розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.55).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням неявки сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного. Неявка сторін по справі не перешкоджає вирішенню питання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до п.10 ч.1ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з підстав відшкодування моральної шкоди, завданої складанням протоколу працівником патрульної поліції, у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення.

Пред`являючи позовні вимоги до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що унаслідок незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що відбулося у результаті незаконних дій інспектора УПП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Півня С.М., щодо винесення постанови серії ЕНА №2204952 від 21.05.2024, яка була скасована рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.06.2024 (справа № 546/455/24), та закрито провадження у справі щодо адміністративного правопорушення. Таким чином, на думку позивача йому була заподіяна моральна шкода. Окрім того, позивач в обґрунтуванні позову посилається на висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 569/1799/16-ц, відповідно до якого сам факт складення протоколу незалежно від того, на підставі чого суд зробив висновок провідсутність складу адміністративного правопорушення, є підставою для відшкодування моральної шкоди незалежно від того, чи вирішував суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення питання законності протоколу та дій особи, яка його склала.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області у відзиві окрім іншого зазначає, що сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли Позивачу моральної шкоди. Такий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.10.2020 по справі №312/262/18, провадження №61-14401св19.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції у відзиві, окрім іншого, зазначає, що рішенням суду про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення не було встановлено незаконність чи неправомірність дій працівників поліції, та зазначено, що дію ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» на співробітників УПП в Полтавській області ДПП не поширюється.

Разом з цим, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2024 прийнято до розгляду справу №335/6977/22 для формулювання висновку про те, чи можна вважити дії працівників патрульної поліції зі складання протоколу такими, що підпадають під дію статті 1176 ЦК України і Закону № 266/94-ВР, та чи може сам факт складання протоколу у разі подальшого закриття провадження в адміністративній справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України.

У ухвалі ВП ВС від 17.07.2024 у справі № 335/6977/24 зазначено, що об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 569/1799/16 виснувала, що сам факт складення протоколу незалежно від того, на підставі чого суд зробив висновок провідсутність складу адміністративного правопорушення, є підставою для відшкодування моральної шкоди незалежно від того, чи вирішував суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення питання законності протоколу та дій особи, яка його склала.

Вирішуючи спори про відшкодування шкоди, завданої, зокрема, складенням протоколу патрульним поліцейським у разізакриття провадження в адміністративній справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду здебільшого застосовує висновки об`єднаної палати, сформульовані у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16 (див. постанови від 26 січня 2022 року у справі № 953/6561/20, від 07 вересня 2022 року у справі № 289/2110/21, від 17 січня 2024 року у справі № 686/14845/22).

Водночас у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 312/262/18 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом. У разі якщо особа не надала належних та допустимих доказів незаконності дій відповідачів, за відсутності накладеного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, немає підстав для відшкодування моральної шкоди.

Окрім того, суд касаційної інстанції у справах № 953/6561/20, № 289/2110/21, № 686/14845/22 виснував, що дії працівників патрульної поліції підпадають під приписи частини шостої статті 1176 ЦК України про те, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах, а саме статтями 1173, 1174 ЦК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не погоджується з тим, що дії працівників патрульної поліції кваліфікуються як дії, вчинені органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратурою або судом, адже патрульна поліція не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування. Тому на неї та її працівників, які, зокрема, мають повноваження на складання протоколів, не можуть поширюватися норми статті 1176 ЦК України та Закону№ 266/94-ВР.

З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати дійшов висновку, що наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) для формулювання висновку про те, чи можна вважити дії працівників патрульної поліції зі складання протоколу такими, що підпадають під дію статті 1176 ЦК України і Закону № 266/94-ВР,та чи може сам факт складання протоколу у разі подальшого закриття провадження в адміністративній справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2024 року, такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо сфери застосування Закону № 266/94-ВР.

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

Таким чином, на розгляді у ВП ВС перебуває справа, у якій буде вирішуватися питання, щодо підтримання або відступу від висновків ВС, зокрема у справі № 569/1799/16-ц від 10.10.2019, на які посилається позивач, та висновків ВС, на які посилається представник відповідача Державної казначейської служби України в Київській області, по справі №312/262/18 від 21.10.2020, що є протилежними у вирішенні питання чи можливо стягнути моральну шкоду, завдану внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до відомостей з ЄДРСР, станом на 06.02.2025 Велика Палата Верховного Суду не ухвалила остаточного рішення у справі 335/6977/22.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Аналогічні положення закріплені в ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

За таких обставин, враховуючи неоднозначність судової практики Верховного Суду щодо наявності підстав для стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок складання протоколу притягнення до адміністративної відповідальності, у разі, якщо в подальшому цей протокол було скасовано та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в даному випадку є об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Отже, висновки ВП ВС у справі №335/6977/22 можуть вплинути безпосередньо на формування єдиної судової практики у відповідній категорії справ та суттєво вплинути на правозастосування та висновки суду при розгляді цієї цивільної справи № 546/1005/24, а тому суд вважає необхідним зупинити провадження у справі до закінчення розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду у справі №335/6977/22.

Керуючись ст. ст.252, 253,260,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Провадження уцивільній справі№ 546/1005/24(провадження№ 2/546/72/25)за позовом ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції,Головного управлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу Київськійобласті,про відшкодуванняморальної шкоди зупинити до закінчення розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду від 17.07.2024 № 335/6977/22 (провадження № 14-87цс24)

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http:// rsh.pl.court.gov.ua/sud1626/.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення ухвали.

Повний текст ухвали складено 06 лютого 2025 року.

Суддя О.О. Романенко