Ухвала суду № 124970715, 05.02.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.02.2025Справа № 554/7925/24 Провадження № 1-кс/554/2214/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12023170500000357 від 08 лютого 2023 року,

в с т а н о в и л а:

30.01.2025 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням, у якому прохає скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10.12.2024 року на належний останньому мобільний телефон Iphone 11 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , та зобов`язати службових осіб СУ ГУНП в Полтавській області невідкладно повернути названий мобільний телефон його власнику ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання вказав, що арешт на спірний мобільний телефон було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів. На даний час уповноваженими

працівниками СУ ГУНП в Полтавській області було проведено його огляд та здійснено копіювання.

Проте, на думку адвоката, виходячи з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування не обґрунтовано та не доведено підстав вважати саме вилучений мобільний телефон, власником якого є ОСОБА_4 , речовим доказом у кримінальному провадженні.

З цих підстав адвокат послався на те, що у відповідності до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

За вказаних обставин, наразі в органу досудового розслідування наявний образ мобільного пристрою, що містить всю інформацію, що наявна на самому мобільному телефоні, яка у відповідності до Закону є оригіналом електронного доказу і може безперешкодно використовуватись як органом досудового розслідування, так і судом під час розгляду справи по суті.

Так, адвокат вважав, що вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон до розслідуваного злочину не має жодного відношення, оскільки доказове значення у розслідуванні вказаного злочину, може мати виключно інформація, що на ньому знаходиться, але аж ніяк не сам мобільний телефон.

Окремо зазначив, що вилучений мобільний телефон містить значний об`єм інформації, необхідний власнику для забезпечення виконання роботи, якою на даний час займається.

ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем. Основним видом його діяльності є виробництво кіно-та відеофільмів, телевізійних програм.

На даний час ОСОБА_4 приймає участь в Грантових конкурсах на виробництво кінофільмів про війну. В свою чергу, в пам`яті належного йому телефону містяться чернетки сценарію для вказаних конкурсів, які відсутні у будь-якому іншому вигляді у ОСОБА_4 , що створює істотні проблеми з діяльністю його як фізичної особи-підприємця і, як наслідок, позбавляє останнього гідно забезпечувати свою родину.

З моменту вилучення арештованого майна вже минуло майже два місяці, тому вважав, що на даному етапі досудового розслідування, застосований арешт жодним чином не сприятиме подальшому досудовому розслідуванню у кримінальному проваджені, а лише порушить права його власника щодо володіння та користування вказаним майном.

До того ж матеріали кримінального провадження, свідчать про те, що на даний вилучене майно оглянуто та інформація з нього скопійована на відповідні носії. Вказана обставина в свою чергу свідчить про те, що на даний час застосований захід забезпечення кримінального провадження втратив свою актуальність і подальше обмеження права власності є недоцільним.

З урахуванням викладеного, на переконання адвоката, на даний час відпали підстави застосування подальшого арешту належного ОСОБА_4 мобільного телефону Iphone 11 Pro Max.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги, викладені у клопотанні, та просив задовольнити клопотання з наведених у ньому мотивів. Наголосив на тому, що ОСОБА_4 має процесуальний статус свідка в кримінальному провадженні.

Слідчий СУГУНП вПолтавській області ОСОБА_5 в судовезасідання нез`явився,надіслав досуду заяву,в якійрозгляд клопотанняпросив проводитибез йогоучасті.У ційзаяві вказав,що вході оглядумобільного телефону Iphone 11 Pro Max, який було вилучено за місцем мешкання ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 , було виявлено листування з підозрюваним ОСОБА_7 щодо обговорення посилок, у яких пересилались наркотичні засоби. Дана інформація має доказове значення у кримінальному провадженні, мобільний телефон Iphone 11 Pro Max визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та в подальшому він буде досліджуватись в суді під час розгляду справи, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання адвоката.

Заслухавши думку адвоката, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Арешт майна в силу положень статті 131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Водночас положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170500000367 від 08.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.ч.2, 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.306, ч.3 ст.305 КК України.

04.12.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.11.2024 року було проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 11 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

Постановою слідчого від 05.12.2024 року вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

05.12.2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.305 КК України.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10.12.2024 року було накладено арешт на належний ОСОБА_4 мобільний телефон Iphone 11 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Як убачається зі змісту цієї ухвали суду, приймаючи таке рішення слідчий суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення було доведено, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям речових доказів, визначеним у ст.98КПК України, має значення для забезпечення даного кримінального провадження і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчим було доведено необхідність арешт майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Метою арешту майна було забезпечення збереження речових доказів.

В ході досудового розслідування кримінального провадження, 17.12.2024 року було проведено огляд мобільного телефону Iphone 11 Pro Max, власником якого є ОСОБА_4 , під час якого в ньому було виявлено листування в месенджері «Telegram» з ОСОБА_7 з приводу посилок, у яких пересилались наркотичні засоби, що зафіксовано відповідним протоколом огляду.

Також слідчим надано до суду протокол (проміжний) за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у вигляді огляду і виїмки кореспонденції, яка була відправлена ОСОБА_4 , від 14.11.2024 року, яким зафіксовано факт виявлення у коробці, відправленій на ім`я ОСОБА_4 та на його клієнтський номер телефону, п`ять згортків із речовиною рослинного походження зеленого кольору, зовні схожою на наркотичну речовину «канабіс».

Висновками судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/117-25/1137-НЗПРАП, № СЕ-19/117-25/1138-НЗПРАП, № СЕ-19/117-25/1124-НЗПРАП, № СЕ-19/117-25/1113-НЗПРАП від 15.01.2025 року підтверджено, що вищезазначена речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабісом.

Із аналізу статті 174 КПК України вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням власника майна, можливе лише за умов, що ним буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба, або що арешт накладено необґрунтовано.

Так, відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (положення ч.10 ст.170 КПК України).

Речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені у судовому засіданні обставини наявності на вилученому мобільному телефоні листування в месенджері «Telegram» з підозрюваним ОСОБА_7 з приводу відправок посилок, у яких пересилались наркотичні засоби, тобто відомостей, що стосуються предмета доказування у даній справі, слідчий суддя приходить до висновку про небезпідставність визнання слідчим мобільного телефону Iphone 11 Pro Max речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що арешт на належний ОСОБА_8 мобільний телефон Iphone 11 Pro Max накладено цілком обґрунтовано, оскільки він має статус речового доказу в кримінальному провадженні та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація, яка міститься у ньому, може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

З цих підстав слідчий суддя критично оцінює доводи адвоката про безвідносність названого мобільного телефону до розслідуваного кримінального правопорушення та безпідставність застосованого щодо нього арешту.

Необґрунтованими, на думку суду, є й доводи представника власника майна про те, що на даний час відпала потреба застосування щодо нього такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.100КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (тимчасовий доступ до речей і документів та арешт майна). Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Водночас, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться у речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Вказані норми також знайшли своє відображення і у Главі 28 КПК України, де частиною 1 статті 357 КПК України встановлено необхідність огляду судом речового доказу, а також ознайомлення з речовим доказом учасників судового провадження.

Таким чином, саме по собі завершення стороною обвинувачення проведення слідчих та процесуальних дій із річчю, яка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, та з якої за результатами проведених дій знято відповідну інформацію та складено відповідні протоколи або інші процесуальні документи, не є беззаперечним фактом необхідності скасування заходу забезпечення кримінального провадження, який спрямований саме на забезпечення схоронності відповідного носія інформації (речового доказу), відомості з якого можуть в подальшому бути предметом огляду судом.

За наведених обставин, беручи до уваги доведений під час розгляду клопотання факт наявності на вилученому в ОСОБА_4 мобільному телефоні інформації, яка стосується предмета доказування у кримінальному провадженні, та визнання носія такої інформації речовим доказом у ньому, враховуючи, що досудове розслідування триває та кінцеве рішення у справі ще не прийняте, слідчий суддя вважає, що ініційоване адвокатом клопотання про скасування арешту майна в даному конкретному випадку є передчасним.

На переконання слідчого судді, скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження на даному етапі може призвести до безповоротної втрати речового доказу, шляхом його пошкодження, знищення, приховування тощо, що в свою чергу зашкодить меті кримінального провадження та можливому судовому розгляду справи по суті.

Усі інші доводи представника власника майна висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшла висновку, що на цей час відсутні правові підстави для скасування арешту майна під час досудового розслідування в порядку статті 174 КПК України, а отже, в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , слід відмовити.

Керуючись ст.ст.174, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12023170500000357 від 08 лютого 2023 року, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 06 лютого 2025 року о 13 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1