Рішення № 124969626, 03.02.2025, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16604/24

Провадження № 2/357/1187/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

03 лютого 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Пустовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у сумі 17250,00 грн., судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн., а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 100, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.05.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2894671 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 10 000,00 грн. строком на 15 днів, дата повернення кредиту 22.05.2024 року, базова процентна ставка 1,50 % в день. Договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленням, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи. Позивач на виконання умов договору перерахував на картковий рахунок відповідача 14.05.2024 року 10 000,00 грн. Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання по договору, своєчасно не повернув грошові кошти, в зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позикодавцем, яка станом на 17.09.2024 становить 17250,00 грн., з яких : 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2250,00 грн. заборгованість за процентною ставкою 1,50%, 5 000,00 грн. заборгованість за процентною ставкою 2,70%. Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

18.11.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання (а.с.56).

Представник позивача, за довіреністю у справі М.Стеценко, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов до суду, не подав.

Суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, з урахуванням думки позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.05.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту (https://clilckcredit.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», було укладено договір позики №2894671, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано одноразовим ідентифікатором відповідача 5Т4Yp8, що підтверджується договором позики №2894671.

Відповідно до умов п 2.1. Договору позики ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 10 000,00 грн., перерахувавши кошти на банківський рахунок відповідача ОСОБА_1 шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано позичальником та містяться в реквізитах договору №2894671, номер платежу 9d48c683-60f6-48f9-aa06-63477cflab2b.

В п. 2.2 Договору кредиту сторони визначили, що строк позики 15 календарних днів (з можливістю пролонгації строку кредиту кредитування п. 6 договору), а відповідач зобов`язаний повернути позику та сплатити відсотки у розмірі: - 1.50 % (в день) знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (застосовується під час позики); - 2,70 % (в день) базова процентна ставка з другого дня користування позикою); - 13852,27 % орієнтовна реальна річна процентна ставка; - 12250,00 грн. загальна вартість кредиту.

Підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України, (п.п. 5.1 Договору позики).

Відповідно до п. 5.3. Договору кредиту Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СІісkСrеdit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток №1 до договору позики №2894671 від 07.05.2024 сторони узгодили суму кредиту за договором в розмірі 10 000,00 грн, та розмір процентів за користування кредитом 2250,00 грн.

ОСОБА_1 порушив умови Договору позики та не виконував покладені на нього зобов`язання належним чином у зв`язку з чим станом на 17.09.2024 сума заборгованості відповідача за договором № 2894671 від 07 травня 2024 становить 17250,00 грн., з яких : 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2250,00 грн. заборгованість за процентною ставкою 1,50%, 5 000,00 грн. заборгованість за процентною ставкою 2,70% (проценти за понадстрокове користування), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 33-35).

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

За змістом ст. ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг`накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 8, 12 ст. 11 цього Законуу разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, ОСОБА_1 , на веб сайті TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» https://clickcredit.ua/ru через особистий кабінет надав всі необхідні дані для встановлення особи та оформлення договору, зокрема: інформація, щодо свого імені, номеру телефону, реквізитів документа, що посвідчує особу, електронної адреси.

Враховуючи вищенаведене, договір позики від 07.05.2024 року №2894671 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зістаттею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зібрані докази вказують на те, що між ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір позики, на виконання якого ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» перерахувало на банківський рахунок відповідача кредит у розмірі 10000,00 грн., які ОСОБА_1 зобов`язався повернути через 15 днів, тобто до 22.05.2024 року і сплатити проценти за користування кредитом. Разом з тим, після закінчення строку кредитування не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом щодо спростування розміру заборгованості, зазначеною позивачем.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000,00 грн. за договором № 2894671 є законними, обґрунтованими тому підлягають до задоволення.

Щодо нарахування відсотків, то суд дійшов наступних висновків.

В постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, позивач не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п.1.2. Договору проценти це грошові кошти, що нараховуються на суму позики і є платою за користування такою позикою.

За умовами кредитного договору № 2894671 від 07.05.2024 року сторони встановили строк кредитування - 15 днів. Даних щодо пролонгації цього Договору матеріали справи не містять (п. 6 Договору).

Відповідно до таблиці обчислення вартості кредиту сума процентів за користування кредитом складає 2 250,00 грн., вбачається нарахування відсотків в межах строку кредиту з 07.05.2024 року по 22.05.2024 року.

При цьому, позовних вимог щодо стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України, по закінченню строку кредитування, позивачем не було заявлено.

Тому на думку суду, розмір заборгованості слід визначати з урахуванням строку кредитування у 15 днів.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов Договору становить 2 250,00 грн. (10000,00 грн. : 100% х 1,50% х 15 днів =12250,00 грн.) за період з 07.05.2024 року по 22.05.2024року.

Враховуючи, викладене, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 12 250,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 2 250,00 грн. - заборгованість зі сплати процентів.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.9).

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 100, 00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірниміз: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторонни або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст.137 ЦПК України).

Встановлено, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Стеценко М.В. на підставі договору №0924-1 про надання правничої допомоги, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Правовий Курс» та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (а.с.36-39).

З акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02 вересня 2024 року, а також платіжної інструкції в національній валюті від 24 жовтня 2024 року № 1d4679 вбачається, що загальна вартість витрат на правничу допомогу, які поніс ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» становить 7 100, 00 грн. (ас.42,44).

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також враховуючи виконання роботи адвокатом, часткове задоволення позову, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, та оскільки позов задоволено на 71,01% (12250,00 х 100 : 17250,00 ), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на корсить позивача судові витрати /судовий збір 3028 грн. та кошти правової допомоги 3000,00 грн. / пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 4 280,48 грн (6028 х 71,01% : 100).

На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ: 39861924) суму заборгованості за договором позики № 2894671 від 07 травня 2024 року у розмірі 12 250,00 грн. (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень) та судові витрати у сумі 4 280,48 грн (чотири тисячі двісті вісімдесят гривень сорок вісім копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», ЄДРПОУ: 39861924, місцезнаходження: м.Київ площа Арсенальна,1Б;

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 06.02.2025 року.

Суддя О. Я. Ярмола