Рішення № 12496916, 24.11.2010, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

справа №2-2660/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

24 листопада 2010 р. м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Цветкова О. Я.

при секретарі Пшеничній Г. О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача директора Савченко О. З. та представника за довіреністю Польського В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Моноліт» про стягнення майнової й немайнової шкоди та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Керченського міського суду з позовом до ТОВ «Будівельна компанія «Моноліт» про стягнення майнової шкоди у розмірі 2100,00 грн. та немайнової шкоди у розмірі 2100,00 грн., що спричинені пошкодження належного позивачу автомобіля на автостоянці, що належить відповідачу, а також судових витрат, мотивуючи вимоги тим, що 24 квітня 2010 р. о 17:05 годин він залишив свій автомобіль CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на автостоянці, що розташована за адресою: м. Керч, вул. Вокзальне шосе, 40 та належить ТОВ «Будівельна компанія «Моноліт». 25 квітня 2010 р. він виявив пошкодження заднього скла на автомобілі, вартість якого разом з послугами встановлення скла становить 2100,00 грн. Просить стягнути понесені ним витрати з відповідача. Крім того, вважає, що у звязку з пошкодженням автомобіля йому спричинена моральна (немайнова шкода у розмірі 2100,00 грн., яку він також просить стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача директор Савченко О. З. та представник відповідача за довіреністю Польськой В. Г. у судовому засіданні позов не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи це тим, що відповідач не може нести відповідальність з огляду на норми ст. 977 Цивільного кодексу України, оскільки відсутня вина відповідача в пошкодженні автомобіля позивача. Пошкодження виникли внаслідок винних дій невстановлених осіб.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що автостоянка, що розташована за адресою: м. Керч, вул. Вокзальне шосе, 40, належить ТОВ «Будівельна компанія «Моноліт», що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами.

24 квітня 2010 р. о 17:05 годин ОСОБА_1 залишив належний йому автомобіль CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.12), на вказаній автостоянці, сплатив вартість зберігання, про що була зроблена відповідна позначка в журналі (а.с.14-17).

Факт знаходження автомобіля позивача в період з 24.04.2010 р. по 25.04.2010 р. на території автостоянки, що розташована за адресою: м. Керч, вул. Вокзальне шосе, 40, та належить ТОВ «Будівельна компанія «Моноліт» підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами.

25 квітня 2010 р. позивач виявив пошкодження заднього скла на автомобілі, про що заявив в міліцію та був складений відповідний протокол огляду місця пригоди (а.с.11). Окрім його автомобіля отримали пошкодження ще й інші транспортні засоби, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.3) та матеріалами перевірки, що були оглянуті судом у судовому засіданні.

ОСОБА_1 за власний рахунок сплатив вартість заднього скла у розмірі 1500,00 грн. (а.с.9-10) та вартість послуг зі встановлення цього скла у розмірі 600,00 грн. (а.с.6-8), разом сплативши 2100,00 грн.

Діяльність зі зберігання транспортних засобів на автостоянках регламентується Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 115.

Ці Правила регламентують організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), які належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб'єктами підприємницької діяльності чи належать цим суб'єктам.

Відповідно до пункту 27 зазначених Правил, автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектовування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Стаття 942 Цивільного кодексу України зобов'язує зберігача вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Таким чином, відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором, що призвело до пошкодження автомобіля, а тому в силу зазначених норм чинного законодавства повинен нести відповідальність незалежно від того, власними силами, чи за допомогою інших організацій забезпечувалась охорона прийнятого на схов автомобіля.

Несення витрат на належне зберігання прийнятого на схов автомобіля підприємством, що надає послуги автостоянки, є риском підприємницької діяльності відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, згідно з якою підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати, у тому числі, відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Частиною 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність його вини в пошкодженні автомобіля з посиланням на норми ст. 977 Цивільного кодексу України, оскільки він повинен керуватись в своїй діяльності Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, пунктом 27 яких на відповідача покладено обовязок забезпечити схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання та нести відповідальність у разі пошкодження автомобіля, про що також зазначено у ст.ст. 942, 951 Цивільного кодексу України.

Отже, вимоги позивача про стягнення понесених ним витрат на відновлення пошкодженого автомобіля в розмірі 2100,00 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимог щодо стягнення моральної (немайнової) шкоди суд виходить з вимог п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з якими споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

Позивачем зазначено, що моральна шкода заподіяна йому моральними стражданнями, пов'язаними з пошкодженням автомобіля та необхідністю нести витрати на відновлення автомобіля, а не небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами).

Таким чином, позивач не має права на відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 633, 977 Цивільного кодексу України, Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 115, ст.ст. 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРIШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Моноліт» (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 31, кв. 62, ЄДРПОУ 32063150) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ст. Тамань Темрюцького району Краснодарського краю, що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на відшкодування майнової шкоди 2100,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн., а всього загальну суму у розмірі 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Моноліт» в дохід держави судовий збір у розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 25 листопада 2010 р.

Суддя О. Я. Цветков