Вирок № 124966989, 06.02.2025, Погребищенський районний суд Вінницької області

№ 143/25/25

ВИРОК

Іменем України

06.02.2025р. м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника- адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 07.09.2024 за №12024020060000264 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РеспублікиУзбекистан, уродженцям.Кунград,Узбекистан,жителя АДРЕСА_1 ,узбека,непрацюючого,раніше несудимого,у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.369 КК України,-

в с т а н о в и в:

Судом установлено, що ОСОБА_6 на підставі наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за № 127 о/с від 12.09.2023 призначено на посаду поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 поліції відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області.

Крім того, ОСОБА_7 на підставі наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за № 135 о/с від 29.09.2023 призначено на посаду інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області.

У своїй роботі ОСОБА_6 як поліцейський з реагування патрульної поліції та ОСОБА_7 як інспектор з реагування патрульної поліції керуються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законами України «Про Національну поліцію» та «Про дорожній рух», а також постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 «Про правила дорожнього руху» та відповідними посадовими інструкціями, з якими вищевказані особи ознайомлені у встановленому законом порядку.

Таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , являючись працівниками правоохоронного органу, який входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, на постійній основі в силу займаних посад та у відповідності до вимог вищевказаних нормативно-правових актів у межах своєї компетенції мають право ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

Враховуючи викладене, ОСОБА_6 як поліцейський з реагування патрульної поліції та ОСОБА_7 як інспектор з реагування патрульної поліції є представниками влади та згідно Примітки 1 до статті 364 КК України є службовими особами.

При цьому 06.09.2024 приблизно о 22 год. 15 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи у добовому наряді з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області у форменному одязі, на службовому автомобілі марки «Нyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Чернеча у м. Погребище Вінницької області виявили ОСОБА_4 , який керував мотоциклом марки «Дніпро-11»,д.н.з. № НОМЕР_2 з порушенням правил дорожнього руху, у зв`язку з чим за допомогою спеціальних проблискових маячків подали сигнал до зупинення вказаного транспортного засобу.

У ході бесіди із ОСОБА_4 працівниками поліції у останнього виявлено ознаки перебування та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти відповідне медичне обстеження у порядку, визначеному законом.

У свою чергу ОСОБА_4 , розуміючи, що перед ним знаходяться працівники поліції, усвідомлюючи те, що відносно нього може бути складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння), діючи з єдиною метою уникнення передбаченої законом відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення, висловився у адресу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із пропозицією надання останнім неправомірної вигоди в сумі 5000 грн. у разі не оформлення щодо нього матеріалів про вчинене адміністративне правопорушення.

Почувши вказане ОСОБА_6 та ОСОБА_7 попередили ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 369 КК України, за надання неправомірної вигоди працівникам поліції.

Незважаючи на попередження працівників поліції ОСОБА_4 , продовжуючи свої дії, спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності, повторно запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 100 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ складає 4108,9 грн.

Після цього поліцейським з реагування патрульної поліції ОСОБА_6 через службу «102» здійснено виклик на місце події слідчо-оперативної групи для фіксації факту пропозиції ОСОБА_4 надання йому та інспектору з реагування патрульної поліції ОСОБА_7 неправомірної вигоди за не притягнення до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення повністю, його показання відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, його позиція є добровільною та істинною, то суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 369КК України пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується задовільно (а. с.32). На обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває (а. с. 31). Раніше не судимий (а. с. 33).

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_4 , його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що відповідно до ст.66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 ККУкраїни є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При обранні покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином; наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та обставини яка обтяжує покарання; дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, одружений,за місцемпроживання характеризуєтьсязадовільно,на диспансерномуобліку улікаря наркологане перебуває,а також його відношення до скоєного.

Тому, за таких обставин, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Викривачі у кримінальному провадженні відсутні. Винагорода викривачу не пропонувалась.

Діями ОСОБА_4 матеріальної шкоди не завдано. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Питання щодо речових доказів у справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-376, 381-382, ч.15 ст. 615 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі одної тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Речові докази, а саме: накопичувач Micro Card Class 10 UHS-I марки Goodram об`ємом 32 Gb, на якому містяться відповідні записи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, жетон №0105954, №0110384 та №0107409 за з 22:00 06.09.2024 до 01:00 07.09.2024, де зафіксовано вчинення правопорушення ОСОБА_4 - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя