Ухвала суду № 124962512, 06.02.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

06.02.2025Справа №910/1261/25Суддя Господарського суду міста Києва Зеленіна Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТОР"

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про стягнення 2 764 765,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВАТОР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення основної суми заборгованості по договору №067/202 від 23.08.2022 в розмірі 2 229 049,66 грн, суми нарахованих відсотків 142 221,95 грн та суми інфляційних втрат 393 493,42 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу час для усунення недоліків, встановлених при подані позовної заяви, виходячи з наступного.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 грн.

З огляду на заявлені позовні вимоги, позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, тобто 41 471,48 грн.

Крім того, приймаючи до уваги, що подання позовної заяви ТОВ "Новатор" здійснено в електронній формі з використанням електронного кабінету, розмір судового збору становить 33 177,18 грн.

Однак, матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору у вказаному розмірі, а натомість містять клопотання про відстрочку сплати судового збору на один місяць.

В обґрунтування необхідності звільнення від сплати судового збору заявник посилається на введення воєнного стану в України з 24.02.2022 та важке фінансове становищем, що носить тимчасовий характер, у зв`язку з процедурою відновлення господарської діяльності після завданого ракетного удару.

На підтвердження зазначених вище обставин позивачем надано сертифікат №6800-24-0263 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Хмельницькою торгово-промисловою палатою 06.02.2024.

Згідно доводів позивача, станом на даний час триває процес відновлення виробничої та господарської діяльності ТОВ "Новатор", укладаються нові контракти, зокрема контракти з держзамовником у сфері оборони, що в свою чергу гарантують надходження грошових коштів.

Суд вказує, частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою вищевказаної норми Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 940/2276/18.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним та вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому зазначене клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТОР" про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Отже позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі зазначеному вище.

Також, з позовної заяви вбачається, що позивач на титульній сторінці зазначив третю особу - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", в той же час ні в позовній заяві, ні в іншому окремо викладеному документі відсутнє прохання позивача про залучення вказаного товариства до участі у справі у якості третьої особи із зазначенням підстав такого залучення та відсутні обґрунтування, яким чином рішення по даній справі може вплинути на права та обов`язки третьої особи.

Частиною 1 статті 50 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже позивач має привести позовну заяву у відповідність до вимогам статті 50 ГПК України.

Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог статті 164 ГПК України, враховуючи, що приписи статті 174 ГПК України носять імперативний характер, то суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 50, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТОР" - залишити без руху.

3. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у строк протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

4. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Зеленіна