Рішення № 124962494, 06.02.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2025 м. КиївСправа № 910/15153/24

За позовом: КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЛАДОБУДУВАННЯ "АРСЕНАЛ";

до: акціонерного товариства "ЗАВОД АРСЕНАЛ";

про: стягнення 770.603,70 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЛАДОБУДУВАННЯ "АРСЕНАЛ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "ЗАВОД АРСЕНАЛ" про стягнення 770.603,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про відшкодування витрат за використану теплову енергію від 25.01.2021 № 1/23-12-21, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 770.603,70 грн., з яких: 350.376,20 грн. - основна заборгованість, 308.200,42 грн. - пеня, 24.185,83 грн. - 3 % річних та 87.841,25 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15153/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив частково з урахуванням невірно здійсненого розрахунку заявленої до стягнення суми пені та наявність підстав для зменшення сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про вірно здійснений розрахунок пені та відсутність підстав для зменшення сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як стороною-1, та відповідачем, як стороною-2, укладено договір про відшкодування витрат за використану теплову енергію від 25.01.2021 № 1/23-12-21 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов`язується відшкодувати позивачу витрати за використану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 та вказані в додатку № 1 до Договору (п. 1.1 Договору поставки).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що авансовий платіж за теплову енергію наступного місяця в розмірі 50 % відповідач здійснює до 20 числа діючого місяця за результатами використаної теплової енергії попереднього місяця. Остаточний розрахунок здійснюється протягом п`яти робочих днів наступного місяця після надання послуг на підставі виставленого рахунку та підписаного сторонами акту приймання-передавання енергоресурсів.

Положеннями пункту 5.3 Договору передбачено, що за прострочення строків оплати за надані послуги, що зазначені в Договорі, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, до повного розрахунку за надані послуги.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так у відповідача виникла заборгованість за Договором за грудень 2021 в сумі 350.376,20 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими відбитками їх печаток актами, а саме: актом приймання-передавання енергоресурсів за грудень 2021 року від 31.12.2021 № б/н на суму 130.883,94 грн. та актом коригування від 16.09.2022 № б/н на суму 219.492,26 грн.

Вказана обставина призвела до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 350.376,20 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 308.200,42 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 24.185,83 грн. та інфляційних втрат в сумі 87.841,25 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором про переведення боргу в сумі 350.376,20 грн. сторонами спору до суду не подано.

Розмір вказаної заборгованості відповідачем визнаний в поданих до суду заявах по суті спору.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 350.376,20 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним.

Враховуючи положення пункту 3.3 Договору кінцевим строком виконання відповідачем грошового зобов`язання за вказаними вище актами є наступним:

- за актом приймання-передавання енергоресурсів за грудень 2021 року від 31.12.2021 № б/н на суму 130.883,94 грн. - 11.01.2022;

- за актом коригування від 16.09.2022 № б/н на суму 219.492,26 грн. - 07.10.2022.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 72.013,75 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи положення пункту 3.3 Договору та приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а саме:

Акт Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)від 31.12.2021 № б/н130.883,9412.01.2022 - 20.01.202299 %580,91від 31.12.2021 № б/н130.883,9421.01.2022 - 02.06.202213310 %9.538,39від 31.12.2021 № б/н130.883,9403.06.2022 - 12.07.20224025 %7.171,72від 16.09.2022 № б/н219.492,2608.10.2022 - 08.04.202318225 %54.722,73Загальна сума пені 72.013,75 Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 24.185,83 грн. та інфляційних втрат в сумі 87.841,25 грн. підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

Подана до суду заява відповідача про зменшення штрафних санкцій задоволенню не підлягає, оскільки:

- саме посилання відповідача на введення воєнного стану в країні не може слугувати підставою для звільнення відповідача від виконання грошового зобов`язання за таким Договором у встановлений строк;

- наявність/відсутність завданих позивачу збитків в результаті порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання за Договором не є предметом спору у даній справі;

- порушення строку здійснення оплати за використану теплову енергію у зв`язку з відсутністю необхідних грошових коштів не є підставою для уникнення від відповідальності за порушення умов Договору в розумінні приписів частини 1 статті 42 та частини 2 статті 218 Господарського кодексу України (підприємництвом визнається самостійна, ініціативна та на власний ризик господарська діяльність, наслідки якої відповідач мав усвідомлювати при укладенні Договору).

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства "ЗАВОД АРСЕНАЛ" (01010, вул. Московська/Князів Островських, 8, ідентифікаційний код: 14310520) на користь КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЛАДОБУДУВАННЯ "АРСЕНАЛ" (01010, м. Київ, вул. Московська/Князів Островських, 8, ідентифікаційний код: 14307357) основну заборгованість в сумі 350.376 (триста п`ятдесят тисяч триста сімдесят шість) грн. 20 коп., пеню в сумі 72.013 (сімдесят дві тисячі тринадцять) грн. 75 коп., 3 % річних в сумі 24.185 (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят п`ять) грн. 83 коп., інфляційні втрати в сумі 87.841 (вісімдесят сім тисяч вісімсот сорок одна) грн. 25 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 8.016 (вісім тисяч шістнадцять) грн. 26 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац