Рішення № 124962216, 04.02.2025, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.2025 Справа №905/1325/24

Господарський суд Донецької області судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Київ

до відповідача: Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м.Покровськ, м.Родинське

про стягнення 61773647,74 грн

Представники сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Шох С.М. адвокат на підставі ордеру;

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м.Покровськ, м.Родинське про стягнення збитків у розмірі 61773647,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №0204/18 від 02.04.2018 в частині складання та реєстрації податкових накладних за період з вересня 2018 року по лютий 2020 року.

Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Київ до відповідача, Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м.Покровськ, м.Родинське про стягнення збитків у розмірі 61773647,74грн залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Київ строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

01.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 31.10.2024 про усунення недоліків позовної заяви по справі №905/1325/24 на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2024 з додатками.

Ухвалою суду від 05.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1325/24; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.11.2024 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 27.11.2024 відкладено підготовче засідання на 17.12.2024 о 13:00год.

16.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі б/н від 16.12.2024 з додатками.

Ухвалою суду від 17.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/1325/24 на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання на 14.01.2025 о 10:30год.

14.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі б/н від 14.01.2025, за змістом яких останній просить суд визнати поважними причини неподання позивачем копії акту здачі-прийняття наданих послуг за квітень 2018 року по ділянці МДО (9 південна лава ухилу №1 «біс» пл.k5 2 ступені) та копій платіжних доручень №298 від 07.08.2018 на суму 3194779,67грн, № 412 від 28.08.2018 на суму 8771831,78 грн та встановити позивачу додатковий строк - до початку розгляду справи по суті, для подання означених доказів.

Ухвалою суду від 14.01.2025 задоволено клопотання представника позивача про визнання поважними причин неподання доказів та надання часу для їх подання; визнано поважними причини неподання копії акту здачі-прийняття наданих послуг за квітень 2018 року по ділянці МДО (9 південна лава ухилу №1 «біс» пл.k5 2 ступені) та копій платіжних доручень №298 від 07.08.2018 на суму 3194779,67грн, № 412 від 28.08.2018 на суму 8771831,78 грн та встановлено позивачу додатковий строк для подання означених доказів до 03.02.2025; закрито підготовче провадження по справі №905/1325/24; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 04.02.2025 о 10:30 год.

03.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, яке судом задоволено з урахуванням ухвали суду від 14.01.2025.

В судовому засіданні 04.02.2025 представник позивача в режимі відеоконференції надав пояснення щодо позову, наполягав на задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 04.02.2025 представник відповідача не з`явився, про місце, дату та час був належним чином повідомлений.

Учасникам справи ухвали по справі надходили до електронних кабінетів підсистеми «Електронний суд», про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронного кабінету.

Відповідно до ч.11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Суд зазначає, що ухвали суду по справі були направлені учасникам справи на електронні поштові скриньки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відтак, відповідач був належним чином повідомлений про рух справи.

Суд зазначає, що відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

02.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (замовник, позивач) та Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» (підрядник, відповідач) було укладено договір підряду №0204/18 (договір).

Відповідно до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник зобов`язується виконати роботи з видобутку вугілля, а також монтажно-демонтажні та ремонтні роботи (підрив, зачистка, доставка і видача матеріалів і обладнання), далі за текстом договору - «Роботи», в межах гірничого відводу замовника, а саме: в 1 «біс» північній лаві ухилу № 1 заскидової частини пласта lз і 9 південній лаві ухилу №1 «біс» пл.К5 2 ступеня, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити належним чином виконані роботи.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що узгоджені сторонами найменування, склад та обсяг робіт, передбачених п.1.1. цього договору, зазначаються в затверджених сторонами щомісячних графіках виробничих робіт і видобутку вугілля, які складаються за результатами проведення програми розвитку гірничих робіт на поточний місяць і є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору, термін виконання робіт: з « 01» квітня 2018 року по « 31» грудня 2020 року. Термін виконання робіт може бути змінений шляхом укладення сторонами додаткової угоди до цього договору.

Факт належного виконання робіт за договором підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийому наданих послуг (з додатками) відповідно до умов цього договору. Не пізніше 8 (восьмого) робочого дня кожного календарного місяця наступного за звітним підрядник зобов`язується складати і надавати замовнику по два примірники підписаних з його боку актів здачі-прийому наданих послуг (з додатками), що містять інформацію про склад, обсяг і вартість робіт, виконаних в попередньому календарному місяці, з доданням відповідних вимірювальних актів, актів приймання-бракування виконаних робіт, розшифровку фонду зарплати за видами оплат, розрахунок заробітної плати згідно фактичного обсягу та довільного (щомісячного) акту прийому-передачі вугілля (вугільної продукції) (п. 3.3. договору).

Відповідно до п.п. 4.1.-4.2. договору, вартість виконаних робіт визначається на підставі актів здачі-прийому наданих послуг (при цьому в розрахунок вартості даних робіт не включається розмір амортизаційних відрахувань за основними засобами - обладнання (в т.ч. машин і механізмів), переданим замовником для виконання робіт підряднику). Розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі актів здачі-прийому виконаних робіт, підписаних сторонами.

Згідно п. 4.3. договору, підрядник зобов`язаний скласти податкову накладну в день виникнення податкового зобов`язання, визначених у відповідності з нормами ст.187 Податкового кодексу України, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати замовнику в порядку визначеному ст. 201 Податкового кодексу України з зазначенням повних кодів УК ЗЕД. Порушення підрядником встановленого законодавством порядку оформлення, підписання, реєстрації в ЄРПН і видачі податкової декларації замовнику вважається порушенням умов договору, за яке підрядник несе відповідальність передбачену розділом 5 цього договору.

Пунктом 5.5. договору встановлено, що у разі неправильного оформлення підрядником первинних та податкових документів, порушення підрядником зобов`язань щодо своєчасного складання податкової накладної, реєстрації її в ЄРПН, підрядником протягом 7 (семи) днів від дати відповідної вимоги замовника зобов`язується відшкодувати замовнику всі збитки понесені замовником з вини підрядника у вигляді додаткових податкових зобов`язань, штрафних санкцій з податків та зборів, а також інших документально підтверджених видатків. У разі відсутності у підрядника можливостей щодо оформлення податкових зобов`язань за виконаними на користь замовника роботами, замовник має право утримати суми ПДВ, які не були зареєстровані підрядником у ЄРПН після закінчення 1095 днів від дати складання податкової накладної (розрахунку коригування) згідно з чинними нормами Податкового Кодексу України, рівній сумі несформованих таким чином зобов`язань з ПДВ із суми, що належать підряднику як оплата за виконані роботи.

Як встановлено у п.7.1 договору, договір вступає в силу 01 квітня 2018 року та діє до 31 грудня 2020 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від зобов`язань, які повинні бути виконані в період його дії і від відповідальності за порушення, які мали місце в період дії договору.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

До договору підряду №0204/18 від 02.04.2018 сторонами погоджувалися додаткові угоди, а саме: додаткова угода №1 від 19.07.2018, додаткова угода №2 від 31.08.2018, додаткова угода б/н від 12.02.2019, додаткова угода б/н від 14.02.2019, додаткова угода б/н від 18.03.2019.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Позивач наполягає, що на виконання вимог договору підряду №0204/18 від 02.04.2018 сторонами складені та підписані акти здачі прийняття робіт (наданих послуг), відповідно до яких, на виконання умов договору в період з квітня 2018 року по лютий 2020 року відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи на загальну суму 387944497,72 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.05.2020 по справі №905/2289/19, яке набрало законної сили, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Покровськ, м. Родинське, Донецька область, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м.Покровськ, м.Родинське, Донецька область, про стягнення збитків у сумі 2883768,54грн було задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» збитки у сумі 2883768,54грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 43256,53грн.

В обґрунтування позову по справі №905/2289/19 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Покровськ, м. Родинське, Донецька область, посилався на те, що відповідач, Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», м.Покровськ, м. Родинське, Донецька область в порушення вимог Податкового кодексу України не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, тим самим позбавивши позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у сумі 2883768,54грн за операціями з придбання послуг (робіт) за договором №0204/18 від 02.04.2018 у період квітень-серпень 2018 року.

На виконання вимог договору №0204/18 від 02.04.2018 сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття наданих послуг, відповідно до яких, на виконання умов договору в період з вересня 2018 року по лютий 2020 року відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи на загальну суму 370641886,43 грн, в тому числі ПДВ 61773647,74 грн, на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи:

- акт здачі-прийняття наданих послуг за вересень 2018 року на загальну суму 15879786,64 грн (в тому числі 2646631,11 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за вересень 2018 року на загальну суму 1380897,17 грн (в тому числі 230149,53 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за жовтень 2018 року на загальну суму 22577989,92 грн (в тому числі 3762998,32 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за жовтень 2018 року на загальну суму 876825,04грн (в тому числі 146137,51 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за листопад 2018 року на загальну суму 24642162,19 грн (в тому числі 4107027,03 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за грудень 2018 року на загальну суму 26696199,78 грн (в тому числі 4449366,63 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за січень 2019 року на загальну суму 26984482,09грн (в тому числі 4497413,68 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за лютий 2019 року на загальну суму 26330203,72грн (в тому числі 4388367,28 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за березень 2019 року на загальну суму 26889526,58 грн (в тому числі 4481587,76 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за квітень 2019 року на загальну суму 25458048,10 грн (в тому числі 4243008,02 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за травень 2019 року на загальну суму 24399031,14 грн (в тому числі 4066505,19 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за червень 2019 року на загальну суму 24537302,39 грн (в тому числі 4089550,40 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за липень 2019 року на загальну суму 22106670,98грн (в тому числі 3684445,16 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за серпень 2019 року на загальну суму 21396311,62 грн (в тому числі 3566051,94 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за вересень 2019 року на загальну суму 13866670,26 грн (в тому числі 2311111,71 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за жовтень 2019 року на загальну суму 16204529,92 грн (в тому числі 2700754,99 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за листопад 2019 року на загальну суму 15843040,46 грн (в тому числі 2640506,74 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за грудень 2019 року на загальну суму 12118518,16 грн (в тому числі 2019753,03 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за січень 2020 року на загальну суму 9383034,14грн (в тому числі 1563839,02 грн ПДВ);

- акт здачі-прийняття наданих послуг за лютий 2020 року на загальну суму 13070656,13грн (в тому числі 2178442,69 грн ПДВ).

Означені акти підписані сторонами без зауважень та заперечень, скріплені відтисками печаток підприємств.

Факт надання послуг за договором №0204/18 від 02.04.2018 у вказаний період сторонами не заперечується.

На підтвердження здійснення оплат за договором №0204/18 від 02.04.2018 позивачем надано до матеріалів справи:

- платіжні інструкції, а саме: №57 від 30.10.2018 на суму 13377000,00 грн, №59 від 31.10.2018 на суму 360760,00 грн, №616 від 26.02.2019 на суму 31619379,00 грн, №623 від 01.03.2019 на суму 218087,00 грн, №639 від 04.03.2019 на суму 1918000,00 грн, №1379 від 08.10.2019 на суму 3984025,21 грн, №1380 від 08.10.2019 на суму 5000000,00 грн, №1385 від 09.10.2019 на суму 5000000,00 грн, №1388 від 09.10.2019 на суму 5000000,00 грн, №1389 від 09.10.2019 на суму 5000000,00 грн, №1390 від 09.10.2019 на суму 5000000,00 грн, №1392 від 10.10.2019 на суму 9000497,63 грн, №1393 від 10.10.2019 на суму 6000000,00 грн, №1409 від 16.10.2019 на суму 10142312,62 грн, №1410 від 16.10.2019 на суму 10140000,00 грн, №1411 від 16.10.2019 на суму 10130000,00 грн, №1573 від 06.11.2019 на суму 500000,00 грн, №1687 від 05.12.2019 на суму 3866000,00грн, №1699 від 27.12.2019 на суму 12200000,00 грн, №131 від 27.01.2020 на суму 2750000,00грн, №166 від 31.01.2020 на суму 1250000,00 грн, №168 від 04.02.2020 на суму 1250000,00 грн, №187 від 07.02.2020 на суму 1000000,00 грн, №195 від 11.02.2020 на суму 66260,00 грн, №203 від 12.02.2020 на суму 200000,00 грн, №228 від 14.02.2020 на суму 1000000,00 грн, №241 від 18.02.2020 на суму 1000000,00 грн, №264 від 24.02.2020 на суму 1000000,00 грн, №267 від 24.02.2020 на суму 200000,00 грн, №270 від 27.02.2020 на суму 30000,00 грн, №289 від 28.02.2020 на суму 500000,00 грн, №290 від 28.02.2020 на суму 150000,00 грн, №308 від 05.03.2020 на суму 1000000,00 грн, №309 від 06.03.2020 на суму 36000,00 грн, №316 від 11.03.2020 на суму 100000,00 грн, №317 від 11.03.2020 на суму 130000,00 грн, №318 від 11.03.2020 на суму 900000,00 грн, №340 від 16.03.2020 на суму 1200000,00 грн, №359 від 18.03.2020 на суму 100000,00 грн, №354 від 18.03.2020 на суму 1100000,00 грн, №379 від 20.03.2020 на суму 1100000,00 грн, №397 від 23.03.2020 на суму 450000,00 грн, №398 від 24.03.2020 на суму 1100000,00 грн, №403 від 24.03.2020 на суму 100000,00 грн, №437 від 26.03.2020 на суму 1100000,00 грн, №440 від 26.03.2020 на суму 650000,00 грн, №441 від 27.03.2020 на суму 10000,00 грн, №442 від 27.03.2020 на суму 1100000,00 грн, №485 від 07.04.2020 на суму 30000,00 грн, №579 від 15.04.2020 на суму 1000000,00 грн, №895 від 26.05.2020 на суму 1125000,00 грн, №51 від 07.04.2022 на суму 150000,00 грн, №70 від 02.05.2022 на суму 50000,00 грн, №101 від 17.06.2022 на суму 10000000,00 грн, №103 від 21.06.2022 на суму 1355300,00 грн, №119 від 30.06.2022 на суму 200000,00 грн, №124 від 01.07.2022 на суму 15000000,00 грн, №133 від 07.07.2022 на суму 70000,00 грн, №153 від 08.07.2022 на суму 2112505,00 грн, №180 від 15.07.2022 на суму 11525,00 грн, №189 від 15.07.2022 на суму 10000000,00 грн, №206 від 18.07.2022 на суму 200000,00грн, №261 від 26.07.2022 на суму 200000,00 грн, №266 від 29.07.2022 на суму 12000000,00 грн, №743 від 04.08.2022 на суму 200000,00 грн, №745 від 05.08.2022 на суму 9438314,81 грн, №744 від 05.08.2022 на суму 9800,00 грн;

- платіжні доручення, а саме: №691 від 25.07.2022 на суму 30000,00 грн, №14 від 25.03.2022 на суму 6795000,00 грн, №52 від 25.03.2022 на суму 100000,00 грн, №53 від 25.03.2022 на суму 175000,00 грн, №55 від 29.03.2022 на суму 15000,00 грн, №57 від 31.03.2022 на суму 6500000,00 грн, №86 від 01.04.2022 на суму 140000,00 грн, №101 від 05.04.2022 на суму 20000,00 грн, №103 від 05.04.2022 на суму 14500000,00 грн, №136 від 06.04.2022 на суму 1250000,00 грн, №140 від 12.04.2022 на суму 9500,00 грн, №141 від 14.04.2022 на суму 25000,00 грн, №142 від 14.04.2022 на суму 12300000,00 грн, №153 від 14.04.2022 на суму 152274,00 грн, №154 від 15.04.2022 на суму 200000,00 грн, №188 від 22.04.2022 на суму 11000000,00 грн, №194 від 26.04.2022 на суму 6000,00 грн, №216 від 29.04.2022 на суму 400000,00 грн, №221 від 02.05.2022 на суму 10000000,00 грн, №247 від 03.05.2022 на суму 100000,00 грн, №255 від 05.05.2022 на суму 35000,00 грн, №262 від 10.05.2022 на суму 200000,00 грн, №277 від 13.05.2022 на суму 11380000,00 грн, №281 від 13.05.2022 на суму 3200000,00 грн, №283 від 16.05.2022 на суму 68000,00 грн, №284 від 17.05.2022 на суму 100000,00 грн, №287 від 19.05.2022 на суму 11750,00 грн, №289 від 19.05.2022 на суму 9500,00 грн, №298 від 20.05.2022 на суму 10000000,00 грн, №321 від 23.05.2022 на суму 150000,00 грн, №328 від 24.05.2022 на суму 920000,00 грн, №391 від 30.05.2022 на суму 400000,00 грн, №410 від 06.06.2022 на суму 17000000,00 грн, №447 від 09.06.2022 на суму 2419400,00 грн, №464 від 10.06.2022 на суму 120000,00 грн, №470 від 10.06.2022 на суму 150000,00 грн, №525 від 17.06.2022 на суму 1000000,00 грн, №545 від 20.06.2022 на суму 38200,00грн, №546 від 21.06.2022 на суму 150000,00 грн, №576 від 28.06.2022 на суму 200000,00 грн, №676 від 22.07.2022 на суму 44450,00 грн;

- виписки по особовому рахунку, а саме: за 07.08.2018 на суму 3194779,67 грн, за 28.08.2018 на суму 8771831,78 грн, за 06.03.2019 на суму 13358986,00 грн, за 07.06.2019 на суму 1000000,00 грн, за 18.06.2019 на суму 150010,00 грн, за 19.06.2019 на суму 1503050,00грн, за 08.07.2019 на суму 50000,00 грн, за 09.07.2019 на суму 94000,00грн, за 10.07.2019 на суму 15000000,00 грн, за 15.07.2019 на суму 100000,00грн, за 19.07.2019 на суму 120000,00 грн, за 28.02.2020 на суму 350000,00 грн, за 05.03.2020 на суму 15000,00 грн, за 11.03.2020 на суму 300000,00 грн, за 13.03.2020 на суму 20000,00грн, за 17.03.2020 на суму 20000,00 грн, за 17.04.2019 на суму 5600000,00 грн, за 18.04.2019 на суму 4692000,00 грн, за 05.05.2020 на суму 100000,00 грн, за 06.05.2020 на суму 10000,00 грн. Всього оплат на загальну суму 387944497,72 грн.

Позивачем також долучено до матеріалів справи податкові декларації з податку на додану вартість за період з вересня 2018 року по березень 2020 року на підтвердження відсутності факту реєстрації відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вказує, що внаслідок того, що відповідач за вищенаведеними господарськими операціями не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «Краснолиманське» позбавлено права на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 61773647,74 грн за звітні періоди вересень 2018 року лютий 2020 року, що є збитками, які підлягають відшкодуванню у судовому порядку.

В додаткових письмових поясненнях від 16.12.2024 позивач зазначив, що не скористався своїм правом та не застосовував до відповідача санкції зазначені в п.5.5 договору, доказів протилежного матеріали справи не містять.

З огляду на вищевикладене, позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №0204/18 від 02.04.2018 в частині складання та реєстрації податкових накладних відповідачем, звернувся з цим позовом до суду про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м.Покровськ, м.Родинське збитків у розмірі 61773647,74 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків.

За змістом ч.ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1)втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, є порушення зобов`язання.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст.224 Господарського кодексу України).

За змістом ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Відсутність хоча б одного з вказаних елементів свідчить про відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення та відповідно виключає можливість притягнення особи до цивільно-правової відповідальності у виді відшкодування збитків.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Таким чином, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Статтею 14 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п.14.1.178); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

Згідно зі ст.198 Податкового кодексу України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Пунктами 198.1, 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Положення п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачають, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зазначених у наведеній нормі. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору підряду №0204/18 від 02.04.2018.

Відповідно до п.3.3. договору, факт належного виконання робіт за договором підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийому наданих послуг (з додатками) відповідно до умов цього договору.

З наявних у матеріалах справи актів здачі-прийняття наданих послуг за період з вересня 2018 року по лютий 2020 року вбачається, що відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи на загальну суму 370641886,43 грн, в тому числі ПДВ 61773647,74 грн.

Згідно п.4.2. договору, розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі актів здачі-прийому виконаних робіт, підписаних сторонами.

Згідно наданих позивачем платіжних інструкцій, платіжних доручень та виписок по особовому рахунку судом встановлено, що позивачем сплачено виконані відповідачем роботи за період вересень 2018 року - лютий 2020 року в повному обсязі.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

За твердженням позивача, яке знаходять своє підтвердження у наявних в матеріалах справи документах, підрядником не виконано обов`язку щодо реєстрації податкових накладних за фактом виконаних робіт.

Поряд з цим, згідно п.4.3. договору, підрядник зобов`язаний скласти податкову накладну в день виникнення податкового зобов`язання, визначених у відповідності з нормами ст.187 Податкового кодексу України, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати замовнику в порядку визначеному ст. 201 Податкового кодексу України з зазначенням повних кодів УК ЗЕД.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту (подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 виснувала, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, та відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця та/або виконавця робіт/послуг, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем/замовником майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (виконавець робіт) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Судом враховано, що позивач здійснив в повному обсязі розрахунки за виконані відповідачем роботи, в тому числі з урахуванням ПДВ. Така опосередкована сплата податку, дає позивачу право мати обґрунтовані очікування отримання відповідної компенсації своїх витрат у вигляді податкового кредиту із правом розпорядитися ним на власний розсуд - зменшити податкові зобов`язання або вимагати відшкодування ПДВ.

Невиконання відповідачем, передбачених договором та Податковим кодексом України зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних, в умовах отримання плати за надані послуги з урахуванням ПДВ, свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму або виникнення права на відшкодування ПДВ, які фактично є збитками позивача у розмірі сплаченого ним у складі вартості робіт податку на додану вартість у розмірі 61773647,74 грн. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду, що викладена у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Одночасно, слід зазначити, що згідно з ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18 від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22.

Беручи до уваги наведене, фактичні обставини справи вказують на невиконання встановленого договором, а насамперед законом, обов`язку відповідачем, та яке має ознаки протиправної поведінки (бездіяльності) особи.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вищенаведених обставин, як і не надано належних доказів відсутності вини у нереєстрації податкових накладних, як і не надано доказів на підтвердження факту реєстрації в установлений законом термін спірних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та відшкодування завданих позивачу збитків.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м.Покровськ, м.Родинське про стягнення збитків у розмірі 61773647,74грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Київ до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м.Покровськ, м.Родинське про стягнення збитків у розмірі 61773647,74 грн задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, вул.Перемоги, буд.9, код ЄДРПОУ 31599557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (01054, м.Київ, вул.Хмельницького Богдана, буд.64, код ЄДРПОУ 32281519) збитки у розмірі 61773647,74грн та судовий збір у розмірі 741283,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

В судовому засіданні 04.02.2025 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 06.02.2025.

Суддя Г.Є. Курило