Ухвала суду № 124955557, 04.02.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/414/25

Провадження № 1-кс/947/1353/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про застосування в рамках кримінального провадження № 42023164110000010 від 04.05.2023 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березівка Одеської області, українця, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про застосування в рамках кримінального провадження № 42023164110000010 від 04.05.2023 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів клопотання вбачається, що Відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023164110000010 від 04.05.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ХІ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» визначено, що волонтерська діяльність - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерська допомога - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності. Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, неприбутковості.

Благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових праву власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні, правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій, забезпечує Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» 05.07.2012 №5073-VI (із змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 1. статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 №5073, цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.

Положеннями статті 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 №5073 Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1. статті 11 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 №5073 метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Положеннями статті 27 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 №5073 суб`єкти благодійної діяльності і посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування несуть цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства про благодійну діяльність у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 2) статті 1 Закону №1192-XIV гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону № 5073-VI, метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Благодійним фондом визнається благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов`язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками (пункт 4 статті 13 Закону № 5073-VI).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону № 5073-VI, благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону № 5073-VI зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу» (із змінами та доповненнями) бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.

Згідно з пунктом 2. статті 16 Закону № 5073-VI, використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

09.06.2016 установчими зборами засновників БФ «АДЖАЛИК» (благодійний фонд) утворено Благодійний фонд, який зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 40554972) за номером запису №15381020000016730 в установленому законом порядку, та взято на облік 10.06.2016 Головним управлінням регіональної статистики, 09.06.2016 Комінтернівською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області, особа що має право вчиняти юридичні дії, керівник - ОСОБА_7 із основним видом діяльності якого є 88.99 - надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання та зазначення юридичної адреси: АДРЕСА_2 та відповідно до пп. 133.4.6 ПК України визнано неприбутковою організацією яка не є платником податку на прибуток підприємств відповідно доп. 133.4 ПК України.

Так, згідно розділу ІІ Статуту Благодійного фонду (Статут) цілями благодійної діяльності Організації є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності визначених цим Статутом, а також розвиток та підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами діяльності Організації є охорона здоров`я, допомог особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, опіки піклування, законне представництво та правова допомога, соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності, права людини і громадянина та основоположні свободи, екологія, охорона довкілля та захист тварин, запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, розвиток територіальних громад, освіта, охорона культурної спадщини, культура мистецтво, наука та наукові дослідження, спорт та фізична культура розвиток міжнародної співпраці України, сприяння здійсненню державних регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих поліпшення соціально-економічного становища в Україні. Видами діяльності Організації є: безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав; благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність; Управління благодійними ендавментами; благодійна діяльність у галузі охорони здоров`я; фінансування оздоровчих та благодійних програм; здійснення благодійної діяльності в інших формах, не заборонених законодавством України.

Згідно пункту 2.5. розділу ІІ Статуту на фінансування благодійних програм повинна використовуватися вся сума надходжень, що надійшла за фінансовий рік від підприємств організацій, які перебувають у власності Організації, та інших підприємств організацій за виключенням адміністративно-господарських витрат пов`язаних з функціонуванням Організації.

Відповідно до пункту 3.3.10 розділу ІІІ Статуту здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню її статутних цілей.

Згідно з розділом VI Статуту органами управління Організації є Загальні збори учасників і Директор до компетенції яких відноситься зокрема визначення основних (стратегічних) напрямків діяльності Організації, затвердження планів благодійних програм та звітів про їх виконання, затвердження річних результатів діяльності Організації, затвердження річних планів, звітів про їх виконання, затвердження звітів Директора.

Відповідно до розділу VII Статуту майно Організації складають кошти Організації, а також інші цінності, вартість яких відображено у самостійному балансі.

Джерелом формування майна Організації є:Внески засновників, учасників та інших благодійників; Благодійні внески і пожертвування, що мають цільовий характер (благодійні гранти), надані фізичними та юридичними особами в грошовій та натуральній формі; Надходження від проведення благодійних компаній по збору благодійних пожертвувань, благодійних масових заходів, благодійних лотерей та благодійних аукціонів по реалізації майна та пожертвувань, які надійшли від благодійників; Доходи від депозитних вкладів та від цінних паперів, надходження від підприємств, організацій, що перебувають у власності Організації; Інші джерела, не заборонені законодавством України; Організація веде оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, реєструється в органах державної податкової адміністрації та вносить до бюджету платежі, у порядку та розмірах, які передбачені законодавством; Організація веде бухгалтерський та статистичний облік та звітність, подає їх у встановленому законом порядку; Організації заборонено розподіляти отримані доходи (прибутки)

або їх частини серед засновників (учасників), членів Організації працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб; Доходи (прибутки) Організації використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених цим Статутом.

Виходячи з принципів утворення і діяльності громадських об`єднань, відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Так, Протоколом №1 від 09.06.2016 установчих зборів засновників благодійного фонду «АДЖАЛИК», посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9 Одеського міського нотаріального округу зареєстрованого в реєстрі за №682, визначено рішення засновника ОСОБА_7 утворити благодійну організацію у вигляді благодійного фонду з назвою Благодійний фонд «АДЖАЛИК» з місцем здійснення благодійної діяльності територія України, вважати місце знаходження організації: 67543, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Миру, будинок 16А. виконання функції виконавчого органна директора покладено ОСОБА_7 .

Наказом №1 від 09.06.2016 БФ «АДЖАЛИК» визначено, що за протоколом №1 Установчих зборів засновників від 09.06.2016, ОСОБА_7 приступив до виконання обов`язків директора фонду з 09.06.2016.

Протоколом №2-2021 від 10.06.2021 загальних зборів учасників благодійного фонду «АДЖАЛИК» (ідентифікаційний код 40554972) встановлено рішення обрати на новий термін директором фонду ОСОБА_7 з 10.06.2021.

Листом №б/н та без дати складання, підписаним від імені директор ОСОБА_7 БФ «АДЖАЛИК» складеним та поданими до Комінтернівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управляння ДФС в Одеській області, що підтверджується штампом про прийняття від 17.06.2016, визначено, що виконання обов`язків головного бухгалтера фонду покладено директора фонду ОСОБА_7 .

Наказом №1 від 10.06.2021 БФ «АДЖАЛИК» на підставі рішення загальних зборів засновників №1-2021 від 10.06.2024 визначено продовжити виконання обов`язків директора фонду без нарахування заробітної плати ОСОБА_7 .

Зокрема згідно п.п. 6.12-6.14 розділу VI Статуту Директор Організації несе персональну відповідальність за стан та діяльність Організації, розпоряджується майном Організації, має право підпису договорів, контрактів, доручень, банківських, фінансових та інших документів організаційно-господарської діяльності Організації, згідно чинного законодавства, Директор Організації є посадовою особою та несе відповідальність відповідно до законодавства України.

Однак, директор Благодійного фонду ОСОБА_7 , діючи всупереч положень ЗУ Про благодійну діяльність та благодійні організації, ЗУ Про гуманітарну допомогу, Статуту, Податкового кодексу України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, діючи з корисливих мотивів вчинив використання благодійних пожертв та безоплатної допомоги для отримання прибутку та власного незаконного збагачення за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 25.03.2022 по 27.12.2024 юридичними та фізичними особами надано гуманітарну допомогу у вигляді благодійних внесків на банківські рахунки фонду, відкриті в фінансових установах ПАТ «МТБ БАНК», АТ КБ «Приват Банк», АТ «Універсал Банк», АТ «ПІРЕУС БАНК МТБ», для забезпечення здійснення благодійної діяльності відповідно до Статуту, на загальну суму 5417901 грн. (п`ять мільйонів чотириста сімнадцять тисяч дев`ятсот одна гривня).

Так, у невстановлені в ході досудового слідства дату та час, але не пізніше 25.03.2022, ОСОБА_7 скориставшись умовами військового стану, з метою незаконного збагачення розробив злочинний план заволодіння чужим майном - благодійною пожертвою, з метою подальшого її використання для отримання прибутку, для власного незаконного збагачення.

ОСОБА_7 будучи засновником БФ «Аджалик», скориставшись довірою благодійників та тим, що останні не вимагають звітування за використання благодійних пожертв, ігноруючи норми податкового законодавства щодо подання звітності, достовірно знаючи про намір благодійника, на фінансування потреб фонду направлених на потрерби, що визначені п. 1 ст. 3 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» №5073-VI та Статутом БФ «АДЖАДИК» та викладені у листах - запитах, у порушення Закону України «Про гуманітарну допомогу», Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», Закону України «Про громадські об`єднання» та Податкового Кодексу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання реалізуючи свій єдиний злочинний умисел направлений навикористання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час дії воєнного стану, для власного незаконного збагачення, у період з 25.03.2022 по 27.12.2022, більш точної дати досудовим слідством не встановлено, під приводом діяльності на користь БФ «Аджалик», яка мала полягати у безоплатній передачі Фонду благодійних пожертв безоплатно, отримав благодійну пожертву благодійників, на загальну суму 5417901,60 грн., частиною яких вирішив заволодівати по частково, виходячи з конкретної необхідності у грошових коштах для нього та їх розміру за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , будучи засновником, БФ «Аджалик», 15.03.2022 відкрив рахунок № НОМЕР_1 шляхом подачі заяви про відкриття поточного рахунку в ПАТ «МТБ БАНК», заяви про приєднання до Договру про комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання №90042 від 09.03.2022 та заяву на реєстрацію послуг дистанційного банківського обслуговування для юридичних осіб від 15.03.2022 із підключенням Підприємства до послуги Інтернет-банкінгу МТВ-В, зазначивши себе у переліку осіб та зразків підпису, які мають права розпоряджатися рахунком як директора та поставивши зразок свого підпису в графі «Зразок підпису» доступ до якого здійснюється за допомогою відкритого ключа RSA на власне ім`я, таким чином отримав безперешкодний доступ до грошових коштів на загальну суму 5417901,60 грн, надісланих у якості благодійної пожертви від благодійників.

Достовірно знаючи, що вказані грошові кошти є благодійною пожертвою, спрямованою на забезпечення діяльності БФ «Аджалик», що визначена п. 1 ст. 3 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» №5073-VI, Статутом БФ «АДЖАДИК» та викладені у листах - запитах з метою отримання прибутку, шляхом заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_7 у період часу з 25.03.2022 по 27.12.2022 незаконно використав благодійну пожертву на загальну суму 3381 100 грн. (три мільйони триста вісімдесят одна тисяча сто гривень) шляхом перерахування вказаних грошових коштів з рахунку НОМЕР_1 , відкритого у ПАТ «МТБ БАНК», доступ до якого здійснюється за допомогою інтернет-банкінгу та відкритого ключа RSA, та був призначений для зберігання коштів належних БФ «Аджалик» на особисті банківські рахунки ФОП ОСОБА_7 № НОМЕР_2 відкритий в АТ «КБ «Приватбанк» та НОМЕР_3 відкритий ПАТ "МТБ Банк" таким чином останній використав благодійну пожертву на загальну суму 3381100 грн. (три мільйони триста вісімдесят одна тисяча сто гривень), з метою отримання прибутку, у значному розмірі, під час воєнного стану.

Так, ОСОБА_7 , будучи засновником та директором Благодійного фонду, маючи одноособовий доступ до грошових коштів, що одержаних Благодійним фондом безпосередньо як благодійні пожертви які знаходяться на банківських рахунках Благодійного фонду, усвідомлюючи незаконність своїх дій, що суперечать цілям благодійної діяльності та їх суспільну небезпечність, в період часу з 25.03.2022 по 27.12.2022 здійснив низку фінансових операцій, не пов`язаних з досягненням цілей благодійної діяльності, що визначені п. 1 ст. 3 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» №5073-VI та Статутом БФ «АДЖАДИК» шляхом перерахування на власні карткові рахунки, чим фактично розпорядився гуманітарною допомогою у вигляді благодійних пожертв на загальну суму 3381 100 грн. (три мільйони триста вісімдесят одна тисяча сто гривень), що відповідно до п. 2 Примітки до ст.201-2 у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі, таким чином використав благодійні пожертви з метою отримання прибутку вчинені під час воєнного стану.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з огляду на необгрунтованість підозри, відсутність доказів ухилення від органу досудового розслідування.

Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 201-2 КК України вручено в порядку передбаченого Главою VI та ХI КПК України.

Так, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, які згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень.

Крім того, у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 14.05.2023 о 08.25 год. через пункт пропуску «Маяки-Удобне» перетнув державний кордон України у напрямку Республіки Молдови, наразі його місцезнаходження органам досудового розслідування не відомо, зв`язку з чим, є підстави вважати, що він переховується від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Підозрюваного ОСОБА_7 30.12.2024 оголошено в розшук, здійснення якого доручено співробітникам 7 управління ДВКР СБ України.

Згідно обліків Державної прикордонної служби України (відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ від 13.01.2025 №19/3007-25- Вих) ОСОБА_7 14.05.2023 о 08.25 год. через пункт пропуску «Маяки-Удобне» перетнув державний кордон України у напрямку Республіки Молдови.

Відповідно до п. 8 розділу VIII Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України № 575 від 07.07.2017, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України № 937/30805 від 31.07.2017 - у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких підозрюваного оголошено в розшук, у разі наявності достатніх підстав вважати, що особа може переховуватися за межами України, слідчий відповідно до законодавства вирішує питання про оголошення особи в міжнародний розшук.

Враховуючи викладене, постановою слідчого від 14.01.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, здійснення якого доручено співробітникам 7 управління ДВКР СБ України.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

Як встановлено слідчим суддею, на теперішній час ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, максимальна межа покарання за які передбачає позбавлення волі строком до 7 років

Згідно наявних матеріалів, підозрюваний ОСОБА_7 на теперішній час оголошений у розшук.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, кількість інкримінованих епізодів злочинної діяльності та зокрема їх характер, беручи до уваги те, що ОСОБА_7 на теперішній час ухиляється від органів досудового розслідування та покарання, на думку слідчого судді ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність, в рамках такого кримінального провадження наявні.

Як вбачається з наявної в матеріалах клопотання постанови слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 30.12.2024 року, підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук, та постановою від 14.01.2025 року оголошено в міжнародний розшук.

Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Частиною 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Оскільки іншого порядку оголошення особи в міжнародний розшук ні чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, ані інші спеціальні нормативно-правові акти не містять, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено, що підозрювана ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук.

При цьому, згідно п. 4.4 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним Наказом №3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року (далі Інструкціїї), підставою для міжнародного розшуку є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ.

Відтак, в даному випадку слід розмежовувати процедуру «оголошення особи у міжнародний розшук», яка регулюється положеннями ст. 281 КПК України, та процедури «міжнародного розшуку з використанням можливостей НЦБ Інтерполу в Україні», яка вже відбувається на підставі постанови про оголошення в міжнародний розшук відповідно до положень Інструкції.

Згідно з роз`ясненням Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ відповідно до статті 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07, публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук особи з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції) та Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП-Інтерпол у порядку передбаченому чинним законодавством.

На дев`яносто дев`ятій сесії (27.02-03.03.2017) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст. 83.2 Правил Організації.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.

Враховуючи викладені обставини у сукупності, з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу з боку останнього свідків в рамках даного кримінального провадження, можливого вчинення інших кримінальних правопорушень або продовження вчинення інкримінованого злочину, а також враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що нормою ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчого, після затримання підозрюваної особи і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця здійснення досудового розслідування слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відтак, слідчим суддею протягом 48 годин з моменту доставки підозрюваного до органу досудового розслідування, у випадку його затримання, буде здійснена перевірка необхідності застосування саме такого запобіжного заходу, а не, зокрема, більш м`якого, що належним чином забезпечить права підозрюваної особи ОСОБА_7 . Крім того, враховуючи, що на даний час вирішується питання саме про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вирішення питання про застосування такого запобіжного заходу буде вирішуватися окремо у випадку його затримання, слідчий суддя, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України не вирішує питання про визначення того чи іншого розміру застави, а також, згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, не визначає дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 281, 309, 575 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про застосування в рамках кримінального провадження № 42023164110000010 від 04.05.2023 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 задовольнити.

За відсутності підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_7 , в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1