Рішення № 124953711, 05.02.2025, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1853/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом у якому посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, загальною площею 3,400 га, кадастровий номер 5122310100:01:005:0334, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 002641 від 08.10.1998, яку він успадкував після смерті ОСОБА_3 за заповітом, проте не оформив. Також залишилося спадкове майно у вигляді земельної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, загальною площею 3,0899 га, кадастровий номер 5122310100:01:005:0324, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 025992 від 08.10.1998. Все своє майно він заповів позивачці. Позивачка спадщину після смерті спадкодавця прийняла, проте оригінали правовстановлюючого документа відсутній. У зв`язку з цим звернувся до суду з вказаним позовом.

Просить суд визнати за нею право власності на вказані земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради, загальною площею 3,400 га відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ОД № 002641, виданого 08.10.1998, кадастровий номер 5122310100:01:005:0334.

ОСОБА_3 склала заповіт від 12.04.2005 за яким заповідала вищевказану земельну ділянку ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 165/2020. Однак ОСОБА_2 відповідним чином не переоформив вказане спадкове майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради, загальною площею 3,0899 га, належної спадкодавцю відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ОД № 025992, виданого 08.10.1998, кадастровий номер 5122310100:01:005:0324, та вищезгаданої земельної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради, загальною площею 3,400 га відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ОД № 002641, виданого 08.10.1998 на ім`я ОСОБА_3 , кадастровий номер 5122310100:01:005:0334, спадщину після смерті якої прийняв проте не оформив.

При житті ОСОБА_2 склав заповіт від 06.11.2020 за яким заповідав все своє майно на що він матиме право за законом позивачці ОСОБА_1 .

Позивачка спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла, про що свідчать матеріали спадкової справи № 145/2023.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивачка спадщину після смерті спадкодавця прийняла, є спадкоємцем за заповітом, спадкове майно у вигляді вказаних земельних ділянок дійсно належало спадкодавцеві.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,76-81,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради, загальною площею 3,0899 га, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ОД № 025992, виданого 08.10.1998, кадастровий номер 5122310100:01:005:0324, та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради, загальною площею 3,400 га, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ОД № 002641, виданого 08.10.1998, кадастровий номер 5122310100:01:005:0334, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков