Постанова № 124953461, 06.02.2025, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/1735/24 Провадження № 3/478/52/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2025 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., за участю: секретаря судового засідання Григоренко Н.О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працюючої на посаді головного бухгалтера СТОВ «Відродження», за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП,

В с т а н о в и в:

До Казанківського районного суду Миколаївської області від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшла адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до наданого протоколу про адміністративне правопорушення від 25.11.2024 року № 697 вбачається, що його складено за результатами проведеної податкової перевірки СТОВ «Відродження», відносно головного бухгалтера ОСОБА_1 , яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку за рахунок безпідставного списання з балансу по бухгалтерському рахунку 26-1 «Готова продукція - рослинництво» вартості сільськогосподарської продукції, непридатність до використання якої документально не підтверджено та не встановлено використання її в господарській діяльності підприємства; за рахунок здійснення операцій з постачання самостійно виготовленої готової продукції (свинини) за цінами, нижчими за ринкові, що призвело до: заниження податку на додану вартість на загальну суму 1966342 грн; завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту на загальну суму 222867 грн; відсутності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В судове засідання ОСОБА_1 . Згідно наданої заяви від 05.02.2025 року просила суддю проводити судове засідання без її участі.

Так, згідно поданих письмових пояснень, ОСОБА_1 просила за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Як вбачається з наданих пояснень, за результатами проведеної податкової перевірки СТОВ «Відродження» було складено акт перевірки, в якому були відображені встановлені такою перевіркою порушення податкового законодавства товариством. Не погоджуючись із висновками акту перевірки, СТОВ «Відродження» було подано заперечення до нього. Вказані заперечення не були враховані податковим органом, у зв`язку з чим на керівника та головного бухгалтера СТОВ «Відродження» було складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а пізніше прийнято податкові повідомлення рішення, якими визначено товариству суми податкових штрафів за порушення податкового законодавства.

Не погодившись із прийнятими рішеннями, СТОВ «Відродження» оскаржило їх в адміністративному порядку та на теперішній час розгляд таких скарг триває, рішення по ним не прийнято.

З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 вказує на незаконність притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП до моменту прийняття рішень за процедурою адміністративного та, можливо судового оскарження податкових повідомлень рішень.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши письмові пояснення ОСОБА_1 , суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимогст. 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статей252,280 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положеньст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з доданих ОСОБА_1 матеріалів, не погоджуючись із висновками податкової перевірки, зафіксованої в акті про результати документальної планової виїзної перевірки СТОВ «Відродження» від 29.10.2024 року № 17924/14-29-07-02/03764755, товариство в адміністративному порядку оскаржило прийняті податкові повідомлення рішення до ДПС України.

Суддею також встановлено, що рішенням ДПС України від 02.01.2025 року № 18/6/99-00-06-01-01-06 строк розгляду поданих СТОВ «Відродження» скарг було продовжено до 17.02.2025 року.

Слід зазначити, що відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник податків згідно з п.86.7. ст. 86 Податкового кодексу Українимає право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.

За результатами перевірки у випадках, встановлених п.58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п.56.1 ст.56 Податкового кодексу Україниможуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що на момент розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 25.11.2024 року № 697, складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, грошова сума, визначена податковими повідомленнями рішеннями СТОВ «Відродження» залишається не узгодженою і до остаточного вирішення спору по факту наявності чи відсутності допущених товариством порушень податкового законодавства, вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні є невстановленою.

При вирішенні апеляційної скарги відповідно до приписівст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»апеляційний суд застосовуєКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.7ч.1,245,247п.1,251,280,283,284,294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.163-1 КУпАП- закрити на підставі п. 1 ч.1ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті7та частиною першою статті287 КУпАПпротягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області.

Суддя