Рішення № 124949414, 30.01.2025, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1606/24

Провадження № 2/615/21/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Левченка А. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Павлович В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Валки за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 10 березня 2018 року між відповідачем та публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» був укладений кредитний договір № Z41.19075.003737851 за умовами якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 24960,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов?язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

Сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня підписання договору, тобто по 10 березня 2020 року включно. Позичальник за користування кредитом сплачує банку проценти в розмірі 0.01% річних від залишкової суми кредиту. Нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту. Позичальник повертає кредит разом з процентами в 24 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів.

Одночасно з укладенням кредитного договору позичальник уклав з ТДВ «СК «Арсенал Лайф» договір добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 4160,00 грн. Вигодонабувачем за договором страхування є банк.

Крім того, 08 березня 2018 року позичальник уклав з ПрАТ «Страхова компанія «Аско-Медсервіс» договір добровільного страхування майна № 159247019\18FM, за яким розмір страхової премії/страхового платежу становить 800,00 грн.

Після укладення кредитного договору банк свої зобов?язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок позичальника грошові кошти в сумі 24960,00 грн, з яких був сплачений на рахунок ТДВ «СК «Арсенал Лайф» страховий платіж від імені позичальника в сумі 4160,00 грн, а також сплатив на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «Аско-Медсервіс» страхову премію в сумі 800,00 грн за договором № 159247019\18FM.

Відповідач виконала свої зобов?язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку позичальника за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом сплачено лише 34602,00 грн. Останній платіж проведено 07 жовтня 2019 року. Строк на який було надано кредит за договором сплив 10 березня 2020 року.

У зв?язку із зазначеним, станом на 10 березня 2020 року сформувалася заборгованість позичальника перед банком за договором у розмірі 44741,229999999996 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 8308,02 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 36433,21 грн.

Станом на 16 листопада 2023 року розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінився.

16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z41.19075.003737851 від 10 березня 2018 року.

29 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 29/12-23 відповідно до умов якого ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги за кредитним договором № Z41.19075.003737851 від 10 березня 2018 року.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк». Станом на день відступлення права вимоги (16 листопада 2023 року) позивач та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.

Також, відповідач прострочивши узгоджені строки платежів за кредитним договором порушила зобов`язання та має нести відповідальність передбачену ст. 625 ЦК України, сплатити на користь ТОВ «Санфорд Капітал» суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за період з 11 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року включно.

Враховуючи вищезазначене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z41.19075.003737851 від 10 березня 2018 року у розмірі 55868,899999999994 грн, що складається з суми заборгованості за основним боргом у розмірі 8308,02 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 36433,21 грн, інфляційних втрат у розмірі 8501,34 грн, три проценти річних в сумі 2626,33 грн а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн; витрати на оплату послуг поштового зв`язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв`язку; витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 7200,00 грн.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

07 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, а також стягнути з ТОВ «Санфорд Капітал» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані кошти з банківського рахунку в сумі 9 617,98 грн та судові витрати в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що позивачем заявлена до стягнення сума, яка суперечить умовам кредитного договору, а отже сума позовних вимог розрахована невірно, всупереч встановленого кредитним договором розміру процентів. Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних з огляду на п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором. Згідно вищевказаного графіку вбачається що плата за обслуговування становить 996 грн на місяць. В той же час, Велика Палата Верховного суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі 496/3134/19 зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно виписки по рахунку, яка додана позивачем в якості доказу, вбачається, що за нікчемною умовою договору з відповідача було незаконно списано 17 926 грн. За таких обставин, вищезазначена сума підлягає зарахуванню на заборгованість за основним боргом (тіло кредиту). Позивач зберігає в себе безпідставно набуті кошти в розмірі 9 617,98 грн (8308,02-17 926 = 9 617,98 грн) а отже, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Крім того, представник відповідача просить застосувати строки позовної давності, оскільки останній платіж відповідачем проведено 07 жовтня 2019 року.

Також, представник відповідача вважає, що розмір правничої допомоги позивача є завищеним, адже по своїй суті дана справа не є складною за її змістом, за складання позовної заяви, яка є по суті шаблоном, що підтверджують акти виконаних робіт, що додані до позовної заяви, де вбачається однаковий перелік дій, що були надані адвокатом, а тому представником позивача виставлена значно завищена ціна в сумі 7200 грн, яка є не співмірною зі складністю справи. На підтвердження витрат на правничу допомогу, до суду мають бути подані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. В той же час, жодного документу про сплату позивач не надає. Отже підстави для стягнення витрат на правничу допомогу відсутні.

15 жовтня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача зазначив, що в порушення положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ЦПК України, Лисенко А.О. не надав належного документа на підтвердження його повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 в цивільній справі № 615/1606/24, а тому відзив поданий в інтересах відповідача не може бути прийнятий та розглянутий судом при вирішенні справи по суті. Відзив на позовну заяву поданий поза строками встановленими судом.

Щодо розрахунку заборгованості представник позивача пояснив, що в довідці-розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z41.19075.003737851 зазначено, що заборгованість за основним боргом становить 8 308,02 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 36 433,21 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 0 грн, загальна заборгованість - 44 741,23 грн.

Позивач погоджується із тим, що в даній довідці некоректно вказані відомості щодо заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 36 433,21 грн. Дана сума є заборгованістю за комісіями і була помилково зазначена в якості заборгованості за процентами. Так, як дана довідка була складена АТ «Ідея Банк», ТОВ «Санфорд Капітал» прийняв дані відомості за такі, що відповідають реальним обставинам справи і здійснив розрахунок заборгованості та формував позовні вимоги виходячи із наданих первинним кредитором інформації щодо суми заборгованості. Разом із тим, сума заборгованості за основним боргом по кредитному договору № Z41.19075.003737851 від 10 березня 2018 року в розмірі 8 308,02 грн є правильною, дійсною. Обставину про наявність заборгованості по кредитному договору в розмірі 8 308,02 грн визнає відповідач.

Враховуючи викладене, ТОВ «Санфорд Капітал» зменшує розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за основним боргом в сумі - 8 308,02 грн, інфляційні втрати в сумі - 1578,62 грн, три проценти річних в сумі - 487,69 грн, а загалом - 10 374,33 грн.

Також зазначає, що висновок відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що неправомірно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних витрат, оскільки виходячи із змісту п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період карантину позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки, штрафу, пені - є безпідставним, таким, що ґрунтується на припущеннях, а тому не може братись судом до уваги при вирішенні спору по суті, враховуючи норми чинного законодавства та правові висновки Верховного Суду, 3% річних та інфляційні нарахування не відносяться до категорії пені, штрафу та неустойки, оскільки вони виконують компенсаторну роль та є платою за користування коштами по завершенню дії договору та компенсацією за втрати, які несе сторона договору у зв`язку із знеціненням коштів внаслідок інфляції.

Крім того, представник позивача зазначає, що відповідач не надає жодного належного та допустимого доказу, не наводить норми чинного законодавства на підтвердження наявності підстав для здійснення перерахунку. На момент здійснення оплати відповідачем - позивач не був кредитором, а тому позивач не може нести відповідальність за дії, які не вчиняв, та не може нести відповідальність за правочином, стороною якого він не був на момент виникнення відповідних цивільних правовідносин. ТОВ «Санфорд Капітал» не є стороною кредитного договору, позивач набув право вимоги до відповідача на підставі окремого договору - договору факторингу №29/12-23 від 29 грудня 2023 року.

Також, відповідач обґрунтовує свою позицію щодо визнання положень кредитного договору недійсними і наявність підстав для здійснення перерахунку суми заборгованості посилаючись на постанову Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19. Проте в даному процесі висновки Верховного Суду на які посилається відповідач не можуть бути застосовані, оскільки обставини позовної заяви, яка розглядається в рамках справи № 615/1606/24 відрізняються від обставин справ на підставі яких обґрунтовує свою позицію відповідач. Так в справі, на яку посилається відповідач, спір, який розглядався судами виник між сторонами кредитного договору, тобто між банком та клієнтом, в даному спорі права вимоги не відступались, не змінювався суб`єктний склад у правовідносинах та не змінювалась особа, яка на підставі недійсних умов правочину безпідставно набула грошові кошти клієнта. Таким чином, правовідносини які є предметом розгляду в даній справі та правовідносини, які є предметом розгляду в судовій справі, на яку посилається відповідач не є подібними, тотожними, а тому відсутні підстави для застосування висновків Верховного Суду до правовідносин, які розглядаються в даній справі.

Вимога відповідача про стягнення з ТОВ «Санфорд Капітал» грошових коштів в розмірі 9 617,98 грн є безпідставною, оскільки в чинному процесуальному законодавстві відсутні положення про можливість у відзиві на позовну заяву просити суд стягувати будь-які суми та/або у відзиві на позовну заяву висувати окремі, по своїй суті, позовні вимоги. Цивільне процесуальне законодавство в такому випадку передбачає можливість відповідача подати до суду зустрічну позовну заяву. При цьому, чинне законодавство містить відповідні вимоги до зустрічної позовної заяви, зокрема для її подачі необхідно сплачувати судовий збір. Таким чином, представник позивача вважає, що викладена, по своїй суті, позовна вимога у відзиві на позовну заяву не може розглядатись судом в рамках цивільної справи № 615/1606/24, оскільки вона пред`явлена із порушенням норм чинного процесуального законодавства.

Щодо строку позовної давності представник позивача зазначає, що відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Водночас, з 24 лютого 2022 року і на момент подачі позовної заяви ТОВ «Санфорд Україна» до ОСОБА_1 , на території України діяв воєнний стан, а тому строки позовної давності не були пропущені.

Щодо витрат на правничу допомогу представник позивача звернув увагу, що саме у зв`язку із бездіяльністю відповідача, а саме невиконанням ОСОБА_1 свого обов`язку по поверненню отриманих в борг коштів, позивач вимушений звернутись до суду для захисту своїх порушених прав. Щодо доводу відповідача про шаблонність позовної заяви, представник позивача зауважив, що кожний позов вимагає доволі багато часу для його підготовки та подачі, оскільки із кожним боржником укладено окремий кредитний договір, дані договори можуть містити індивідуальні умови кредитування, як в даній справі, щодо розміру відсотків за користування коштами. Підготовка кожної позовної заяви вимагає від представника необхідності аналізувати кожну ситуацію, здійснювати окремий розрахунок, а тому і кожний позов готується індивідуально, беручи до уваги конкретні обставини справи. Також представник ТОВ «Санфорд Капітал» витрачає час на підготовку відповідних додатків для кожної позовної заяви, витрачає час та кошти на виготовлення цих копій документів, витрачає час та кошти на відправку копії позовної заяви сторонам по справі. Враховуючи об`єм виконаних адвокатом робіт, час витрачений на підготовку та подачу позову та інших необхідних процесуальних документів, розмір позовних вимог, то витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 200 грн є обґрунтованим та співмірними, а тому і не підлягають зменшенню.

Доводи відповідача про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки ТОВ «Санфорд Капітал» не надало докази сплати витрат, є безпідставними з огляду на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц та постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

21 жовтня 2024 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких представник відповідача зазначає наступне.

Щодо відсутності повноважень у представника відповідача, адвокат Лисенко А.О. звернув увагу на те, що оригінал відповідного ордеру було додано до матеріалів справи під час подання заяви про ознайомлення із матеріалами справи та внесення РНОКПП адвоката до додаткових відомостей щодо учасників провадження, а отже повноваження адвоката підтверджені належним чином.

Щодо строку на подання відзиву зазначає, що договір із відповідачем було укладено лише 24 вересня 2024 року, саме тоді і були отримані необхідні матеріали для підготовки відзиву. Після отримання та вивчення матеріалів справи, узгодження правової позиції по справі із відповідачем та належного формування правової позиції з метою повного та всебічного розгляду справи по суті та захисту прав відповідача знадобився певний час. Проте з огляду на вищенаведене вважає, що відзив подано у встановлений законом строк.

З урахуванням дати отримання ухвали про відкриття провадження представником Лисенком А.О. суд вважає, що строк подання відзиву не є пропущеним.

Представник відповідача зауважує, що у відзиві на позовну заяву жодним чином не йдеться про визнання зазначеної суми заборгованості, тобто жодна фраза, яка може трактуватися таким чином у відзиві на позовну заяву відсутня, а тому твердження представника позивача щодо нібито визнання відповідачем частини боргу є хибним та не відповідає дійсності.

Щодо нікчемності умов кредитного договору та стягнення коштів із ТОВ «Санфорд Капітал» на користь ОСОБА_1 представник позивача зазначає, що ТОВ «Санфорд Капітал» є правонаступником, який отримав лише право вимоги кредитора в рамках договору факторингу та не набув обов`язків сторони кредитного договору. Представник відповідача вважає, що позивач вдається до юридичної софістики, тобто підміни понять, адже як вірно неодноразово зазначав сам позивач, ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 29 грудня 2023 року. Отже, він є кредитором, який має нести не тільки права, наприклад права вимагати стягнення боргу за кредитним договором, але й нести ризик настання для нього несприятливих наслідків через власне прийняття на себе прав та обов`язків кредитора за договором про відступлення прав вимоги. Тобто не можна стверджувати про те, що ТОВ «Санфорд Капітал» не є стороною кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та відповідачем.

Так само є хибним твердження представника позивача про те, що відповідач вказує про необхідність здійснення перерахунку та зарахування суми боргу, проте на підтвердження своєї тези про таку дію, не посилається на жодну норму чинного законодавства, яка би передбачала таку можливість, адже у відзиві на позовну заяву ним було звернуто увагу на постанову Верховного Суду від 10 листопада 2023 року по справі 755/12702/22, де чітко зазначено, що «якщо суд виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/ набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого».

Крім того, Велика Палата Верховного суду у постанові від 18 вересня 2024 по справі №918/1043/21 зазначила, що ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: 1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України); 2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (ч. 2 ст. 216 цього кодексу). Правові наслідки, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч. 3 ст. 216 ЦК України). Задовольняючи вимогу сторони про повернення переданого за недійсним правочином майна, має також присудити стягнути з позивача на користь відповідача одержані за правочином кошти (повернути передане нею майно). Таке стягнення не є задоволенням окремої позовної вимоги, а є необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції. Інше тлумачення ст. 216 ЦК України, за якого відповідач має заявити вимогу про повернення йому переданого за недійсним правочином, покладатиме на відповідача непропорційний тягар у вигляді позбавлення його майна без повернення/відшкодування всього, що інша сторона одержала на виконання недійсного правочину.

Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає, що наявні всі правові підстави про стягнення безпідставно набутих коштів за нікчемною умовою договору саме з позивача як правонаступника первісного кредитора, при цьому наявність окремого позову не є необхідною з огляду на те, що суд має застосувати наслідки нікчемності правочину нікчемність правочину за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio).

Щодо витрат на правничу допомогу, зазначає, що власне у відповіді на відзив представник позивача зазначає про те, що він бере за основу розрахунок наданий первісним кредитором, а тому твердження про те, що він робить індивідуальні розрахунки спростовуються ним самим же. Так само і не заслуговують на увагу твердження позивача про індивідуальність складання позовної заяви, адже як вбачається із доказів доданих до позовної заяви, зокрема акту виконаних робіт, вбачається велика кількість відповідачів із зазначеним однакової суми витрат на правничу допомогу щодо кожного відповідача, що в свою чергу свідчить про шаблонність позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив суд розглянути справу без участі представника.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 10 березня 2018 року року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z41.19075.003737851 за яким банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 24960,00 грн включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентним платежами згідно з умовами договору.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору банк надає позичальнику кредит у день підписання цього договору строком на 24 місяці. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника вказаний в Заявкі-Анкеті позичальника на отримання кредиту.

За користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 0,01% річних від залишкової суми кредиту (п.1.3 кредитного договору).

За обслуговування кредиту банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку, тощо Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів ( п.1.4 кредитного договору).

Згідно п.1.6 кредитного договору позичальник надає згоду на укладення за рахунок позичальника як страхувальника та застрахованої особи договору добровільного страхування життя. Цим догвором позичальник доручає та дає розпорядження банку: переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу, належного страховику, через транзитний рахунок банку. Позичальник погоджується на страхування своїх, як застрахованої особи, пов`язаних із життям майнових інтересів, що не суперечить чинному законодавству України, згідно договору страхування, вигодонабувачем за яким виступає банк.

Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 24 щомісячних внесках включно до 10 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюватимуться та транзитний рахунок з якого проводиться погашення заборгованості за договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за договором, строк сплати якої не минув; 3) для сплати штрафних санкцій (пені) згідно п.3.3.1 цього договору; 4) для погашення іншої заборгованості (в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом).

Відповідно до п.6.1 кредитного договору щомісячні внески наведені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та сплачуються на відповідний транзитний рахунок.

Згідно інформації наведеної у таблиці сума щомісячного платежу за кредитом в період з 10 квітня 2018 року по 10 березня 2020 року становить 2036, 01 грн (загальна сума 24960,00), плата за обслуговування кредиту в період з 10 квітня 2018 року по 10 березня 2020 року становить 995, 90 грн щомісячно (загальна сума 23901,60), загальна вартість кредиту 48864,24 грн.

В матеріалах справи наявний підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредиту в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту, сума/ліміт кредиту 24960,00 грн, строк кредитування 24 місяці, мета отримання кредиту - поточні потреби; інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка 0,01 %; тип процентної ставки - змінюване, порядок зміни змінюваної процентної ставки; плата за обслуговування кредитної заборгованості 3,99 % щомісячно від початку кредитування, загальні витрати за кредитом 28064,24, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 48864,24 ; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит та інше.

До матеріалів справи долучено копію договору добровільного страхування майна укладеного 08 березня 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «Аско-Медсервіс» та ОСОБА_1 № 159247019\18FM. Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать Закону, і пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, зазначеним в п.3 цього договору. Розмір страхової премії/страхового платежу становить 800,00 грн. Страховий платіж сплачується страхувальником одноразово в момент укладання договору на рахунок страхового агента з подальшим перерахуванням на поточний рахунок страховика.

Також, до матеріалів справи долучено копію договору добровільного страхування життя № Z41.19075.003737851 від 10 березня 2018 року укладеного між ТДВ «СК «Арсенал Лайф» та ОСОБА_1 вигодонабувачем за яким у розмірі заборгованості за кредитним договором, що визначений в п.3.1 ч.1 договору є ПАТ « Ідея Банк». Страхова премія за договором у розмірі 4160,00 грн сплачується страхувальником одноразово в момент укладання договору на рахунок страховика відкритий в ПАТ « Ідея Банк».

Згідно копії ордеру - розпорядження № 1 про видачу кредиту на підставі договору № Z41.19075.003737851 від 10 березня 2018 року на суму 20800,00 грн та ордеру -розпорядження № 2 про сплату страхового платежу на суму 4160, 00 грн, відповідач отримала від ПАТ «Ідея Банк» грошові кошти на загальну суму 24960,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» укладено договір факторингу № 16/11-23, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Права Вимоги, які AT «Ідея Банк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед AT «Ідея Банк», та визначені в друкованому Реєстрі боржників, що підписується сторонами, в день укладання цього договору та в Реєстрі боржників в електронному вигляд, що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладення цього договору. Друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторинга № 16/11-23 від 16 листопада 2023року, ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z41.19075.003737851 від 10 березня 2018 року, в сумі 44741,23 грн, з яких: 8308,02 грн заборгованість за основним боргом, 36433,21 грн заборгованість за відсотками.

29 грудня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір факторингу №29/12-23, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Витягу з друкованого реєстру боржників № 1 до договору факторинга № 29/12-23 від 29 грудня 2023 року, ТОВ Санфорд Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z41.19075.003737851 від 10 березня 2018 року, в сумі 44741,23 грн, з яких: 8308,02 грн заборгованість за основним боргом, 36433,21 грн заборгованість за відсотками. Дата останнього платежу 07 жовтня 2019 року, сума останнього платежу 4000,00 грн, сума всіх платежів боржника 34602,00 грн.

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України)

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Як встановлено судом, 10 березня 2018 року року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z41.19075.003737851 за яким банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 24960,00 грн, строком на 24 місяці зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,01% річних від залишкової суми кредиту. За обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів відповідно до п.1.4 кредитного договору).

Згідно інформації наведеної у п. 6.1 кредитного договору у вигляді таблиці сума щомісячного платежу за кредитом в період з 10 квітня 2018 року по 10 березня 2020 року становить 2036, 01 грн (загальна сума 24960,00), плата за обслуговування кредиту в період з 10 квітня 2018 року по 10 березня 2020 року становить 995, 90 грн щомісячно (загальна сума 23901,60), загальна вартість кредиту 48864,24 грн.

З наявної в матеріалах справи виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 12 березня 2018 року по 16 листопада 2023 року вбачається, що сума всіх платежів за кредитним договором № Z41.19075.00373785 становить 34602,00 грн, з яких 17926,20 грн плата за обслуговування кредиту. Дата останнього платежу 07 жовтня 2019 року, сума останнього платежу 4000,00 грн.

Згідно із частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі N 496/3134/19 положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону.

З урахуванням вищенаведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що останній встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, пункти кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Ураховуючи, що відповідачем фактично була сплачена заявлена до стягнення сума заборгованості за основним боргом у розмірі 8308,02 грн, оскільки первісним кредитором АТ «Ідея Банк» безпідставно зараховано кошти, сплачені відповідачкою у загальному розмірі 17926,20 грн, в рахунок сплати за обслуговування кредитної заборгованості за нікчемною умовою договору, заборгованість є погашеною, та у позивача відсутнє право вимоги.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості у повному обсязі. Підстав для застосування судом строку позовної давності не встановлено.

Також, суд не вбачає підстав для застосування до ТОВ «Санфорд Капітал» правових наслідків недійсності правочину, які передбачені ст. 216 ЦК України, оскільки заміна кредитора у зобов`язанні відбулась внаслідок передання прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що не є тотожним універсальному правонаступництву, коли відбувається перехід усіх прав та обов`язків того суб`єкта, якому вони належали раніше.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 27, 80, 141, 206, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», юридична адреса: вул. Сімферопольська, 21, 5 поверх, приміщення 68, 69, м. Дніпро, код ЄДРПОУ: 43575686.

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 04.02.2025 року.

Суддя А.М. Левченко