Рішення № 124945603, 04.02.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 р. № 520/28538/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Харківській області, які викладені у листі від 02.10.2024 №28489-29495/Х-02/8-2000/24, щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи за 2024 рік із застосуванням положень статті 22 Конституції України як норми прямої дії, в сукупності з наведеними вище рішеннями Конституційного Суду України, та відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням положень статті 2 Закону №3551-XII, тобто, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи за 2024 рік із застосуванням положень статті 22 Конституції України як норми прямої дії, в сукупності з наведеними вище рішеннями Конституційного Суду України, та відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням положень статті 2 Закону №3551-XII. тобто, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги у 2024 році.

В обґрунтування позовних вимог, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 (справа № 1-247/2018(3393/18), зазначив, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цінність, та членів їх сімей, відтак відмова відповідача у нарахуванні та виплаті у 2024 році такої допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком порушує його право на отримання її у розмірі, визначеному статтею 13 Закону № 3551-XII.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачеві з використанням системи Електронний суд та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Однак у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.02.2012 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

11.09.2024 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо доплати недорахованої суми щорічної грошової виплати до Дня Незалежності, оскільки, на його думку, виплата у розмірі 2900 грн є протиправною.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.10.2024 №28489-29495/Х-02/8-2000/24 зазначено, що відповідно до пункту 3 Постанови № 754 грошова допомога виплачується до 24 серпня 2024 року особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язнем концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин II групи в розмірі 2900 гривень.

Не погодившись з розміром виплаченої допомоги, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи між бюджетних відносин» (набрав чинності 1 січня 2015 року)розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону №3551-XII та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався, зокрема розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Відповідно до ч. 8ст. 20 Бюджетного кодексу України, ч. 5 ст.ст.12-15, ч. 1 ст.16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ч. 3 ст.ст. 6-1-6-4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.07.2023 №754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (далі - Постанова №754).

Постановою №754 затверджуються порядки використання коштів для соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань і виплати до Дня Незалежності України (раніше ця виплата була до 5 травня календарного року).

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення у 2024 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого Постановою №754, грошова допомога виплачується до 24 серпня 2024 р. в такому розмірі: 1) особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У цьому ж Рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26, яке визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року у справі №1-247/2018 (3393/18) стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має застосовуватись у редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При цьому, суд звертає увагу на правові висновки Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 13.06.2023 за наслідками розгляду справи №560/8064/22, відповідно до яких визначення Урядом у своїй постанові інших (менших), ніж у Законі №3551-ХІІ, розмірів щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році для осіб, які внаслідок виконання обов`язків оборони та захисту держави набули статусу ветеранів війни, свідчить про неналежне виконання Державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІта підриває довіру до Держави, оскільки порушуються сама суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту таких осіб.

З урахуванням наведеного, Судова палата Верховного Суду зазначила, що висновки, викладені в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01.12.2022 у справі №580/2869/22 щодо правомірності нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком №540, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак відступила від його висновків щодо застосування положень статті 13 Закону №3551-XII, частини другої статті 20 Закону №389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділуVIПрикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку №540 у подібних правовідносинах, та дійшла висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах в такий спосіб:

1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

2) Бюджетним кодексом Українине можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону №3551-ХІІ;

3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону №389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;

4) Уряд в додатку до Порядку №540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи - 3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону №3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;

5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно достатті 13 Закону №3551-ХІІу редакції Закону №367-ХІV, у таких розмірах:

I групи-десять мінімальних пенсій за віком;

II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;

III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Враховуючи наявні докази, суд приходить до висновку, що позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2024 році в розмірі 2900 грн., що є меншою ніж вісім мінімальних пенсій за віком.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом

визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 02.10.2024 №28489-29495/Х-02/8-2000/24, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю в наслідок війни 2-ї групи за 2024 рік, у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3553-ХІІ у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу як особі з інвалідністю в наслідок війни 2-ї групи за 2024рік, у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3553-ХІІ у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 02.10.2024 №28489-29495/Х-02/8-2000/24, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю в наслідок війни 2-ї групи за 2024 рік, у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3553-ХІІ у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щорічну разову грошову допомогу як особі з інвалідністю в наслідок війни 2-ї групи за 2024рік, у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3553-ХІІ у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА