Рішення № 124945509, 04.02.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7680/24

04 лютого 2025 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка Р.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.12.2024 р. №961060137345 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 20.06.1990 по 27.11.2024 в органах податкової служби до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» та здійснити нарахування (перерахунок) такої пенсії з 06.12.2024 з урахуванням довідок Головного управління ДПС у Тернопільській області про складові заробітної плати від 28.11.2024 за №№717/5/19-00-10-31, 718/5/19-00-10-31.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.11.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та додала до заяви довідки Головного управління ДПС у Тернопільській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.11.2024 № 718/5/19-00-10-31 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.11.2024 №717/5/19-00-10-31. Проте, відповідачем відмовлено у переведенні, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 06.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 17.01.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України від 16 грудня 1993 року за № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон 3723). З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року за № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889), відповідно до статті 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідач посилається на підпункт 17 пункту 3 статті 3 Закону № 889, яким визначено, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання.

З огляду на такі положення відповідач вважає, що робота в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи державних службовців.

Відповідач зазначає, що згідно наданих документів стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 відсутній, а період роботи позивача в органах державної податкової служби України не підлягає зарахуванню до стажу державної служби, оскільки у цей час позивачу були присвоєні персональні чи спеціальні звання, що свідчить про відсутність підстав для зарахування до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Відтак зазначає, що позивач не має права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки відсутні підстави для зарахування до стажу державної служби період її роботи в органах податкової служби.

До Тернопільського окружного адміністративного суду 28.01.2025 аналогічного змісту відзив надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові та відзиві на позовну заяву, суд встановив наступні обставини.

28.11.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

За результатом розгляду вказаної заяви та доданих документів Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 06.12.2024 №961060137345 про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (арк. справи 7).

Як слідує із вказаного рішення за даними трудової книжки ОСОБА_1 працювала на різних посадах в органах податкової інспекції, проте робота на зазначених посадах не зараховується до її стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки віднесення посад державних службовців до відповідних категорій здійснюється відповідно до статті 25 Закону України «Про державну службу», якою посади працівників органів державної податкової служби не передбачені.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом №889-VIII, який набув чинності 01.05.2016.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Щодо обчислення стажу державної служби, то пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 37 Закону №3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та /або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Статтею 46 Закону № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Предметом спору у цій справі є оцінка обставин щодо: наявності у позивачки стажу роботи на державній службі, необхідного для переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ; правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на підставі Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.07.1984 ОСОБА_1 з 20.06.1990 по 31.03.2006, 03.04.2006 по 27.11.2024 працювала на різних посадах в органах державної податкової служби (арк. справи 8-15), що підтверджується записами в трудовій книжці.

На підтвердження трудової діяльності позивачки в органах державної податкової служби з прийняттям присяги державного службовця, присвоєнням персональних та спеціальних звань, рангів державного службовця у трудовій книжці ОСОБА_1 містяться наступні записи про її роботу в органах державної податкової служби:

- 20.06.1990 призначена на посаду головного державного податкового інспектора Збаразької державної податкової інспекції в порядку переведення (запис у трудовій книжці №8);

- 06.10.1992 переведена на посаду головного державного ревізора інспектора (запис у трудовій книжці №9);

- 15.09.1993 згідно нової організаційної структури переведена на посаду начальника відділу зборів та стягнень податків з фізичних осіб (запис у трудовій книжці №10);

- 12.01.1995 прийняла присягу державного службовця (запис у трудовій книжці №11);

- 26.11.1996 у зв`язку з ліквідацією державної податкової інспекції по Збаразькому району і утворенням державної податкової адміністрації у Збаразькому районі переведена на посаду начальника відділу справляння податків з фізичних осіб (запис у трудовій книжці №12);

- 01.04.1997 присвоєно звання радник податкової служби ІІІ рангу (запис у трудовій книжці №13);

- 17.02.1998 Державна податкова адміністрація у Збаразькому районі перейменована в державну податкову інспекцію в Збаразькому району (запис у трудовій книжці №14);

- 10.04.1998 призначена на посаду начальника відділу оподаткування фізичних осіб (запис у трудовій книжці №15);

- 06.11.1998 у зв`язку із ліквідацією державної податкової інспекції у Лановецькому районі і утворенням Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції призначена на посаду начальника відділу оподаткування фізичних осіб Збаразької МРДПІ (запис у трудовій книжці №16);

- 09.06.2000 призначена на посаду начальника відділу справляння податків з фізичних осіб Управління оподаткування фізичних осіб Збаразької МРДПІ (запис у трудовій книжці №17);

- 03.07.2000 переведена на посаду начальника відділу оподаткування фізичних осіб Збаразької МРДПІ (запис у трудовій книжці №18);

- 01.08.2004 у зв`язку з реорганізацією Збаразької МРДПІ призначена на посаду заступника начальника відділу оподаткування фізичних осіб Збаразької МРДПІ (запис у трудовій книжці № 19);

- 15.12.2004 у зв`язку із перейменуванням Збаразької МДПІ у Кременецьку МДПІ призначена на посаду головного державного податкового інспектора сектору оподаткування фізичних осіб та масово-роз`яснювальної роботи Збаразького відділення Кременецької МДПІ (запис у трудовій книжці № 20);

- 01.02.2005 у зв`язку із змінами в штатному розписі переведена на посаду завідувач сектору оподаткування фізичних осіб та масово-роз`яснювальної роботи Збаразького відділення Кременецької МДПІ з кадрового резерву (запис у трудовій книжці № 21);

- 01.09.2005 переведена на посаду державного податкового інспектора сектору реєстрації та обліку платників податків Збаразького відділення Кременецької МДПІ (запис у трудовій книжці № 22);

- 31.03.2006 у зв`язку із реорганізацією Кременецької МДПІ, звільнена в порядку переводу у Збаразьку МДПІ на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП (запис у трудовій книжці № 23);

- 03.04.2006 призначена в порядку переведення на посаду головного державного податкового інспектора сектору реєстрації та обліку платників податків Збаразької МДПІ з кадрового резерву (запис у трудовій книжці № 24);

- 01.03.2012 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року №981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та у зв`язку з реорганізацією Збаразької МДПІ шляхом перетворення у Збаразьку МДПІ Тернопільської області Державної податкової служби призначена в порядку переведення на посаду головного державного податкового інспектора відділу інформатизації та обліку платників податків (запис у трудовій книжці № 25);

- 03.07.2013 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» та у зв`язку із реорганізацією Збаразької МДПІ Тернопільської області ДПС шляхом приєднання до Збаразької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області призначена на посаду головного державного інспектора відділу УТ та обліку платників Збаразької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області та присвоєно 13 ранг державного службовця (запис у трудовій книжці № 26);

- 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної служби ІІІ рангу (запис у трудовій книжці № 27);

- 05.01.2015 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №311 «Про утворення територіальних органів ДФС та визнання такими, що втратили чинність деяких актів КМ України» та у зв`язку із реорганізацією Збаразької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області шляхом приєднання до Збаразької ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області переведена на посаду головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Збаразької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області (запис у трудовій книжці № 28);

- 18.02.2016 переведена на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників (запис у трудовій книжці № 29);

- 16.05.2016 звільнена з посади головного державного інспектора відділу обслуговування платників Збаразької ОДПІ в порядку переведення у Кременецьку ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, п. 5 ст. 36 КЗпП України (запис у трудовій книжці №30);

- 17.05.2016 у зв`язку з реорганізацією Збаразької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області шляхом приєднання до Кременецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області призначена в порядку переведення на посаду головного державного інспектора сектору обслуговування платників Збаразького відділення Кременецької ОДПІ (запис у трудовій книжці № 31);

- 02.06.2017 переведена на посаду головного державного інспектора на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_2 . Збаразького відділення Кременецької ОДПІ (запис у трудовій книжці № 32);

- 01.11.2017 переведена на посаду головного державного інспектора Збаразького відділення Кременецької ОДПІ (запис у трудовій книжці № 33);

- 26.09.2018 звільнена в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про державну службу», пункту 5 частини 1 статті 36 КЗпП України (запис у трудовій книжці № 34);

- 27.09.2018 призначена в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора Збаразької державної податкової інспекції Кременецького управління (запис у трудовій книжці № 35);

- 04.06.2019 призначена в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Збаразької державної податкової інспекції Кременецького управління, як переможця конкурсу (запис у трудовій книжці № 36);

- 15.08.2019 звільнена з роботи у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» та п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (запис у трудовій книжці № 37);

- 16.08.2019 призначено в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Збаразької державної податкової інспекції Кременецького управління (запис у трудовій книжці № 38);

- 16.08.2019 присвоєно 6 ранг державного службовця (запис у трудовій книжці № 39);

- 03.09.2020 переведено на посаду головного державного інспектора Збаразької державної податкової інспекції (запис у трудовій книжці № 40);

- 21.12.2020 звільнена у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» (запис у трудовій книжці № 41);

- 22.12.2020 призначено в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Збаразької державної податкової інспекції (запис у трудовій книжці № 42);

- 27.11.2024 припинено державну службу та звільнено з роботи у зв`язку із скороченням чисельності та штатного розпису Головного управління ДПС у Тернопільській області відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» (запис у трудовій книжці № 43).

Визначаючись щодо зарахування вказаних періодів роботи до стажу державної служби суд враховує таке.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах був Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII), а в подальшому з 12.08.2012 Податковий кодекс України.

Статті 1, 6 Закону №509-XII на момент прийняття позивача до органів державної податкової служби передбачали, що державна податкова служба в Україні створюється при Міністерстві фінансів України у складі Головної державної податкової інспекції України та державних податкових інспекцій по Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Видатки на утримання державних податкових інспекцій визначаються Радою Міністрів Української РСР і фінансуються з республіканського бюджету.

У подальшому визначено, що посадовою особою органу державної податкової служби, за правилами частини першої статті 15 Закону України №509-XII, може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини п`ята та шоста статті 15 цього Закону).

Цією ж нормою установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондують вимогам статей 5, 12 Закону №3723-ХІІ щодо обмежень пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання і які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Крім того, за нормами пункту 342.4 статті 342 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів державної податкової служби є державними службовцями.

Стаття 1 Закону № 3723-XII визначала, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій (частина друга статті 2 Закону № 3723-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, який діяв до набрання чинності Законом №889-VІІ. Абзацами першим-третім пункту 2 цього Порядку передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Таким чином, наведені положення законодавства передбачали і передбачають зарахування періодів роботи в органах державної податкової служби до стажу державного службовця. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 20.06.1990 по 31.03.2006, з 03.04.2006 по 27.11.2024 на різних посадах в органах державної податкової служби підлягає зарахуванню до стажу роботи державної служби.

Як зазначено вище, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, позивачка, з огляду на перебування на службі в органах державної податкової служби на різних посадах з 20.06.1990 по 31.03.2006, з 03.04.2006 по 27.11.2024 станом на 01.05.2016 має 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відтак є всі підстави для переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.

А тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.12.2024 № 961060137345 про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обраного способу захисту порушеного права, суд виходить з такого.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Згідно пункту 4.10 постанови правління Пенсійного фонду України № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Суд звертає увагу, що наразі вирішується питання зарахування до страхового стажу позивача періодів її роботи, а також призначення пенсії за віком.

Зміст постанови правління Пенсійного фонду України №22-1 свідчить, що електронну пенсійну справу формує той структурний підрозділ органу, якому за принципом екстериторіальності передається до розгляду заява про призначення пенсії. Та вже після її призначення така електронна пенсійна справа передається до пенсійного органу за місцем фактичного проживання особи-пенсіонера.

У справі, яка розглядається судом, установлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого від 06.12.2024 відмовлено у переведенні позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Тож, дії зобов`язального характеру щодо зарахування до стажу роботи позивачки на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивачки, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Одеській області.

При цьому, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивачки, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 з 20.06.1990 по 31.03.2006, з 03.04.2006 по 27.11.2024 на різних посадах в органах державної податкової служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Також позивачка ставить вимогу про зобов`язання відповідача провести нарахування (перерахунок) її пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати.

Водночас позивачем не наведено належних обґрунтувань порушень відповідачем вимог закону внаслідок їх не врахуванням при прийнятті рішення про відмову у переведенні позивачки з одного виду пенсії на інший. Не містить таких підстав і рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.12.2024 року №961060137345 про відмову у перерахунку пенсії.

У постанові від 12.09.2023 у справі №560/8328/22, де предметом спору були аналогічні правовідносини, Верховний Суд зазначив, що вимоги позивача зобов`язати обрахувати пенсію за віком з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

А тому, в суду відсутні підстави вважати, що при перерахунку пенсії позивачки вказані довідки враховані не будуть, а відтак в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, як передчасних.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до п. 1.7 якого, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Оскільки позивач звернувся з відповідною заявою про переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» 28.11.2024, тому саме з цієї дати позивача слід перевести на пенсію згідно цього Закону.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Оскільки позов задоволено частково, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, який допустив порушення прав позивача, підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.12.2024 року № 961060137345 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу», періоди роботи ОСОБА_1 на посадах в органах державної податкової служби з 20.06.1990 по 31.03.2006, з 03.04.2006 по 27.11.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та здійснити відповідний перерахунок такої пенсії з 28.11.2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідачі:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддяГрицюк Р.П.